Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №761/35154/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35154/25

Провадження № 2/761/3747/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторінцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 2 682,12 грн.

Позов обґрунтовує тим, що ТОВ «Житло-Сервіс» надає власникам житлових та нежитлових приміщень послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, зокрема будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_2 , своєчасно надані їй послуги не оплачує, тому в період з 01.02.2022 по 30.06.2025 у відповідачки утворилась заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій в сумі 2 682,12 грн. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (суддя ОСОБА_2).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , на підставі розпорядження № 01-08-597 від 06.03.2026.

Відповідач відзив на позовну заяву не подала. Сповіщалась належним чином проте повідомлення не було вручено та повернулось до суду за закінченням терміну зберігання.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Житло-Сервіс», як обслуговуюча організація житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надає власникам житлових та нежитлових приміщень послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до акту приймання-передачі житлових будинків від 01.03.2010.

Багатоквартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 був прийнятий в обслуговування Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс», актом від 01.03.2010.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення належних умов проживання та надання споживачам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за адресою: АДРЕСА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» було укладено договір № 3126139ПВ на: постачання електричної енергії з ТОВ «Київські енергетичні послуги» від 17.12.2018; договір № 343/22 надання послуг із вивезення, розміщення та знешкодження твердих побутових відходів від 31.12.2021 з ТОВ «Спецкомунтехніка»; договір № 116 на проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 01.06.2020 з ТОВ «ВІЕС ЛІФТ»; договір № 14857/9-10 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 11.02.2016.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.02.2015.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №206 від 08.04.201б Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» встановлений тариф на послугу для будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Норми ст. 322 ЦК України передбачають, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст..5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо, інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Вимогами ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець і виробник.

А вимоги п.п. 1,5 ч. 3 ст.20 вказаного Закону встановлюють обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово- комунальні послуги у вигляді пені.

Разом з тим, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог нього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901. ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Житло-Сервіс» надано копію розрахунки за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; копій акту приймання-передачі житлових будинків від 01.03.2010 року; копію договору №343 22 від 31.12.2021 року про надання послуг із вивезення, розміщення та знешкодження твердих побутових відходів; копії актів надання послуг за договором ТПВ №343 33 від 31.12.2021; копію підрядного договору №116 від 01.06.2020 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів; копії актів надання послуг за договором № 116 від 01.06.2020; копію договору №3126139 ПВ від 17.12.2018 року про постачання електричної енергії споживачу; копії актів надання послуг по договору №3126139 ПВ від 17.12.2018; копію договору №14857_9-10 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 11.02.2016; копії актів надання послуг по договору №14857_9-10 від 11.02.2016.

Однак, надані позивачем ТОВ «Житло-Сервіс» документи ні прямо, ні опосередковано не підтверджують факт заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідачем ОСОБА_1 перед позивачем у розмірі, який зазначено у позові ТОВ «Житло-Сервіс».

Разом з тим, позивачем ТОВ «Житло-Сервіс» було надано суду розрахунок споживання послуг водопостачання та водовідведення по житловому фонду від 11.02.2016 року по будинку АДРЕСА_1 , не може бути належним доказом.

При цьому варто зауважити, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Суд враховує, що за змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України).

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

У даному випадку надані ТОВ «Житло-Сервіс» докази до позовної заяви є документами, що створені позивачем самостійно, а, відтак, інформація зазначена в них не може бути доказом наявності заборгованості відповідача, на якій наполягає позивач.

Отже, позивачем ТОВ «Житло-Сервіс» не надано належних доказів та не доведено факту заборгованості по сплатів внесків відповідача, а відтак підстави для стягнення на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повногосудового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс», код ЄДРПОУ 30167045, адреса: 03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, буд. 8;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2026.

Суддя: Н.В. Сіромашенко