Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №753/26140/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/26140/25

провадження № 2/753/7984/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Позивач, ГУ ПФУ в м. Києві) звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно отриманих коштів (надміру виплаченої пенсії) за період з 09.08.2024 по 31.08.2024 у розмірі 17 517,10 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач з 22.05.2020 отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. З 11.08.2020 Відповідач проходить службу на посадах начальницького складу в Державному бюро розслідувань (далі - ДБР). 09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX, яким дію статті 2 Закону № 2262-XII щодо припинення виплати пенсії на час проходження служби поширено на осіб рядового і начальницького складу ДБР. У зв`язку з цим Позивачем з 01.09.2024 припинено виплату пенсії та нараховано переплату за період з 09.08.2024 по 31.08.2024 в розмірі 17 517,10 грн. Посилаючись на статті 326, 1166, 1212 ЦК України та частину четверту статті 60 Закону № 2262-XII, Позивач просить стягнути зазначену суму.

05.12.2025 надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Дарницький районного суду м. Києва від 08.12.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема зазначив, що: у його діях відсутні ознаки недобросовісності або зловживань, оскільки в день набрання чинності Законом України № 3886-IX - 09.08.2024, а також повторно 20.08.2024 він самостійно через вебпортал електронних послуг ПФУ повідомив пенсійний орган про факт проходження служби в ДБР; відповідно до статті 1215 ЦК України пенсія не підлягає поверненню, оскільки виплачена добровільно, за відсутності рахункової помилки платника та будь-якої недобросовісності з боку набувача; рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 320/49005/24, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції та набрало законної сили, вже встановлено протиправність дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо припинення виплати пенсії Відповідачу та преюдиційно констатовано законність виплати пенсії за період з 09.08.2024 по 31.08.2024 у розмірі 17 517,10 грн.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві перебуває ОСОБА_1 , який отримав пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби,та деяких інших осіб» (далі - Закон) з 22.05.2020.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

Відповідач ОСОБА_1 після звільнення зі служби в Національній поліції України з 22.05.2020 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує довічну пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (пенсійна справа № 2613044905).

З 11.08.2020 Відповідач проходить службу на посадах начальницького складу в Державному бюро розслідувань.

09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань пенсійного забезпечення та загальнообов`язкового державного пенсійного страхування осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань», яким осіб начальницького і рядового складу ДБР включено до частини другої статті 2 Закону № 2262-XII.

09.08.2024 (у день набрання чинності Законом № 3886-IX) Відповідач на виконання статті 60 Закону № 2262-XII направив до ГУ ПФУ в м. Києві через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ заяву (реєстраційний № ВЕБ-26002-Ф-С-24-131728), якою поінформував проходження служби в ДБР. Додаткову заяву аналогічного змісту подано 20.08.2024.

Розпорядженням ГУ ПФУ в м. Києві з 01.09.2024 Відповідачу припинено виплату пенсії та зафіксовано нарахування переплати за період з 09.08.2024 по 31.08.2024 у розмірі 17 517,10 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 320/49005/24, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві: визнано протиправними дії пенсійного органу щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024, зобов`язано поновити її виплату та встановлено факт правомірності отримання ОСОБА_1 пенсії за період з 09.08.2024 по 31.08.2024 у розмірі 17 517,10 грн на законних підставах. Вказане судове рішення набрало законної сили.

1. Щодо преюдиційного значення судового рішення у справі № 320/49005/24 (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиційність означає обов`язковість фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили, для суду при розгляді іншої справи між тими самими сторонами, та звільняє сторони від повторного доказування таких обставин.

Судом установлено, що в межах адміністративної справи № 320/49005/24 між тими самими сторонами ( ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в м. Києві) розглядався спір щодо правомірності дій пенсійного органу з припинення пенсійних виплат та визначення статусу нарахованих сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025, яке було переглянуто в апеляційному порядку, залишено без змін відповідною постановою суду апеляційної інстанції та набрало законної сили, встановлено:

?дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо припинення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 є протиправними;

?виплата пенсії ОСОБА_1 за період з 09.08.2024 по 31.08.2024 у розмірі 17 517,10 грн була здійснена на законних підставах.

Таким чином, факт правомірності отримання Відповідачем грошових коштів у сумі 17 517,10 грн уже встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили, має преюдиційне значення для цієї справи та спростовує саме твердження Позивача про «безпідставність» набуття вказаних коштів Відповідачем.

2. Щодо застосування норм статті 1215 ЦК України та відсутності недобросовісності Відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

За змістом зазначеної норми закону виплачені пенсійні кошти підлягають поверненню виключно за умови встановлення сукупності обставин:

1.наявності рахункової (арифметичної) помилки з боку суб`єкта виплати;

2.або наявності недобросовісності (зловживань) у діях набувача коштів.

Вказаний висновок є сталим у судовій практиці та узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України (постанова від 02.07.2014 № 6-91ц14), Великої Палати Верховного Суду (постанова від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц) та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанова від 06.02.2019 у справі № 545/163/17).

Рахункова помилка - це результат збою або арифметичної помилки при підрахунках. Позивачем наявності рахункових помилок не заявлено і матеріалами справи не підтверджено.

Щодо презумпції добросовісності та відсутності зловживань.

Відповідно до частини четвертої статті 60 Закону України № 2262-XII надміру виплачені суми пенсій підлягають стягненню лише у випадку, якщо це сталося внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими даними, неповідомлення змін тощо).

У цивільному процесі діє презумпція добросовісності дій набувача (ч. 5 ст. 12 ЦК України). Обов`язок доведення зворотного покладається виключно на Позивача.

Матеріалами справи повністю спростовано недобросовісність Відповідача, оскільки останній вступив на службу до ДБР у 2020 році на абсолютно законних підставах, коли законодавство не містило заборони на отримання військової пенсії для працівників ДБР; безпосередньо у день набуття чинності Законом України № 3886-IX (09.08.2024) Відповідач засобами вебпорталу ПФУ подав офіційну заяву про проходження служби, діючи відкрито та добросовісно; жодних недостовірних чи підроблених документів Відповідач органові пенсійного забезпечення не подавав.

За відсутності рахункової помилки органу ПФУ та недобросовісності набувача спірні кошти пенсії в силу прямої вимоги статті 1215 ЦК України поверненню не підлягають.

3. Щодо неприйнятності посилання на статтю 1166 ЦК України та порушення принципу «належного врядування» (ЄСПЛ).

Суд відхиляє покликання Позивача на норми деліктної відповідальності (стаття 1166 ЦК України), оскільки виплата пенсії здійснювалася самим пенсійним органом, а в діях Відповідача відсутній склад цивільного правопорушення (немає протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку та вини).

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Рисовський проти України» (п. 70, 71) та «Москаль проти Польщі», потреба виправити минулу «помилку» або зміну регулювання з боку публічного органу не повинна непропорційно втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність дій органу. Ризик будь-якої помилки органу державної влади повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок зацікавленої особи за умови її добросовісності.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на преюдиційність обставин, встановлених судовим рішенням у справі № 320/49005/24, повну відсутність факту недобросовісності чи зловживань з боку Відповідача та пряму заборону на повернення таких сум, встановлену статтею 1215 ЦК України, суд дійшов висновку про повну безпідставність позову та відмову в його задоволенні.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України понесені Позивачем судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1212, 1215 Цивільного кодексу України, статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: Федір КАЛІУШКО