Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №420/8583/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8583/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року у зв`язку з отриманням тяжкого поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційне часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року у зв`язку з отриманням тяжкого поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційне часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі довідки №3132 від 14.02.2025 року про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 р ., позивач під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії з боку російської федерації проти України 28.01.2025 року отримав поранення внаслідок ворожого обстрілу FPV-дронами. Травма пов`язана із захистом Батьківщини. Відповідно довідки Госпітальної військово-лікарської комісії КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» Тернопільської обласної ради №2025-0521-1218-3379-0 від 21.05.2025 року поранення позивача згідно наказу №370 від 04.07.2007 року класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, відноситься до «Тяжких». Позивач відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №5556, перебував на стаціонарному лікуванні по отриманому пораненню з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року. Відповідач безпідставно не здійснив виплату позивачу додаткової грошової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року у зв`язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційне часу перебування на стаціонарних лікуваннях в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а також пропорційне часу перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення.

Ухвалою від 31.03.2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 07.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на підставі наявних у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 медичних документів щодо проходження лікування ОСОБА_1 , останній включався у накази командира військової частини про виплату додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування у зв`язку з пораненням, про що свідчать додані до відзиву витяги з наказів командира військової частини та відомості про нарахування вказаної додатковою винагороди за спірний період № 1303/ФС від 09.04.2026. Відповідна виплата додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування у зв`язку з пораненням здійснена позивачу у спірний період з 01.06.2025 по 22.07.2025 і з 01.08.2025 по 31.08.2025. Позивачем у березні 2026 року представнику 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в месенджері засобами мобільного зв`язку було надіслано медичні документи щодо його лікування у спірний період. Вказані документи були опрацьовані та на підставі доданих позивачем документів військовою частиною НОМЕР_1 наразі здійснюється підготовка документів для подання необхідних рапортів для включення в наказ про виплату додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування, за які така винагорода позивачу не була нарахована, а саме: 23.07.2025-31.07.2025, 01.09.2025-30.09.2025, 01.10.2025-31.10.2025, 01.11.2025-13.11.2025. Вказана доплата буде здійснена військовою частиною в найближчий час, про що суд та позивач буде повідомлений додатково. При цьому, з урахуванням викладеного вище, військовою частиною НОМЕР_1 не здійснено порушення вимог законодавства щодо грошового забезпечення Позивача.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій вказано, що Позивач перебував на стаціонарних лікуваннях і відпустках по лікуванню на підставі рішень ВЛК починаючи з 29.01.2025 року (зазначено в виписці №5556) і так само відповідач безпідставно не здійснював своєчасну виплату додаткової грошової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 , та 24.07.2025 року відповідачем було здійснено нарахування та виплата позивачу додаткової грошової допомоги по 01.06.205 року в розмірі 394000,00 грн.(не є спірним періодом). Додаткової грошової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року у зв`язку з отриманням тяжкого поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційне часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії позивач не отримав.

Відповідачем подано до суду пояснення, в яких вказано, що Позивачем у березні 2026 року представнику НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в месенджері засобами мобільного зв`язку було надіслано медичні документи щодо його лікування у спірний період. Вказані документи були опрацьовані та на підставі доданих позивачем документів військовою частиною НОМЕР_1 проведено нарахування та виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди за періоди стаціонарного лікування, за які така винагорода Позивачу не була нарахована раніше, а саме: 23.07.2025-31.07.2025, 01.09.2025-30.09.2025, 01.10.2025-31.10.2025, 01.11.2025-13.11.2025. Також, на підставі наданих документів позивачу виплачено грошове забезпечення належне йому як військовослужбовцю, який більше чотирьох місяців безперервно перебував на лікуванні в лікарняних закладах та (або) у відпустці для лікування у зв`язку з захворюванням (травмою, пораненням, контузією, каліцтвом) за період з 01.09.2025 по 31.10.2025.

Представником позивача надано пояснення, в яких зазначено, що Позивач відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №5556, перебував на стаціонарному лікуванні по отриманому Тяжкому пораненню з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року. Відповідач безпідставно не здійснив виплату позивачу додаткової грошової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року у зв`язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційне часу перебування на стаціонарних лікуваннях в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, а також пропорційне часу перебування у відпустках для лікування після тяжкого поранення. Відповідно до довідки –виписки по надходженням АТ КБ «ПриватБанк» особового карткового рахунку позивача від 23.06.2026 року №KOCCKGN4IMBO756O за період з 01.01.2026 року по 23.06.2026 року, відповідачем (військовою частиною НОМЕР_1 ) було зараховано на особистий картковий рахунок позивача грошове забезпечення та виплати при звільненні, а саме: 14.01.2026 - 24005,64 грн.(не є предметом спору).; 16.01.2026 – 23874,41 грн.(не є предметом спору); 14.02.2026 - 151818,75 грн.(не є предметом спору); 18.02.2026 – 31801,18 грн.(не є предметом спору). В подальшому відповідачем (військовою частиною НОМЕР_1 ) було зараховано на особистий картковий рахунок позивача грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду, а саме: 12.05.2026 – 48672,75 грн.; 23.05.2026 – 268280,11 грн., (є предметом позову, виплата додаткової грошової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року перебування на стаціонарному лікуванні по отриманому тяжкому пораненню. Таким чином відповідачем за спірний період перебування позивача на стаціонарному лікуванні по отриманому пораненню з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №5556 здійснено виплату у розмірі 268280,11 грн. Загальний термін перебування позивача на стаціонарному лікуванні за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року становить 149 календарних днів. Таким чином загальна кількість - 149 календарних днів помножити на 3333,33 грн. (з розрахунку 100 000 грн за місяць за один календарний день) = становить 496 666,17 грн. Враховуючи, що відповідачем було сплачено 268280,11 грн., то недоплата позивачу додаткової грошової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року складає: 496 666,17 грн. - 268280,11 грн. = 228 386,06 грн. Відтак, відповідачем (військовою частиною НОМЕР_1 ) не в повному обсязі був проведений розрахунок і виплата позивачу додаткової грошової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року .

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 16 березня 2022 року по 31 січня 2026 року проходив військову службу за мобілізацією у військовій частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.02.2025, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одержав ОСОБА_2 . Травматична ампутація на рівні в/3 правого стегна з дефектом м`яких тканин. ВОСП правого плеча, сідниць, передпліччя, лівого стегна та гомілки, спини. Забій, садна грудної клітини праворуч. Забій правої нирки макрогематурія. Геморагічний шок. За обставин: внаслідок ураження FPV-дронами збройних формувань російської федерації в районі н.п. Гончарівка, Курської обл. російської федерації, при виконанні бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини. З відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Згідно довідки військово-лікарської комісії № 2025-0521-1218-3379-0 від 21.05.2025, Поранення, Травма, Контузія, Каліцтво, ТАК, пов`язан (-а/е/і) із захистом Батьківщини. На підставі статті 81, 63а графи ІІ розкладу хвороб потребує тривалого лікування протягом 120 календарних днів.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5556, ОСОБА_1 у період з 18.06.2025 по 13.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні. Заключний діагноз: Стан після вибухової травми 28.01.2025, політравми, вогнепальних осколкових сліпих поранень правого плеча, передпліччя, лівого стегна, гомілки, сідниці, спини, забою грудної клітки праворуч, забою правої нирки з макрогематурією, геморагічного шоку, вогнепального осколкового проникаючого поранення живота з пошкодженням термінального відділу тонкої кишки, пошкодженням сліпої кишки, травматичної ампутації на рівні верхньої третини стегна у вигляді ампутаційної кукси правого стегна на рівні верхньої третини, операцій: 28.021.2025 лопаротомія, ушивання отомія, ушивання десиризація товстої кишки, резекція термінального відділу товстої кишки з накладанням апаратного тонкокишкового анастомозу «бік в блік»; 29.01.2025 релапаротомія, ревізія, санація, дренування черевної порожнини, ПХО ран; 31.01.2025 ЕХО ран; 01.02.2025 ЕХО ран; 03.02.2025 ЕХО ран. Значне порушення функції правої нижньої кінцівки.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 31від 31.01.2026 ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 31.01.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України введено воєнний стан, який існує по сьогоднішній день.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова №168).

Відповідно до п. 1 Постанови №168 (у первісній редакції) установлено, що що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Абзацами 1, 4, 5 пункту 1 вказаної Постанови (у редакції, яка застосовується з 21.01.2023 року згідно постанови КМУ № 43 від 20.01.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Абзацами 1 пунктів 1 та пунктом 1-2 вказаної Постанови (у редакції, яка застосовується з 01.06.2023 року згідно постанови КМУ № 836 від 09.08.2023 року) установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 року доповнено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, новим розділом - XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану, в п.2 якого передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000 грн. виплачується тим військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Пунктами 11 та 12 цього розділу встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які зокрема у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Вказаний нормативно-правовий акт набрав законної сили 31.01.2023 з моменту офіційного оприлюднення після реєстрації в Міністерстві юстиції України та застосовується з 01 лютого 2023 року, про що безпосередньо зазначено в п.3 Наказу №44 від 25.01.2023.

Так, питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, у тому числі за період лікування досліджувалося судом, зокрема у постанові від 27 серпня 2025 року у справі № 280/7364/23.

У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000,00 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Верховний Суд звернув увагу, що умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з таким пораненням, а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також Верховний Суд виснував, що предметом доказування у таких справах має бути з`ясування (у сукупності): за який конкретний період позивач не отримав належні йому грошове забезпечення та додаткову винагороду; чи перебував він у спірний період на лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних); якщо перебував на лікуванні, то з яких причин - зокрема, чи було це пов`язано з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими у зв`язку із захистом Батьківщини; чи проходив він у такому випадку саме стаціонарне лікування; чи перебував він після тяжкого поранення у відпустках за станом здоров`я за висновками (постановами) військово-лікарської комісії; та чим це все підтверджується.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення- за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

З аналізу нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» та ін.

Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні.

Постанова КМУ № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2026 року по справі № 600/367/24.

Як встановлено судом, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.02.2025, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_1 28.01.2025 одержав ОСОБА_2 . Травматична ампутація на рівні в/3 правого стегна з дефектом м`яких тканин. ВОСП правого плеча, сідниць, передпліччя, лівого стегна та гомілки, спини. Забій, садна грудної клітини праворуч. Забій правої нирки макрогематурія. Геморагічний шок. За обставин: внаслідок ураження FPV-дронами збройних формувань російської федерації в районі н.п. Гончарівка, Курської обл. російської федерації, при виконанні бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини. З відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5556, ОСОБА_1 у період з 18.06.2025 по 13.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні. Заключний діагноз: Стан після вибухової травми 28.01.2025, політравми, вогнепальних осколкових сліпих поранень правого плеча, передпліччя, лівого стегна, гомілки, сідниці, спини, забою грудної клітки праворуч, забою правої нирки з макрогематурією, геморагічного шоку, вогнепального осколкового проникаючого поранення живота з пошкодженням термінального відділу тонкої кишки, пошкодженням сліпої кишки, травматичної ампутації на рівні верхньої третини стегна у вигляді ампутаційної кукси правого стегна на рівні верхньої третини, операцій: 28.021.2025 лопаротомія, ушивання отомія, ушивання десиризація товстої кишки, резекція термінального відділу товстої кишки з накладанням апаратного тонкокишкового анастомозу «бік в блік»; 29.01.2025 релапаротомія, ревізія, санація, дренування черевної порожнини, ПХО ран; 31.01.2025 ЕХО ран; 01.02.2025 ЕХО ран; 03.02.2025 ЕХО ран. Значне порушення функції правої нижньої кінцівки.

Відтак, з урахуванням періоду перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у період з 18.06.2025 по 13.11.2025 розмір додаткової винагороди повинен складати 503 333,33 грн., з розрахунку

Червень 2025 року - 60 000 грн. (100 000 /30) х 18 днів)

Липень 2025 року – 100 000 грн.

Серпень 2025 року – 100 000 грн.

Вересень 2025 року – 100 000 грн.

Жовтень 2025 року – 100 000 грн.

Листопад 2025 року – 43 333,33 грн. (100 000 /30) х 13 днів)

Як вбачається з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 2279 від 20.09.2025 визначено військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які більше чотирьох місяців безперервно перебувають на лікуванні в лікарняних закладах виплатити грошове забезпечення за липень 2025 року згідно додатку 1 до цього наказу.

В додатку 1 до наказу зазначено: ОСОБА_1 , період лікування з 23.07.2025 по 31.07.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 2765 від 09.12.2025 визначено військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які більше чотирьох місяців безперервно перебувають на лікуванні в лікарняних закладах та (або) у відпустці для лікування у зв`язку з захворюванням (травмою, пораненням, контузією, каліцтвом), виплатити грошове забезпечення за серпень 2025 року згідно додатку 1 до цього наказу.

В додатку 1 до наказу зазначено: ОСОБА_1 , період лікування з 01.08.2025 по 31.08.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 2810 від 13.12.2025 визначено виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 гри 00 військовослужбовцям за час лікування, у зв`язку із отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), відповідно додатку 6 до цього наказу.

В додатку 6 до наказу зазначено: ОСОБА_1 , період лікування з 01.08.2025 по 31.08.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1104 від 08.05.2026 визначено військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які більше чотирьох місяців безперервно перебувають на лікуванні в лікарняних закладах та (або) у відпустці для лікування у зв`язку з захворюванням (травмою, пораненням, контузією, каліцтвом), виплатити грошове забезпечення згідно додатку 1 до цього наказу.

В додатку 1 до наказу зазначено: ОСОБА_1 , період лікування з 01.09.2025 по 30.09.2025; з 01.10.2025 по 31.10.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1147 від 14.05.2026 визначено виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп. військовослужбовцям за час лікування, у зв`язку із отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), відповідно додатку 6 до цього наказу.

В додатку 6 до наказу зазначено: ОСОБА_1 , період лікування з 23.07.2025 по 31.07.2025; 01.09.2025 по 30.09.2025; 01.10.2025 по 31.10.2025; 01.11.2025 по 13.11.2025.

Суд враховує, що згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 09.04.2026 року, ОСОБА_1 нараховано у червні 2025 року 100 000,00 грн. додаткової винагороди; у липні 2025 року - 70 967,74 грн. додаткової винагороди; у серпні 2025 року 100 000,00 грн. додаткової винагороди.

Згідно виписок з карткового рахунку ОСОБА_1 , 24.07.2025 року йому виплачено – 394 000,00 грн.; 12.05.2025 року виплачено – 48 672,75 грн.; 23.05.2026 року виплачено - 268 280,11 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи в суді відповідачем нараховано та виплачено позивачу додаткову грошову винагороду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 18.06.2025 року по 13.11.2025 року у зв`язку з отриманням тяжкого поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційне часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 255, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.

.