Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №397/1376/26 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/1376/26

н/п : 3/397/393/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кіровоград, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; водія автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , РНКОПП — НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

До Олександрівського районного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно протоколу серія А0981 №103 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП від 22.08.2026 року, 21.08.2026 о 20 год. 20 хв. солдата ОСОБА_1 привезли з Кропивницького до військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме характерний запах алкоголю з ротової порожнини. 21.08.2026 о 20 год. 30 хв. у медичному пункті військової частини НОМЕР_1 в присутності свідків солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 солдату ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального медичного пристрою Алкофор 507 IUPA №№0063, солдат ОСОБА_1 погодився. Спеціальний медичний пристрій Алкофор 507 IUPA №0063 виявив 1,24 % в організмі солдата ОСОБА_1 , що підтверджує факт вживання алкоголю. Про що було складено Акт медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння №55 від 21.08.2026 року о 20 год. 40 хв. Таким чином, солдата ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП, а саме перебував на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння вчинене особою яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння вчинене особою яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення.

Диспозиція частини 1 статті 172-20 КУпАП передбачає наступні склади адміністративного правопорушення: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів; 2) поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 3) виконання такими особами обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; 4) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Разом з тим, уповновадженою особою не долучено до матеріалів справи докази того, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені ч.1, ч.2 ст. 172-20 КУпАП.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Кваліфікувати вчинене особою адміністративне правопорушення, є виключною компетенцією суб`єкта уповноваженого на складання протоколу, суддя позбавлений процесуальної можливості перекваліфіковувати дії порушника.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене свідчить про відсутність можливості піж час судового розгляду усунути допущені під час складання та оформлення адміністративного матеріалу недоліки і, як наслідок, здійснити розгляд справи про військове адміністративне правопорушення по суті належним і безстороннім судом, об`єктивно, повно та у встановлені законом строки.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання про доцільність повернення матеріалів адміністративного правопорушення, складених стосовно солдата ОСОБА_1 про скоєння військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, до військової частини НОМЕР_1 на доопрацювання для належного оформлення.

Приймаючи рішення про повернення справи для доопрацювання, суд враховує позицію Верховного Суду України за якою визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14), а також висновки ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені у п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», згідно яких норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 256, 278, 283 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 397/1376 (н/п 3/397/393/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП повернути до військової частини НОМЕР_1 , для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Максимович