Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №467/1145/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1145/26

Провадження № 1-кс/467/120/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 року с-ще Арбузинка

Слідчий суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , особи, у володінні якої перебувало вилучене майно, ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка клопотання начальника Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026152130000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

в с т а н о в и в :

24.08.2026 року начальник Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026152130000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно від 21.08.2026 року, а саме: автомобіль «ІЖ-412», р.н. НОМЕР_1 , розпилені стовбури дерев породи «дуб», виявлені в середині салону та багажного відділу зазначеного автомобіля, ланцюгову пилку, вилучені до ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно зі статтею 328 ЦК набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 328, частиною 4 статті 334 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок установлюється Кабінетом Міністрів України. За змістом цієї ж статті власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

За змістом п. 2.2 ПДР України, власник транспортного засобу може передати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідно категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

З матеріалів клопотання, та пояснень ОСОБА_5 убачається, що він є користувачем автомобіля.

Відомостей про власника майна, а саме автомобіля «ІЖ-412», р.н. НОМЕР_1 ,всупереч вимогам КПК України, клопотання не містить. Якість доданої до клопотання копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не дозволяє встановити жодної інформації про автомобіль. В судовому засіданні ані прокурор, ані слідчий додаткових відомостей щодо автомобіля не надали. Зазначене позбавляє слідчого суддю можливості перевірити належність майна та вирішити питання щодо можливого обмеження прав конкретної особи.

Крім того, прокурор просить накласти арешт на окремі об`єкти, як то автомобіль, стовбури дерев, ланцюгову пилу, тоді як за матеріалами кримінального провадження убачається вилучення тільки одного об`єкта - автомобіля, з наявними у ньому фрагментами дерев та електропилкою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий просили клопотання повернути прокурору для усунення недоліків.

Особа, у володінні якої перебувало вилучене майно, ОСОБА_5 не заперечував.

Відповідно до ст. 172 ч. 3 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, у зв`язку з чим його належить повернути прокурору та встановити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.

Керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026152130000069, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України повернути начальнику Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків клопотання 72 (сімдесят дві) години з моменту постановлення ухвали.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Арбузинського районного суду ОСОБА_1