Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №716/1214/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1214/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складi:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

при секретарі Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Козловська Юлія Павлівна, до Територіальної громади Старостинського округу № 1 с.Баламутівка Юрковецької об`єднаної територіальної громади в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої ввійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Він, ОСОБА_1 , є спадкоємцем майна після смерті батька за законом, подав заяву про прийняття спадкового майна.

Вказує на те, що фактично спадщину прийняв і звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка частково ним оформлена. Нотаріус 12 травня 2026 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій через відсутність правовстановлюючих документів спадкодавця на житловий будинок, а тому оформити спадщину в нотаріальній конторі не вдалося.

Зважаючи, що він немає можливості належним чином оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку, він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Посилаючись на норми права, які врегульовують даний вид правовідносин, просить визнати за ним право власності на спадкове майно.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом термін відповідачем не подано.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Витребувано докази по справі.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. Представник позивача адвокат Козловська Ю.П. через канцелярію суду надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю та просила розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача Територіальної громади Старостинського округу № 1 с.Баламутівка Юрковецької об`єднаної територіальної громади в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про визнання позову та просить розглядати справу без його участі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що визнання позову є добровільним, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб, а заявлені позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом.

Суд, взявши до уваги заяви сторін, дослідивши письмові докази, приходить висновку про наявність передбачених законом підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні без переходу до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у с.Баламутівка, Заставнівського району, Чернівецької області, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

На час його смерті на обов`язкову частку у спадщині мала також його дружина ОСОБА_3 , яка спадщину не прийняла від неї відмовилася і не претендує, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 135/2001, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином,позивач є єдиним спадкоємцем на спадкове майно, який вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що стверджено довідкою № 77/02/14 від 08 травня 2026 року виданою приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області – Бурдейною Г.П.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як батьком та сином, стверджено копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 05 лютого 1964 року.

Із довідки № 122 від 22.04.2026, яка видана Юрковецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, слідує, що згідно з записом в погосподарській книзі № 01 об`єкта по господарського обліку № 7, сторінка 7, власником житлового будинку по адресі АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім цього, з спадкової справи № 135 від 21.02.2001 року вбачається, що позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності ССС ім. 1 травня с.Баламутівка, Заставнівського району, Чернівецької області, що належало померлому ОСОБА_2 на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0046066 від 31.08.1996 року.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.05.2025, вчиненою приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейною Г.П., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , який помер – ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що ним не подано нотаріусу правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок, що підтверджують реєстрацію права власності на цей житловий будинок.

Крім того, з технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 03.12.2021 року вбачається, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 складається з житлового будинок загальною площею 94,60 кв.м., житловою 47,70 кв. м.

Зі звіту про незалежну оцінку вартості, вбачається, що дійсна вартість об`єкту оцінки будинковолодіння з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованого за вказаною вище адресою, станом на 06.07.2026 становить 165 920 грн.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.2 ст.49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , то спірні правовідносини виникли в 1997 році, тобто під час дії ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати:

- місце відкриття спадщини;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Враховуючи ту обставину, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («Суд знає закони») і активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне в частині вимог про визнання права власності на спадкове майно в даних спірних правовідносинах застосувати норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини , зокрема ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до п.1 постанови Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Дана правова позиція також закріплена в п.9 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, в якому зазначено: «якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини фактичний вступ у володіння та управління спадковим майно».

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 того ж Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з інформацією, яка міститься в довідці № 355 від 26.06.2026 року виданої Юрковецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 ,своєчасно у встановлений законодавством шестимісячний строк вступив в управління спадковим майном, а саме організував похорони, обробляв земельну ділянку.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку.

Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IVпередбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства яке діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Пунктом 1.3 Тимчасового Положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (втратило чинність 01 січня 2013 року) було передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах встановлених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того, суд зважає і на те, що відповідно до п.3.1 роз`яснення ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , побудований у 1989 році, тобто до 05.08.1992 року, за наявності на такий будинок відповідної технічної документації БТІ, суд вважає за можливе, за наявності відповідних досліджених доказів, визнати право власності в порядку спадкування, на такий будинок, на який спадкодавець не отримав правовстановлюючі документи.

Прийняття в експлуатацію таких будівель на час збудування житлового будинку час не вимагалося, а записи в погосподарських книгах визнавалися такими, що підтверджують право власності особи на майно.

При цьому, позивач спадщину прийняв, оскільки у визначений законом строк подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, однак позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно через відсутність правовстановлюючого документа на будівлі.

Суд бере до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості визнати право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, такими, що ґрунтуються на законі, та за умови їх визнання відповідачем, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.328, ЦК України та ст.. 524-527, 548-549 ЦК УРСР ст.ст.12,13,16,49,82,200,206,211,247,263-265,268,273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на житловий будинок літ. «А» загальною площею 94,60 кв.м, в тому числі житловою площею 47,70 кв.м, підвал літ. А-Пд, ганок літ.А-а, літня кухня літ.Б,Д, сарай літ.В, Г, гараж літ.Е, підвал літ.Е-пд, вбиральня літ.Ж, хвіртка - ворота № 1, огорожа № 2-3. що розташовані в АДРЕСА_1 .

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Шевчук Р.М.