Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №756/12922/26 — Оболонський районний суд міста Києва

26.08.2026 Справа № 756/12922/26

Справа № 756/12922/26

№ 3/756/3715/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Ковальової В. М., за участі секретаря судового засідання Бура М. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України, стосовно, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

УСТАНОВИВ:

1. До Оболонського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України, складені уповноваженою посадовою особою Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.

2. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 14.07.2026 о 10:30 у м. Києві, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, ОСОБА_1 , керуючи електронавантажувачем марки «ЕВ-717.3.3.72», н. з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при цьому не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та здійснив наїзд на припаркований т. з. «INTERCARGOTRUCK», д. н. з. НОМЕР_2 , який знаходився позаду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушено п. 2.3 «б», п. 10.9, п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

3. ОСОБА_1 у судове засідання з`явився. Права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України, йому роз`яснені та зрозумілі, відводів не заявлено. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечив, вину у вчиненні правопорушення не визнав. За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи відкладався для надання ним письмових заперечень.

4. Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

5. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, полягає в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

6. Санкція ст. 124 КУпАП України передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

7. Згідно з п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

8. Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, у якому зафіксовано дату, час і місце пригоди, дані про транспортні засоби та обставини пригоди; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, підписаною її учасниками, на якій відображено розташування транспортних засобів і місце зіткнення; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 ; відеозаписом події, наданим стороною захисту. Наведені докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для висновку про доведеність вини особи; обставини справи з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно.

9. Через захисника Березюк Л. В. до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Доводи зводяться до такого. 14.07.2026 він, керуючи навантажувачем, що належить ТОВ «Ост-Вест Експрес», здійснював розвантаження транспортного засобу на вантажно-розвантажувальному майданчику на території цього товариства за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14. Рух транспортних засобів у межах вантажно-розвантажувального майданчика Правилами дорожнього руху України не регулюється, а тому порушити їх він не міг. Оскільки за п. 6 підрозділу 1 розділу III Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.01.2015 № 21, у місцях провадження таких робіт і в зоні дії вантажопідіймальних механізмів забороняється перебування осіб, не пов`язаних з виконанням цих робіт, обов`язку оглядати цю зону на предмет наявності інших транспортних засобів у водія навантажувача немає; натомість він зобов`язаний стежити за вантажем, розміщеним на вилах навантажувача. Аварійну ситуацію створив водій іншого транспортного засобу, який заїхав та припаркувався в зоні вантажно-розвантажувальних робіт під час їх проведення.

10. Довід про те, що рух у межах вантажно-розвантажувального майданчика Правилами дорожнього руху України не регулюється, суд відхиляє.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України; інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Наведена норма поширює Правила на всю територію держави і прямо згадує рух на закритій території, підпорядковуючи спеціальні акти вимогам Правил, а не навпаки. Норми, яка виключала б застосування Правил дорожнього руху України на вантажно-розвантажувальному майданчику, сторона захисту не назвала, і законодавство її не містить.

11. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів; до них належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Вантажно-розвантажувальний майданчик, на якому переміщуються навантажувачі та вантажні автомобілі, є місцем, призначеним для перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів, тобто охоплюється наведеною нормою. Електронавантажувач відповідає визначенню транспортного засобу, наведеному в п. 1.10 Правил дорожнього руху України, а визначення дорожньо-транспортної пригоди в тому самому пункті територіальних застережень не містить.

12. Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, на які посилається сторона захисту, дію Правил дорожнього руху України не виключають, а підтверджують. У п. 44 підрозділу 3 «Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт, території підприємства, виробничих будівель і споруд» розділу II цих Правил, тобто в тому самому підрозділі, з якого захист наводить п. 4, зазначено, що рух транспорту на підприємстві повинен бути організований відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за схемою руху транспортних засобів із вказівкою на ній поворотів, зупинок, виїздів, переходів.

13. Довід про відсутність у водія навантажувача обов`язку впевнитися в безпечності руху заднім ходом суперечить п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Обмежена оглядовість під час такого руху та необхідність стежити за вантажем на вилах не звільняють водія від обов`язку не створювати небезпеки іншим учасникам руху, а є саме тією потребою, з якою наведена норма пов`язує звернення за допомогою до інших осіб.

Заборона перебування сторонніх осіб у зоні вантажно-розвантажувальних робіт, установлена п. 6 підрозділу 1 розділу III Правил охорони праці, адресована роботодавцю та особі, відповідальній за безпечне проведення робіт, і визначає порядок організації цих робіт. Обов`язків водія під час керування транспортним засобом вона не скасовує.

14. Посилання на те, що аварійну ситуацію створив водій іншого транспортного засобу, предметом цього провадження не охоплюється. Відповідальність за ст. 124 КУпАП України настає за власне порушення; наявність або відсутність порушення з боку іншої особи з`ясовується в окремому провадженні та від відповідальності ОСОБА_1 за його власні дії не звільняє. Пошкоджений транспортний засіб на момент наїзду був припаркований, а зіткнення сталося внаслідок руху навантажувача заднім ходом.

15. Наданий стороною захисту відеозапис події судом досліджено. Обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, він не спростовує.

16. За таких обставин доводи ОСОБА_1 та його захисника є необґрунтованими. Обставин, передбачених ст. 247 КУпАП України, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

17. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП України як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

18. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 34, 35 КУпАП України), судом не встановлено.

19. При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП України враховує характер учиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Враховуючи викладене, суд уважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, тобто найм`якший вид стягнення, передбачений санкцією ст. 124 КУпАП України, не вбачаючи підстав для позбавлення права керування транспортними засобами.

20. На підставі ст. 40-1 КУпАП України з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 34, 35, 40-1, 124, 245, 268, 280, 283, 284 КУпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу у зазначений строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП України, зі стягненням подвійного розміру штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було оскаржено.

Суддя В. М. Ковальова