Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №380/15495/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 рокусправа № 380/15495/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , у якій просить суд: задовольнити вимоги члена ВГО «Журналісти проти корупції» Жукова О.С. щодо визнання дій відповідача -Державного підприємства «Львівського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою», незаконними та протиправними, щодо безпідставної відмови в задоволенні запиту ВСП001/14/07/26-1 у встановлений Законом строк; зобов`язати відповідача- Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» належним чином розглянути запит ВСП001/14/07/26-1 від 14.07.2026 та надати журналісту ВГО «Журналісти проти корупції» Жукову О.С. для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації повні, точні та достовірні запитувані документи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.07.2026 надав до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» запит на публічну інформацію. 21.07.2026 у приміщенні розпорядника інформації позивач отримав відповідь на запит за вих. № 85 від 15.07.2026. 24.07.2026 за ОСОБА_1 подав до відповідача повторний запит на публічну інформацію. Оскільки запитувана позивачем інформація стосувалась питань проведення нормативної грошової оцінки земель комунальної власності Глинянської міської ради, укладання, виконання та фінансування договорів на проведення згаданих робіт за бюджетні кошти, розпорядник інформації ДП «Львівський інститут землеустрою») відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 14 Закону зобов`язаний «надавати та оприлюднювати достовірну, повну та точну інформацію..». Вказує, що запитувана позивачем інформація знаходиться у володінні розпорядника інформації. Вважає, що розпорядником інформації порушено принципи забезпечення доступу до публічної інформації. При розгляді мого запиту на публічну інформацію розпорядник інформації порушив вимоги ст. 20 Закону, відповідності до якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію (надати інформацію на запит) не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Надану на запит відповідь у листі за вих. № 85 від 15.07.2026 про те, що «Вас буде додатково повідомлено про дату та час для ознайомлення з договорами на виконання робіт (надання послуг) у 2023 році», позивач розцінює, як відмова у задоволенні запиту на інформацію. Стверджує, що в.о. директора ДП «Львівський інститут землеустрою» Олег Худий листом за вих. № 85 від 15.07.2026 фактично відмовив позивачу у встановлений Законом строк надати для ознайомлення запитувані документи, тобто вчинив «безпідставну відмову у задоволенні запиту на інформацію». Вказує, що розпорядник інформації безпідставно та всупереч вимог Закону самоусунувся від належного розгляду запиту та протиправно, в порушення вимог Закону не надав запитувану інформацію. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 28 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив наступне. 21.07.2026 позивач отримав відповідь на запит за вих. № 85 від 15.07.2026 року згідно з якою ДП «Львівський інститут землеустрою», дотримується вимог Конституції України та норм чинного законодавства України і готове до співпраці. У відповіді зазначено, що у зв`язку із проведенням аукціону з продажу Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 15 червня 2026 року, позивача буде додатково повідомлено про дату та час для ознайомлення з договорами на виконання робіт (надання послуг) у 2023 році. 24.07.2026 за вих. № ВСП001/24/-07/26-1 до розпорядника інформації подано повторний запит на публічну інформацію, у якому позивач просив невідкладно розглянути його запит ВСП001/14/07/26-1 та надати запитувану інформацію. Відповідач вказує, що він не є розпорядником публічної інформації, не володіє такою інформацією та не зобов`язаний надавати інформацію позивачу у справі за його запитом. ДП «Львівський інститут землеустрою» є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності (господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах госпрозрахунку і самоокупності) та входить до сфери управління Фонду державного майна України. Зазначає, що відповідач: 1)не є суб`єктом владних повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону); 2)не фінансується із бюджету, а запитувана інформація не стосується використання бюджетних коштів (п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону); 3)не виконує делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором (п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону); 4)не займає домінуюче становище на ринку та не наділений спеціальними чи виключними правами, тим більше не є природною монополією (п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону); 5) запит позивача не стосується інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради державного підприємства. Стверджує, що запитувана позивачем інформація (технічну документацію, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо) з нормативної грошової оцінки земель Глинянської міської ради не відноситься до категорії «іншої інформації, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідної інформації)». Вважає, що запит позивача від 14.07.2026 жодним чином не стосується інформації, що є предметом суспільного інтересу в розумінні ст. 29 Закону України «Про інформацію», а тому на відповідач не прирівнюється до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами публічну інформацію. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях проведено аукціон з умовами із продажу об`єкта малої приватизації – єдиного майнового комплексу державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Переможцем електронного аукціону визнано Приватне підприємство «ДАВИД». 20.07.2026 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Приватним підприємством «ДАВИД» укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності: єдиного майнового комплексу державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за результатами аукціону з умовами Увесь єдиний майновий комплекс відповідача придбано переможцем аукціону - Приватним підприємством «ДАВИД», яке на даний час є власником усього майна підприємства, у тому числі конфіденційної інформації та об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються законом і до яких відноситься запитувана позивачем інформація. Зазначає, що відповідач у справі не є розпорядником публічної інформації та не прирівнюється до нього, запитувана інформація не відноситься до категорії публічної інформації, а тим більше до інформації, яка є предметом суспільного інтересу, а крім того, запитувана позивачем інформація є власністю приватної юридичної особи, а тому позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими. Просив у задоволенні позову відмовити.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

14.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до ДП «Львівський інститут землеустрою» із запитом на публічну інформацію: надати для ознайомлення документи (технічну документацію, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо) з нормативної грошової оцінки земель Глинянської міської ради (с. Великий Полюхів, с. Женів, м. Глиняни), розроблені Державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2023 році.

21.07.2026 позивач отримав відповідь на запит за вих. № 85 від 15.07.2026 року згідно з якою ДП «Львівський інститут землеустрою», що відповідач є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності (господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах госпрозрахунку і самоокупності) та входить до сфери управління Фонду державного майна України. Підприємство дотримується вимог Конституції України та норм чинного законодавства України і готове до співпраці. У відповіді зазначено, що у зв`язку із проведенням аукціону з продажу Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 15 червня 2026 року, позивача буде додатково повідомлено про дату та час для ознайомлення з договорами на виконання робіт (надання послуг) у 2023 році.

24.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до ДП «Львівський інститут землеустрою» із повторним запитом на публічну інформацію, у якому позивач просив невідкладно розглянути його запит ВСП001/14/07/26-1 та надати запитувану інформацію.

Повторний запит позивача належно не розглянутий, запитувана публічна інформація йому не надана, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон №2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (стаття 2 Закону №2939-VI).

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Згідно з ст. 4 Закону №2939-VI доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Частиною 1 статті 6 Закону №2939-VI встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1)конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Частиною 2 статті 6 Закону №2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (частина восьма статті 6 Закону № 2939-VI).

Згідно з ст. 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Положеннями пунктів 1,3,5 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону № 2939-VI).

Відповідно до ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Частина 5 ст. 19 Закону №2939-VI передбачає, що запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VI).

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 23 Закону №2939-VI).

Отже, усі мають право звертатись із інформаційними запитами до суб`єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації. Запит може надаватися у письмовій формі чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Розпорядник інформації у свою чергу зобов`язаний надати відповідь на запит не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Проте, строк може бути продовженим у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Також запитувачу інформації забезпечено право на оскарження дій або бездіяльності розпорядника інформації.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитами, відповідь на які, на його думку, не надано. У запиті позивач просив надати для ознайомлення документи (технічну документацію, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо) з нормативної грошової оцінки земель Глинянської міської ради (с. Великий Полюхів, с. Женів, м. Глиняни), розроблені Державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2023 році.

Отже, позивач, скориставшись своїм законним правом на отримання публічної інформації, звернувся до розпорядника запитуваної ним інформації, а саме до відповідача із запитом на інформацію.

В той же час ОСОБА_1 не обґрунтував, що запитувана інформація (технічна документація, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо) з нормативної грошової оцінки земель Глинянської міської ради є предметом суспільного інтересу за встановленими законодавством критеріями та ознаками можливості віднесення запитуваної інформації до такої.

Підприємство на запит позивача надало лист-відповідь про те, що воно є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності (господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах госпрозрахунку і самоокупності) та входить до сфери управління Фонду державного майна України. Підприємство дотримується вимог Конституції України та норм чинного законодавства України і готове до співпраці. У відповіді зазначено, що у зв`язку із проведенням аукціону з продажу Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 15 червня 2026 року, позивача буде додатково повідомлено про дату та час для ознайомлення з договорами на виконання робіт (надання послуг) у 2023 році.

Суд встановив, що відповідач є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності (господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах госпрозрахунку і самоокупності) та входить до сфери управління Фонду державного майна України.

Відповідач стверджує, що 20.07.2026 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Приватним підприємством «ДАВИД» укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності: єдиного майнового комплексу державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (код за ЄДРПОУ 00702009) за результатами аукціону. Тобто, увесь єдиний майновий комплекс відповідача придбано переможцем аукціону - Приватним підприємством «ДАВИД», яке на даний час є власником усього майна підприємства, у тому числі конфіденційної інформації та об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються законом і до яких відноситься запитувана позивачем інформація.

Також відповідач стверджує, що він не є розпорядником публічної інформації та не прирівнюється до нього, запитувана інформація не відноситься до категорії публічної інформації, а тим більше до інформації, яка є предметом суспільного інтересу, а крім того, запитувана позивачем інформація є власністю приватної юридичної особи.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

В той же час суд повторює, що позивач просить надати технічну документацію, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, тощо з нормативної грошової оцінки земель Глинянської міської ради.

Оскільки, інформація жодним чином не належить до категорій інформації, визначеної пунктом 5 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI, доводи Позивача про те, що Підприємство є належним розпорядником інформації, не заслуговують на увагу.

Фактично Позивач у позовній заяві намагається довільно розширити межі дії Закону №2939-VI та обсяг обов`язків Підприємства як розпорядника інформації, однак такий підхід суперечить принципу правової визначеності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що запит про доступ до публічної інформації про надання відомостей належним чином був розглянутий, що свідчить про правомірні дії відповідача у наданні відповіді на запит позивача та, відповідно, відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши норми законодавства, дослідивши зібрані докази, суд вважає, що відповідач довів правомірність вчинених дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович