Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №345/3109/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3109/26

Провадження № 1-кп/345/295/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 62024050010003918 від 07.06.2026 про обвинувачення ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кропивник, Калуського району Івано-Франківської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, має на утриманні неповнолітнього сина, раніше судимого 18.03.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 122, ч.1 ст.393 КК України до покарання у виді 4 роки позбавлення волі, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-зенітника 3 зенітного ракетного взводу 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, -

встановив:

ОСОБА_5 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію», 31.10.2022 ОСОБА_5 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України та направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 з місцем тимчасової дислокації ( АДРЕСА_2 ).

Надалі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2022 № 26 солдата ОСОБА_5 , зараховано до списків особового складу вищезазначеної військової частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-зенітника 3 зенітного ракетного взводу 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_5 , достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військові служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 27.03.2024 близько 20 год 00 хв, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 25.09.2025, тим самим проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби.

25.09.2025 ОСОБА_5 , затримано працівниками Управління служби безпеки України за підозрою у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 122 КК України в АДРЕСА_3 .

14.05.2026 ОСОБА_5 з додержанням вимог ст.ст. 276-278, 298-4 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та щиро розкаявся. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він будучи військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, він поїхав у відпустку і не повернувся до військової частини без поважних причин.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він має на утриманні неповнолітнього сина; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває; проходив військову службу за призовом під час мобілізації; позитивно характеризується за місцем проживання; раніше судимий 18.03.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 122, ч.1 ст.393 КК України до покарання у виді 4 роки позбавлення волі. На даний час також обвинувачений відбуває покарання у виді позбавлення волі.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та визнання вини.

Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, думку обвинуваченого та його захисника, які просили призначити мінімальне покарання, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_5 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

В той же час в даному кримінальному провадженні положення ст. 69 та ст. 75 КК України до застосування не підлягають.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 дане кримінальне правопорушення вчинив до постановлення 18.03.2026попереднього вироку Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 та ч.1 ст.122, ч.1 ст.393 КК України, яким ОСОБА_5 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, вирок набрав законної сили 20.04.2026. На даний час ОСОБА_5 відбуває це покарання, а тому покарання йому слід призначити з застосуванням ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, визначених даним вироком суду та вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.03.2026. Також слід зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання, остаточно призначеного даним вироком суду, частково відбуте покарання у вигляді позбавлення волі за попереднім вироком суду за період часу з дня фактичного затримання по день набрання даним вироком законної сили, і початок строку відбуття покарання рахувати з 10:30 год. 25.09.2025.

Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ та положень ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, визначених даним вироком суду, вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.03.2026 визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання, остаточно призначеного даним вироком суду, частково відбуте покарання у вигляді позбавлення волі за попереднім вироком суду Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.03.2026 за період часу з дня фактичного затримання по день набрання даним вироком законної сили, і початок строку відбуття покарання рахувати з 10:30 год. 25.09.2025.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.

Копія повного тексту вироку, вручається обвинуваченому та прокурору, негайно після проголошення його резолютивної частини, відповідно до положень ч.15 ст. 615 КПК України (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2462-ІХ від 27.07.2022).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий