Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №635/3588/17 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3588/17

Провадження № 1-кп/635/658/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурорів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Пісочин Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину 2017 року народження, який проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця-снайпера 1 відділення охорони 2 взводу охорони 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.11.2011 року Октябрським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 07.06.2014 року за відбуттям строку покарання;

-12.06.2024 року вироком Октябрського районного суду м.Полтава за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 5 ст. 407, ч.2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Суд вважає доведеним, що 15.03.2017 у період часу з 12:55 по 13:10 ОСОБА_6 під час проведення оперативної закупки, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 грошові кошти за наркотичні засоби в розмірі 600 гривень та використовуючи методи конспірації повідомив, що наркотичний засіб буде передано наступного дня, про місце та час передачі наркотичного засобу повідомить по телефону.

В подальшому ОСОБА_6 16.03.2017, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, з корисливих мотивів, прийшов до недобудованої школи, що розташована на вул. Технологічна в смт. Пісочин Харківського району, Харківської області, де реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, близько 16:00, на автошляху між вказаною вище школою та гаражним кооперативом, у ході проведення оперативної закупки, передав, таким чином збув, ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.

16.03.2017 року у період з 16:05 до 16:13, біля багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , біля арки між під?їздами №2 - 3 ОСОБА_8 , у присутності двох понятих добровільно видав працівникам поліції паперовий згорток, з наркотичним засобом, придбаним у ОСОБА_6 , який є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою, у перерахунку на суху речовину 1,0624 грама.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.307 КК України як незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Крім того, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Однак, солдат ОСОБА_6 під час проходження військової служби за мобілізацією, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, 30.12.2024 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.

Так, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця-снайпера 1 відділення охорони 2 взводу охорони 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно тимчасово ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 30.12.2024 самовільно залишив постійний пункт дислокації підрозділу в АДРЕСА_3 та до 14.02.2026 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин.

За час відсутності на службі ОСОБА_6 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби та про його причини не повідомляв.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_6 , 14.02.2026, приблизно о 01:00 годині, більш точного часу встановити не представилось можливим, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в с-щі Буди, Харківського району, Харківської області, поблизу багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_4 , де біля під`їзду побачив автомобіль SSANG YONG, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв з запущеним двигуном, та у нього виник раптовий, корисливий умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

З цією метою, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вище вказаного автомобіля, відчинив водійські дверцята, сів до салону автомобіля та розпочав рух у напрямку с. Нова Березівка, Харківського району, Харківської області, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, ринкова вартість якого складає 370 201,97 грн.

В подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи за кермом вищевказаного транспортного засобу, рухаючись по автодорозі Буди-Березівка, не впоравшись з керуванням, допустив з`їзд з проїжджої частини та зіткнення з сніговим заметом, після чого залишив автомобіль SSANG YONG, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 на узбіччі автодороги Буди-Березівка та зник з місця дорожньо-транспортної пригоди у невідомому напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль SSANG YONG, 2012 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав значних пошкоджень.

Своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому

ОСОБА_4 матеріальну шкоду, на суму 370 201,97 грн. (триста сімдесят тисяч двісті одна) гривня 97 (дев`яносто сім) копійок.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.289, ч.5 ст. 407 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив кримінальні правопорушення, що йому інкриміновані та зазначені в обвинувальних актах, обставини злочинів не спорював, пояснивши причини та обставини скоєного. Зазначив, що дійсно у 2017 році, точно обставин не пам`ятає, здійснив збут канабісу ОСОБА_8 , за що отримав грошові кошти, суму отриманих коштів і розмір наркотичного засобу, які зазначені в обвинувальному акті, визнає. Також підтвердив, що будучи мобілізованим, наприкінці грудня 2024 року самовільно залишив без відповідного дозволу командування місце розташування військової частини НОМЕР_1 і проводив час на власний розсуд до 14.02.2026 року, з метою ухилитися від військової служби. Крім того, 14.02.2026 року він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в сел.Буди Харківського району Харківської області побачив автомобіль SSANG YONG, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв з запущеним двигуном, сів у нього і поїхав, але не впорався з керуванням і вчинив ДТП. Зауважив, що належні висновки для себе зробив, у вчиненому розкаюється, осуджує свої дії, наркотичні засоби не вживає, бажає продовжувати проходити військову службу, просить вибачення у потерпілого і відшкодує йому завдані збитки.

Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинених злочинів, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 , свою винуватість у вчинених діяннях визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочини саме при викладених обставинах, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів на нього, які є в матеріалах кримінального провадження, та з процесуальних питань.

При цьому суд роз`яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.289, ч.5 ст.407 КК України, доведена повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину за ч.2 ст.289 КК України в стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що він розлучений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем служби характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, які пом`якшують і обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, їх суспільну небезпечність, конкретні обставини справи.

За таких обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції статтей закону, що передбачають кримінальну відповідальність за ч.2 ст.307 КК України у виді 6 років позбавлення волі із конфіскацією майна, за ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.289 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавленні волі без конфіскації майна. При цьому остаточне покарання суд призначає враховуючи положення ст.ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Крім того, ОСОБА_6 раніше був засуджений вироком Октябрського районного суду м.Полтава від 12.06.2024 року до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до призначеного покарання слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 12.06.2024 року та остаточно призначити покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Враховуючи призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно останнього необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк покарання час перебування обвинуваченого під вартою, який обчислювати з моменту його затримання.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.02.2026 року, ОСОБА_6 був фактично затриманий 14.02.2026 року о 02 год.50 хв.

Крім того, у відповідності до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.04.2017 року, ОСОБА_6 був затриманий 24.04.2017 року і перебував під вартою до звільнення його з-під варти 26.04.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області, якою йому було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 19:00 год. до 08:00 год. наступної доби.

За таких обставин суд вважає за необхідне зарахувати строк тримання ОСОБА_6 під вартою з 24.04.2017 по 26.04.2017 у строк покарання.

Частиною 5 ст. 72 КК у редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VII, який діяв на момент вчинення ОСОБА_6 злочину за ч.2 ст.307 КК України, визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року, в разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VII.

Оскільки ОСОБА_6 вчинив злочин за ч.2 ст.307 КК України до 20 червня 2017 року, при вирішенні питання щодо порядку зарахування засудженому у строк покарання строку попереднього ув`язнення з 24.04.2017 року по 26.04.2017 року необхідно керуватися правилами ч. 5 ст. 72 КК у згаданій редакції

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільний позов на суму 440000 грн.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За вищевказаних обставин, суд стягує з обвинуваченого на користь цивільного позивача суму матеріальних збитків, які згідно обвинувального акту становлять 370201,97 грн., докази завдання шкоди в іншому розмірі позивачем до цивільного позову не долучались.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 18.02.2026 року на майно, яке вилучене 14.02.2026 року в ході особистого обшуку ОСОБА_6 , та на майно, яке було вилучене 14.02.2026 року під час огляду місця події, підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз №504 від 27.03.2017 року у сумі 660,30 грн., №СЕ-19/121-26/4761-Д від 24.02.2026 у сумі 3565,60 грн., №2451 від 25.02.2026 року в сумі 16963,20 грн.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою не змінювати.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.289, ч.5 ст.407 КК України та призначити покарання:

-за ч.2 ст.307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

-за ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі,

-за ч.2 ст.289 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавленні волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.71,72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Октябрського районного суду м.Полтава від 12.06.2024 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 24.04.2017 року по 26.04.2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та з 14.02.2026 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою не змінювати.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи №504 від 27.03.2017 року у сумі 660 (шістсот шістдесят) грн.30 коп., №СЕ-19/121-26/4761-Д від 24.02.2026 у сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн.60 коп., №2451 від 25.02.2026 року в сумі 16963 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 20 коп.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 18.02.2026 року на майно, яке вилучене 14.02.2026 року в ході особистого обшуку ОСОБА_6 , а саме: металевий ключ та автомобільний ключ від замку запалювання на металевому кільці та мобільний пристрій ТМ «Samsung» Note 8, а також на майно, яке було вилучене 14.02.2026 року під час огляду місця події, а саме автомобіль SSANG YONG KORANDO д.н.з. НОМЕР_2 .

Речові докази:

- пакет з безбарвного полімерного матеріалу, в якому знаходиться речовина рослинного походження, масою 1,2108 грам, який переданий на зберігання до УЛМТЗ ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили -знищити;

-три фрагменти пластику червоного кольору невизначеної форми, які поміщені до спеціального пакету WAR1247830, які долучені до матеріалів кримінального провадження №12026221160000134 від 14.02.2026, після набрання вироком законної сили-знищити;

- автомобіль SSANG YONG KORANDO д.н.з. НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_4 ;

- металевий ключ та автомобільний ключ від замку запалювання на металевому кільці та мобільний пристрій ТМ «Samsung» Note 8, які були вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_6 , і долучені до матеріалів кримінального провадження №12026221160000134 від 14.02.2026 року, після набрання вироком законної сили повернути власнику;

- сліди папілярних візерунків з лівої центральної стійки між дверима в кількості 1 штука, які відкопійовано на липку стрічку та поміщено до спеціального паперового конверту з відповідними записами та підписами;

- зріз подушки безпеки білого кольору, яка спрацювала з керма автомобіля, на якій маються нашарування речовини бурого кольору в кількості 1 шт., який поміщено до спеціального паперового конверту з відповідними записами та підписами;

- змив на марлеву серветку зовнішнього боку водійської ручки двері, який поміщено до спеціального паперового конверту з відповідними записами та підписами;

- змив на марлеву серветку зовнішнього боку пасажирської передньої двері, який поміщено до паперового конверту з спеціальними підписами та написами;

- змив на марлеву серветку з внутрішньої ручки водійської двері, який поміщено до паперового конверту з відповідними записами та підписами;

-змив на марлеву серветку з внутрішнього боку передньої пасажирської двері, який поміщено до паперового конверту з відповідними записами та підписами;

- змив на марлеву серветку з куліси автомобіля, який поміщено до паперового конверту з відповідними записами та підписами;

- змив на марлеву серветку з керма, який поміщено до паперового конверту з відповідними записами та підписами;

- змив на марлеву серветку внутрішнього боку лобового скла навпроти пасажирського сидіння, який поміщено до паперового конверту з відповідними записами та підписами;

- уламки пластику, фрагменти габаритних ліхтарів, фара в зборі, знак автомобіля SSANG YONG, реєстраційний державний знак НОМЕР_3 , які поміщено до полімерного мішку, скріплено номерною біркою №H46664213,

які долучено до матеріалів кримінального провадження № 12026221160000134 від 14.02.2026, після набрання вироком законної сили - знищити.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 370201 (триста сімдесят тисяч двісті одну) гривню 97 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя ОСОБА_1