Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 25 серпня 2026 р.
Справа: №347/638/26
Суддя: ДРАЧ Д. С.
Справа № 347/638/26
Провадження № 2/347/628/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої судді Драч Д.С.,
за участі секретаря Данилюк М.І.,
розглянувши в залі суду в м. Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
16.03.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 21 грудня 2022 року між сторонами було зареєстровано шлюб Косівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що складено актовий запис №281, підтвердженням чого є копія свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 виданого 21 грудня 2022 року (а.с.4).
Позивач зазначає, що від вказаного шлюбу сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.12,13).
В обґрунтування заявлених вимогпозивач вказує, що після реєстрації шлюбу спільне сімейне життя з відповідачем не склалося. Відповідач систематично зловживав алкогольними напоями, поводився агресивно, допускав щодо позивача та їхніх дітей образи та психологічне насильство, не виконував належним чином своїх сімейних обов`язків, не забезпечував сім`ї спокійного та безпечного середовища для проживання.
На цей час спільне господарство між сторонами фактично не ведеться, подружні стосунки припинені, взаєморозуміння, довіра, взаємоповага та спільний сімейний побут відсутні.
На переконання позивачаподальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їхніх дітей.
За змістом ч.2, п.4 ч.6 ст.19, п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, в тому числі – справи про розірвання шлюбу.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст.279 ЦПК України).
Відповідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).
Ухвалою Косівського районного суду від 23.03.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано термін для подачі відзиву або інших клопотань пов`язаних із розглядом даної позовної заяви.
29.04.2026 року відповідач подав до суду заяву про надання строку на примирення подружжя.
Ухвалою суду від 29.04.2026 року сторонам було надано строк для примирення три місяці та зупинено провадження у справі до 29.07.2026 року.
Ухвалою суду від 30.07.2026 року було поновлено провадження у справі та здійснено перехід до спрощеного позовного провадження з викликом сторін для з`ясування їх позиції щодо позову після наданого строку для примирення.
26.08.2026 року сторони в судове засідання не прибули, від позивача надійшла заява, в якій вона вказує, що із відповідачем вони не примирились, наполягає на розірванні шлюбу, позовні вимоги підтримує повністю.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення з огляду на нижче наведене.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач просив про надання строку для примирення подружжя, але наданий строк не дав позитивного результату, що свідчить про те, що відносини між сторонами зіпсовані і примирення між ними неможливе.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11: охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Приймаючи до уваги позовну заяву, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113, 160 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 грудня 2022 року Косівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 281.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, тобто якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду складено 26.08.2026 року.
Суддя: Д.С. Драч
Оригінал: reyestr.court.gov.ua