Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №478/1715/24 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1715/24 пров. №2/478/14/2026

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

29 листопада 2024 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №40680, який підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер мобільного телефону позичальника. Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало відповідачці фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 1500 грн шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який наданий позичальником товариству, що підтверджується довідкою про переказ коштів. ОСОБА_1 не виконувала взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснювала щомісячного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17 лютого 2022 року до договору факторингу №02-17/02/2022 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року у розмірі 8925 грн, яка складається з: 1500 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 7425 грн - прострочена заборгованість за процентами, та судові витрати в розмірі 2422 грн 40 коп.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20 січня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подав до суду відзив на позов (а.с.71-76 том 1), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність та недоведеність обставин, на які позивач посилається як на правову підставу своїх вимог. Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 жодних договірних відносин із ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» не мала, Договір про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року, на який посилається позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», не укладала і не підписувала. Позивачем ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» доказів підписання договору саме відповідачем ОСОБА_1 , які б свідчили про її волевиявлення на укладення даного договору, не надано. Так само як і не надано доказів отримання відповідачем ОСОБА_1 від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» грошових коштів, а довідка ТОВ «Платежі Онлайн», яка мається в матеріалах справи не є доказом отримання відповідачем від позивача грошових коштів. В порядку ч.6 ст.95 ЦПК України ставить під сумнів відповідність всіх поданих позивачем ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до суду копій оригіналам. Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 вказує, що ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» пропустило встановлений ст.256 ЦК України трирічний строк позовної давності для звернення до суду з указаним позовом, оскільки перебіг позовної давності розпочався з 14 серпня 2021 року та відповідно до ст.257 ЦК України така позовна давність сплила - 14 серпня 2024 року. Однак з даним позовом ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду лише 29 листопада 2024 року, тобто, поза межами строку позовної давності. Звертає увагу, що згідно зі ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову (а.с.64-65 том 1).

Ухвалою суду від 24 березня 2025 року призначено у справі комплексну судово-економічну та судово-технічну експертизу. Судом проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 12 травня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23 червня 2025 року клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, задоволено. Уточнено вид призначених експертиз та поставлених на її вирішення питань. Матеріали цивільної справи №478/1715/24 повернуто до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, для вирішення питання щодо подальшого проведення судових експертиз призначених ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2024 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертиз.

Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, задоволено частково. Матеріали цивільної справи повернуто до експертної установи, для вирішення питання щодо подальшого проведення судових експертиз, призначених ухвалою суду від 24 березня 2024 року. Провадження у справі зупинено на час проведення експертиз.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» Пархомчук С.В. в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Крім того, представник позивача 11.12.2024 року через систему «Електронний суд» подав до суду заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШТУ ГОУ» судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 10500 грн (а.с.38-40 том 1).

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №40680, який підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.12-14 том 1).

Відповідно до п.1.1. Договору товариство зобов`язується надати Клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що кредит надається строком на 18 днів, тобто до 14 серпня 2021 року. Строк дії договору 18 днів. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Згідно п.1.3. Договору за користування кредитом Клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксований. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Пунктом п.1.4. Договору передбачено, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (картковий рахунок № НОМЕР_1 ).

Відповідно до п.1.5. Договору за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

Згідно п.1.6. Договору датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника.

Пунктом 1.7. Договору визначено, що невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.aviracredit.com.ua.

Відповідно до п.3.3.1., 3.3.3., 3.3.4. Договору Клієнт має право: достроково повернути Кредит в повному обсязі, або частково, сплативши проценти за строк фактичного користування кредитом; продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту; протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, в тому числі у разі отримання ним кредитних коштів.

Згідно п.5.2. Договору всі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються шляхом підписання Сторонами додатків і додаткових угод з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом п.6.3. Договору всі додатки та додаткові угоди, складені Сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами Договору.

Підписанням вказаного договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства. Підтверджує, що отримала від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.6.7., 6.8. Договору).

У реквізитах Позичальника у вказаному Договорі зазначено паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце прописки, номер банківської картки ОСОБА_1 : НОМЕР_1 та номер мобільного телефона: НОМЕР_2 .

У додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року викладений Графік розрахунків та загальну вартість кредиту, відповідно до якого дата надання кредиту - 28 липня 2021 року, дата повернення - 14 серпня 2021 року; кількість днів користування кредитом - 18 днів; сума кредиту - 1500 грн; проценти за користування кредитом (2,5% в день) - 675 грн; комісія за користування кредитом - 225 грн; реальна річна процентна ставка 2413004%; загальна вартість кредиту - 2400 грн (а.с.14 зворот том 1).

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з яким укладено Договір про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року ідентифікований ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП». Акцепт договору позичальником (підписання ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.aviracredit.com.ua/ одноразовий ідентифікатор - KL3634, дата відправки ідентифікатору позичальнику - 28 липня 2021 року, номер телефона, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_6 (а.с.25 зворот том 1).

Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн», який як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція. Сайт Торговця: AVIRACREDIT.COM.UA. Тип транзакції: видача. Номер транзакції: 32745-76442-86864. Номер замовлення: А127980В72188СLY40680Т361795. Сума: 1500 грн. Дата та час проведення: 2021-07-28 10:34:07. Номер платіжної картки: НОМЕР_1 . Емітент платіжної картки: PRIVAT BANK. Опис: видача кредита #40680 (а.с.27 зворот том 1).

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь, з якої вбачається що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано банківську карту № НОМЕР_4 , номер рахунку до даної платіжної картки - НОМЕР_5 . Додатково направлено виписку про рух коштів по картці № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), за період з 28.07.2021 по 29.11.2024 року, яка містить зарахування на суму 1500 грн (28.07.2021 року) (а.с.1-35 том 2).

Вказані обставини спростовують доводи відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про те, що наявними у справі доказами не доведено як факту укладання 28 липня 2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та нею Договору про надання фінансового кредиту №40680, так і факту отримання нею з рахунка ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» грошових коштів.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників (копія) (а.с.21-24 том 1).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року (копія) (а.с.11 том 1).

Випискою з особового рахунку за Договором про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року встановлено, що станом на 25 червня 2024 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором становить 8925 грн, яка складається з наступного: 1500 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 7425 грн - прострочена заборгованість за процентами (а.с.26 зворот том 1).

22 травня 2024 року позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за вих. б/н направив на адресу відповідача ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року та погашення заборгованості у розмірі 9150 грн у тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги, яка залишена без відповіді (а.с.15, 25-26 том 1).

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з приписами ст.12, ч.1, 5-7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З висновку експертів за результатами проведення судової-технічної та судової економічної експертизи від 23 липня 2026 року за №6604/25-35.1/6605/25-71 вбачається, що: 1. Електронний Договір про надання фінансового кредиту №40680, укладений 28 липня 2021 року мж ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , що міститься у електронному файлі «Договір про надання фінансового кредиту та Додаток №1 до Договору.pdf» не має у собі захисту від змін та поправок. 2. Ідентифікувати алфавітно-цифрову послідовність, яка міститься на електронному Договорі про надання фінансового кредиту №40680, укладеного 28 липня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 як електронний цифровий підпис ОСОБА_1 , не виявляється за можливе. 3. Електронний цифровий підпис посадової особи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» на електронному Договорі про надання фінансового кредиту №40680, укладеного 28 липня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , що міститься у електронному файлі «Договір про надання фінансового кредиту та Додаток №1 до Договору.pdf», відсутній. Зазначений електронний файл містить у собі додане зображення у вигляді печатки та підпису. 4. Ідентифікувати алфавітно-цифрову послідовність, яка міститься на електронному Договорі про надання фінансового кредиту №40680, укладеного 28 липня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 як електронний цифровий підпис ОСОБА_1 , не виявляється за можливе. 5. Документально підтвердити надання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» кредитних коштів за Договором про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року ОСОБА_1 , не видається за можливе, оскільки документ, який складено АТ КБ «ПриватБанк», не містить посилання на Договір про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року, також в полі «призначення платежу» відсутнє посилання на будь-який кредитний договір та від кого були зараховані грошові кошти. 6. Визначити, чи вірні документальні обґрунтування розрахунків заборгованості позичальника ОСОБА_1 перед банком, виконанні позивачем ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», та чи відповідають дані розрахунки умовам Договору про надання фінансового кредиту №40680 укладеного 28 липня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , і розрахунковим документам, не видається за можливе, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують надання та погашення грошових коштів за Договором про надання фінансового кредиту №40680 укладеного 28 липня 2021 року. 7. Метод нарахування відсотків, зазначений у Індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року, укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , відповідає вимогам законодавства та нормативно-правовим актам, що регулюють діяльність банків. Визначити, чи відповідає метод нарахування відсотків, зазначений у Індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року, укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 внутрішнім положенням банків не видається за можливе, оскільки внутрішні положення банків на дослідження не надані, а у Внутрішніх правилах надання коштів та банківських металах у кредит ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» не міститься інформації про методи нарахування відсотків за кредитним договором. 8. В рамках наданих документів та за результатами проведеного дослідження встановлено, що: реальна річна відсоткова ставка становить 1377400% річних; загальна вартість кредиту при базових умовах кредитування становить 2400 грн; абсолютне значення дорожчання кредиту становить 900 грн (за умови відсутності прострочки за платежами передбаченими Кредитним договором); розміри платежів, які відповідали б зазначеній в умовах Договору про надання фінансового кредиту №40680, укладеного 28 липня 2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , становить 2400 грн (а.с.97-118 том 2).

Водночас суд враховує також те, що відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру правові висновки ВС у постанові від 10.12.2025 у справі №701/171/25.

За обставин даної справи позивачем було надано паперові копії доказів, що підтверджують позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості, зокрема, кредитний Договір про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року укладено між сторонами в електронній формі, підписаний відповідачем, як позичальником, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (комбінацією символів самостійно введеною позичальником), де викладено умови кредитування, які позивачем покладено в основу заявлених вимог щодо стягнення кредитної заборгованості та визначення її розміру.

Також згідно наданої АТ КБ «ПриватБанк», який обслуговує картковий рахунок позичальника, виписки вбачається надходження у день укладення кредитного договору відповідачу коштів, що відповідають сумі кредиту.

Додатково слід врахувати, що персональні дані позичальника (ПІБ, РНКОПП, реквізити паспорта, зареєстрована адреса місця проживання), необхідні для укладення договору, були отримані кредитором після самостійного повідомлення відповідачем.

Іншого способу отримати персональні дані позичальника кредитор не мав.

Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з використанням персональних даних відповідача матеріали справи не містять.

Крім того, для укладення кредитного договору технічно потрібно застосовувати технологію BankID спосіб електронної аутентифікації громадянина за допомогою даних в банку, де він обслуговується, що свідчить про належну точність та достовірність з`ясування даних особи позичальника.

За наявності усіх достовірних персональних даних позичальника у договорі, повідомлених кредитору, та фіксування досягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов договору у спосіб введення одноразового ідентифікатора, суд вважає, що не надання позивачем доказів належного укладення кредитного договору, не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у тому, що саме відповідач є стороною позичальника за вказаним договором.

Відтак позивачем, на думку суду, переконливо доведено наданими доказами існування стверджуваних обставин щодо укладення кредитного договору з відповідачем, його змісту, а також факту перерахунку кредитних коштів позичальнику та такі висновки є більш вірогідними ніж позиція відповідача про те, що відповідний договір фактично укладено не було попри підтвердження матеріалами справи перерахунку обраного відповідачем розміру кредиту на вказану нею же банківську картку у день укладення кредитного договору.

За правовим висновком ВС у постанові від 04.02.2026 у справі №758/14925/23 паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

З урахуванням викладеного вище, у справі відсутні докази існування обставин, які б у суду викликали обґрунтовані сумніви щодо відповідності паперової копії кредитного договору, укладеного між сторонами справи, оригіналу, чи щодо можливої фальсифікації змісту відповідного правочину, на що посилається відповідач.

У Договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року станом на 25 червня 2024 року становить 8925 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 1500 грн, та простроченої заборгованості за процентами - 7425 грн (а.с.26 зворот том 1).

Між тим, договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст.526, 530, 610 ЦК України та ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі №686/13446/15.

Таким чином, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Як встановлено судом, між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року, згідно з яким сума кредиту становить 1500 грн.

Також згідно з п.1.2. зазначеного Договору, строк кредиту становить 18 днів, тобто до 14 серпня 2021 року. Відповідно до п.1.3. Договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу.

Відповідно до п.2.1. Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків (а.с.14 зворот том 1, який є невід`ємною частиною Договору (відповідно до якого дата надання кредиту - 28 липня 2021 року, дата повернення - 14 серпня 2021 року; кількість днів користування кредитом - 18 днів; сума кредиту - 1500 грн; проценти за користування кредитом (2,5% в день) - 675 грн)).

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, окрім ст.1048 ЦК України, і самим Договором.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України не надано суду доказів пролонгації строку дії Договору про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року та укладення відповідних додаткових угод між сторонами, тому строк кредитування становив 18 днів.

Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню 1500 грн сума позики, та 675 грн нараховані відсотки за 18 днів - період кредитування (строк кредиту з 28.07.2021 року по 14.08.2021 року), що разом становить 2175 грн. Вимоги щодо стягнення комісії за надання кредиту (15%) в сумі 225 грн позивачем не заявлялись.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Отже, відповідачка в порушення умов кредитного договору не виконала зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість, так відповідачка порушила вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року у розмірі 2175 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 1500 грн; простроченої заборгованості за процентами - 675 грн.

При цьому щодо застосування строків позовної давності, яка заявлена відповідачем, слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст.ст.256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п.12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону №540-ІХ, тобто з 02 квітня 2020 року.

Отже, вказаною нормою права встановлено, що строки, визначені ст.257 ЦК України на час дії карантину продовжуються автоматично.

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, та було скасовано з 01 липня 2023 року.

Крім того, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією РФ проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п.19, згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи те, що встановлений ст.257 ЦК України строк позовної давності законодавцем спочатку було продовжено на час дії карантину, а у подальшому зупинено на строк дії воєнного стану. З огляду на те, що строк позовної давності у даній справі спливав 14 серпня 2024 року, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося з цим позовом 29 листопада 2024 року під час дії воєнного стану, з введенням якого 24 лютого 2022 року перебіг позовної давності було зупинено, отже строки позовної давності позивачем ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» не пропущено.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До позовної заяви додано Договір про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. від 29 грудня 2023 року (а.с.28-29 том 1). Згідно умов якого, адвокат надає клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, що передбачено п.п.1.1., 1.2. Договору. Відповідно до п.3.1. Договору вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2000 грн за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги.

Конкретні суми до оплати наводяться у Акті про отримання правової допомоги, надісланого адвокатом та погоджених із клієнтом.

З Акту про отримання правової допомоги, складеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. від 09 грудня 2024 року вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначений акт містить опис робіт, час витрачений на надання юридичних послуг та вартість, яка становить 10500 грн (а.с.42 том 1).

Згідно платіжної інструкції №3 3770 від 09 грудня 2024 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було здійснено оплату за надання адвокатом Пархомчук С.В. правової допомоги у сумі 10500 грн (а.с.44 том 1).

Беручи до уваги те, що розмір понесених ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрат на правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, виходячи з критеріїв їх реальності та співмірності із складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на 24,37%, тому він має право на відшкодування з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24,37%, а саме в сумі 2558 грн 85 коп.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було сплачено 2422 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №3 2316 від 01 жовтня 2024 року (а.с.27 том 1).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 590 грн 34 коп. (2175 грн х 100 : 8925 грн = 24,37%, 2422 грн 40 коп. х 24,37% = 590 грн 34 коп.).

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. №82, офіс 7, ЄДРПОУ 42228158) в рахунок відшкодування заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №40680 від 28 липня 2021 року у розмірі 2175 (дві тисячі сто сімдесят п`ять) грн, яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом - 1500 грн; простроченої заборгованості за процентами - 675 грн.

В останній частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 2558 грн 85 коп. та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 590 грн 34 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 25.08.2026 року.

Суддя І.П. Сябренко