Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №206/1906/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2188/26 Справа № 206/1906/26 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого — адвоката Кузнєцова О.М., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпра від 18 травня 2026 року, якою у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -

за участю:

потерпілого — ОСОБА_1 ,

представника потерпілого — адвоката Кузнєцова О.М.

В С Т А Н О В И В :

Постановою Самарського районного суду м. Дніпра від 18 травня 2026 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення, у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611039, 27.02.2026 року о 09:35 годині у м. Дніпрі по вул. Курсантська ЕО 17, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Lexus GX470 д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком та зміною напрямку свого руху не переконався в безпечності свого маневру, виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку. Після зіткнення, автомобіль Lexus GX470, в некерованому стані, продовжив свій рух заднім ходом, де допустив наїзд на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який знаходився позаду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Кузнєцов О.М., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята внаслідок неправильного встановлення судом обставин справи. Не відповідає вимогам КУпАП, оскільки суд не з`ясував всі фактичні обставини справи, не оцінив наявні докази, невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Судом були прийняті до уваги лише пояснення ОСОБА_2 .

Вважає, що дане ДТП сталося виключно по вині ОСОБА_2 , що підтверджується відеозаписом, наявним в матеріалах справи та схемою ДТП.

Позиції учасників судового розгляду.

В судовому засіданні адвокат Кузнєцов О.М. та потерпілий ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній, просили постанову суду першої інстанції скасувати та визнати ОСОБА_2 винним в ДТП.

В судове засідання не з`явилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. З метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без їх участі.

Мотиви апеляційного суду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Приймаючи оскаржувану постанову у справі про закриття провадження відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене правопорушення у діях останнього не знайшло свого підтвердження.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до матеріалів справи, зокрема схеми місця ДТП, відеозапису з камери відеоспостереження, пояснень самого ОСОБА_2 , останній перед початком маневру об`їзду перешкоди зупинився, пропустив зустрічний транспортний потік, переконався у безпечності маневру, увімкнув покажчик повороту та лише після цього розпочав об`їзд ДТП, яка знаходилась попереду в його смузі руху.

З урахуванням установлених обставин, дії ОСОБА_2 відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Причинного зв`язку між його діями та настанням дорожньо-транспортної пригоди не встановлено. Відповідно до ст. 9 КУпАП, у діях ОСОБА_2 відсутні ознаки протиправності та вини, а отже, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Проте, з таким висновком не погоджується апеляційний суд з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

На думку апеляційного суду зазначених вимог закону судом першої інстанції не дотримано виходячи з наступного.

Доводи про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, під час апеляційного перегляду знайшли своє підтвердження та підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладено суть правопорушення; схемою місця ДТП від 27.02.2026 року; фототаблицею до неї; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611039 від 27.02.2026 року (а.с. 4), 27.02.2026 року о 09:35 годині у м. Дніпрі по вул. Курсантська ЕО 17, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Lexus GX470 д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком та зміною напрямку свого руху не переконався в безпечності свого маневру, виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку. Після зіткнення, автомобіль Lexus GX470, в некерованому стані, продовжив свій рух заднім ходом, де допустив наїзд на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який знаходився позаду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до схеми місця ДТП від 27 лютого 2026 року зазначено місце зіткнення та попередні напрямки руху водіїв, а також, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_2 , отримав пошкодження переднього бамперу, капоту, середнього переднього ліхтаря; автомобіль Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_3 , отримав пошкодження передньої частини, переднього бамперу, парктроніки; автомобіль Lexus GX470 д.н.з. НОМЕР_1 , отримав пошкодження передньої та задньої частини, переднього бамперу, передніх ліхтарів, капот, ліве та праве крило, заднього бамперу, задньої ляди (а.с. 10).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 (наданих на місці вчинення ДТП) вбачається, що 27.02.2026 року, близько 09:35 години він дійсно керував службовим автомобілем ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_2 , завантажився на Байкальському ринку та рухався по вул. Курсантській зі сторони вул. Дніпросталевської в напрямку вул. Буковинській зі швидкістю приблизно 40 км/год. На заокругленій дорозі помітив, що в зустрічному напрямку на проїзній частині стоять автомобілі на аварійній сигналізації та поліцейський автомобіль з увімкненими маячками, які фактично створювали перешкоду для руху інших автомобілів в зустрічному напрямку. Вирішив що це мобільний блок-пост та знизив швидкість до 30 км/год. Коли наблизився, побачив, що це ДТП, тому рухався в своїй смузі руху і далі, але близько 4 метрів до його автомобіля йому на зустрічну смугу виїхав автомобіль марки Lexus GX470 без номерних знаків, який побачивши мене відразу зупинився в моїй смузі руху. Побачивши перешкоду я застосував екстрене гальмування, однак через ожеледицю на дорозі та малу відстань в 2 метри до автомобіля Lexus GX470, не зміг уникнути ДТП, в результаті чого сталося зіткнення автомобілів. Пізля зіткнення автомобіль Lexus GX470 відкинуло на зупинившийся позаду автомобіль Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_3 , який теж розпочав маневр виїзду на зустрічну смугу руху позаду автомобіля Lexus GX470. В результаті чого сталося ДТП. Автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками без потерпілих (а.с. 18).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 (наданих на місці вчинення ДТП) вбачається, що 27.02.2026 року, близько 09:35 години він дійсно керував автомобілем Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_3 та рухався по вул. Курсантській зі сторони вул. Дніпросталевської зі швидкістю приблизно 40 км/год через ожеледицю на дорозі. Попереду рухався автомобіль Lexus GX470 д.н.з. НОМЕР_1 , попереду останнього була ДТП, то він зупинився і надавав перевагу автомобілям, які рухались у зустрічному напрямку. Після того, як зустрічна смуга була вільною, автомобіль Lexus GX470 ввімкнув лівий покажчик повороту та почав здійснювати виїзд на зустрічну смугу для об`їзду ДТП. Я в свою чергу оглянувши зустрічну смугу побачив відсутність зустрічних автомобілей і розпочав свій рух вслід за автомобілем Lexus GX470, однак проїхавши значну частину вказаних автомобілів з правого боку, автомобіль Lexus GX470 різко зупинився, я теж різко зупинився, після чого побачив, як автомобіль Lexus GX470 відкинуло на мій автомобіль Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_3 . Пізніше виявилося, що автомобіль Lexus GX470 допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ 3302, який рухався у зустрічному напрямку. В результаті чого сталося ДТП. Автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками без потерпілих (а.с. 20).

Згідно фототаблиці (а.с. 10 та зворот) зображено транспортні засоби ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_2 , Lexus GX470 д.н.з. НОМЕР_1 та Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_3 , а також отримані ними механічні пошкодження.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимим, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Із наданого відеозапису чітко вбачається, що транспортний засіб Lexus GX470 д.н.з. НОМЕР_1 в момент виконання маневру під час об`їзду ДТП та виїзді на зустрічну смугу, було видно що зустрічна смуга не вільна, а по ній рухається автомобіль ГАЗ 3302. Крім того, з відеозапису вбачається , що автомобіль Mitsubishi Pajero Sport не міг повністю переконатися у вільній зустрічній смузі, оскільки перед ним знаходився автомобіль Lexus GX470. Таким чином, вбачається, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Lexus GX470 д.н.з. НОМЕР_1 , перед початком руху при перелаштування на зустрічну смугу, змінюючи напрям руху, не переконався, що це буде безпечно, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, у порушення вимог статті 280 КУпАП, не були повно і всебічно з`ясовані всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема обставини, пов`язані з механізмом ДТП та оцінкою дій учасників події.

Суд дійшов передчасного висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, ґрунтуючись виключно на пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

При цьому, суд першої інстанції обмежився допитом лише особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення — ОСОБА_2 , не забезпечивши участі потерпілого ОСОБА_1 та не допитавши його у судовому засіданні, чим порушив принцип змагальності та об`єктивності судового розгляду.

Фактично у мотивувальній частині постанови суд поклав в основу рішення лише одну версію подій — викладену самим ОСОБА_2 , не надавши належної оцінки іншим доказам у справі, зокрема відеозапису з місця події, а також не з`ясувавши позицію потерпілої сторони.

Тому доводи апеляційної скарги представника потерпілого щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи є слушними, у зв`язку з чим постанови суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Водночас, положеннями ч. 2 ст. 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті.

Матеріали даної справи свідчать про те, що інкриміноване ОСОБА_2 адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП вчинене 27 лютого 2026 року та на час апеляційного розгляду даної справи 11 серпня 2026 року закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.

Таким чином, беручи до уваги те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закінчилися, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Поміж тим апеляційний суд звертає увагу, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не є процесуальною перешкодою для вирішення питання про відшкодування збитків в порядку цивільного судочинства, оскільки провадження у даній справі закрито з нереабілітуючих підстав.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги адвоката Кузнєцова О.М., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , скасування постанови судді Самарського районного суду м. Дніпра від 18 травня 2026 року та постановлення нової про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закриття провадження по справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.7 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Кузнєцова Олександра Миколайовича, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Постанову Самарського районного суду м. Дніпра від 18 травня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - скасувати.

Постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко