Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №761/22005/19 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №761/22005/19

Суддя: Овсеп`ян Т. В.

Справа № 761/22005/19

Провадження №1-кп/761/1147/2026

В И Р О К

іменем України

13 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12013110100009008 від 25.05.2013 за обвинуваченням

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2012 року народження, працюючого заступником керуючого ОСББ «Академічна Оселя», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/,

за участю сторін провадження:

прокурорів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

потерпілого ОСОБА_20 ,

представника потерпілого ОСОБА_21 ,

захисників ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , обвинуваченого ОСОБА_13 ,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013110100009008 від 25.05.2013 ОСОБА_13 висунуто обвинувачення в тому, що він, в лютому 2011 року від дружини ОСОБА_20 , дізнався про те, що останній веде будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Під час спілкування з ОСОБА_20 , ОСОБА_13 стало відомо про те, що останній потребує поставки каменю, а саме: «Італійського Мармуру» та проведення монтажних робіт і в цей час у ОСОБА_13 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману. З метою реалізації свого умислу, він розробив злочинний план, який полягав у тому, що ОСОБА_13 , під приводом поставки «Італійського Мармуру» та його монтажу, через ТОВ «Торговий дім Італія», директором якого він являвся, надасть неправдиві відомості про те, що поставить товар та проведе його монтаж на будівництві. Після отримання першої частини грошей частково на незначну суму виконає поставку товару і його монтаж на будівництві і в подальшому після надання своїм діям реального характеру, вводячи в оману ОСОБА_20 , отримає інші частини грошових коштів. При цьому ОСОБА_13 не мав наміру поставити товар «Італійський Мармур» та проводити його монтаж в повному обсязі та повернення грошових коштів ОСОБА_20 і достовірно знав про те, що ТОВ «Торговий дім Італія» не має у штаті відповідних працівників.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, 30 березня 2011 року ОСОБА_13 ввійшов в довіру до ОСОБА_20 , та перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1 надав для укладення договір №30/03-11 від 30 березня 2011 року та ряд додатків до договору, а саме: Додаток №1, Додаток №2, Додаток №3, Додаток №4, Додаток №5, Додаток №6, Додаток №7, Додаток №8, Додаток №9, Додаток №10, Додаток №11, Додаток №12, Додаток №13, Додаток №14, Додаток №15, Додаток №16, Додаток №18 та отримав від ОСОБА_20 гроші в сумі 100000 Євро, що згідно курсу Національного банку України станом на 30.03.2011 року становить 1 119 650 гривень 00 копійок.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану по заволодінню грошовими коштами, які належать ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , в невстановлений час, 16 травня 2011 року прибув за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, де вказав ОСОБА_20 про необхідність передачі грошей в сумі 310 000 гривень для початку поставки та виконання монтажних робіт, до яких потрібно було залучити спеціаліста. ОСОБА_20 , будучи введений в оману, повністю довіряючи ОСОБА_13 , в невстановлений час 16 травня 2011 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, передав ОСОБА_13 гроші в сумі 310 000 гривень про, що ОСОБА_13 написав розписку в отриманні грошових коштів.

В подальшому ОСОБА_13 , з метою надання своїм діям реального характеру та з метою заволодіння іншої частини грошових коштів та вводячи в оману ОСОБА_20 щодо свої дійсних намірів, на початку 2012 року поставив частину товарів згідно Договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року до місця проведення будівництва, а саме: АДРЕСА_3 , вироби з Італійського Мармуру на загальну суму 16 345 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 170 466 гривень 91 копійка, а саме поставив: Плита мраморная Biancone Asiago с обрезанными углами и вставками Nero Marguina 50*50 в обработке «Elegant» 500*500, 53 м2 на суму 8480 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 88 440 гривень 46 копійок; Мрамор Rosso Verona в обработке «Elegant» 300*300, 11 м2 на суму 1485 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 15 487 гривень 51 копійка; Мраморный фриз Biancone Asiago в обработке «Elegant», 33 м/пог на суму 1650 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 17 208 гривень 35 копійок.; Мраморный фриз Nero Marguina в обработке «Elegant» 33 м/пог на суму 1980 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 20 650 гривень 01 копійка; Подоконник 470x1500: Центральная часть из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 3 шт., Центральная часть нижнего декоративного элемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 3 шт., боковая часть нижнего декоративного елемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 6 шт., на суму 1650 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 17 208 гривень 35 копійок; подоконник 470x1500: Центральная часть из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 1 шт., Центральная часть нижнего декоративного элемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 1 шт., боковая часть нижнего декоративного элемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 2 шт., на суму 550 Євро, що згідно курсу Національного банку України становить 5 736 гривень 12 копійок.; подоконник 470x1500: Центральная часть из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 1 шт., Центральная часть нижнего декоративного элемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 1 шт., боковая часть нижнего декоративного елемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 2 шт., на суму 550 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 5 736 гривень 12 копійок.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану по заволодінню грошовими коштами, які належать ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , не маючи на меті подальшу поставку виробів з Італійського мармуру та проведення монтажних робіт, в невстановлений час, 15 травня 2012 року прибув за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, де вказав ОСОБА_20 недостовірну інформацію про можливість швидкої поставки товару і надав ОСОБА_20 додаток №20 до договору № 30/03-11 від 30 березня 2011 року по поставці «Італійського Мармуру» та проведення монтажних робіт. В цей час ОСОБА_20 , будучи введеним в оману та маючи результат виконання частини взятих на себе зобов`язань ОСОБА_13 по Договору № 30/03-11 від 30 березня 2011 року, повністю йому довіряючи, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, в невстановлений час 16 травня 2012 року підписав додаток № 20 до Договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року та передав ОСОБА_13 гроші в сумі 10 000 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 102 775 гривень 00 копійок.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану по заволодінню грошовими коштами, які належать ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , не маючи на меті подальшої поставки виробів з Італійського мармуру та проведення монтажних робіт в невстановлений час, 26 липня 2012 року прибув за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, де вказав ОСОБА_20 про необхідність надання йому додаткових грошових коштів, які йому були необхідні для поставки товару.

В цей час ОСОБА_20 , будучи введеним в оману та маючи результат виконання частини взятих на себе зобов`язань ОСОБА_13 по Договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року повністю йому довіряючи, в невстановлений час, 26 липня 2012 року перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, передав ОСОБА_13 гроші в сумі 2 640 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 25 604 гривні 45 копійок.

В цей час ОСОБА_20 , будучи введеним в оману та маючи результат виконання частини взятих на себе зобов`язань ОСОБА_13 по Договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року, повністю йому довіряючи, в невстановлений слідством час, 26 липня 2012 року перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, передав ОСОБА_13 гроші в сумі 2 640 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 25 604 гривні 45 копійок.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану по заволодінню грошовими коштами, які належать ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , не маючи на меті здійснення подальшої поставки виробів з Італійського мармуру та проведення монтажних робі в невстановлений час, 27 вересня 2012 року прибув за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, де вказав ОСОБА_20 про необхідність надання йому додаткових грошових коштів, які йому були необхідні для поставки товару і надав ОСОБА_20 додаток №№23, 26, 27 до договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року по поставці «Італійського мармуру» та проведення монтажних робіт. В цей час ОСОБА_20 , будучи введеним в оману та маючи результат виконання частини взятих на себе зобов`язань ОСОБА_13 по Договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року повністю йому довіряючи, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Шевцова, 1, в невстановлений час 27 вересня 2012 року підписав додаток № №23, 26, 27 до договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року та передав ОСОБА_13 гроші в сумі: Згідно Додатку №23 до договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року гроші в сумі 5 000 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 51 335 гривень 00 копійок; згідно Додатку №26 до договору № 30/03-11 від 30 березня 2011 року гроші в сумі 2 000 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 20 534 гривень 00 копійок; Згідно Додатку №27 до договору №3 0/03-11 від 30 березня 2011 року гроші в сумі 10 000 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 102 670 гривень 00 копійок; Розписки до договору №30/03-11 від 30 березня 2011 року гроші в сумі 10 000 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 102 670 гривень 00 копійок.

Всього, ОСОБА_13 в період часу з 30 березня 2011 року по 27 вересня 2012 року шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами, що належать ОСОБА_20 в сумі 123 295 Євро, що згідно курсу Національного банку України становило 1 664 771 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят одна) гривня 54 (п`ятдесят чотири) копійки, що є особливо великим розміром.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_13 обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману /шахрайстві/, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/.

Допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши надані сторонами, потерпілим та його представником докази, суд прийшов до переконання, що стороною обвинувачення не доведено наявності в діях ОСОБА_13 , ані об`єктивної сторони шахрайства - заволодіння майном ОСОБА_20 шляхом обману в особливо великих розмірах, ані суб`єктивної сторони цього кримінального правопорушення - умислу, спрямованого на безоплатне обернення чужого майна на свою користь та корисливого мотиву, у зв`язку з чим ОСОБА_13 підлягає виправданню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення заперечив в повному обсязі та надав наступні показання. Так, у 2009 році він став директором ТОВ «Торговий дім Італія» та активно виконував поставки каменю з різних країн світу зокрема: Італія, Іспанія, Туреччина для проведення монтажних робіт ним та/або його працівниками. Компанія, яку він очолював, мала власний офіс, у його підпорядкуванні було понад 10 фахових монтажників, автомобілі, необхідне устаткування та інше. Так, у 2011 році він через архітектора, який знав його компанію через виконання ним інших робот, познайомився з ОСОБА_20 , який вів будівництво будинку, за адресою: Київська область, м. Козин. В ході їх спілкування вони домовилися, що він з Італії поставить йому італійський мармур та проведе монтажні роботи в будинку. Погодивши план роботи, на початку 2011 року підписав з ОСОБА_20 договір, початково загальна сума якого складала 271 346 Євро та останній попросив знижку в сумі 17 016 Євро, обіцяючи при цьому в подальшому замовити в нього чотири мармурових каміни, у зв`язку з чим він запропонував збільшити фінансування, так як визначити вартість камінів було неможливо. Гроші від ОСОБА_20 він отримував готівкою, яку вносив в касу, сплачував за товар. В подальшому, у період з 2011 по 2012 роки ним було поставлено вироби з мармуру, що також підтверджується і розписками самого ОСОБА_20 та виконано монтажні роботи, в тому числі і ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , яких він найняв аби завершити в повному обсязі взяті на себе зобов`язання перед ОСОБА_20 . Однак, в ході виконання робіт, було значне збільшення їх об`ємів, ускладнення, та коли восени в 2012 році він поїхав за кордон, ОСОБА_20 почав погрожувати йому, сім`ї та не здійснював оплати за договорами, у зв`язку з чим він припинив з ним співпрацювати. При цьому, ОСОБА_13 зазначив, що всі монтажні роботи та доставка мармуру ним була здійснена в повному обсязі, відповідно до взятих на себе зобов`язань перед ОСОБА_20 в договорах, а на неодноразові його прохання прийняти виконані ним роботи, ОСОБА_20 почав на нього «наїжджати», висловлювати невдоволення, виражатися нецензурною лайкою, погрожувати. Крім того, ОСОБА_13 зазначив, що в подальшому завершення робіт було проведено ОСОБА_27 . Також ОСОБА_13 вказав, що під час проведення досудового розслідування неодноразово було заявлено клопотання про призначення будівельної експертизи, яка б повністю підтвердила, що ним були в повному обсязі поставлено камінь та проведено з нього монтажні роботи, але слідчим, прокурором у задоволенні клопотань було відмовлено. При цьому, в подальшому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва за клопотанням сторони захисту було призначено в рамках кримінального провадження будівельно-технічну експертизу, однак вона залишена без виконання у зв`язку з відсутністю документів про виконання робіт та постачання будівельних матеріалів.

Відповідно до ст.2 КПК України - завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Також саме прокурор, слідчий, згідно з вимогами ст. 25 КПК України, зобов`язані в межах своєї компетенції, розпочавши досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, а також відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд же, відповідно до ст.26 КПК України, у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь підсудного.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, стороною обвинувачення надані наступні докази, досліджені судом, а саме:

показання потерпілого ОСОБА_20 , який суду повідомив, що у 2011 році познайомився через архітектора з ОСОБА_13 , який мав гарний зовнішній вигляд, позиціонував себе як директор ТОВ «Торговий дім Італія» та який займається доставкою та монтажем виробів з італійського мармуру. В той час він будував будинок, який знаходиться за адресою: Київська область, м. Козин, та йому для будівництва необхідні були вироби з каменю. Погодивши кількість та перелік необхідного італійського мармуру, він з ОСОБА_13 30.03.2011 уклав договір на поставку каменю та його монтажу в будинку та сплатив йому 100 000 євро. В подальшому, ОСОБА_13 повідомив, що йому необхідні ще кошти для виконання зобов`язань та він в травні 2011 року сплатив йому 310 000 грн. Згодом, на початку 2012 року, ОСОБА_13 поставив йому частину замовлення, зокрема 5 підвіконників та декілька плит з мармуру. Також він продовжував здійснювати замовлення та оплачувати його. При цьому, потерпілий зазначив, що ОСОБА_13 йому повідомляв, що у нього проблеми та для поставки інших замовлень ще необхідні грошові кошти. Розуміючи, що ОСОБА_13 «серйозна» людина, довіряючи йому, він замовляв ще товар та здійснював ще оплати, в тому числі і в присутності ОСОБА_28 та передав йому готівкові кошти в іноземній валюті - Євро, про що останній постійно писав розписки про отримання грошових коштів. Однак, через деякий час ОСОБА_13 зник, слухавку не піднімав, гроші не повернув, та не здійснив поставку та монтаж обумовленого раніше італійського мармуру. В подальшому, він дізнався, що ОСОБА_13 виїхав до російської федерації. Крім того, потерпілий ОСОБА_20 також повідомив, що від шахрайських дій постраждали і інші компанії, які знаходяться в м. Одеса. Також зазначив, що ОСОБА_13 в ході досудового та судового розгляду не намагався та не відшкодував завдану шкоду. Цивільний позов просив задовольнити в повному обсязі.

Також, на обґрунтування винуватості ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, за клопотанням сторони обвинувачення судом були допитані наступні свідки:

-свідок ОСОБА_27 суду повідомив, що ОСОБА_13 знає з 2005 року, як особу, яка займається італійським мармуром, а саме поставками каменю, монтажем та таке інше. Так, у 2011 році він вийшов на роботу, та разом з ОСОБА_13 познайомився з ОСОБА_20 , який будував будинок. В 2011 році ОСОБА_13 отримав аванс від ОСОБА_20 , зокрема він був присутній два рази під час передачі останнім грошових коштів, зокрема у розмірі 100 000 та приблизно 25 000 доларів. Ним було здійснено монтаж з мармуру у будинку ОСОБА_20 , зокрема у кімнаті з басейном, який був поставлений ОСОБА_13 . Він також здійснював монтаж іншого мармуру, який був у будинку, при цьому, хто цей мармур поставляв йому не відомо;

-свідок ОСОБА_29 суду повідомила, що вона є дочкою ОСОБА_13 та була до 2013 року співзасновницею ТОВ «Торговий дім Італія». При цьому, вона не займалася господарською діяльністю та їй не відомо яку підприємницьку діяльність здійснювало товариство. З працівників, знає лише батька. За повідомленням ОСОБА_13 , ТОВ «Торговий дім Італія» займалося будівництвом та він їздив у відрядження, однак куди саме та з якою метою, їй не відомо. Щодо укладених договорів між ОСОБА_13 та ОСОБА_20 їй нічого не відомо;

-свідок ОСОБА_30 суду повідомила, що вона працювала у ТОВ «Торговий дім Італія» на посаді секретаря та менеджером відділу кадрів. Так, зазначила, що директором ТОВ «Торговий дім Італія» був ОСОБА_13 та штат працівників складався приблизно з 15 чоловіків. Товариство надавало послуги з перевезення та монтажу італійського мармуру. ОСОБА_13 періодично їздив у відрядження до Італії. Також зазначила, що у підприємства були вантажні автомобілі, які здійснювали перевезення каменю. При цьому, щодо укладених договорів між ОСОБА_13 та ОСОБА_20 їй нічого не відомо, та коли вона сиділа в офісі разом з бухгалтером ТОВ «Торговий дім Італія», остання їй також нічого не повідомляла щодо укладених договорів;

-свідок ОСОБА_31 суду повідомив, що ОСОБА_13 був директором ТОВ «Торговий дім Італія», яке спеціалізувалося, зокрема на італійському мармурі. На вказаному товаристві він працював з 2002 року до 2012 року та обіймав посаду, зокрема заступника директора. Крім того, на товаристві працювали інші робітники, які обіймали посади водіїв, бухгалтерів, водіїв, архітекторів, а також монтажники каменю. ОСОБА_20 влітку 2011 - 2012 року прийшов до офісу з метою укладення договору щодо поставки та монтажу італійського мармуру в його будинку. В подальшому, між ОСОБА_20 та ОСОБА_13 були укладені відповідні договори щодо поставки італійського каменю та його монтажу. ОСОБА_31 зазначив, що сам особисто з іншими робітниками, в тому числі ОСОБА_44, ставив підвіконня та вкладали плитку. Щодо виконання ОСОБА_13 взятих на себе зобов`язань перед ОСОБА_20 йому не відомо. При цьому, зазначив, що в той період ОСОБА_13 дійсно їздив в Італію відбирав камені, платив за його поставку, зберігання. Крім цього, свідок зазначив, що проект весь час змінювався, вносилися корективи з боку ОСОБА_32 , постійно з його сторони були якісь зауваження, збільшувалися обсяги поставки каменю. Згодом, після виконання досить значної частини об`єму роботи, розпочалися конфлікти між ОСОБА_20 та ОСОБА_13 , оскільки останній зробив потерпілому велику знижку, а потерпілий на це мав замовити у нього ще каміни з мармуру, але ОСОБА_20 порушив вказану обіцянку. Також свідок вказав, що зі сторони потерпілого почалися погрози у бік ОСОБА_13 та вимоги щодо повернення грошових коштів. У подальшому, останній залишив територію України. Крім того, свідок зазначив, що приблизно у 2013 році на прохання ОСОБА_13 особисто завозив ОСОБА_20 3 000 доларів США.

Участь інших свідків сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, в ході судового розгляду, прокурор не забезпечив та в подальшому від їх допиту, відмовився.

Також судом досліджені письмові докази сторони обвинувачення, зокрема:

-заяву ОСОБА_20 від 17.05.2013 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_13 , відповідно до якої він повідомив правоохоронні органи про те, що останній отримав відповідно до договору від 30.03.2011 грошові кошти в сумі 80 000 Євро, однак на момент звернення з заявою, не виконав взяті на себе зобов`язання згідно з договором, не повернув взяті грошові кошти та за наявною в нього інформацією взагалі виїхав за межі України;

-договір № 30/03-11 від 30.03.2011 з додатками №1-18 до нього, відповідно до якого виконавець ТОВ «Торговий Дім Італія» в особі директора ОСОБА_13 та ОСОБА_33 , як замовник уклали договір про те, що ОСОБА_13 поставить товар /Італійський мармур/ і виконає його монтаж на будівництві;

-розписки ОСОБА_13 , від 30.03.2011, відповідно до якої він отримав від ОСОБА_34 передплату в розмірі 100 000 Євро;

-додаток № 20 до договору, відповідно до якого ОСОБА_13 16.05.2012 отримав від ОСОБА_34 аванс в розмірі 100 000 Євро;

-додаток № 18 до договору № 30/03-11, відповідно до якого ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_34 у березні 2011 року - 100 000 у.о., 15.05.2012 - 30 000 у.о., 10 000 у.о.; 26.05.2012 - 167 000 грн., доплати 10 000 у.о. - по додатку № 18- 96 800 грн., оплата 2640 у.о. по додатку № 20 - 25 582 грн., оплата 4 660 у.о. по додатку № 24 - 45 156 грн.; 24.09.2012 отримав 100 000 за роботи + 5 000 (по курсу 10.5 = 10 000 у.о.);

-додаток № 27 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_13 27.09.2012 отримав від ОСОБА_34 аванс в розмірі 100 000 Євро;

-додаток № 26 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_13 27.09.2012 отримав від ОСОБА_34 передплату в розмірі 2 000 Євро;

-додаток № 23 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_13 27.09.2012 отримав від ОСОБА_34 аванс в розмірі 3 000 Євро;

-додаток № 20 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_13 15.05.2012 отримав від ОСОБА_34 передплату в розмірі 10 000 у.о., оплата здійснена повністю на 26.07.2012 (доплата 2 640 у.е.);

-розписку, відповідно до якої ОСОБА_13 отримав 27.09.2012 доплату 10 000 Євро;

-розписку ОСОБА_13 від 16.05, відповідно до якої оплата в сумі 310 000 грн., згідно додатку № 18 по договору № 30/03-11 від 30.03.2012 виконана;

-протокол огляду та вилучення документів від 03.04.2017, відповідно до якого прокурором у кримінальному провадженні оглянуто надані добровільно потерпілим ОСОБА_35 оригінали документів, складених та підписаних між ОСОБА_36 та ОСОБА_13 ;

-оригінал угоди та виписки з банківських рахунків, відкритих ТОВ «Торговий дім Італія» в ПАТ «Укрсоцбанк», від 03.03.2017, відповідно до яких, рух коштів по рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 (долар США) ТОВ «Торговий дім Італія» за період з моменту відкриття по дату закриття не відбувався;

-установчі документи ТОВ «Торговий дім Італія», відповідно до яких, зокрема ОСОБА_13 є директором зазначеного товариства, яке здійснює господарську діяльність за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8, за КВЕДами: 74.13.0 - дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки; 22.25.0- надання інших послуг у поліграфічній діяльності; 52.27.2 - роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами; 52.48.9 - роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; 74.14.0 - консультування з питань комерційної діяльності та управління; 74.40.0 - рекламна діяльність. Засновником вказаного товариства є ОСОБА_29 ;

-лист ГУ ДФС у м. Києва ДФС України від 12.12.2016 № 866/9/26-15-08-02-23 з додатками, відповідно до якого станом на дату надання відповіді ОСОБА_13 перебуває на обліку в ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, як ФОП, та значиться: керівником, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Сан-ТІМ Будінвест», ТОВ «Торговий дім Італія», ТОВ «Енком»; керівником та засновником ТОВ «Італійський дім мармуру», засновником ТОВ «Терема», ТОВ «Інтерейд-Секьюріті»;

-висновок експерта № 8-4/614 від 03.05.2018, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на другому аркуші договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на другому аркуші додатку № 1 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на третьому аркуші додатку № 2 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на другому аркуші додатку № 3 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 4 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на другому аркуші додатку № 5 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 6 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 7 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 8 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 9 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 10 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 11 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 12 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 13 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 14 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 15 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 16 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 18 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 на зворотній стороні додатку № 18 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 20 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 на зворотній стороні додатку № 20 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 23 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 на зворотній стороні оригіналу додатку № 23 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 26 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 на зворотній стороні додатку № 26 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 у графі «ИСПОЛНИТЕЛЬ» на першому аркуші додатку № 27 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 на зворотній стороні додатку № 27 до договору № 30/03-11 від 30.03.2011 виконаний ОСОБА_13 . Підпис від імені ОСОБА_13 на аркуші формату А-4 під назвою «Розписка» від 16.03.2011 виконаний ОСОБА_13 ; Підпис від імені ОСОБА_13 аркуші формату А-4, без назви, від 27.09.2012 виконаний ОСОБА_13 ;

-лист ГУ ДФС у м. Києва від 14.11.2018 № 9/26-15-21-3308 з додатками до нього, відповідно до якого, основний вид діяльності ТОВ «Торговий дім Італія» - дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки. Засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Торговий дім Італія» є ОСОБА_13 , співзасновником ОСОБА_29 . Крім того, встановлено, що свідоцтво платника ПДВ підприємства анульовано 28.10.2013 у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року. Відповідно до виписаних та отриманих податкових накладних службовими особами ТОВ «Торговий дім Італія» протягом 2010-2014 років встановлено, що податкові накладні виписувалися лише в жовтні 2011 року, квітні та червні 2012 року. Так, ТОВ «Торговий дім Італія» здійснювалося придбання наступних товарів: плінтус, рулетка, столешниця, лазерний далекомір та інше на загальну суму 1 242 218 грн. та надавало будівельні роботи за договором субпідряду від 20.04.2012 № 1 на загальну суму 1 172 178 грн. Придбання ТОВ «Торговий дім Італія» будівельних виробів з вапняку та мармуру на митній території України відсутнє. Крім того, встановлено, що ОСОБА_13 являється службовою особою ТОВ «Інтертрейд-Секьюріті», ТОВ «Енком», ТОВ «Сан-Тім Будінвест», ТОВ «Італійський Дім Мармуру», ТОВ «Терема», ТОВ «Теверол». У ході аналізу фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств за весь період діяльності встановлено, що ними не здійснювалися імпортні операції з придбання торгово-матеріальних цінностей;

-звіт (висновок) незалежного аудитора щодо виконання узгоджених процедур щодо дослідження господарських операцій між ТОВ «Торговий Дім Італія» та фізичною особою ОСОБА_20 в рамках договору № 30/03-11 від 30.09.2011, відповідно до якого документально підтверджується розписками директора ТОВ «Торговий Дім Італія» ОСОБА_13 отримання ним суми грошей згідно договору у сумі 1 705 984, 61 грн. в період з 30.03.2011 по 27.09.2012. Документально не підтверджується внесення в касу ТОВ «Торговий дім Італія» або на відкриті рахунки в банку грошових коштів на виконання договору № 30/03-11 від 30.03.2011 та додатків до нього, зокрема: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток №3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6, Додаток № 7, Додаток № 8, Додаток № 9, Додаток № 10, Додаток № 11, Додаток № 12, Додаток № 13, Додаток № 14, Додаток № 15, Додаток № 16, Додаток № 18, в період з 30.03.2011 по 27.09.2012 готівкових коштів, отриманих ОСОБА_13 від ОСОБА_20 на підставі договору № 30/3-11 від 30.11.2011. Документально не підтверджується поставка та монтаж ТОВ «Торговий дім Італія» виробів на виконання договору № 30/03-11 від 30.03.2011 та додатків до нього, зокрема: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток №3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6, Додаток № 7, Додаток № 8, Додаток № 9, Додаток № 10, Додаток № 11, Додаток № 12, Додаток № 13, Додаток № 14, Додаток № 15, Додаток № 16, Додаток № 18 на користь ОСОБА_20 Документально та розрахунково не підтверджується, що ТОВ «Торговий дім Італія» недопоставлено вироби та не виконано робіт щодо їх монтажу на виконання договору № 30/03-11 від 30.03.2011 та додатків до нього, зокрема: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток №3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6, Додаток № 7, Додаток № 8, Додаток № 9, Додаток № 10, Додаток № 11, Додаток № 12, Додаток № 13, Додаток № 14, Додаток № 15, Додаток № 16, Додаток № 18 ОСОБА_20 у сумі 2 239 307, 20 грн.;

-висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 24846/18-71/1819/19-72 від 18.01.2019, відповідно до якого передача фізичною особою ОСОБА_20 готівкових коштів фізичній особі ОСОБА_13 , директору ТОВ «Торговий Дім Італія» на підставі розписок отримання в період з 30.03.2011 по 27.09.2012 ним готівкових коштів згідно Договору від 30.05.2011 №30/5-11 на загальну суму 1 835 238, 45 грн. підтверджується документально. Внесення в касу ТОВ «Торговий дім Італія» або на відкриті рахунки в банку ПАТ «УніКредит Банк», «Укрсоцбанк» грошових коштів на виконання договору від 30.03.2011 № 30/03-11 та додатків до нього, зокрема: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток №3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6, Додаток № 7, Додаток № 8, Додаток № 9, Додаток № 10, Додаток № 11, Додаток № 12, Додаток № 13, Додаток № 14, Додаток № 15, Додаток № 16, Додаток № 18 в період з 30.03.2011 по 27.09.2012 готівкових коштів, отриманих ОСОБА_13 від ОСОБА_20 на підставі Договору від 30.03.2011 № 30/03-11, в межах наданих документів, документально не підтверджується. Постачання ТОВ «Торговий дім Італія» виробів (італійський Мармур), та виконання робіт щодо монтажу виробів на виконання договору від 30.03.2011 № 30/03-11 та додатків до нього, зокрема: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток №3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6, Додаток № 7, Додаток № 8, Додаток № 9, Додаток № 10, Додаток № 11, Додаток № 12, Додаток № 13, Додаток № 14, Додаток № 15, Додаток № 16, Додаток № 18 ОСОБА_37 в межах наданих документів, документально не підтверджується. В межах наданих документів, товариством «Торговий Дім Італія» не до поставлено вироби та не виконано робіт щодо їх монтажу на виконання договору від 30.03.2011 № 30/03-11 та додатків до нього, зокрема: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток №3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6, Додаток № 7, Додаток № 8, Додаток № 9, Додаток № 10, Додаток № 11, Додаток № 12, Додаток № 13, Додаток № 14, Додаток № 15, Додаток № 16, Додаток № 18 ОСОБА_20 на загальну суму 2 239 307, 20 грн.;

-таблиці, відповідно до яких ОСОБА_13 поставив частину товарів, а саме: Плита мраморная Biancone Asiago с обрезанными углами и вставками Nero Marguina 50*50 в обработке «Elegant» 500*500, 53 м2 на суму 8480 Євро; Мрамор Rosso Verona в обработке «Elegant» 300*300, 11 м2 на суму 1485 Євро; Мраморный фриз Biancone Asiago в обработке «Elegant», 33 м/пог на суму 1650 Євро; Мраморный фриз Nero Marguina в обработке «Elegant» 33 м/пог на суму 1980 Євро; Подоконник 470x1500: Центральная часть из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 3 шт., Центральная часть нижнего декоративного элемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 3 шт., боковая часть нижнего декоративного елемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 6 шт., на суму 1650 Євро; подоконник 470x1500: Центральная часть из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 1 шт., Центральная часть нижнего декоративного элемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 1 шт., боковая часть нижнего декоративного элемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 2 шт., на суму 550 Євро; подоконник 470x1500: Центральная часть из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 1 шт., Центральная часть нижнего декоративного элемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 1 шт., боковая часть нижнего декоративного елемента из Biancone Asiago в обработке «Serie ЕСО» 2 шт., на суму 550 Євро;

-лист компанії «Laperla marmi» від 28.03.2019 та рахунків № 68 від 21.02.2013 та № 245 від 29.05.2025 італійською мовою;

-договір поставки виробів з каменю № 04-09/12 П від 04.09.2012, укладений між ТОВ «ДЖ.И.Н БУД» та ОСОБА_20 з додатками № 1-3 до договору;

-акти прийому-передачі товару від 12.11.2012 до договору поставки № 04-09/12 П від 04.09.2012 між ОСОБА_38 та ОСОБА_20 ;

-акти виконання робіт з натуральним каменем;

-висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 10712/10713/19-72/13419/13420/19-72 від 26.04.2019, відповідно до якої з урахуванням показань ОСОБА_39 та ОСОБА_20 , на виконання договору від 30.03.2011 № 30/03-11 та додатків до нього, зокрема: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток №3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6, Додаток № 7, Додаток № 8, Додаток № 9, Додаток № 10, Додаток № 11, Додаток № 12, Додаток № 13, Додаток № 14, Додаток № 15, Додаток № 16, Додаток № 18, ТОВ «Торговий дім Італія» було поставлено ОСОБА_20 вироби (італійський Мармур), та виконано робіт щодо їх монтажу на загальну суму 16 345, 00 євро, що в гривневому еквіваленті становить 170 466, 91 грн. З урахуванням показань ОСОБА_39 та ОСОБА_20 підтверджується, що ТОВ «Торговий дім Італія», на виконання договору від 30.03.2011 № 30/03-11 та додатків до нього, зокрема: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток №3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6, Додаток № 7, Додаток № 8, Додаток № 9, Додаток № 10, Додаток № 11, Додаток № 12, Додаток № 13, Додаток № 14, Додаток № 15, Додаток № 16, Додаток № 18, недопоставлено ОСОБА_20 вироби в сумі 123 295 євро, що в гривневому еквіваленті становить 1 664 771, 54 грн.

Крім того, в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту були досліджені наступні документи:

-відомості з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12013110100009008 від 25.05.2013 щодо дат зупинення та відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні;

-копія закордонного паспорту ОСОБА_13 щодо перетину кордону України у період, зокрема з 2011 року по 2012 рік;

-копія свідоцтва на знак для товарів та послуг на ім`я ОСОБА_13 , «ДОМ МРАМОРА»;

-фотокартки, які в тому числі засвідчують наявність інших об`єктів, робіт із використанням мармуру, виконанні ОСОБА_13 , в тому числі ескізи (специфікації) мармурових сходів для ОСОБА_20 ;

-фотокартки щодо візиту ОСОБА_13 та його співробітників до італійської компанії Ла Перла для навчання укладення виробів з мармуру;

-фотокартки автомобілів, які ОСОБА_13 використовував для здійснення підприємницької діяльності;

-електронне листування між ОСОБА_13 , ОСОБА_40 ОСОБА_27 щодо реалізації проекту поставки та виконання робіт для потерпілого ОСОБА_20 ;

-фотокартки ОСОБА_13 з приміщення італійської компанії Ла Перла, на яких зображені елементи мармурових сходів та піддони для душових для їх монтажу в будинку ОСОБА_20 ;

-фотокартки ОСОБА_13 з приміщення італійської компанії Ла Перла, на яких зображені елементи виготовленої підлоги для монтажу в будинку ОСОБА_20 ;

-ескізний проект щодо підлоги, на підставі якого було складено та підписано деякі специфікації (додатки) щодо підлоги до договору № 30/03-11 від 30.03.2011;

-копії митних декларацій щодо імпорту мармурових виробів в Україну;

-дані про перебування у власності ОСОБА_13 транспортних засобів, за допомогою яких здійснювалося транспортування каменю та використання їх під час зайняття підприємницькою діяльністю.

-копія рапорту о/у Шевченківського РУ ГУ МВС України від 01.07.2013, яким підтверджується, що ТОВ «Італійський Дім Мармуру» та ТОВ «Торговий Дім «Італія» дійсно орендували нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 8 до 31.08.2012;

-копії договорів оренди нежитлового приміщення від 01.10.2009 між ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Укрмашпром» та ТОВ «Італійський Дім Мармуру»;

-копія клопотання потерпілого ОСОБА_20 від 07.11.2014 про проведення слідчих дій, яке містить певні розрахунки, які вчинені, як зазначено у клопотанні особисто ним зі свідком ОСОБА_27 ;

-дані з ГУ ДФС у м. Києві щодо здійснення ОСОБА_13 підприємницької діяльності, наявність відкритих банківських рахунків, сплати податків;

-витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджується, що ОСОБА_13 здійснював підприємницьку діяльність через ТОВ «Італійський Дім Мармуру» та учасниками даного товариства крім ОСОБА_41 були особи, громадяни Італії.

Таким чином, проаналізувавши кожний доказ, наданий як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, потерпілим, суд приходить до переконання, що обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_13 наявний склад інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, та на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність виправдання обвинуваченого ОСОБА_13 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.

Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Суд, оцінюючи всі докази у даному кримінальному провадженні в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).

Таким чином, детальний аналіз наведений вище та оцінка комплексу доказів у кримінальному провадженні дають суду можливість зробити безумовний та категоричний висновок про відсутність в діях ОСОБА_13 складу інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на наступне.

Так, за нормативним визначенням, об`єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, заволодіння чужим майном, зокрема шляхом обману, полягає як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою ведмеденя в оману потерпілому неправдивих відомостей.

Суб`єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Прямий умисел полягає в усвідомленні особою суспільно-небезпечного характеру свого діяння та передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.

Крім того, суд приймає до уваги, доводи, наведені Касаційним кримінальним судом Верховного суду у постанові від 16.01.2020 про те, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду, 30 березня 2011 року між ОСОБА_13 , який обіймав посаду директора, зокрема ТОВ «Торговий дім Італія», та ОСОБА_20 , укладено договір з рядом додатків до нього, щодо поставки італійського мармуру та виконання з нього монтажних робіту будинку останнього. На виконання вказаного договору, ОСОБА_13 були отримані грошові кошти, поставлено товар та зроблено монтаж.

В той же час, докази сторони обвинувачення, зокрема, дані висновку за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 18.01.2019 №24846/18-71/18-19/29872, та звіт (висновок) незалежного аудитора щодо виконання узгоджених процедур з дослідження господарських операцій між ТОВ «Торговий Дім Італія» та фізичною особою ОСОБА_20 в рамках договору № 30/03/-11 від 30.09.20211, у яких зокрема зазначено, що не було поставлено вироби та не було виконано роботи щодо їх монтажу за всіма додатками до договору на суму 2 239 307 гривень 20 копійок, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_20 та показаннями свідків ОСОБА_42 і ОСОБА_27 , які будучи повідомленими за дачу завідомо неправдивих показань, в ході проведення їх допиту повідомили, що ОСОБА_13 було проведено поставку великої кількості мармурових виробів та ними було зроблено їх монтаж.

Таким чином, з урахування отриманих показань потерпілого та свідків, суд приходить до висновку, що висновок експерта від 18.01.2019 та звіт (висновок) незалежного аудитора щодо виконання узгоджених процедур щодо дослідження господарських операцій між ТОВ «Торговий Дім Італія» та фізичною особою ОСОБА_20 не відповідає фактичним обставинам та встановленим у справі доказам, а тому надані стороною обвинувачення зазначений доказ на обґрунтування винуватості ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, не може бути покладений в основу обвинувачення ОСОБА_13 .

Крім того враховуючи, що положеннями ч.5 ст.280 КПК України, встановлено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих та розшукових дій не допускається (за винятком дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного), суд, наданий прокурором висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 2484/18-71/1819/19-72 від 18.01.2019, визнає недопустимим доказом, з огляду на те, що призначення та проведення судової комісійної судово-економічної експертизи було здійснено у період зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, у зв`язку з оголошенням розшуку підозрюваного ОСОБА_13 .

Також, суд враховує, що відповідно до ст.101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

При цьому, положеннями ч.10 ст. 101 КПК України, визначено, що висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Стаття 102 КПК України встановлює вимоги до змісту висновку експерта, відповідно до якого у висновку має також бути зазначено, опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом.

Так, на вирішення комісійної судово-економічної експертизи № 10712/10713/19-72/13419/13420/19-72 були поставлені відповідні запитання та для проведення експертизи надано, зокрема: договір від 30.03.2011 року № 30/03-11 з додатками; виписка по особових рахунках ТОВ «Торговий Дім Італія» № НОМЕР_4 (EUR) в філії ПАТ «УніКредит Банк» у м. Києві, МФО 300744, за період з 14.04.2010 року по 02.12.2013 року, звіт (висновок) незалежного аудитора від 15.11.2018 року № 15/11-2018-КП-1 щодо виконання узгоджених процедур щодо дослідження господарських операцій між ТОВ «Торговий Дім Італія» та фізичною особою ОСОБА_20 в рамках договору від 30.09.2011 року № 30/03-11; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_43 від 26.03.2019 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_20 .

При цьому, у висновку зазначеної експертизи не вказано на підставі яких документів зроблено висновок, зокрема щодо недопоставлення ОСОБА_13 виробів у сумі 123 295 євро, що в гривневому еквіваленті становить 1 664 771, 54 грн., з урахуванням в тому числі наявності даних про поставку останньої частини товарів.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст. 92 КПК України у поєднанні з положеннями ст. 91 КПК України, саме на слідчого та прокурора покладається обов`язок доказування події та винуватості, однак серед письмових доказів, які надані стороною обвинувачення, не встановлено документів, які б свідчили про перевірку тверджень обвинуваченого ОСОБА_13 щодо виконання ним у повному обсязі зобов`язань перед ОСОБА_20 за договором № 30/03-11 від 30.03.2011.

Крім того, в рамках вказаного кримінального провадження саме за клопотанням сторони захисту, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були постановлені питання, в тому числі щодо встановлення обсягу виробів з мармуру, які були поставлені ОСОБА_20 , та чи відповідає обсяг виконаних робіт у будинку останнього, визначеними умовами, обсягами договору № 30/03-11 від 30.03.2011, однак вона залишена без виконання у зв`язку з відсутністю документів про виконання робіт та постачання будівельних матеріалів, що підтверджується листами експертної установи, наданими стороною обвинувачення.

Таким чином, усі ці обставини ставлять під сумнів об`єктивність висновку комісійної судово - економічної експертизи № 10712/10713/19-72/13419/13420/19-72, а тому, вказаний висновок не може бути покладений в основу обвинувачення.

Враховуючи наведене, стороною обвинувачення не надано жодного належного, допустимого та беззаперечного доказу, який би свідчив про наявність у ОСОБА_13 прямого умислу на заволодіння майном ОСОБА_20 , шляхом обману в особливо великих розмірах.

Крім того, в ході судового розгляду стороною обвинувачення не були спростовані доводи сторони захисту, які також узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_20 та допитаних свідків, показання яких наведені вище, про те, що ОСОБА_13 було поставлено великий об`єм італійського мармуру, проведені з нього в будинку монтажні роботи, а також те, що ОСОБА_20 в ході їх співпраці здійснював, зокрема дозамовлення товару, який не був погоджений з самого початку сторонами, в тому числі під час укладання договору № 30/03-11 від 30.03.2011.

Інші надані докази стороною обвинувачення, а саме: заява ОСОБА_20 від 17.05.2013 про вчинення кримінального правопорушення; договір № 30/03-11 від 30.03.2011 з додатками №1-18 до нього; розписки ОСОБА_13 , додатки до договору, протокол огляду та вилучення документів від 03.04.2017, угоди та виписки з банківських рахунків, відкритих ТОВ «Торговий дім Італія»; установчі документи ТОВ «Торговий дім Італія», листи ГУ ДФС у м. Києва ДФС України; висновок експерта № 8-4/614 від 03.05.2018, лист компанії «Laperla marmi» від 28.03.2019 та рахунків № 68 від 21.02.2013 та № 245 від 29.05.2025 італійською мовою; договір поставки виробів з каменю № 04-09/12 П від 04.09.2012; акти прийому-передачі товару від 12.11.2012 до договору поставки № 04-09/12 П від 04.09.2012, судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначені, надані стороною обвинувачення документи, не оспорюються, ані стороною обвинувачення, ані стороною захисту, та не підтверджують наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/.

В той же час, з наданих сторонами доказів, в тому числі документів сторони захисту, судом встановлено, що ОСОБА_13 протягом значного часу займався підприємницькою діяльністю щодо постачання та монтажу, зокрема італійського мармуру, мав достатньо можливостей, навичок, ділових контактів, в тому числі з італійською компанією «Laperla» та здійснював поставку, монтаж італійського мармуру у будинку ОСОБА_20 .

Таким чином, доводи прокурора про наявність обману, а саме те, що ОСОБА_13 не мав можливості поставити мармур та здійснити його монтаж, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наведеними вище доказами.

Крім того, з наданих стороною обвинувачення доказів не встановлено, даних, які б свідчили, які саме неправдиві відомості або замовчування яких відомостей здійснив ОСОБА_13 , що у свою чергу утворювало б склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/.

Також, з урахуванням в тому числі показань свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_27 , а також показань потерпілого ОСОБА_20 не встановлено доказів, що ОСОБА_13 вже в момент отримання грошових коштів від ОСОБА_20 мав на меті ними заволодіти, повідомляв неправдиві відомості, чи замовчував про їх наявність, та мав на меті не виконувати зобов`язання з поставки та монтажу італійського мармуру.

Крім цього, суд враховує висновки Верховного суду, наведені у постанові від 16 серпня 2022 року /справа № 442/3912/19/ про те, що: «відмежовуючи шахрайство від цивільно-правових деліктів, слід виходити з того, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов`язання не виконувати. Розмежування кримінально-караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не по тому, як оформлені укладені між сторонами договори, а по тому, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, приймаючи на себе зобов`язання, не має ніяких реальних можливостей і бажання їх виконувати, мова йде про шахрайство».

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_13 відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, оскільки з досліджених доказів, судом не встановлено, що останній під час укладення договору № 30/03-11 від 30.03.2011 щодо поставки та монтажу італійського мармуру та отримання на його виконання грошових коштів мав намір заволодіти майном ОСОБА_20 без виконання взятих на себе договірних зобов`язань та бажав, усвідомлював, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.

Також, при вирішенні даного кримінального провадження по суті враховано також, що відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до вимог ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 2 статті 94 КПК визначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК.

Принцип законності, який відноситься до загальних засад кримінального провадження та закріплений у ст. 9 КПК, встановлює, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Оцінюючи при цьому матеріали судового провадження щодо ОСОБА_13 , суд за своїм внутрішнім переконанням, виходячи із засад їх допустимості, достатності, достовірності та належності, аналізуючи їх у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, з урахуванням також отримання таких доказів, дійшов стійкого переконання, що прокурором не доведено наявність в діях ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, що в свою чергу свідчить про відсутність у суду підстав для притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності.

Отже, суд, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим, не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновків про необхідність виправдання ОСОБА_13 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/.

У зв`язку з виправданням ОСОБА_13 , процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні мають бути віднесені на рахунок Державного бюджету України.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 у кримінальному провадженні на підставі ст. 129 КПК України підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, враховуючи положення ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт майна, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 31.10.2018, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 3222786100:02:008:0096, площею 0,063 га., за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с/рада Новосілківська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 695518132227 та садовий будинок, загальною площею 71,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11011475.

Даних щодо наявності речових доказів у кримінальному провадженні, прокурором не надано.

Запобіжний захід до ОСОБА_13 не застосований.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_13 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України /в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008/, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 31.10.2018, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 3222786100:02:008:0096, площею 0,063 га., за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с/рада Новосілківська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 695518132227 та садовий будинок, загальною площею 71,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11011475.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні № 12023110100009008 покласти на рахунок Державного бюджету України.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua