Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №296/11133/25 — Житомирський апеляційний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 296/11133/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М.В.

Категорія 39 Доповідач Панкеєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

суддів Григорусь Н.Й.,

Галацевич О.М.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників справи у м. Житомирі цивільну справу № 296/11133/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Гефест" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Гефест" - адвоката Остащенко Олесі Миколаївни,

на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 20 травня 2026 року,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Гефест" (далі - ТОВ "ФК Гефест"), в інтересах якого діє адвокат Остащенко О.М., звернулося до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- застосувати наслідки недійсності договору про надання споживчого кредиту №11171445000 від 18.06.2007, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Гефест" 25 000,00 доларів США;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Гефест" судові витрати в сумі 72 495,00 грн, з яких: судовий збір 15 495,00 грн; витрати на правову допомогу 57 000,00 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі №296/11133/25.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК Гефест" задоволено, ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2025 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2026 року позовну заяву ТОВ "ФК Гефест" було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання до суду:

- оригіналу позовної заяви з додатками, а також їх примірників для відповідачів (завірених належним чином);

- доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 15 495,00 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20.05.2026 позовну заяву ТОВ "ФК Гефест" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "ФК Гефест" через свого представника - адвоката Остащенко О. М. подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду і вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та постановлена внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції положень статей 123, 185 ЦПК України.

Зазначає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була доставлена до електронного кабінету позивача 13 травня 2026 року після 17 год. Оскільки останній день цього строку припав на 23 травня 2026 року (вихідний день), останнім днем для усунення недоліків було 25 травня 2026 року. 20 травня 2026 року, тобто в межах установленого судом процесуального строку, позивач направив до суду заяву про усунення недоліків разом із документами, зазначеними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Водночас цього ж дня суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення позовної заяви, не дочекавшись закінчення наданого позивачу строку для усунення її недоліків. На переконання апелянта, такими діями суд передчасно повернув позовну заяву та безпідставно обмежив право позивача на доступ до правосуддя і судовий захист.

За наведених обставин апелянт вважає, що передбачені статтею 185 ЦПК України підстави для визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачу були відсутні.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (частина 1 статті 368 ЦПК України).

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав строк для подання відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, керуючись частиною третьою статті 185 ЦПК України, виходив із того, що у наданий позивачу строк недоліки позовної заяви не усунуто, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 3 статті 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до статті 122, 123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частинами 3, 5, 6 статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладено правову позицію про те, що довідка про доставку документа в електронному вигляді ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом зазначеного судового рішення.

Судом встановлено, що 23 квітня 2026 року суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Гефест" без руху.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що позивачеві було надано десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків (а.с.89-90).

Відповідно до довідки про доставку електронного документа ухвала про залишення позовної заяви без руху від 23 квітня 2026 року була надіслана до електронного кабінету товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Гефест" та доставлена 13 травня 2026 року о 18:51 (а.с.91).

Оскільки судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години 13 травня 2026 року, то днем вручення рішення суду вважається робочий день, наступний за днем його відправлення, а саме 14 травня 2026 року.

Таким чином, перебіг установленого судом десятиденного строку розпочався 15 травня 2026 року. Оскільки останній день цього строку 24 травня 2026 року - припав на вихідний день (неділю), останнім днем строку відповідно до частини третьої статті 124 ЦПК України було 25 травня 2026 року.

Отже, на момент постановлення судом першої інстанції 20 травня 2026 року ухвали про повернення позовної заяви встановлений позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків не закінчився та спливав лише 25 травня 2026 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2026 року, тобто в межах установленого судом строку, представник ТОВ "ФК Гефест" - адвокат Остащенко О. М. здала на пошту заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із відповідними документами (а.с.151).

За таких обставин у суду першої інстанції станом на 20 травня 2026 року були відсутні передбачені частиною третьою статті 185 ЦПК України підстави для визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачу, оскільки наданий для усунення недоліків процесуальний строк на момент постановлення оскаржуваної ухвали ще не сплинув.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм процесуального права.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України у випадку порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п."в" ч.4 ст.382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.

Таким чином, питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції, підлягає вирішенню судом, який ухвалить остаточне судове рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 258, 259, 367, 368, 374, 379, 381-383, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Гефест" - адвоката Остащенко Олесі Миколаївни задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 20 травня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.А. Панкеєва

Судді Н.Й. Григорусь

О.М. Галацевич