Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №156/372/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 156/372/26 Головуючий у 1 інстанції: Малюшевська І. Є.

Провадження № 22-ц/802/1065/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів: Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 05 лютого 2024 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в електронній формі укладений договір про відкриття кредитної лінії №1344-0829 продукту «НА ВСЕ» (далі - кредитний договір).

Позивач зазначав, що товариство згідно з умовами договору зобов`язалося надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 12 000 грн; строк кредитування - 300 календарних днів; базовий період - 14 календарних днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка - 1,20% в день; стандартна відсоткова ставка - 1,50% в день.

Відповідачу кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів на зазначений нею картковий рахунок.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 06 березня 2026 року у неї утворилася заборгованість, загальний розмір якої становить 46 472 грн 51 коп., з яких: 10 310 грн 82 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 36 161 грн 69 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №1344-0829 від 05 лютого 2024 року у розмірі 46 472 грн 51 коп., а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1344-0829 від 05 лютого 2024 року у розмірі 24 030 грн 95 коп., з яких: 7 282 грн 35 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 16 748 грн 60 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Богданова В. С., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь товариства понесені у суді апеляційної інстанції судові витрати.

На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову у цій справі. Суд не звернув уваги на те, що на дату укладення кредитного договору № 1344-0829 від 05 лютого 2024 року діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 24 грудня 2023 року по 05 лютого 2024 року включно), тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносились зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчими кредитом та загального розміру кредиту). Кредитний договір було укладено 05 лютого 2024 року, тобто в перехідний період. За таких обставин застосування денної процентної ставки, що не перевищує 2,5%, відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (№3498-IX) та не суперечить вимогам законодавства. Суд першої інстанції помилково застосував до щоденно нарахованої заборгованості розмір денної процентної ставки у розмірі 1% за період з 05 лютого 2024 року по 30 листопада 2024 року, та як наслідок позбавив товариство законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного договору.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подала.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 25 серпня 2026 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, в електронній формі укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1344-0829 продукту «НА ВСЕ». Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) С9062. Відповідач підписала також Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» та додатки №№ 3, 4 до кредитного договору (таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором (графіки платежів за договором за зниженою та стандартною ставками)) електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) С9062. Відповідач також підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) А9062 Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а також додаток до нього.

Відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з умовами і порядком надання кредиту та підтвердила свою згоду на приєднання до умов кредитування та отримання кредитних коштів.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 12 000 грн (пункти 2.4., 4.1., 4.2.); строк кредитування - 300 календарних днів (п. 4.9.); базовий період - 14 календарних днів (п. 4.4.); знижена відсоткова ставка - 1,20% в день, стандартна відсоткова ставка - 1,50% в день (пункти 4.6., 10.2.); комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту (п. 4.7.).

У розділі 13 кредитного договору сторони зазначили свої реквізити, зокрема, відповідач зазначила свої анкетні та паспортні дані, РНОКПП, електронну адресу та номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 . Позивачем на виконання умов договору 05 лютого 2024 року за допомогою системи LiqPay було перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 12 000 грн на її банківський рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 06 березня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1344-0829 від 05 лютого 2024 року становить 46 472 грн 51 коп., з яких: 10 310 грн 82 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 36 161 грн 69 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Відсотки нараховані в межах строку кредитування за період з 05 лютого 2024 року по 30 листопада 2024 року включно за відсотковими ставками 1,20% та 1,50% в день як це передбачено пунктами 4.6., 10.2. кредитного договору. З цього ж розрахунку також слідує, що відповідач на погашення заборгованості за кредитним договором здійснила платежі: 04 березня 2024 року у розмірі 6 336 грн, 17 березня 2024 року - 2 777 грн 43 коп., 30 березня 2024 року - 2 857 грн 81 коп., 14 квітня 2024 року - 1 142 грн 19 коп., а всього 13 113 грн 43 коп.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у своїх вимогах зазначало, що відповідач умови кредитного договору не виконала, кредит не повернула, проценти за користування кредитними коштами не сплатила, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 46 472 грн 51 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь товариства.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

На підтвердження укладення кредитного договору № 1344-0829 від 05 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 позивач надав електронний доказ в паперовій формі. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9062, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частин 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року. При цьому, вищезазначеним Законом Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено п. 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23 квітня 2024 року включно до 20 серпня 2024 року включно); - з 21 серпня 2024 року включно та надалі - 1%. Вищезазначений Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року. У цій справі кредитний договір був укладений 05 лютого 2024 року.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що у цій справі договір укладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому строк дії п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

У справі, що переглядається, частково задовольняючи позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що надані позивачем документи у сукупності підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, погодження між сторонами нарахування процентів за користування кредитними коштами та існування у позичальника заборгованості за цим договором, що свідчить про те, що відповідач свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконала, тому суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Вирішуючи питання щодо розміру кредитної заборгованості, суд першої інстанції врахував вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та визначив розмір заборгованості відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», положення ч. 5 ст. 8 якого передбачають, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, а тому застосовуються саме до кредитних договорів, укладених після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», як і у розглядуваному випадку кредитний договір був укладений 05 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності згаданим Законом 24 грудня 2023 року. Тому наведене спростовує доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині.

З огляду на вищенаведене, судом заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором розрахована, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%, а не зниженою відсотковою ставкою 1,20% в день та стандартною відсотковою ставкою 1,50% в день як це визначено умовами кредитного договору, що не відповідає положенням зазначеного Закону, та із врахуванням здійснених відповідачем погашень на загальну суму 13 113 грн 43 коп., що при перерахунку заборгованості мало наслідком зменшення тіла кредиту на яке нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами, та правильно визначено розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 24 030 грн 95 коп., з яких: 7 282 грн 35 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 16 748 грн 60 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про часткове задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є законним та обґрунтованим.

Висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду та зводяться до власного тлумачення норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення та відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.

Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя

Судді: