Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №134/1160/22 — Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/3/2026

Справа № 134/1160/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 серпня 2026 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Лабая О.В.

з участю секретаря: Трачук С.В.

розглянувши в спрощеному судовому провадженні в залі суду в селищі Крижопіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за невчасну сплату аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що 26.04.2018 шлюб укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 рішенням Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області (справа № 266/1080/18) було розірвано. З відповідачем мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, донька ОСОБА_4 проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідно до судового наказу № 266/1081/18 виданого 22 березня 2018 року Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької області, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.03.2018 року і до повноліття дитини щомісячно. На виконання зазначеного судового рішення 14 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Крижопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження. Однак відповідач тривалий час належним чином судове рішення щодо місячної сплати аліментів не виконує, у зв`язку з чим, починаючи з березня 2018 утворилася заборгованість, яка станом на 01.08.2022 року складає 47764,62 грн.

Таким чином, пеня за несплату аліментів з 01 березня 2018 року по 15 липня серпня 2025 року становить 39336,09 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь пеню за невчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 39336,09 грн.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 29.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 21.09.2022 провадження у справі зупинено.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 06.08.2026 відновлено провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, через підсистему «Електронний суд» надав клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подав.

Третя особа: Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з`явився, причина неявки суду не відома.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщеної особи, та фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12.04.2011 Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані ОСОБА_2 та мати ОСОБА_5 .

Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, що узгоджується з правовим висновком, викладеним постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2024року у справі № 752/8103/13-2 (провадження № 61-6892св23).

Заочним рішення Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 26.04.2018 справа № 266/10180/18 отриманого із повним доступом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрований 30 грудня 2010 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 76 розірвано. Дата набрання законної сили: 26.05.2018 року.

Із копії судового наказу, виданого Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 22.03.2018 встановлено, що вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти у розмірі частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з о5 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до копії постанови старшого державного виконавця Крижопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 56999497 з виконання судового наказу № 266/10180/18 виданого 22.03.2018 року

Із копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 9808 від 12.08.2022 встановлено, що відповідач за попередні періоди на час звернення до суду має заборгованість по ВП станом на липень 2022 року в сумі 47764,62.

Відповідно до статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 141, 180 Сімейного кодексу України, статті 11Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, такий обов`язок є рівним для обох батьків, а розірвання шлюбу між ними, проживання батьків окремо від дитини не звільняє від даного обов`язку щодо дитини.

Згідно з частиною третьою статті 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Так, одним із способів захисту сімейних прав та інтересів, є примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку.

Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у Постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року по справі №362/4462/16-ц.

Відповідно до роз`яснень викладених у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від15травня 2006року №3"Прозастосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення статті 196 Сімейного кодексу України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів, не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Сімейним кодексом України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Саме така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року по справі №661/905/19.

Однак, відповідач свою позицію не виклав, жодної заяви по суті позовних вимог суду не надав, не довів суду відсутність вини в несплаті аліментів.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 03 квітня 2019 року №333/6020/16-ц, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися відповідно до формули: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

Відповідно до розрахунку заборгованості пені за прострочення сплати аліментів викладеного в позовні заяві за період з березня 2018 року по липень 2022, який наведений у позовній заяві, заборгованість за пенею становить 42449,73 грн. Контр розрахунок відповідачем не наведений. Суд погоджується із вказаним розрахунком, оскільки такий проведений у відповідності до наведеним вище висновком Верховного Суду.

Поряд з тим, визначаючи суму пені, яка підлягає сплаті, суд бере до уваги наступне.

У своїй постанові від 19.01.2022 у справі № 711/679/21 Верховний Суд зробив наступний висновок: при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців , то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог в сумі 39336,09 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач в силу положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання цього позову.

Тому, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, в розмірі 992,40 грн.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12, 81, 141, 258, 259,263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 39336 (тридцять дев`ять тисяч триста тридцять шість ) гривень 09 грн

Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 . Третя особа: Крижопільський відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місце знаходження селище Крижопіль, Тульчинського району Вінницької області.

Суддя: