Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №183/8263/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/8263/26

№ 1-кп/183/2221/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026042350000798 від 09.06.2026 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, з базовою середньою освітою, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді водія 2 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:

- 10.03.2010 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 12.01.2011 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 5 місяців за вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.03.2010. До відбуття - 3 роки 5 місяців позбавлення волі. 21.02.2014 звільнений з ІНФОРМАЦІЯ_4 по відбуттю строку покарання;

- 26.05.2015 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 09.03.2016 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 6 місяців за вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.05.2015. До відбуття покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Згідно з ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання час з29.01.2016 по дату набрання вироком законної сили. 21.06.2019 звільнений з ІНФОРМАЦІЯ_4 по відбуттю строку покарання;

- 10.03.2021 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

- 14.04.2021 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. Згідно з

ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 до відбуття покарання - 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

- 10.06.2021 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом складання покарань з вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.04.2021, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 4 місяців позбавлення волі. Зарахувати у строк покарання перебування під вартою з 29.07.2020 до 27.09.2020 та з 09.10.2020 до 10.06.2021 включно. 11.12.2024 звільнений з ІНФОРМАЦІЯ_4 по відбуттю строку покарання;

- 26.01.2026 ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України закрито кримінальне провадження, звільнено із зали суду для подальшого проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

в с т а н о в и в :

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.08.2025 року за №14, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду водія 2 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», серед іншого, передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Так, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період і проходячи її на посаді водія 2 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 65, 68, 129-1 Конституції України, ч. 2, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», будучи звільнений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 січня 2026 року у справі №183/13235/25, №1-кп/183/2700/25, яка набрала законної сили 03 лютого 2026 року, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та зобов`язаний цією ж ухвалою суду не пізніше 72 годин після набрання нею законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, діючи з прямим умислом, з метою ухилитись від виконання покладених на нього судом обов`язків та маючи реальну можливість їх виконання, не виконав ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 січня 2026 року у справі №183/13235/25, №1-кп/183/2700/25 та у період з 03 по 07 лютого 2026року не прибув до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, а залишився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд до 12 червня 2026 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місця знаходження, а саме на території м. Самар Дніпропетровської області.

Крім того, згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни. Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.08.2025 року за №14, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду водія 2 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.

Таким чином, солдат ОСОБА_3 в розумінні вимог ст.ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину, та останньому було достеменно відомо про несення військової служби під час воєнного стану.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника)

Проте, солдат ОСОБА_3 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_3 , будучи звільнений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 січня 2026 року у справі №183/13235/25, №1-кп/183/2700/25, яка набрала законної сили 03 лютого 2026 року, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та зобов`язаний цією ж ухвалою суду не пізніше 72 годин після набрання нею законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, діючи умисно, з метою нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість, не виконав ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 січня 2026 року у справі №183/13235/25,№1-кп/183/2700/25 та у період з 03 по 07 лютого 2026 року не прибув до військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , чим незаконно не виконав свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби та продовжував ухилятися від військової служби за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд до 12 червня 2026 року, до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місця знаходження на території м. Самар Дніпропетровської області.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, показав, що не прибув до військової частини після звільнення від кримінальної відповідальності через відсутність коштів та через сімейні обставини. Обставини, які викладені в обвинувальному акті, він не оспорює, жалкує з приводу вчиненого та щиро кається.

В судовому засіданні були досліджені докази (документи) на підтвердження пред`явленого обвинувачення, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) від 09.06.2026 року №12026042350000798, згідно якого було внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 382 КК України за фактом невиконання ОСОБА_3 ухвали ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 січня 2026 року, якою останній був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та зобов`язаний не пізніше 72 годин після набрання нею законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби;

- запит слідчого від 09.06.2026 року та відповідь командира військової частини НОМЕР_2 від 09.06.2026 року, згідно яких ОСОБА_3 не прибув до вказаної військової частини для проходження військової служби;

- ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 січня 2026 року у справі №183/13235/25, №1-кп/183/2700/25, яка набрала законної сили 03 лютого 2026 року, згідно якої ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та зобов`язано цією ж ухвалою суду не пізніше 72 годин після набрання нею законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби;

- довідку військово-лікарської комісії від 12.06.2026 року №2026-0612-1110-5490-3, згідно якої солдат ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2026 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 на фотознімку №3 впізнав ОСОБА_3 , який повинен був прибути до військової частини для подальшого проходження служби, проте перебуває у м. Самар за місцем мешкання;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2026 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 на фотознімку №1 впізнав ОСОБА_3 , який повинен був прибути до військової частини для подальшого проходження служби, проте перебуває у м. Самар за місцем мешкання;

- витяг з ЄРДР від 12.06.2026 року №12026042350000821, згідно якого було внесено відомості до ЄРДР за ч. 5 ст. 407 КК України за фактом невиконання ОСОБА_3 ухвали ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 січня 2026 року, якою останній був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та зобов`язаний не пізніше 72 годин після набрання нею законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, проте починаючи з 03.02.2026 року до вказаної військової частини не прибув;

- постанову прокурора Самарівського відділу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 12.06.2026 року, згідно якої матеріали кримінальних проваджень №12026042350000798 та №12026042350000821 об`єднані в одне провадження за №12026042350000798;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.06.2026 року, згідно якого ОСОБА_3 у присутності захисника затримано о 21.50 год. 12.06.2026 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

- ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15 червня 2026 року, згідно якої до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід тримання під вартою строком до 07.08.2026 року;

- ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16 червня 2026 року, згідно якої слідчим та прокурорам було надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів та інформації, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме до журналу судових засідань від 26.01.2026 року у справі №183/13235/25 та запису фіксації вказаного судового засідання;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.07.2026 року, опис вилучених речей і документів від 08.07.2026 року, протокол огляду речей від 08.07.2026 року, відповідно до яких у ІНФОРМАЦІЯ_6 слідчим отримано (вилучено) журнал судового засідання від 26.01.2026 року у справі №183/13235/25 та запис фіксації вказаного судового засідання, під час якого ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та зобов`язаний не пізніше 72 годин після набрання нею законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Від допиту свідків сторона обвинувачення відмовилась, захисник та обвинувачений проти цього не заперечували і не наполягали на допиті свідків. Тому допит свідків за погодженням всіх учасників процесу в судовому засіданні не проводився.

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони кожний окремо, а також в сукупності, доповнюючи один одного, підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, і підтверджують вину обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченні.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень встановленою та доведеною, його дії слід кваліфікувати наступним чином:

1) за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили;

2) за ч. 5 ст. 407 КК України як нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив нетяжкий та тяжкий злочини, раніше неодноразово судимий. Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає рецидив злочинів, оскільки будучи судимим раніше за вчинення умисних злочинів ОСОБА_3 знову вчинив умисні злочини. Пом`якшуючою покарання обставиною суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд, виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, вважає необхідним з урахуванням обставин скоєння злочинів, особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, застосувати до ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, призначивши покарання на рівні дещо вище мінімальної межі санкції статті за кожен із вчинених злочинів. Остаточне покарання згідно ст. 70 КК України слід призначити шляхом часткового складання призначених покарань. Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого і буде достатнім та необхідним для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід залишити раніше обраний - тримання під вартою, зарахувавши в строк відбування покарання час його перебування під вартою з 12 червня 2026 року по 25 серпня 2026 року.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 382 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч. 5 ст. 407 КК України - у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Зарахувати відповідно до ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_3 час його перебування під вартою з 12 червня 2026 року по 25 серпня 2026 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбав лення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання - з 12 червня 2026 року.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку видати прокурору, обвинуваченому, захиснику негайно, після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1