Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №380/20136/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 рокусправа № 380/20136/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягали у зверненні до Національної поліції із повідомленням про нібито розшук позивача для доставки та складання протоколу за відсутності правових підстав;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 вилучити (скасувати) із системи «Резерв+» інформацію про звернення до поліції щодо розшуку позивача;

- зобов`язати відповідача надати суду офіційне пояснення із зазначенням, на підставі якого документа (дата, номер, підпис) було здійснено таке звернення до поліції.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у відповідача та у встановлені строки уточнив свої персональні дані, зокрема через центр надання адміністративних послуг і через мобільний застосунок «Резерв+». Стверджує, що у вересні 2025 року в електронному військово-обліковому документі виявив відомості про те, що з 16.09.2025 він перебуває у розшуку за зверненням відповідача до Національної поліції з причиною «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Наголошує, що повістки він не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв`язку, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася, а у розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про правопорушення відсутні. Вказує, що з метою перевірки факту надходження на його адресу реєстрованих поштових відправлень звертався до акціонерного товариства «Укрпошта». Вважає, що звернення відповідача до органів поліції та відображення статусу порушника правил військового обліку здійснені за відсутності правових підстав і порушують його права, у зв`язку з чим пред`явив цей позов.

Ухвалою судді від 10.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.10.2025 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

24.11.2025 представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Клопотання мотивоване тим, що постановою т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №2429 від 03.11.2025 справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а на підставі цієї постанови до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відповідні дані - зняті розшукові заходи щодо позивача та виключено інформацію про те, що він є порушником законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Ухвалою суду від 26.08.2026 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Частиною 5 ст.262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які покликається позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 28.05.1998.

Позивач є військовозобов`язаним і перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 з 30.03.1994. Військове звання - старший лейтенант, військово-облікова спеціальність - 390400, номер запису в Реєстрі - 120220239340446100005. Зазначені обставини підтверджуються військово-обліковими документами, сформованими в мобільному застосунку «Резерв+», та розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованими 27.09.2025.

Згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 08.07.2024, позивач мав статус «На обліку»; датою уточнення даних зазначено 08.07.2024.

Відповідно до військово-облікового документа, сформованого 16.07.2025, позивач також мав статус «На обліку», при цьому у документі проставлено відмітку «Дані уточнено вчасно», а датою уточнення даних зазначено 20.03.2025.

За змістом розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих 27.09.2025, у розділі «Правопорушення» зазначено, що дані в цьому реєстрі відсутні; відомості про постанову військово-лікарської комісії, дату та номер протоколу військово-лікарської комісії також відсутні; датою уточнення даних зазначено 20.03.2025.

Водночас відповідно до військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» 07.10.2025, позивач має статус «Порушення правил військового обліку»; причиною розшуку зазначено «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», датою початку розшуку - 16.09.2025; органом обліку зазначено ІНФОРМАЦІЯ_8 ; при цьому в документі проставлено відмітку «Дані уточнено вчасно» з датою уточнення даних 20.03.2025.

25.09.2025 позивач звернувся до акціонерного товариства «Укрпошта» із заявою про надання інформації про наявність реєстрованих поштових відправлень на його адресу проживання (реєстрації) в автоматизованій системі товариства протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

Листом від 02.10.2025 №1853-Б-2025092910169-В акціонерне товариство «Укрпошта» повідомило, що перевірка та надання інформації щодо пересилання, надходження і доставки поштових відправлень здійснюються за наявності номера поштового відправлення, а ідентифікація поштових відправлень за прізвищем та адресою користувачів поштових послуг не здійснюється, у зв`язку з чим за відсутності штрихового кодового ідентифікатора проведення такої перевірки є неможливим.

Постановою т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2429 від 03.11.2025 справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 закрито. У цій постанові зазначено, що за матеріалами справи про адміністративне правопорушення №2429 установлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутні належні докази підтвердження оповіщення (вручення повістки) військовозобов`язаному ОСОБА_1 .

За твердженням відповідача, зазначеним у клопотанні, на підставі вказаної постанови до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відповідні дані - зняті розшукові заходи щодо позивача та виключено інформацію про те, що він є порушником законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правові засади ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За змістом ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII визначено вичерпний перелік відомостей, що належать до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які вносяться до Реєстру. Зокрема, згідно з п. 20-1 ч.1 ст. 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації регулює Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною 3 ст.22 Закону №3543-XII передбачено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений (далі - порядок №1487).

Згідно з п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додатком 2 до порядку №1487 до правил військового обліку віднесено, серед іншого, прибуття військовозобов`язаного за викликом.

За приписами п. 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі- порядок № 560).

Згідно з п. 21 порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

За змістом п. 34 порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Згідно з пп. 2 п. 41 порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З наведених нормативних приписів суд виснує, що виклик особи вважається належним лише за умови вручення повістки або в інший визначений законодавством спосіб із підтвердженням отримання. Сам по собі запис у системі «Резерв+» без доказів вручення повістки чи іншого належного повідомлення особи про виклик не є достатнім підтвердженням належного повідомлення.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 27 Закону №3543-XII установлено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 79 порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає змогу дійти висновку, що звернення керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо адміністративного затримання та доставлення громадянина є заходом впливу, застосування якого закон пов`язує з одночасною наявністю двох умов: невиконання громадянином обов`язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 22 Закону №3543-XII, і вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП. Оскільки обов`язок прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникає у громадянина у зв`язку з отриманням повістки, доведеність факту оповіщення особи у визначений законом спосіб є обов`язковою передумовою і для висновку про невиконання такого обов`язку, і для звернення до органів поліції. За відсутності доказів оповіщення особи неприбуття за повісткою не може вважатися встановленим, а отже, відсутні й підстави для застосування зазначеного заходу впливу.

Наведене підтверджується і змістом п. 20-1 ч. 1 ст.7 Закону №1951-VIII, за яким до Реєстру вносяться відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до Реєстру, є вичерпним і не може бути розширений органом ведення Реєстру на власний розсуд, а сам по собі факт неприбуття особи, не підтверджений документами про оповіщення та не оформлений у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення, не є тією відомістю, яка підлягає внесенню до Реєстру.

У цій справі відповідач не надав суду жодного доказу оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 : у матеріалах справи відсутні повістка, докази її вручення позивачу під розписку або надіслання засобами поштового зв`язку, а також докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача не складався, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилася, що відповідачем не заперечується.

Більше того, зазначені обставини встановлені відповідачем. У постанові №2429 від 03.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 прямо констатував відсутність події і складу адміністративного правопорушення з огляду на відсутність належних доказів підтвердження оповіщення (вручення повістки) позивачу. Отже, відповідач визнав, що станом на час внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та звернення до органів поліції фактичних і правових підстав для цього не було.

Суд ураховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 02.09.2021 у справі №800/23/17 (800/182/16), згідно з яким сам факт надіслання особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, повісток про розгляд справ про адміністративні правопорушення не є безспірним доказом вручення повісток таким особам. З огляду на цей висновок, у спірних правовідносинах не може вважатися доведеним не лише вручення позивачу повістки, а й сам факт її надіслання, оскільки відповідних доказів відповідач не надав.

Суд також ураховує, що дані, які відображаються у мобільному застосунку «Резерв+», формуються на підставі відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а тому відображення у військово-обліковому документі позивача статусу «Порушення правил військового обліку» з причиною розшуку «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» є наслідком внесення відповідних відомостей до Реєстру органом його ведення, яким у цьому випадку є відповідач.

За приписами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач не виконав.

Перевіряючи оскаржувані дії відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, суд доходить висновку, що вони вчинені за відсутності передбачених законом підстав і без урахування всіх обставин, що мають значення для їх вчинення, а тому є протиправними.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача вилучити (скасувати) із системи «Резерв+» інформацію про звернення до поліції щодо розшуку позивача суд зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі постанови №2429 від 03.11.2025 розшукові заходи щодо позивача зняті, а інформація про те, що він є порушником законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, з Реєстру виключена.

Суд звертає увагу, що відомості, про виключення яких заявлено вимогу, у Реєстрі відсутні, тому підстав для покладення на відповідача обов`язку вчинити ці дії немає, а відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати суду офіційне пояснення із зазначенням документа, на підставі якого здійснено звернення до поліції, суд зазначає, що надання пояснень і доказів є процесуальним правом та обов`язком учасника справи, реалізація яких забезпечується процесуальними засобами, визначеними КАС України, зокрема витребуванням доказів. Така вимога не є способом захисту порушеного права у розумінні ч.1 ст.5 КАС України та не спрямована на відновлення прав позивача у спірних правовідносинах, а тому в її задоволенні також слід відмовити.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

За правилами ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних у справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та щодо звернення до органів Національної поліції України стосовно його розшуку, адміністративного затримання і доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн. Позовна вимога про зобов`язання вилучити відомості з Реєстру фактично виконана відповідачем після відкриття провадження у справі, а решта витрат зумовлена протиправними діями відповідача, тому судовий збір у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.2, 6, 8-10, 72-77, 90, 139, 238, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягали у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та у зверненні до органів Національної поліції України щодо розшуку ОСОБА_1 для його адміністративного затримання і доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна