Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №696/565/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/472/26 Справа № 696/565/26 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Ніколенко О. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю захисника Сидоренка В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Сидоренка В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кам`янського районного суду Черкаської області від 01 червня 2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, водій ОСОБА_1 13.04.2026 о 01 год. 02 хв., в м. Кам`янка по вул. Героїв Майдану, керував автомобілем Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Сидоренко В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Кам`янського районного суду Черкаської області від 01.06.2026 щодо ОСОБА_1 та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього.

Апеляційні вимоги обгрунтував тим, що постанова суду є незаконною, ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , працівниками поліції проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП, оскільки, працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а акт огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд водія не є належними доказами. Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Зазначає, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, і про це він повідомив працівників поліції, а тому його дії малися б кваліфікуватися за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника Сидоренка В.В., який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Суддя районного суду вірно встановила фактичні обставини справи, а саме, що водій ОСОБА_1 13.04.2026 о 01 год. 02 хв., в м. Кам`янка по вул. Героїв Майдану, керував автомобілем Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639263 від 13.04.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.04.2026, направленням на огляд водія до КНП «Кам`янська БЛ» Кам`янської міської ради від 13.04.2026 (а.с. 3-4);

- рапортом старшого сержанта поліції С.П. Романчука від 13.04.2026;

- даними відеозапису, де зафіксований факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7014363 від 13.04.2026.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненому адміністративному правопорушенні, його вина підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639263 від 13.04.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП (а.с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.04.2026, направленням на огляд водія до КНП «Кам`янська БЛ» Кам`янської міської ради від 13.04.2026 (а.с. 3-4); рапортом старшого сержанта поліції С.П. Романчука від 13.04.2026; даними відеозапису, де зафіксований факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7014363 від 13.04.2026.

Невизнання ОСОБА_1 , своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову, ухвалену з порушенням норм процесуального права та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованими та спростовуються зібраними доказами у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дослідив та надав оцінку всім наявним доказам, та прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, та були досліджені у судовому засіданні, на яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, під час відеофіксації, в результаті чого був складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, з матеріалів відео фіксації встановлено, що на відео зафіксовано рух автомобіля Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та його зупинка працівниками поліції, встановлення його особи, після чого поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою «Драгера», на що ОСОБА_1 категорично відмовився, в подальшому він відмовився і від проходження огляду на стан сп`яніння у лікарні.

З відеозапису судом встановлено, що поліцейські неодноразово вказували ОСОБА_1 на наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та пропонували пройти відповідний огляд, однак ОСОБА_1 на пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що по зовнішніх ознаках водія видно, що він очевидно перебуває в стані сп`яніння: у нього поведінка, що не відповідає обстановці. Поведінку ОСОБА_1 , яка зафіксована на відеозаписі суд апеляційної інстанції розцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, і які не пов`язані з іншими обставинами.

Суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматично: фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_1 , працівники поліції роз`яснили права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, та положення ст.63 Конституції України, і в протоколі про адміністративне правопорушення в графі щодо роз`яснення прав, свій підпис ОСОБА_1 відмовився поставити (а.с.1,2). Також йому були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апелянта про те що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, і з цих підстав він просить закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, та те, що працівниками поліції не були дотримані вимоги ст.266 КУпАП, є необґрунтованими.

Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом, оскільки ОСОБА_1 відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, порушив вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу II Інструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв, відмовився його підписувати. Також відмовився від дачі пояснень

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, що оформила протокол.

Доводи апелянта про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки він є військовослужбовцем, то його дії мають кваліфікуватися за ч.3 ст.172-20 КУпАП, є надуманими, оскільки матеріали справи не містять підтвердження, що ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу під його керуванням виконував службові обов`язки, як військовослужбовець. Будь-яких доказів, які б підтверджували доводи апеляційної скарги в цій частині, захисником апеляційному суду надано не було. Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.

Інші доводи апелянта щодо невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.

Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вищевказаного висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 01.06.2026 року щодо ОСОБА_1 , немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Сидоренка В.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кам`янського районного суду Черкаської області від 01 червня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок