Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №140/6170/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6170/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.04.2026 №009717/03-20-24-06-10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 17.03.2008 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак 16.01.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення його підприємницької діяльності за власним рішенням.

Згідно із рішенням ГУ ДПС у Волинській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.04.2026 №009717/03-20-24-6-10 на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464-VI), до позивача застосовано штраф в розмірі 5940,29 грн та нараховано пеню в розмірі 59 766,33 грн за період з 20.07.2016 до 13.05.2024.

Разом з тим, позивач зазначає, що розділом VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI» визначено періоди та підстави звільнення від виконання обов`язків платників сплати єдиного внеску або ж звільнення від відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, які не були враховані контролюючим органом при здійсненні розрахунку штрафних санкцій та нарахуванні пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного внеску.

Так, з розрахунку штрафної санкції вбачається, що відповідач, здійснюючи такий розрахунок врахував період пені без виключення днів, в які позивач звільняється від відповідальності у зв`язку із СОVID-19 та правовим режимом воєнного стану.

При цьому, наданий відповідачем розрахунок штрафної санкції не дає можливості виокремити суму застосованого до позивача штрафу та нарахованої пені за період з 01.08.2023 по 31.07.2024. Тобто суд позбавлений можливості встановити точні суми штрафу та пені, застосування/нарахування яких є правомірним та протиправним відповідно.

Оскільки оскаржуване рішення частково не містить належних підстав для нарахування усіх сум пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, відтак вказане свідчить про протиправність такого рішення.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми застосованих штрафу, пені) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акту частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

У даному випадку можливості виокремити протиправно застосований контролюючим органом розмір пені та штрафу і скасувати оскаржуване рішення в частині неправомірно застосованих санкцій не можливо.

З наведених підстав позивач вважає, що оспорюване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є таким, що суперечить чинному законодавству, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.14).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.17-21) представник відповідача позовних вимог не визнала та в обґрунтування такої позиції вказав, що згідно бази даних ІКС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ДПС у Волинській області як фізична особа - підприємець з 18.03.2008 по 17.01.2020 (з 01.01.2012 по 30.06.2016 - на спрощеній системі оподаткування 2 група за ставкою 20%), стан 12-припинено, але не знято з обліку.

За даними ІКС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податку по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 станом на 01.01.2013 по єдиному внеску (код платежу 71040000) наявна переплата в сумі 1568,69 грн.

В ІКПП ФОП ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 (єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи які проводять незалежну професійну діяльність) було проведено щоквартальні автоматичні нарахування за період з ІІІ кварталу 2013 року по 2019 рік включно, а саме:

21.10.2013 - за ІІІ квартал 2013 року в сумі 1194,03 грн - сплачено 797,00 грн;

20.01.2014 - за IV квартал 2013 року в сумі 1218,67 грн - сплачено 30,00 грн;

22.04.2014 - за І квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн - сплачено 1267,95 грн;

21.07.2014 - за ІІ квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн - сплачено 845,30 грн;

20.10.2014 - за ІІІ квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн - сплачено 2643,60 грн;

20.01.2015 - за IV квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн;

20.04.2015 - за І квартал 2015 року в сумі 1267,95 грн - сплачено 1691,65 грн;

20.07.2015 - за ІІ квартал 2015 року в сумі 1267,95 грн - сплачено 1269,00 грн;

19.10.2015 - за ІІІ квартал 2015 року в сумі 1323,47 грн-сплачено 2215,00 грн;

19.01.2016 - за І квартал 2015 року в сумі 1434,51 грн;

19.04.2016 - за І квартал 2016 року в сумі 909,48 грн - сплачено 1461,00 грн;

19.07.2016 - за ІІ квартал 2016 року в сумі 941,16 грн - сплачено 504,00 грн;

09.02.2018 - за рік 2017 року в сумі 8448,00 грн;

19.04.2018 - за І квартал 2018 року в сумі 245 7,18 грн;

19.07.2018 - за ІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;

19.10.2018 - за ІІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;

21.01.2019 - за IV квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн;

19.04.2019 - за І квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн;

19.07.2019 - за ІІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн;

21.10.2019 - за ІІІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн;

20.01.2020 - за IV квартал 2019 року в сумі 2754,18 гривень.

Також відповідачем раніше були винесенні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.06.2014 №0019631702 на суму 4,42 грн; від 16.07.2015 №0027461703 на суму 67,62 грн; від 22.02.2018 №0112931303 на суму 166,70 грн за період з 22.07.2014 до 18.03.2016.

13.05.2024 позивачем сплачено недоїмку по єдиному внеску в сумі 29868,01 грн.

Оскільки, позивач сплачував єдиний внесок з порушення законодавчо встановленого строку, то відповідачем проведено нарахування штрафних санкцій та пені та прийнято рішення від 17.04.2026 №009717/03-20-24-06-10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 65 706,62 грн.

В спростування тверджень позивача про те, що розрахунок штрафної санкції не дає можливості виокремити суму застосованого до позивача штрафу та нарахованої пені за період з 01.08.2023 по 31.07.2024, представник відповідача зазначає, що період за який позивачу нараховано штрафні санкції - 20.07.2016 по 13.05.2024, а не з 01.08.2023 по 31.07.2024, крім у наданому розрахунок штрафної санкції та пені в якому зазначено період порушення сплати єдиного внеску, кількість днів затримки сплати суми зобов`язання, суми боргу, суми нарахованої пені у залежності від кількості прострочення, ставка штрафної санкції та суми нарахованої штрафної санкції.

Більше того, форма рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, затверджена Інструкцією №449 (додаток 12), не передбачає жодних додатків, в тому числі і розрахунку штрафних санкцій та пені.

Тоді як із витягу з ІКПП чітко прослідковується дата нарахування штрафних санкцій та пені, а також періоди такого нарахування.

Також представник відповідача зауважує, що визначальним є момент вчинення порушення, який в даному випадку визначається граничним строком сплати єдиного внеску. Таке правопорушення фактично вчинено до 24.02.2022, а тому відповідальність у вигляді пені та штрафних санкцій має застосовуватись в повному обсязі. При цьому податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати є триваючим порушенням, початком якого є перший календарний день, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, а закінчується таке правопорушення в день фактичної сплати (перерахування) єдиного внеску.

Відтак, оскільки позивачем належним чином не виконувались вимоги статті 9 Закону №2464-VI, а саме єдиний внесок за: ІІ квартал 2016 рік; 2017 рік; І - IV квартали 2018 року; І - IV квартали 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, то відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить в задоволенні позову відмовити.

Також 05.06.2026 до суду надійшов ще один відзив на позовну заяву, в якому представник ГУ ДПС у Волинській області повідомив, що ОСОБА_1 17.03.2008, номер запису: 21870000000002291 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. 16.01.2020, номер запису: 21870060002002291 припинено за власним рішенням. Ним після припинення не було подано ліквідаційну звітну) декларацію до ДПС.

13.05.2024 позивачем сплачено борг з ЄСВ в сумі 29868,01 грн.

ГУ ДПС у Волинській області за несвоєчасну сплату було винесено рішення від Рішення від 17.04.2026 №009717/03-20-24-06-10 на суму 65706,62 грн (штраф у розмірі 5940,29 грн, та пеню у розмірі 59 766,33 грн за період з 20.07.2016 до 13.05.2024)

З огляду на вказане представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити (а.с.40-43).

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 17.03.2008 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , 16.01.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення його підприємницької діяльності за власним рішенням (а.с. 10).

17.04.2026 ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення №009717/03-20-24-06-10 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано штраф у розмірі 5940,29 грн (20% з 01.01.2015), за період з 20.07.2016 по 13.05.2024 нараховано пеню у розмірі 59766,33 грн, що в загальній сумі до сплати складає 65706,62 грн (а.с.7, 34).

Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом №2464-VI.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

У статті 1 Закону №2464-VI закріплено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, у тому числі фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Нормами частини другої статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нормами частини п`ятої статті 8 Закону №2464-VI визначено, що Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Нормами частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI визначено, що Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частин одинадцятої-дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно із частинами другою-четвертою статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до частини шостої статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Нормами частини десятої статті 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно із частинами тринадцятою-чотирнадцятою статті 25 Закону №2464-VI 13. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Згідно із частинами п`ятнадцятою-шістнадцятою статті 25 Закону №2464-VI Рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VІ, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449).

Так, положеннями пункту 1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з пунктом 1 розділу VIІ Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу VIІ Інструкції №449 згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІКС.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Для платників, зазначених у пунктах 1 та 16 частини першої статті 4 Закону, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у пунктах 4-5-1 частини першої статті 4 Закону,- календарний квартал;

Нормами пункту 5 розділу VIІ Інструкції №449 визначено, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені:

документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням);

вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком;

рішення суду.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону, зобов`язані самостійно обчислити ці внески, і сплатити їх з нарахуванням пені.

Самостійно обчислені внески та сума самостійно розрахованої пені відображаються у звітності, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно із пунктом 7 розділу VIІ Інструкції №449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа податкового органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках

Перший примірник рішення, одночасно з розрахунком такого рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку, небанківському надавачу платіжних послуг чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в податковому органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції.

Нумерація рішень у журналі - в порядку зростання в межах календарного року.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 8 розділу VIІ Інструкції №449 суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком, небанківським надавачем платіжних послуг протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до податкового вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це відповідного податкового органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим податковим органом або судом рішення у справі (пункту 9 розділу VIІ Інструкції №449).

Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми боргу (недоїмки).

Нормами пунктів 10 – 13 розділу VIІ Інструкції №449 передбачено, що рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосовані за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомив, що 13.05.2024 позивачем сплачено недоїмку по єдиному внеску в сумі 29868,01 грн, що також підтверджується інтегрованою картою платника податків (а.с.22, 47).

Згідно із оскаржуваним рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.04.2026 №009717/03-20-24-06-10 на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VІ до позивача застосовано штраф у розмірі 5940,29 грн (20% з 01.01.2015) та за період з 20.07.2016 по 13.05.2024 нараховано пеню у розмірі 59766,33 грн, що в загальній сумі до сплати складає 65706,62 грн (а.с.7, 34).

Разом з тим, суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №533-IX від 17.03.2020 доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI пунктами 9-10 - 9-12 (до яких надалі вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 №540-IX та від 13.05.2022 №591-IX).

Так, пунктом 9-11.1 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Таким чином, штрафи і пеня у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не нараховується.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-ІХ від 30.06.2023 внесено зміни до Закону №2464-VI, зокрема, викладено у новій редакції пункти 9-21 - 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Так, пунктом 9-21 визначено, що тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ до 01.08.2023, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.

Згідно із пунктом 9-22 тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, до 01.08.2023 платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.

Таким чином, враховуючи Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-1, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, а також з урахуванням положень пунктів 9-21, 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій та пені визначено 01.08.2023.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що податкові органи мають право нараховувати пеню за порушення, вчинені платниками податків у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

При прийнятті оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідачем приписи наведених вище норм не були враховані.

Так, із оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач, здійснюючи такий розрахунок врахував період пені без виключення днів, в які позивач звільняється від відповідальності у зв`язку із СОVID-19 та правовим режимом воєнного стану.

Тобто період нарахування пені та штрафу згідно з оскаржуваним рішенням охоплює періоди, протягом яких відповідно до пунктів 9-11.2, 9-21, 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464-VI, не застосовуються, а пеня платникам єдиного внеску не нараховується.

Суд зазначає, що ні наявний в матеріалах справи розрахунок штрафних санкцій (а.с.7 зворот., 34 зворот.), ні надана відповідачем інтегрована картка платника податків (а.с. 22-31,47-56) не дає можливості виокремити суму застосованого до позивача штрафу та нарахованої пені за період з 01.03.2020 по 31.07.2023.

Представник відповідача зазначає, що у відзиві на позовну заяву деталізовано всі суми з яких здійсни вигляді пені та штрафних санкцій правопорушення початком податкове обрахунок штрафних санкцій та пені, а також періоди таких нарахувань.

Однак, суд зауважує, що в контексті визначених позивачем підстав позову, у відзиві на позовну заяву представником відповідача не виокремлено суми штрафних санкцій, які застосовані до позивача за період з 01.03.2020 по 31.07.2023 (тобто в період діє мораторію) та відповідно за періоди з 20.07.2016 по 31.02.2020 та з 01.08.2023 по 13.05.2024.

Тобто, суд позбавлений можливості встановити точні суми штрафу та пені, застосування/нарахування яких є правомірним та протиправним відповідно.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем розрахунок пені здійснено неправомірно, тобто без урахування внесених змін до Закону, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд не може самостійно здійснити розрахунок штрафних санкцій та пені замість контролюючого органу, з огляду на відсутність деталізованого розрахунку із відображеннях детальних відомостей у ІКП. Вказаних відомостей відповідачем до суду не було надано.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 120/8544/24.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі №260/433/19 вказав, що встановивши невідповідність частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та, що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому. Надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення суми податкового зобов`язання. Суд, виключно, досліджує прийняті рішення суб`єкта владних повноважень на предмет їх відповідності закону.

Зважаючи на вказані обставини та те, що суд не вправі підміняти собою контролюючий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення суми санкцій, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення від 17.04.2026 №009717/03-20-24-06-10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в цілому з наведених підстав належить задовольнити.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.04.2026 №009717/03-20-24-06-10, а тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанції від 15.05.2026 (а.с.7).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон №3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки задоволено позов, який було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1064,96 грн (1331,20 грн х 0,8).

Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.04.2026 №009717/03-20-24-06-10.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк