Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №135/1364/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1364/26

Провадження № 3/135/432/26

ПОСТАНОВА

іменем України

25.08.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи

05 серпня 2026 року о 09 годині 00 хвилин у м. Ладижині Гайсинського району Вінницької області по вул. Хлібозаводській ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Megan Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager 6810». Результат огляду становив 0,47‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

2. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, визнав повністю.

ОСОБА_1 підтвердив, що 05 серпня 2026 року о 09 годині 00 хвилин керував автомобілем «Renault Megan Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Хлібозаводській у м. Ладижині.

Також він підтвердив, що працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager 6810». Від проходження огляду він не відмовлявся, результат огляду 0,47‰ не заперечував і з ним погодився.

Щодо порядку проведення огляду, змісту протоколу про адміністративне правопорушення, акта огляду та інших адміністративних матеріалів зауважень не висловив.

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

3. Встановлені судом обставини, оцінка доказів та правова кваліфікація дій

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

З аналізу наведеної вище норми слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про наявність у його діях складу зазначеного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 737715 від 05 серпня 2026 року містить відомості про керування ОСОБА_1 автомобілем «Renault Megan Scenic», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, його права, передбачені статтею 268 КУпАП, та положення статті 63 Конституції України йому роз`яснено, що підтверджується його підписом. Зауважень щодо змісту протоколу та порядку його складення він не висловив.

З акта огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Огляд проведено із застосуванням приладу «Drager 6810», результат огляду становив 0,47‰.

Роздруківка результату тесту від 05 серпня 2026 року, отриманого за допомогою газоаналізатора «Drager 6810», підтверджує результат огляду — 0,47‰. З результатом огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується його підписом.

Направлення на огляд водія транспортного засобу, видане 05 серпня 2026 року о 09 годині 10 хвилин, містить відомості про виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння — запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів і про визначений заклад охорони здоров`я для проведення огляду: КП «Ладижинська міська лікарня».

Відеозапис із нагрудної камери поліцейського, долучений до матеріалів справи та досліджений судом, відображає процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ознайомлення його з результатом огляду та складення адміністративних матеріалів. Відеозапис узгоджується з іншими дослідженими доказами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував обставин, викладених у протоколі, та визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Оцінивши зазначені докази у сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми. Вони взаємно узгоджуються, доповнюють один одного та підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують зазначені Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених норм ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв додаткові обов`язки, зокрема проходження на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичного огляду для визначення стану сп`яніння.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Велика палата ЄСПЛ постановила, що будь-яка особа, яка володіє або керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання транспортних засобів потенційно може завдати серйозної шкоди. Власники автомобілів та особи, які керують ними, добровільно погоджуються нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у межах правового поля.

Отже, дослідивши всі докази, надавши їм об`єктивну оцінку та проаналізувавши норми законодавства, суд дійшов висновку, що викладене вище в сукупності свідчить про порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9. «а» ПДР України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4. Визначення міри адміністративного стягнення

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння. Суд також бере до уваги повне визнання ним вини. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , ступеня його вини, щирого розкаяння та відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини першої статті 130 КУпАП.

Призначене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню ним нових правопорушень та забезпечення безпеки дорожнього руху.

5. Судовий збір

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 грн.

Отже, судовий збір у цій справі становить 665 грн 60 коп. (3 328 грн ? 0,2) та підлягає стягненню з ОСОБА_1 у дохід держави.

Керуючись статтями 23, 33, 34, 40-1, 130, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у цій постанові, а також витрати на облік адміністративних правопорушень у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів із дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги — після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя