Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №756/3661/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/3661/26

Провадження № 2/756/5066/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

26 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6968818 від 07.12.2023 у розмірі 64 815,84 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6968818, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 20 600 грн зі сплатою комісії за надання кредиту, процентів за користування кредитом та інших передбачених договором платежів.

Договір укладено в електронній формі шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на зазначену ним банківську картку.

26.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ, унаслідок чого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.

Відповідач узятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 64 815,84 грн, з якої: 18 540 грн - заборгованість за тілом кредиту, 44 215,84 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 060 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Надіслана відповідачу претензія про погашення заборгованості залишена без задоволення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11.03.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 07.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6968818.

Укладаючи кредитний договір, відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 804374, направленим 07.12.2023 о 10:25 на його номер телефону, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» від 10.09.2025 про ідентифікацію позичальника, анкетою-заявою на кредит № 6968818 та відомостями про процес оформлення і розгляду заяви.

Згідно з умовами договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20 600 грн (п. 1.2 договору). Кредит надано загальним строком на 105 днів з 07.12.2023, що складається з пільгового періоду тривалістю 15 днів, який завершується 22.12.2023 (п. 1.3.1 договору), та поточного періоду тривалістю 90 днів, який закінчується 21.03.2024 - датою остаточного погашення заборгованості (п. 1.3.2 договору). Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу 22.12.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 21.03.2024 (п. 1.4 договору).

Комісія за надання кредиту становить 2 060 грн і нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 договору). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 4 171,50 грн і нараховуються за ставкою 1,35% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2 договору); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 64 890 грн і нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.3 договору). Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.6 договору). Кредитні кошти надаються безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 *56 (п. 2.1 договору). Пунктом 2.3 договору сторони погодили право позичальника продовжувати та поновлювати пільговий період і збільшувати строк кредитування за умови сплати комісії за управління та обслуговування кредиту.

Виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 117119724 від 07.12.2023, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» перерахувало на платіжну картку MASTERCARD № 516874*56 кошти в розмірі 20 600 грн з призначенням платежу «Кошти згідно договору 6968818». Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами електронного платіжного засобу, вказаними у п. 2.1 кредитного договору, що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.

Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, 21.12.2023 відповідач сплатив 2 060 грн у рахунок повернення кредиту, 2 060 грн у рахунок сплати процентів за користування кредитом та 2 060 грн комісії за пролонгацію, у зв`язку з чим строк кредитування продовжено, а залишок заборгованості за тілом кредиту становить 18 540 грн. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося з 08.12.2023 до 05.04.2024, після зазначеної дати нарахування процентів припинено. Дату закінчення строку кредитування за кредитним договором - 05.04.2024 - зазначено і у витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги.

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором станом на 12.02.2026 заборгованість відповідача становить 64 815,84 грн, а саме: 18 540 грн - за тілом кредиту, 44 215,84 грн - за процентами за користування кредитом, 2 060 грн - за комісією за надання кредиту.

Відповідачем розмір і складові заборгованості не оспорено, доказів погашення заборгованості чи виконання умов договору суду не надано.

26.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 6968818 від 07.12.2023. Оформлення відступлення підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 26.04.2024, а оплата відступленого права вимоги - платіжною інструкцією № 1401 від 26.04.2024. Належність відповідача до боржників, право вимоги до яких відступлено, підтверджується витягом з реєстру боржників до вказаного договору від 10.09.2025.

04.02.2026 позивач надіслав відповідачу претензію вих. № 23577406/251 про погашення заборгованості, яка залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Договір відступлення права вимоги у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та недійсним не визнавався; згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»); аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві кредит у строк та в порядку, що встановлені договором. За приписами ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у визначений строк.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Перевіряючи обґрунтованість кожної складової заявленої до стягнення заборгованості окремо, суд виходить з такого.

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 18 540 грн підтверджується матеріалами справи, відповідає умовам договору, відповідачем не спростована, доказів її погашення суду не надано, а тому підлягає стягненню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 44 215,84 грн суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України; в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України. Аналогічно у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, проценти за користування кредитом нараховувалися до 05.04.2024, тобто в межах строку кредитування, продовженого в порядку, передбаченому п. 2.3 договору; за межами строку кредитування проценти не нараховувалися. За таких обставин підстав для відмови у стягненні процентів з мотивів їх нарахування поза строком кредитування суд не вбачає.

Оскільки кредитний договір укладено 07.12.2023, а строк його дії продовжено 21.12.2023, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, обмеження максимального розміру денної процентної ставки, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до спірних правовідносин не застосовується.

Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування наданими грошовими коштами (ч. 1 ст. 1048, ст. 1054 ЦК України), а не заходом цивільно-правової відповідальності за порушення зобов`язання. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, строку користування кредитом та інших чинників на дату укладення договору (ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та у визначенні його умов, а згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами. Умови кредитного договору в частині розміру процентних ставок відповідачем не оспорювалися та недійсними не визнавалися, а тому згідно зі ст. 204 ЦК України є правомірними.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2 060 грн суд зазначає наступне. Комісія за надання кредиту є одноразовою платою за дії кредитодавця з підготовки, організації та надання фінансової послуги, її розмір і порядок нарахування погоджені сторонами в п. 1.5.1 договору, а можливість включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних з наданням кредиту, прямо передбачена ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 6968818 від 07.12.2023 у розмірі 64 815,84 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 18 540 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 44 215,84 грн та заборгованості за комісією за надання кредиту - 2 060 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги, суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, ордер на надання правничої допомоги № 1408806 від 20.10.2025, акт наданих послуг № Д/15896 від 12.02.2026 та детальний опис наданих послуг до нього, за якими вартість наданих послуг становить 8 000 грн.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ця справа є малозначною, належить до типової категорії спорів про стягнення кредитної заборгованості, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а обсяг наданих адвокатом послуг обмежився ознайомленням з матеріалами кредитної справи, складенням та поданням позовної заяви. З урахуванням наведеного суд визнає заявлений розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт і вважає обґрунтованим та співмірним розмір таких витрат 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, який з огляду на задоволення позову в повному обсязі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 6968818 від 07.12.2023 у розмірі 64 815,84 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО