Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №295/3551/25 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/3551/25 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.

Категорія 38 Доповідач Шалота К.В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року, ухвалене у складі судді Мельник О. В. у місті Радомишль,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" (далі - ТОВ "ФК "Артеміда-Ф", позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

2. Позов обґрунтовувався тим, що 10 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі - ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів") та відповідачем було укладено кредитний договір № 2385113, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу від 22 червня 2021 року.

3. За умовами кредитного договору відповідачу надано позику у розмірі 10 000 грн, яку останній зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення не пізніше 09 листопада 2019 року.

4. Посилаючись на те, що відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, кредитні кошти у строки, визначені договором не повернув, позивач просив:

- стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 10 березня 2025 року в розмірі 34 156,97 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 910 грн - заборгованість по процентам за користування, 5 000 грн - заборгованість по процентам за користування, 16 200 грн - заборгованість по простроченим процентам з 22 червня 2021 року по 21 серпня 2021 року, 2 046,97 грн - інфляційне збільшення, а також понесені судові витрати.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

5. Радомишльський районний суд Житомирської області рішенням від 18 березня 2026 року позов ТОВ "ФК "Артеміда-Ф" задовольнив повністю.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Артеміда-Ф" заборгованість за договором позики №2385113 від 10 жовтня 2019 року у сумі 34 156,97 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

6. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, чим порушив право позивача на своєчасне та в повному обсязі повернення позичених коштів та сплати процентів за користування.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

7. Відповідач з рішенням місцевого суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення місцевого суду, а при неможливості такого переглянути та зменшити розмір заявлених до стягнення відсотків за кредитним договором як явно неспівмірних, а також переглянути розмір витрат на професійну правничу допомогу.

8. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- відсотки за користування кредитом нараховані неспівмірно та з порушенням чинного законодавства; суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги про стягнення процентів, які більше ніж утричі перевищують суму основного боргу; процентна ставка близько 2,7 % на день є явно завищеною, суперечить принципам розумності, справедливості та добросовісності;

- суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, зазначені у відповідних постановах, зокрема, про те, що проценти після строку кредитування не підлягають нарахуванню (№444/9519/12); нарахування не може бути безмежним (№310/11534/13-ц); надмірні суми підлягають зменшенню (№522/10193/16-ц); суд зобов`язаний перевіряти співмірність (№127/2026/16-ц); допускається зменшення завищених нарахувань (№761/39943/18);

- рішення суду першої інстанції є несправедливим, порушує баланс інтересів сторін, що призводить до безпідставного збагачення, суперечить принципам цивільного законодавства;

- позовна заява подана до суду після спливу встановленого законом строку позовної давності, оскільки право кредитора на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості виникло з 10 листопада 2019 року, строк позовної давності сплив 10 листопада 2022 року, посилання позивача на карантинні обмеження та введення воєнного стану не можуть бути підставою для задоволення позову; про застування позовної давності не було заявлено у суді першої інстанції, оскільки відповідач не реалізував право на захист належним чином;

- стягнутий судом розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, обсягом і характером виконаної адвокатом роботи, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторін, у зв`язку із чим такі витрати підлягають зменшенню до розумного та обґрунтованого розміру.

Короткий зміст та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

9. Представник позивача Бачинський О. М. надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

10. Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що:

- сума боргу позичальника, нарахована первісним кредитором та відступлена позивачу за договором позики у розмірі 10 000 грн за тілом позики, 910 грн процентів, 5 000 грн підтверджені позивачем витягом із Реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу;

- новий кредитор нараховує прострочені проценти за користування кредитом поза межами строку дії договору відповідно до частини 2 статті 625 ЦК у розмірі встановленому договором;

- нараховані проценти та інфляційні втрати за частиною 2 статті 625 ЦК є способом захисту майнового права кредитора, а не неустойкою чи компенсацією в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", а тому їх розмір не підлягає зменшенню;

- строк позовної давності за вимогами позивача не сплив, оскільки строк повернення позики настав 09 листопада 2019 року, а період з 24 лютого 2022 року по 04 вересня 2025 року не зараховується до позовної давності через спеціальне регулювання у період воєнного стану;

- присуджені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, оскільки договором визначено фіксований розмір гонорару, а відповідач не зазначив та не довів, які саме послуги були зайвими чи ненаданими та чому заявлена до стянення сума витрат є неспівмірною.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

11. 22 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та встановив строк для подання відзиву.

12. 30 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою призначив справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

13. 10 жовтня 2019 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2385113, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника Максименка В.С. «m317Uxzcvt».

14. Відповідно до пункту 2 вказаного договору позики, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 кошти (позику) у сумі 10 000 грн, на рахунок № НОМЕР_1 , строком на 30 днів, до 09 листопада 2019 року. Процентна ставка (базова) 1,60% в день, розмір процентів акційних у день 0,80%, розмір процентів на прострочену позику у день 2,70%, розмір процентів на позику річних 292,00%, розмір процентів на прострочену позику річний 985,50%, вартість позики за весь строк, на який видано позику 24 %, вартість позики за весь строк, на який видано позику 2400 грн, загальна вартість позики та процентів 12 400 грн.

15. 10 жовтня 2019 року на картковий рахунок ОСОБА_1 були зараховані кошти в розмірі 10 000 грн, що стверджується інформацією, що міститься у виписці про рух коштів по рахунку, надану АТ КБ «ПриватБанк» 28 лютого 2026 року.

16. Листом ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» від 20 грудня 2024 року підтверджує виконання платіжної операції 10 жовтня 2019 року на суму 10 000 грн за платіжною карткою № НОМЕР_1 , ініціатор платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

17. 10 березня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 002-100320 у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

18. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 002-100320 від 10 березня 2021 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2385113 від 10 жовтня 2019 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 301. Залишок заборгованості за тілом - 10 000 грн, залишок заборгованості за процентом 910 грн., залишок заборгованості по простроченим процентам за користування 5 000 грн, загальна сума заборгованості 15910 грн.

19. 22 червня 2021 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ ФК «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу № 20210622/1, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Артеміда-Ф» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату у передбачений договором спосіб, а ТОВ «Сіроко Фінанс» відступає ТОВ ФК «Артеміда-Ф» належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

20. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 20210622/1, сформованого ТОВ ФК «Артеміда-Ф» 10 березня 2025 року, боржником за договором 2385113 від 10 жовтня 2019 року вказано: ОСОБА_1 , залишок заборгованості за тілом 10 000 грн, залишок заборгованості по процентам 910 грн, залишок заборгованості по простроченим процентам 5 000 грн.

21. Згідно із платіжною інструкцією № 270 від 22 червня 2021 року ТОВ ФК «Артеміда-Ф» перерахувало ТОВ «Сіроко Фінанс» 142583,71 грн, як оплату ціни придбання згідно договору факторингу №20210622/1 від 22 червня 2021 року.

22. 02 серпня 2021 року ТОВ ФК «Артеміда-Ф» направлено рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 вимогу щодо оплати заборгованості за договором позики № 2385113.

23. Відповідно до виписки розрахунку заборгованість за договором позиви №2385113, станом на 10 березня 2025 року становить 34 156,97 грн, яка складається з 10 000 грн залишок заборгованості за тілом, 910 грн процентів за користування позикою, 5 000 грн за простроченими процентами за користування, 16 200 грн залишок заборгованості по простроченим процентам за користування (з 22 червня 2021 року по 21 серпня 2021 року), 2 046,97 грн інфляційні збільшення.

Позиція апеляційного суду

24. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)).

25. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

26. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).

27. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

28. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

29. За правилами статей 626, 628 Цивільного кодексу (далі - ЦК) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

30. Відповідно до положень статей 638, 639 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

31. За змістом частини 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

32. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

33. Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

34. За правилами статей 525, 526, 629 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

35. Відповідно до статей 610, 612 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

36. За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

37. Відповідно до статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

38. Частиною 1 статті 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

39. За частиною 1 статті 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути як наявна грошова вимога, строк платежу за якою настав, так і майбутня вимога.

40. За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

41. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК).

42. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

43. Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

44. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин та неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення отриманих коштів у встановлений договором строк.

45. Проте, колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може, з огляду на наступне.

46. У справі, яка переглядається, встановлено, що 10 жовтня 2019 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики №2385113 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу надано позику у розмірі 10 000 грн строком на 30 днів, із кінцевим строком повернення 09 листопада 2019 року. Умовами договору визначено базову процентну ставку у розмірі 1,60 % на день, акційну процентну ставку - 0,80 % на день, а також розмір процентів на прострочену позику - 2,70 % на день.

47. Факт укладення договору та отримання ОСОБА_1 позичених коштів у сумі 10000 грн відповідачем не оспорюється та підтверджується листом ТОВ "Фінансова компанія Фінекспрес" щодо здійснення 10 жовтня 2019 року платіжної операції на суму 10 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 та випискою АТ КБ "ПриватБанк" про рух коштів по рахунку, згідно якої 10 жовтня 2019 року на картковий рахунок відповідача зараховано 10 000 грн.

48. Матеріалами справи підтверджено перехід права вимоги за договором позики №2385113 від 10 жовтня 2019 року від ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до ТОВ "Сіроко Фінанс" на підставі договору факторингу №002-100320 від 10 березня 2021 року, а надалі - до ТОВ "ФК "Артеміда-Ф" на підставі договору факторингу №20210622/1 від 22 червня 2021 року та витягами з реєстру прав вимог № 002-100320 та № 20210622/1 відповідно.

49. Факт переходу від ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до позивача права вимоги за договором позики №2385113 від 10 жовтня 2019 року, відповідачем не оспорюється.

50. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 20210622/1, сформованого ТОВ ФК «Артеміда-Ф» 10 березня 2025 року вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №2385113 від 10 жовтня 2019 року визначено у сумі 15 910 грн, з яких 10 000 грн - залишок заборгованості за тілом, 910 грн - залишок заборгованості по процентам за користування та 5 000 грн - залишок заборгованості по простроченим процентам за користування.

51. Водночас до позовної заяви позивачем не додано розрахунку заборгованості, який би давав можливість встановити період, порядок та підстави нарахування процентів за договором позики №2385113 від 10 жовтня 2019 року у розмірі 910 грн та 5 000 грн.

52. Сам по собі витяг із реєстру прав вимог підтверджує визначений первісним кредитором розмір заборгованості по процентам за користування позикою на момент відступлення права вимоги, однак не дає можливості перевірити правильність та порядок нарахування зазначених сум.

53. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначено, що "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".

54. Натомість суд першої інстанції вказану правову позицію Верховного Суду не врахував, обов`язку перевірити обгрунтованість нарахованих позивачем сум не здійснив, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по процентам у сумі 910 грн та заборгованості по простроченим процентам у сумі 5000 грн.

55. Відповідно до умов договору №2385113 від 10 жовтня 2019 року визначено суму позики - 10 000 грн, строк кредитування - 30 днів та базову процентну ставку - 1,60 % на день, що дає апеляційному суду можливість самостійно визначити розмір процентів, які підлягали нарахуванню за користування позикою в межах погодженого сторонами строку кредитування.

56. Так, розмір процентів за користування позикою, що підлягав сплаті відповідачем в межах строку кредитування за 30 днів становить 4 800 грн (10 000 грн ? 1,60 % ? 30 днів).

57. Отже, позивачем не доведено обгрунтованості нарахування заборгованості по процентам у заявленому розмірі, які б відповідали умовам договору №2385113 від 10 жовтня 2019 року.

58. Водночас відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження повернення позики у сумі 10000 грн, а також сплати процентів за користування позикою у розмірі 4 800 грн.

59. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає обгрунтованими вимоги позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом позики у розмірі 10 000 грн та заборгованості за процентами за користування позикою у розмірі 4 800 грн.

60. Щодо наявності підстав для стягнення нарахованих новим кредитором процентів у сумі 16 200 грн за період із 22 червня до 21 серпня 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

61. Верховний Суд у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц сформував правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК, яка визначає наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

62. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 підтвердила наведений висновок та зазначила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК можуть нараховуватися лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

63. У справі, яка переглядається встановлено, що відповідно до умов договору позики строк кредитування становив 30 днів із кінцевою датою її повернення 09 листопада 2019 року.

64. Будь-яких умов про продовження строку кредитування договір позики не містить.

65. Погодження сторонами розміру процентів відповідно до частини 2 статті 625 ЦК за прострочення виконання грошового зобов`язання, умовами договору позики не передбачено.

66. Колегія суддів відхиляє доводи відзиву на апеляційну скаргу про те, що у п. 2 договору позики визначено проценти після прострочення виконання грошового зобовязаня у розмірі 2,7 % в день, у звязку з чим новим кредитором нараховано проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК, оскільки зазначення у п. 2 договорі позики розміру "процентів на прострочену позику 2,70 % на день" саме по собі не свідчить про погодження сторонами іншого розміру процентів, ніж передбачено у частині 2 статті 625 ЦК, оскільки умовами договору такі проценти не визначені як міра відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, передбачена зазначеною нормою.

67. Отже, після закінчення строку кредитування 09 листопада 2019 року, передбаченого договором позики, право позивача нараховувати передбачені договором проценти припинилося, а іншого розміру процентів, ніж визначений частиною 2 статті 625 ЦК, договором не встановлено.

68. За таких обставин, позивач як новий кредитор після закінчення строку кредитування має право на нарахування процентів відповідно до частини 2 статті 625 ЦК у розмірі 3% річних, що за період із 22 червня до 21 серпня 2021 року становить 49,32 грн (10 000 х 3 % / 365 днів х 60 днів).

69. За таких обставин, апеляційний суд вважає обгрунтованими вимоги позову в частині стягнення з відповідача процентів нарахованих позивачем після закінчення строку кредитування, передбаченого договором позики, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК за прострочення виконання грошового зобов`язання за період із 22 червня до 21 серпня 2021 року у сумі 49,32 грн.

70. Щодо наявності підстав для стягнення нарахованих позивачем інфляційних втрат за період з 10 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

71. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення.

72. Так, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 10 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року розмірі 2 046,97 грн, нараховану на суму заборгованості 10 910 грн, з розрахунком якої погоджується апеляційний суд.

73. За таких обставин, апеляційний суд вважає обгрунтованими вимоги позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат нарахованих за період з 10 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року у зв`язку з простроченням строку повернення позики та сплати процентів.

74. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності за пред`явленим позовом, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

75. Статтями 256, 257 ЦК визначено, що позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

76. У вказаній справі строк виконання зобов`язання за договором настав 09 листопада 2019 року, а тому перебіг строку позовної давності розпочався з 10 листопада 2019 року.

77. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК доповнено пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину".

78. Тобто строки, передбачені статтею 257 ЦК продовжено на строк дії карантину.

79. Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

80. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, строк якого у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із даним позовом.

81. Враховуючи, що станом на дату подання позивачем позовної заяви встановлена статтею 257 ЦК позовна давність за вимогами позивача не спливла, на неї поширюється спеціальне законодавче регулювання щодо продовження та зупинення її перебігу, а тому доводи апеляційної скарги про звернення позивача до суду після спливу позовної давності є безпідставними.

82. З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про частове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом позики у розмірі 10 000 грн, проценти за користування позикою у розмірі 4 800 грн, 3 % річних за період із 22 червня до 21 серпня 2021 року у розмірі 49,32 грн та інфляційні втрати за період з 10 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 2 046,97 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

83. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

84. Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

85. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; дійшов помилкових висновків, що не відповідають обставинам справи; припустився порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, внаслідок чого ухвалив помилкове рішення, яке підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про частове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

86. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК).

87. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

88. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

89. За подання апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.

90. За наслідками апеляційного розгляду справи позовні вимоги задоволено частково на 49,47 % (16 896,29 (розмір задоволених вимог) х 100% / 34 156,97 (ціна позову)).

91. Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 198,36 грн (2 422,40 х 49,47%), а з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 836,06 грн (3 633,60 х 50,53%).

92. Відповідно до положення частини 10 статті 141 ЦПК при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

93. Отже, шляхом взаємозарахування витрат зі сплати судового збору, які підлягають сплаті сторонами одна одній, з позивача на користь відповідача слід остаточно стягнути витрати зі сплати судового збору у сумі 637,70 грн (1 836,06 грн - 1 198,36 грн).

94. Щодо витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд зазначає наступне.

95. У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 7 000 грн, а у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, в ході апеляційного розгляду справи 6 000 грн.

96. У апеляційній скарзі відповідач оскаржує розмір присуджених судом першої інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність.

97. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

98. Згідно із пунктами 1, 2 частини 2 статті 137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

99. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

100. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

101. У справі, яка переглядається, встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції інтерести позивача у справі представляв адвокат Бачинський О. М. на підставі копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001477 від 24 травня 2019 року; копії договору про надання правничої допомоги №20250306-6Ш від 06 березня 2025 року, укладеного між ТОВ "ФК "Артеміда-Ф" та адвокатом Бачинським О. М.

102. Відповідно до до пункту 4.1., 4.2. вказаного договору правничу допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує на умовах та в порядку встановленому даним договором. У разі ухвалення судом рішення суду на користь клієнта (задоволення судом позовних вимог у повному обсязі), клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7 000 грн.

103. Пунктом 4.4. договору встановлено, що клієнт зобовязується здійснити оплату наданої адвокатом правової допомоги впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення суду.

104. Згідно з пунктом 4.7. вказаного договору сума, вказана у п. 4.2. даного договору є гонораром адвоката за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

105. Відповідно до розрахунку адвоката Бачинського О. сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 7 000 грн. В дану суму включається:

- оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви;

- оплату послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі;

- оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви;

- оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи.

106. Також встановлено, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції інтерести позивача у справі представляв адвокат Бачинський О.М. на підставі копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001477 від 24 травня 2019 року; копії договору про надання правничої допомоги №20260428-48 від 28 квітня 2025 року, укладеного між ТОВ "ФК "Артеміда-Ф" та адвокатом Бачинським О. М.

107. Відповідно до до пункту 4.1., 4.2. вказаного договору правничу допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує на умовах та в порядку встановленому даним договором. У разі ухвалення судом рішення суду на користь клієнта (задоволення судом позовних вимог у повному обсязі), клієнт зобовязується сплатити адвокату винагороду у розмірі 6 000 грн.

108. Пунктом 4.4. договору встановлено, що клієнт зобовязується здійснити оплату наданої адвокатом правової допомоги впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення суду.

109. Згідно з пунктом 4.7. вказаного договору сума, вказана у п. 4.2. даного договору є гонораром адвоката за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

110. Відповідно до розрахунку адвоката Бачинського О. сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 6 000 грн. В дану суму включається:

- оплата послуг адвоката за аналіз отриманої клієнтом апеляційної скарги, судової практики, визначення перспективи подання відзиву на апеляційну скаргу;

- оплату послуг адвоката за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у справі;

- оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до відзиву на апеляційну скаргу;

- оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи.

111. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК).

112. Відповідно до частини 5 статті 137 ЦПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

113. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

114. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та розумності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на критерії, передбачені частиною 4 статті 137 ЦПК.

115. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

116. Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).

117. Виходячи з малозначності справи, її незначної складності, яка розглядалася в суду першої інстанції у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, характеру, складності та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) зі складання позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу; ціни позову та значенням справи для сторони, з урахуванням задоволення позовних вимог частково (на 49,47%), доводів апеляційної скарги про надмірність витрат позивача на правничу допомогу, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських послуг, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції до 2000 грн та в суді апеляційної інстанції до 1500 грн, а всього 3 500 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54, ЄДРПОУ: 42655697) заборгованість за договором позики №2385113 від 10 жовтня 2019 року у загальному розмірі 16 896 (шістнадцять тисяч вісімсот девяносто шість) гривень 29 копійок, з яких: заборгованість за тілом позики у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, проценти за користування позикою у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень, 3 % річних за період із 22 червня 2021 року по 21 серпня 2021 року у розмірі 49 (сорок дев`ять) гривень 32 копійки та інфляційні втрати за період з 10 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 2 046 (дві тисячі сорок шість) гривень 97 копійок.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54, ЄДРПОУ: 42655697) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 637 (шістсот тридцять сім) гривень 70 копійок.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54, ЄДРПОУ: 42655697) витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції у загальному розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Суддя-доповідач К.В. Шалота

Судді О. С. Коломієць

О. Б. Талько