Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №645/7780/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7780/26

Провадження № 3/645/1205/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Мартинової О.М.,

секретар судового засідання – Касьяненко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколу про військове адміністративне правопорушення серії А4467 № 34 від 06.08.2026 року, солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією на посаді водія 1-го автомобільного відділення 1-го автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , з 30.09.2025 року по теперішній час. Так, 04.08.2026 року о 22 годині 30 хвилин в тимчасовому місці розташування автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 командиром автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 виявлено відсутність водія 1-го автомобільного відділення 1-го автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 . 05.08.2026 року о 21 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 повернувся до тимчасового розташування автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи вище викладене, військовослужбовець за мобілізацією солдат ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, самовільно залишив військову частину.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання, не з`явилася. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, просить розглянути матеріали адміністративного правопорушення без його участі, крім того 18.08.2026 року подав до суду через канцелярію заяву аналогічного змісту.

Згідно з статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , на посаді водія 1-го автомобільного вівділення 1-го автомобільного взводу автомобільної роти військової частини, з 30.09.2025 року.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про оборону України", особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 N 2102-IX, введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено до теперішнього часу.

Факт вчинення солдатом ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи:

-змістом доповіді № 10/66 про самовільне залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем ОСОБА_1 від 05.08.2026 року;

-змістом доповіді № 10/66/1 про повернення після самовільного залишення військової частини військовослужбовця ОСОБА_1 від 06.08.2026 року;

-фактичними даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2025 року № 273;

-фактичними даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2026 року № 217;

-фактичними даними витягу із наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2026 року № 218;

-фактичними даними військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 11.01.2023 року;

-змістом письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 від 06.08.2026 року;

-змістом службової характеристики ОСОБА_1 від 06.08.2026 року;

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суд встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину солдата ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, доведеною повністю.

Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, його майновий стан, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 172-11, ст. ст. 245, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянин, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги .

Суддя О.М. Мартинова