Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №260/4229/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4229/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Проява Ірина Василівна (44702, Волинська область, м. Володимир, вул. Ковельська, 42) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2026 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Проява Ірину Василівну звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , якою просить: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо безпідставного утримання з ОСОБА_1 сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованого на виконання рішення по справі № 260/4803/24 грошового забезпечення; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане на виконання рішення по справі № 260/4803/24 грошове забезпечення, а саме грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 78 198 грн (сімдесят вісім тисяч сто дев`яносто вісім гривень) 55 коп., та військовий збір у розмірі 21 205 грн (двадцять одна тисяча двісті п`ять гривень) 27 коп., що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 260/4803/24.

22 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що здійснюючи розрахунок на виконання рішення суду по справі № 260/4803/24, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію в розмірі 78 198,55 грн. суми податку з доходів фізичних осіб, що утримались з мого грошового забезпечення, проте протиправно цього не вчинив. Крім того, Закон України №4015-ІХ від 10.10.2024 року набрав чинності 01.12.2024 року, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені Законом України №4113 від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка застосовуються з 01.12.2024 року. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення суду у справі № 260/4803/24 відповідач виплатив грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%. Тому, до такого доходу, в силу положень Податкового кодексу України, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка. За таких обставин, вважає дії відповідача щодо утримання з грошового військового збору у розмірі 5% від нарахованої суми протиправними. Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України. За таких обставин, відповідач безпідставно надмірно утримав 5% військового збору у розмірі 21 721,82 грн. у справі № 260/4803/24 з виплаченого грошового забезпечення. Натомість мав утримати лише 1,5 відсотки військового збору у розмірі 6 516,55 грн.

30 червня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію (базовий 2008 рік) в сумі 83 625,23 грн. (79 443,97 грн. на картковий рахунок позивача, 4 181,26 грн. сплачено військовий збір, податок з доходів фізичних осіб компенсовано); індексацію-різницю в сумі 144 294,92 грн. та перерахунок грошового забезпечення в сумі 206 516,25 грн. (270 124,60 грн. на картковий рахунок позивача, 17 540,56 грн. сплачено військовий збір, податок з доходів фізичних осіб 63 146,01 грн.). У разі якщо виплати виплачуються на підставі рішення суду на користь військовослужбовців, які проходять військову службу (є діючими військовослужбовцями) та включаються до складу грошового забезпечення, то суми таких виплат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, з урахування положень п.168.5 ст.168 Кодексу, та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка, а також є базою нарахування єдиного внеску. Разом з тим, якщо зазначені виплати виплачуються на користь військовослужбовця, який звільнився, або ці суми не включаються до складу грошового забезпечення військовослужбовців, то такі виплати включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18 відсотків) і військовим збором за ставкою 5 відсотків на загальних підставах та не є базою нарахування єдиного внеску. При цьому положення п. 168.5 ст. 168 Кодексу в такому випадку не застосовуються. (роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України лист Державної податкової служби України від 13.05.2026 року № 6461/5/99-00-24-01-01-05 додається). Дохід ОСОБА_1 , який отриманий внаслідок виконання військовою частиною НОМЕР_2 рішення суду по справі №260/4803/24, не пов`язаний безпосередньо з виконанням обов`язків несення служби. Ця сума не є грошовим забезпеченням, має характер разової виплати, сума такого доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, тобто без застосування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку №44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб. Ці норми, щодо відшкодування утриманих сум податку з грошового забезпечення до виниклих правовідносин не застосовуються.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

23 вересня 2024 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/4803/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 260/4803/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із врахуванням базового місяця - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із врахуванням базового місяця - січень 2008 року та з врахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення в сумі 4067,89 грн щомісяця за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 15 травня 2024 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4067,89 грн щомісяця за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 15 травня 2024 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у застосуванні у період із 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року щомісячного грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення у справі № 260/4803/24 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено індексацію (базовий 2008 рік) в сумі 83 625,23 грн. (79 443,97 грн. на картковий рахунок позивача, 4 181,26 грн. сплачено військовий збір, податок з доходів фізичних осіб компенсовано); індексацію-різницю в сумі 144 294,92 грн. та перерахунок грошового забезпечення в сумі 206 516,25 грн. (270 124,60 грн. на картковий рахунок позивача, 17 540,56 грн. сплачено військовий збір, податок з доходів фізичних осіб 63 146,01 грн.), (а.с. 24-31).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі – Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Нормами пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (далі - Порядок №44) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктом 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Окрім того, згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об`єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

За змістом підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що ставка збору становить для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.

В свою чергу, підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що ставка збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Суд встановив, що виплачена ОСОБА_1 на виконання рішення у справі № 260/4803/24 індексація відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Тому норми Порядку №44 та підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України поширюється також і на такі виплати.

Несвоєчасна виплата індексації сталася з вини відповідача, а тому суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб та зменшення ставки військового збору.

Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №825/761/17.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Проява Ірина Василівна ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18% з суми виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення у справі № 260/4803/24.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману індексацію грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення у справі № 260/4803/24.

4. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення у справі № 260/4803/24.

5. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення у справі № 260/4803/24.

6. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 серпня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль