Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №473/3234/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3234/26

РІШЕННЯ

іменем України

"26" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Булкат М.С.,

за участі секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Прибужанівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, в якій вказувала, що з серпня 2011 року вона проживала з ОСОБА_5 однією сім`єю, тобто як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила доньку, ОСОБА_6 . На момент народження дитини мати не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , у зв`язку з чим відомості про батька були внесені до актового запису про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.

У період проживання вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та взаємні права і обов`язки.

У вересні 2025 року ОСОБА_5 був призваний на військову службу за мобілізацією. Військову службу проходив у ВЧ НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 зник безвісти в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася до ВЧ НОМЕР_1 з приводу отримання нарахованого ОСОБА_5 грошового забезпечення.

Проте своїм листом від 09 квітня 2026 року командир ВЧ НОМЕР_1 відмовив заявниці у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю документального підтвердження проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Тому ОСОБА_1 просила в судовому порядку встановити факт її проживання з ОСОБА_5 з 2011 року до 24 березня 2026 року (дня зникнення безвісти).

29 червня 2026 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника військової частини НОМЕР_1 , в яких зазначено, що військова частина не володіє інформацією щодо факту спільного проживання заявниці з ОСОБА_5 , окрім наявної картки соціально-психологічних та демографічних даних військовослужбовця, яка може бути врахована судом під час розгляду справи.

27 липня 2026 року від представника заявниці ОСОБА_4 надійшло клопотання про залучення до участі у справі як заінтересованої особи сестри ОСОБА_5 - ОСОБА_3 . Клопотання мотивоване тим, що відповідно до картки соціально-психологічних та демографічних даних військовослужбовця ОСОБА_5 останній зазначив ОСОБА_3 як свою сестру. Оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та законні інтереси, заявник просив залучити її до участі у справі як заінтересовану особу.

27 липня 2026 року до суду надійшов відзив на заяву від представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України, ОСОБА_7 , у якому він просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність належних та достатніх доказів проживання заявниці з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ненадання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також на те, що встановлення зазначеного факту не породжує для заявниці права на отримання частини грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти.

29 липня 2026 року ухвалою суду було залучено заінтересовану особу, а саме сестру ОСОБА_5 - ОСОБА_3

30 липня 2026 року представник військової частини НОМЕР_1 подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що військова частина не була свідком особистого життя заявниці та загиблого військовослужбовця, тому не може надати пояснення щодо факту їх проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У зв`язку з цим представник просив розглянути справу без його участі на підставі наявних у матеріалах справи доказів, не висловивши заперечень проти заявлених вимог.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з`явилися, проте надали заяву про підтримання вимог про встановлення факту.

В судове засідання представники заінтересованих осіб: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , не з`явилися, проте у додаткових поясненнях (відзиві) не заперечували розгляду без їх участі.

В судове засідання заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , не з`явилися, судом відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_4 , заслухавши показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факт повинен мати юридичне значення, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20 від 17 січня 2024 року у справі №759/14906/18).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила доньку, ОСОБА_6 . На момент народження дитини мати не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , у зв`язку з чим відомості про батька були внесені до актового запису про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 32).

У вересні 2025 року ОСОБА_5 був призваний на військову службу за мобілізацією. Військову службу проходив у ВЧ НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 зник безвісти в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 34).

У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася до ВЧ НОМЕР_1 з приводу отримання нарахованого ОСОБА_5 грошового забезпечення

Проте своїм листом від 09 квітня 2026 року командир ВЧ НОМЕР_1 відмовив заявниці у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю документального підтвердження проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу(а.с. 10).

Тому ОСОБА_1 просила в судовому порядку встановити факт її проживання з ОСОБА_5 з 2011 року до 24 березня 2026 року (дня зникнення безвісти).

Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу до моменту смерті останнього знайшов своє підтвердження наступними доказами:

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 постійно мешкали однією сім`єю за однією адресою, вели спільне господарство, разом проводили дозвілля, мали спільний бюджет, який в тому числі формувався за рахунок заробітків ОСОБА_5 , який багато працював по господарству. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 постійно мешкали разом з 2011 року, не розходилися, мали сталі сімейні стосунки, які підтримували також після призвання ОСОБА_5 до лав Збройних Сил України;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 були наданні тотожні пояснення;

- підтвердженням фактичного проживання за однією адресою: вони проживали разом протягом п`ятнадцяти років без реєстрації шлюбу як чоловік та жінка за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджено довідкою № 52, Прибужанівської сільської ради Вознесенського району. (а. с. 21);

- підтвердженням ведення спільного побуту та господарства. Здійснювали спільні витрати на: придбання побутової техніки, продукти харчування, ремонт та утримання житла. Надавали один одному взаємну побутову допомогу. Разом відвідували гостей та брали участь у соціальному житті;

- підтвердженням утримання з боку ОСОБА_5 . Проходячи службу, він надсилав гроші безпосередньо на банківську картку ОСОБА_1 , що підтверджено платіжними квитанціями (а. с. 17);

- сповіщенням як члену сім`ї від 25.03.2026 року. Так, ОСОБА_1 отримала офіційне сповіщення від ТЦК та СП про зникнення ОСОБА_5 , як його цивільна дружина (а. с. 34). Була визнана потерпілою у кримінальному провадженні за фактом безвісного зникнення військовослужбовця (а. с. 20);

- документи ОСОБА_5 , які зберігає ОСОБА_1 . Заявниця має: військовий квиток ОСОБА_5 (серія НОМЕР_2 ); паспорт ОСОБА_10 (а. с. 27), довідку про його участь у військових діях;

- письмовими свідченнями (а. с. 29-30);

- копіями фотокарток зі спільним зображенням ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , також їх доньки Лілії, в різні періоди їхнього життя (а. с. 40-43). Свідки в судовому засіданні підтвердили факт спільного виховання дитини;

- іншими доказами в сукупності.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 під час спільного проживання не перебували в інших шлюбах.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що характер взаємовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зокрема їх спільне проживання та спільний бюджет, ведення спільного господарства, виховання спільних дітей, спосіб організації життєдіяльності, свідчать, що у них була сім`я.

Щодо доводів представника Міністерства оборони України про наявність у даній справі спору про право суд зазначає наступне.

Чинне законодавство України передбачає можливість розгляду в порядку окремого провадження справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, якщо встановлення такого факту необхідне заявнику для реалізації відповідних особистих чи майнових прав (пункт 5 частини другої статті 293, пункт 5 частини першої статті 315 ЦПК України).

Окреме провадження за своєю правовою природою характеризується відсутністю спору про право, оскільки суд у такому провадженні не вирішує питання про наявність чи відсутність суб`єктивного права між сторонами, а лише встановлює юридичний факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення відповідних прав заявника. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який має вирішуватися в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заінтересованим особам право на звернення до суду з позовом.

При цьому під спором про право необхідно розуміти реальну, а не гіпотетичну суперечність між суб`єктами щодо належності, обсягу чи способу здійснення певного суб`єктивного права. Такий спір має бути справжнім і серйозним, а результат судового провадження повинен мати безпосереднє та вирішальне значення для права, про яке йдеться. Лише опосередкований або віддалений зв`язок між результатом встановлення юридичного факту та можливими правовими наслідками сам по собі не свідчить про наявність спору про право, що узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні у справі «Grzкda v. Poland», № 43572/18, § 257, від 15 березня 2022 року.

Також суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 лютого 2025 року у справі № 298/1350/22, правовідносини у якій є подібними до спірних правовідносин у цій справі. У зазначеній справі заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересованою особою у якій було визначено Міністерство оборони України. Метою встановлення відповідного факту було набуття заявницею права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Верховний Суд дійшов висновку, що у таких правовідносинах спір про право може виникати виключно між особами, які є суб`єктами отримання відповідної одноразової грошової допомоги, оскільки така допомога розподіляється між отримувачами у визначених законом частках. При цьому Міністерство оборони України не є суб`єктом отримання зазначеної соціальної виплати, а здійснює її призначення та виплату у порядку, визначеному законодавством.

Отже, сама по собі незгода Міністерства оборони України з потенційними подальшими вимогами заявниці не свідчить про існування між сторонами спору про право щодо проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, яка підлягає врахуванню судом відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи представника Міністерства оборони України про наявність у даній справі спору про право не підтверджені належними доказами. Міністерством оборони України не доведено існування реального та безпосереднього спору, який стосується предмету доказування в даній справі - факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. З матеріалів справи не вбачається спору про право, оскільки учасники справи не оспорювали факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Крім того, судом було вчинено дії щодо залучення осіб, які потенційно могли б заявити про наявність спору щодо предмета доказування (проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу), зокрема залучено ОСОБА_3 , оскільки відповідно до картки соціально-психологічних та демографічних даних військовослужбовця ОСОБА_5 останній зазначив її як свою сестру.

Наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 сімейних відносин та зв`язків знайшла своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами.

З матеріалів справи не вбачається спору про право, оскільки учасники справи не оспорювали факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Прибужанівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зник безвісти 24.03.2026, однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з серпня 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М. С. Булкат