Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №759/13805/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13805/26

пр. № 2/759/10783/26

01 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В. розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та вселення,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та вселення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником 11/100 частин блоку 16, кімнати АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 13.04.2026 року. З 26.07.1996 року зареєстрована та проживає в гуртожитку по АДРЕСА_2 . Вселена до кімнати АДРЕСА_1 , була на підставі ордеру, виданого ПрАТ «АТЕК». Проте потрапити до своєї власності ОСОБА_1 не може, оскільки в кімнату самовільно вселилась у тимчасову її відсутність ОСОБА_2 , яка чинить ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з свідоцтва про право власності від 08 квітня 2026 року виданого згідно розпорядження органу приватизації від 08 квітня 2026 року №172 ОСОБА_1 є власником 11/100 частин блоку АДРЕСА_3 .

Право власності ОСОБА_1 зареєстровано 13.04.2026 року в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягом.

24.02.2026 року Святошинською районною в м.Києві державною адміністрацією ОСОБА_1 видано ордер №0784-Г на право заняття сім`єю з 2-х осіб жилого приміщення в гуртожитку на АДРЕСА_4 жилою площею 12,0 кв.м.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована в кімнаті з 24.02.2026 року.

Згідно Акту щодо підтвердження зайняття кімнати, складеного ГО «Голос Чистяківської» та підписаного мешканцями гуртожитку від 30.04.2026 року кімнату АДРЕСА_1 самовільно зайняла ОСОБА_2 , яка вселилась до кімнати в тимчасову відсутність ОСОБА_1 і чинить їй перешкоди у вселенні.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020, було задоволено позов Київської міської ради та зобов`язано ПрАТ "Атек" передати безоплатно гуртожиток по АДРЕСА_2 загальною площею 7 233 кв.м. до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

15.12.2022 року прийнято Рішення Київської міської ради №5907/5948 «Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитку та зовнішніх інженерних мереж ПрАТ «АТЕК» та внесення змін у додаток до рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва».

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст. 386 ЦК).

У відповідності до п.2 ч. 1 статті 4 Закону України «Про основні засади житлової політики» визначено принцип непорушності права на житло та недоторканності житла - власники та користувачі безперешкодно реалізують свої права щодо володіння, користування та у встановлених законодавством випадках розпоряджання житлом, якщо інше не встановлено законом;

Згідно ст.34 Закону України «Про основні засади житлової політики» Власник або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на житло відповідно до закону.

Згідно ст.36 Закону України «Про основні засади житлової політики» Самовільно зайняте житло підлягає негайному поверненню його власнику або особі, яка користується житлом на законних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У частині першій статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено, зокрема, право кожної особи на повагу до свого житла.

«Житло» має самостійне поняття, яке не залежить від класифікації за національним законодавством. Питання про те, чи є конкретне приміщення «житлом», яке захищається пунктом 1 статті 8 Конвенції, залежатиме від фактичних обставин, а саме - існування достатнього та тривалого зв`язку з певним місцем. Суд також повторює, що стаття 8 Конвенції лише захищає право особи на повагу до її існуючого житла (GLOBA v. UKRAINE, № 15729/07, § 37, ЄСПЛ, від 05 липня 2012 року).

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла.

Концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві. Враховуючи, що виселення є серйозним втручанням у право особи на повагу до її житла, Суд надає особливої ваги процесуальним гарантіям, наданим особі в процесі прийняття рішення. Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції. Відсутність обґрунтування в судовому рішенні підстав застосування законодавства, навіть якщо формальні вимоги було дотримано, може серед інших факторів братися до уваги при вирішенні питання, чи встановлено справедливий баланс заходом, що оскаржується (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, 44, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

Враховуючи, що судом встановлено, що право власності позивачки порушується відповідачкою, яка не скористалась своїм правом на подачу відзиву, то позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 319,321.391 ЦК України, ст. ст.34,36 Закону України «Про основні засади житлової політики» , ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та вселення - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_5 та вселення ОСОБА_1 до кімнати АДРЕСА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. П`ятничук