Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №240/18809/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/18809/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовослужбовців і резервістів про відсутність порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.

В обгрунтування позовних вимог посилається на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач, правом подати відзив на позовну заяву, не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач у мобільному застосунку "+Резерв" військовозобов`язаного виявив інформацію, про порушення ним правил військового обліку.

З метою отримання актуальної, повної та достовірної та достовірної інформації та копій документів щодо правових підстав оголошення позивача в розшук через нібито порушення останнім правил військового обліку, представником позивача були направлені адвокатські запити на адресу:

1) ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) - адвокатський запит від 03.07.2025 №A3/03/07-25;

2) ІНФОРМАЦІЯ_3 - адвокатський запит від 03.07.2025 №A3/03/07-25-2;

3) Відділення поліції №1 Житомирського районного УП №1 ГУ НП в Житомирській області - адвокатський запит від 03.07.2025 №АЗ/03/07-25-3;

4) Житомирського районного УП №1 ГУ НП в Житомирській області -адвокатський запит від 03.07.2025 №A3/03/07-25-4.

Відповіді на адвокатські запити були надані лише Відділенням поліції №1 Житомирського районного УП №1 ГУ НП в Житомирській області та відповідачем за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У своїй відповіді від 08.07.2025 Відділення поліції №1 Житомирського районного УП №1 ГУ НП в Житомирській області повідомило, що 30.01.2025 до підрозділу поліції надійшло звернення Е1241617 щодо доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке було внесено до Єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події за №394 від 30.01.2025.

Відповідач у своїй відповіді від 07.07.2025 №913136 на адвокатський запит повідомив, що протокол про адміністративне правопорушення за статтею 210 та 210-1 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 не складався.

Станом на день подання цього позову відповідачем на поставлені представником позивача - адвокатом Руденком С. запитання відповіді в повній мірі не отримано, а тому, у разі отримання відповідей на решту поставлених питань у адвокатському запиті, такі відповіді та отримані копії документів відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України будуть подані позивачем після подання позовної заяви.

Як зазначає позивач, на день подання цього позову інформація (відомості) про порушення позивачем правил військового обліку уповноваженими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не видалена, що підтверджується військово- обліковим документом, сформованим в мобільному застосунку «Резерв+» 24.07.2025.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові та законні підстави щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшук, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов?язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Разом із тим, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни. незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХII визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-XII).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХПI Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 №1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об?єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Як вже зазначалось вище, ні станом на 30.01.2025, ні на день подання цього позову, позивач не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до пункту призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового військовозобов`язаних резервістів, які призовників, є додатком 2 до Порядку №1487, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило ту обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. втрату, - притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

3 огляду на викладене, позивач в установленому законом порядку не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі статей 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів.

Оскільки факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було, внесення інформації (відомостей) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення позивачем ОСОБА_1 правил військового обліку є безпідставним та необґрунтованим.

Внесення до вказаного Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку призвело до порушення його прав, оскільки, по-перше, позивач не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а по-друге, позивач несе ризики під час переміщень по території України у разі перевірки працівниками Національної поліції України та представниками районних ТЦК та СП військово-облікового документа позивача, які можуть вживати протиправні заходи щодо затримання та доставки до районного ТЦК та СП позивача за нібито порушення останнім правил військового обліку.

Згідно пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних резервістів, які є додатком 2 до Порядку №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку,

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 за зареєстрованим місцем проживання, своєчасно оновив (уточнив) свої військово-облікові та персональні дані на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон №3633-IX), який набрав чинності 18.05.2024.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-IX установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до п. 2 Положення №154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

З матеріалів справи слідує, що позивач своєчасно оновив свої військо-облікові дані, що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим станом на 24.07.2025.

Варто відмітити, що положення частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначають обов`язок, зокрема, військовозобов`язаних особисто повідомити у разі змін сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади органи, де вони перебувають на військовому обліку.

Тотожні норми містяться і у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, у тому числі в Правилах військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку).

Разом з тим, ні положення Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ні Порядку №1487 не передбачають обов`язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх військово-облікових даних (у разі їх зміни). Обов?язок "особисто повідомити" не означає "особисто прибути".

Аналогічної позиції дотримуються суди під час розгляду схожої категорії справ, зокрема, П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі №420/840/24, Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/9828/24, Волинський окружний адміністративний суд у справі №140/3260/24 тощо.

Отже, позивач жодним чином не порушував вимоги статті 22 Закону України є актуальними та своєчасно оновленими «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки його військово-облікові дані є актуальними та своєчасно оновленими 24.07.2025, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, як вже було зазначено вище, відповідач у відповіді від 07.07.2025 №913136 на адвокатський запит офіційно підтвердив, що протокол про адміністративне правопорушення за статтею 210 та 210-1 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 не складався.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №824/1164/18-а досліджував визначення обставин, за яких особа вважається притягнутою до відповідальності вперше.

Позиція Верховного суду полягає в тому, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При обґрунтуванні такого висновку суд послався на таке.

Конституційний Суд України у рішенні від 27 жовтня 1999 року №9-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) зазначив, що поняття «притягнення до кримінальної відповідальності» не тотожне поняттю «кримінальна відповідальність», як і поняття «притягнення до юридичної відповідальності» не ідентичне поняттю «юридична відповідальність».

Притягнення до юридичної відповідальності передує юридичній відповідальності.

У згаданому рішенні Конституційний Суд України в аспекті порушених у «1.1. Кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду. 1.2. Притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред`явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину».

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУПАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Крім того, статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З системного аналізу наведених правових норм КУпАП слід дійти висновку про те, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.

Враховуючи, що факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не було, протокол та постанова відносно позивача не складались, внесення до Реєстру відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку є безпідставним та протиправним.

На підставі викладеного, слід дійти висновку про те, що відповідач безпідставно та протиправно вніс до Реєстру дані про порушення позивачем правил військового обліку, за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовослужбовців і резервістів про відсутність порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968, 96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович