Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №918/768/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року

м. Київ

cправа № 918/768/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

відповідача - Коваль Л. І.,

третіх осіб - Коваль С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 (судді: Філіпова Т. Л. - головуючий, Василишин А. Р., Бучинська Г. Б.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025 (суддя О. Андрійчук) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фонд державного майна України, Державне агентство лісових ресурсів України,

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,

про спонукання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортенія" (далі - ТОВ "Гортенія") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях) про:

- визнання бездіяльності органу приватизації - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, що полягає у неприйнятті рішення про приватизацію державного майна - будівлі "Кафе-їдальні", площею 641,4 м2, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (далі - спірне державне майно), шляхом викупу та невключенні об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації - незаконною та протиправною;

- зобов`язати орган приватизації - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях прийняти рішення про приватизацію спірного державного майна шляхом викупу, включити об`єкт до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації на підставі поданої ТОВ "Гортенія" заяви та доданих до неї документів та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна";

- зобов`язати орган приватизації - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях укласти з ТОВ "Гортенія" попередній договір купівлі-продажу спірного державного майна відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 7, 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" обґрунтовані тим, що позивачем виконані всі вимоги законодавства, а саме: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менше як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендарем отримано згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, що підтверджується наказом РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях від 29.05.21023 № 314; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладення договору оренди або для продовження договору оренди, що підтверджується інформаційним листом-зверненням ТОВ "Гортенія" від 16.04.2024 вих.№ 01 з додатками; здійснення невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер таких поліпшень та вартість, підтверджено висновком будівельної експертизи; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість, що підтверджується листом РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях від 18.02.2025 № 11-04-0498 та листом філії "Поліський лісовий офіс" Державного підприємства "Ліси України" від 28.02.2025 № 3069/34.2-2025; договір оренди є чинним на момент приватизації.

Отже, позивач відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу, про що було подано заповнену за відповідним порядком заяву.

У листі від 16.06.2025 РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях повідомило, що Державне агентство лісових ресурсів України не погодило включення спірного державного майна до переліку об`єктів малої приватизації, у зв`язку із його використанням у господарській діяльності.

Позивач не погодився з рішенням уповноваженого органу управління державним майном (Державного агентства лісових ресурсів України_ щодо відмови в погодженні включення об`єкта оренди до переліку об`єктів малої приватизації, а також із бездіяльністю органу приватизації (РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях), що полягає у ненаданні згоди на приватизацію об`єкта оренди.

1.3. У відзиві на позовну заяву РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях просило відмовити в її задоволенні, вказуючи, зокрема на таке: відділенням вчинялися дії для з`ясування питання щодо подальшого використання спірного майна балансоутримувачем шляхом направлення відповідних листів; вимога позивача про зобов`язання Регіональне відділення включити майно до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не може бути задоволена, так як об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації саме з дати затвердження такого переліку Фондом державного майна України, а тому за цією вимогою Регіональне відділення є неналежним відповідачем; балансоутримувач спірного майна - Державне агентство лісових ресурсів України обґрунтовано повідомило про використання спірного майна у своїй господарській діяльності; Регіональним відділенням не приймалося рішення щодо визначення способу приватизації (вику або аукціон), а також не перевірялась відповідність ТОВ "Гортенія" вимогам частини 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", так як рішення про приватизацію може бути прийняте лише після включення майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації та його затвердження; у договорі оренди від 03.08.2021 № 6063, укладеного між сторонами, відсутнє право орендаря на викуп приміщення; передчасною є вимоги про зобов`язання укласти договорі купівлі-продажу спірного майна без проведення переддоговірної процедури; позивачем обрано неналежний спосіб захисту та не доведено порушення його прав.

1.4. Ухвалами Господарського суду Рівненської області від 04.09.2025 та від 13.10.2025 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (далі - ДСГП "Ліси України"), Фонд державного майна України та Державне агентство лісових ресурсів України.

1.5. ДСГП "Ліси України" у поясненнях просило відмовити у задоволенні позову, акцентуючи увагу на тому, що спірне майно не підлягає приватизації згідно з протокольним рішенням засідання Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 135.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2026, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Суд попередніх інстанцій виходили з того, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним, відтак у задоволенні позову відмовили.

Суди зазначили, що позивач обґрунтовує бездіяльність відповідача, посилаючись на порушення строків розгляду поданої заяви, які встановлені частиною 7 статті 11 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна".

Натомість судами встановлено, що відповідачем як органом приватизації були вчинені певні дії після отримання заяви позивача, що підтверджується матеріалами справи, оскільки він направив звернення до Державного агентства лісових ресурсів України як органу, уповноваженого здійснювати управління майном, та отримав відповідь з мотивованою відмовою у погодженні включити об`єкт у перелік майна, що підлягає приватизації, хоча і не в межах нормативно встановлених строків.

Щодо вимоги позивача зобов`язати орган приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включити об`єкт права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", суди вказали на те, що матеріали справи не містять доказів прийняття Фондом державного майна України рішення про приватизацію спірного об`єкта та визначення способу його приватизації. Навпаки, як встановлено судом першої інстанції, згоди уповноваженого органу управління на включення об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, надано не було.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за відсутності рішення органу приватизації про приватизацію об`єкта та визначення її способу, вимога про визнання за позивачем права на викуп є передчасною, суд не може приймати рішення, втручаючись у дискреційні повноваження державного органу, компетенція і повноваження якого встановлені спеціальним законом.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що у постанові 04.10.23 у справі № 910/8623/22 Верховний Суд звернув увагу на те, що положення частин 2 та 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначають саме умови за яких орендар набуває права на приватизацію шляхом викупу об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду. При цьому виконання зазначених умов не породжує беззаперечність його права саме на викуп, а орган приватизації має право визначити, що приватизація такого об`єкта відбуватиметься на аукціоні (обов`язковою умовою якого є компенсація орендарю вартості невід`ємних поліпшень).

Прийняття рішення про те, яким способом відбуватиметься приватизація державного або комунального майна (шляхом викупу чи шляхом проведення аукціону) належить до компетенції органу приватизації.

Суди попередніх інстанцій також з посиланням на висновки Верховного Суду зазначили, що вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Однак позивач вимоги про визнання укладеним попереднього договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації у запропонованій ним редакції не заявляв.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2026, ТОВ "Гортенія" у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посилання на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вважаючи, що судами не враховані та не застосовані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду, а саме:

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 06.2018 у справі № 338/180/17 згідно з якими застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09 2018 у справі № 905/1926/16 згідно з якими вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц згідно з якими застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, в якій зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 згідно з якими підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;

- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98) щодо висновків про те, що застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16, в якій зазначено, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку;

- у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 925/185/23, в якій зроблено висновок про те, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб;

- у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 757/6159/19, в якій зазначено, що Верховний Суд вважає, що чітке дотримання вимог процесуального закону є необхідним явищем, оскільки забезпечує вірне дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", від 08 березня 2017 року у справі "ТОВ "Фріда" проти України".

На переконання заявника касаційної скарги, суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, а саме статті 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 4, 5, 7, 10-13, 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", приписи Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України 18.08.2022 № 910, Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 № 675, Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, який затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 № 377. Також судами порушені приписи статей 73, 74, 76, 78, 86 та 269 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу Державне агентство лісових ресурсів України просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін зазначаючи, що з врахуванням позиції ДСГП "Ліси України", викладеної в листі від 01.05.2025 № 05-34/5742-24, Державне агентство лісових ресурсів України листом від 12.06.2025 № 05-34/3327-25 повідомило РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, що не погоджує приватизацію спірного державного майна.

Державне агентство лісових ресурсів України наголосило, що спірне державне майно згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та додатку 1 "Перелік суб`єктів господарювання державного сектору економіки, які залишаються у державній власності, у тому числі ті, які не підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" відповідно до протокольного рішення № 135 засідання Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 не підлягає приватизації.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення у справі залишити без змін, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника з підстав, наведених у відзиві, зазначаючи, зокрема, що як правильно посилалися суди згідно з пунктом 10, 11 Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 № 675, Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом.

Отже, включення відповідачем спірного майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не призведе до автоматичного виникнення у позивача права на приватизацію такого майна, оскільки, як зазначалося, об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації саме з дати затвердження такого переліку Фондом державного майна України.

Зважаючи на вказану вимогу позивача, а також те, що відповідних вимог до Фонду державного майна України не заявлено, спосіб захисту обраний позивачем в цій частині є неефективним.

Так само є неефективною вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", оскільки сформульована загально (абстрактно), що унеможливить виконання судового рішення (у випадку наявності підстав для задоволення позову) у примусовому порядку.

Також, згідно з усталеною практикою господарських судів, якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але державні органи приватизації ухиляються від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту прав позивача є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації (постанови Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 910/2490/23, від 31.07.2024 у справі № 922/4932/23).

3.4. ДСГП "Ліси України" у відзиві на касаційну скаргу також заперечуючи проти її задоволення просить залишити без змін судові рішення вказуючи на те, що скаржником у касаційній скарзі наведено перелік справ, щодо яких фактично скаржник лише цитує загальні висновки суду касаційної інстанції та не обґрунтовує і не конкретизує, в чому полягає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду. Відповідні посилання скаржника носять суто декларативний характер і також не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права у справі, в якій подано касаційну скаргу. У кожній з наведених скаржником справ, які переглядались Верховним Судом, ці процесуальні норми застосовані з урахуванням конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів в межах конкретного предмета доказування, тому відповідні посилання скаржника не є обґрунтованими та не є аргументованою підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з точки зору універсальності, типовості правовідносин.

Посилання заявника касаційної скарги на можливу суперечливу поведінку відповідача та третіх осіб є необґрунтованими, оскільки сама лише згода орендодавця на проведення невід`ємних поліпшень не є безумовною підставою для викупу орендованого майна.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що за результатами електронного аукціону LLE001-UA-20210702-85257 між ТОВ "Гортенія" (орендар) та РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях (орендодавець) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.08.2021 № 6063-2021 щодо оренди будівлі "Кафе-їдальня" площею 641,4 м2, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (об`єкт оренди), що на момент укладення договору перебувало на балансі Державного підприємства Острозьке лісове господарство.

01.04.2022 РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях отримано від Державного підприємства Острозьке лісове господарство лист № 14 про те, що відповідно до наказу від 04.10.2021 № 628 про припинення Державного підприємства Острозьке лісове господарство та затвердження складу комісії з припинення Державного підприємства Острозький лісгосп припиняється шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства Дубенський лісгосп. Також у цьому листі висловлене прохання про внесення змін до договору оренди від 03.08.2021 № 6063-2021.

01.04.2022 між РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях та ТОВ "Гортенія" укладено договір про внесення змін до договору оренди № 6063-2021, відповідно до якого внесено зміни до пунктів 3.3; 3.3.1; 4.1 та 15 змінюваних умов договору в частині, що стосується заміни балансоутримувача.

Стан орендованого майна потребував капітального ремонту, про що було зазначено в інформації про об`єкт оренди відповідно до оголошення про передачу майна в оренду (в обсязі, передбаченому пунктом 55 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483).

ТОВ "Гортенія" для оцінки стану орендованого майна замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Тертал" (далі - ТОВ "Інжинірингова компанія Тертал") проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта оренди, за результатами якого останнім складено звіт про проведення такого обстеження.

У подальшому, з метою отримання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень об`єкта оренди, ТОВ "Гортенія" було замовлено в ТОВ "Інжинірингова компанія Тертал" виготовлення проєктно-кошторисної документації на об`єкт будівництва: Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід`ємні поліпшення) (Робочий проєкт від 01.09.2022 № 43/21-РП), яка була виконана виконавцем на завантажена до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: PD01:1992-0875-8653-8684.

ТОВ "Гортенія" також проведено оцінку орендованого майна, яка була здійснена суб`єктом оціночної діяльності ФОП Калюта П. П., що підтверджується висновком про вартість майна від 31.07.2022, звітом про оцінку орендованого майна від 05.09.2022 та рецензією від 29.09.2022 на звіт про оцінку про оцінку орендованого майна.

Згідно з висновком ринкова вартість майна для цілей оренди станом на 31.07.2022 становить 337 452,00 грн без ПДВ.

4.3. Суди також установили, що ТОВ "Гортенія" звернулося до РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях з листом від 25.10.2022 вих. № 01 про прийняття рішення про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень об`єкта оренди з долученням необхідних документів.

У листі від 02.02.2023 № 11-02-0401 РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях повідомило про залишення клопотання про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень об`єкту оренди без розгляду із зазначенням недоліків: на момент розгляду клопотання відсутній звіт про оцінку об`єкта оренди станом на будь-яку дату між 01 січня поточного року і датою клопотання, складений суб`єктом оціночної діяльності, відібраним орендарем або балансоутримувачем орендованого майна; у договорі оренди, довідці балансоутримувача, а також у клопотанні орендаря не визначено цільове призначення об`єкта оренди; до клопотання орендаря не долучено докази підтвердження факту сплати заборгованості з орендної плати або будь-яких інших платежів за договором оренди, наявних на дату подання клопотання.

У листі від 27.02.2023 вих. № 01 ТОВ "Гортенія" повідомило РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях про усунення недоліків, які були виявлені під час розгляду клопотання про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень об`єкту оренди з наданням підтверджуючими документами.

РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях надано відповідь від 07.03.2023 № 11-02.1-0788 про залишення клопотання стосовно усунення недоліків щодо пакету документів про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна без розгляду.

ТОВ "Гортенія" повторно проведено оцінку орендованого майна, яка була здійснена ФОП Калюта П. П., що підтверджується висновком про вартість майна від 31.01.2023, звітом про оцінку орендованого майна від 10.02.2023 та рецензією від 07.06.2023 на звіт про оцінку про оцінку орендованого майна.

Відповідно до висновку ринкова вартість майна для цілей оренди станом на 31.01.2023 становить 362 994,00 грн без ПДВ.

ТОВ "Гортенія" повторно звернулося до РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях з листом від 12.06.2023 вих. № 01, в якому просило розглянути клопотання про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень об`єкту оренди з урахуванням усунутих недоліків з наданням підтверджуючих документів щодо проведення повторної оцінки об`єкта оренди.

РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях надало згоду ТОВ "Гортенія" на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, переданого в користування на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.08.2021 № 6063-2021, згідно з наказом РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях від 29.06.2023 № 314.

4.4. Суди попередніх інстанцій установили, що 31.07.2023 РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях отримано від ДСГП "Ліси України" в особі філії Дубенське лісове господарство лист № 844-23, в якому зазначалося, що Державне підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства Дубенське лісове господарство і у зв`язку з цим відбулася заміна сторони в договорі оренди, про що складено акт про заміну сторони у договорі.

4.5. З метою здійснення невід`ємних поліпшень об`єкта оренди позивачем уклало договір підряду від 15.03.2024 № 2024/03/15-01 з підрядною організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Архімед" щодо проведення будівельно-монтажних робіт на спірному об`єкті (невід`ємні поліпшення) і після завершення виконання будівельних робіт між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 12.04.2024 КБ 3, акт приймання виконаних будівельних робіт від 12.04.2024 № 1, за якими загальна сума здійснених поліпшень орендованого майна становить 99 096,62 грн без ПДВ.

Про завершення будівельних робіт на об`єкті оренди ТОВ "Гортенія" повідомлено РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях листом від 16.04.2024 вих.№ 01.

При цьому для підтвердження здійснення і складу невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємного характеру, позивачем замовлено проведення будівельної експертизи, за результатами проведення якої судовим експертом надано висновок від 06.09.2024 № 1888/09-2024, яким підтверджено факт виконання ремонтно-будівельних робіт на об`єкті будівництва Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід`ємні поліпшення), вартість таких робіт, а також те, що такі здійснені поліпшення є невід`ємними поліпшеннями нерухомого майна, оскільки мають невід`ємний характер. Також експертом підтверджено, що відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 99 096,62 грн з урахуванням єдиного податку (за ставкою 5%).

15.01.2025 складено акт про заміну сторони у договорі оренди на нового балансоутримувача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії Поліський лісовий офіс.

З метою підтвердження вартості здійснених невід`ємних поліпшень об`єкта оренди позивачем замовлено у ФОП Калюта П. П. проведення оцінки невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна, за результатами проведення якої оцінювачем виконано та надано звіт про проведення оцінки невід`ємних поліпшень орендованого майна від 15.01.2025, рецензію від 24.01.2025 на звіт про оцінку невід`ємних поліпшень орендованого майна, висновок про вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна від 30.11.2024.

Згідно з висновком про вартість невід`ємних поліпшень об`єкта оренди ринкова вартість невід`ємних поліпшень станом на 30.11.2024 становить 104 600,00 грн без ПДВ, що відповідно до звіту про оцінку невід`ємних поліпшень орендованого майна становить 28,8% від вартості майна для цілей оренди.

4.6. Після здійснення невід`ємних поліпшень об`єкта оренди ТОВ "Гортенія" звернулося до РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях з клопотанням від 04.03.2025 вих. № 01 про прийняття рішення про приватизацію об`єкта оренди шляхом викупу, оскільки ним виконано усі умови, необхідні для викупу об`єкта оренди.

25.03.2025 РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях надано відповідь вих. № 11-02-0798 на клопотання позивача, в якій повідомлено, що заява про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, заповнюється потенційним покупцем державною мовою друкованими літерами за встановленою формою для об`єктів малої приватизації згідно з додатками 3, 4 Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної та комунальної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 № 675, та подається до державного органу приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується.

26.03.2025 ТОВ "Гортенія" подало РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях заповнену за встановленою формою заяву з додатками.

27.03.2025 РВ ФДМ України по Рівненській та Житомирській областях звернувся з листом № 11-02-0840 до уповноваженого органу управління державним майном - Державного агентства лісових ресурсів України про надання згоди на включення об`єкту до переліків об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

10.04.2025 Державне агентство лісових ресурсів України спрямувало доручення № 05-34/2033-25 на адресу ДСГП "Ліси України" щодо надання згоди або вмотивованої відмови на включення об`єкту до переліків об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, а саме: будівлі "Кафе-їдальня" площею 641,4 м2, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Хутірська.

ДСГП "Ліси України" звернулось з листом від 11.04.2025 № 2725/16.1ВЛ до філії Поліський лісовий офіс, яка листом від 29.04.2025 № 1384/34.6.2-ВЛ повідомила, що враховуючи площу об`єкту та його територіальне розташування, не виключено, що після закінчення дії договору оренди буде здійснено перепланування приміщення для розміщення працівників підрозділів, що дозволить у довготривалій перспективі забезпечити економію коштів у виді скорочення видатків на утримання майна. Тому на цьому етапі філією Поліський лісовий офіс ДП "Ліси України" розглядається питання щодо можливості використання у власних потребах нерухомого майна після закінчення строку дії договору оренди.

01.05.2025 Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" у листі № 2649/16.1-2025 зазначило, що після закінчення дії договору оренди та перепланування об`єкт використовуватиметься в діяльності для розміщення працівників підрозділів Дубенського лісництва, зокрема: Новомалинського лісництва, Верхівського лісництва, Верхівського розсадника, Хорівського лісництва. Ураховуючи викладене, ДСГП "Ліси України" вважає за недоцільне приватизацію спірного майна.

13.06.2025 РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях отримало лист від Державного агентства лісових ресурсів України (від 12.06.2025 № 05-34/3327-25) з відмовою в погодженні приватизації державного майна у зв`язку з його використанням у господарській діяльності підприємства.

РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях надіслав ТОВ "Гортенія" лист від 16.06.2025 вих. № 11- 02-1325 (отримане рекомендоване відправлення 24.06.2025), в якому орган приватизації повідомив, що Державне агентство лісових ресурсів України не погодило включення об`єкта державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, у зв`язку із його використанням у власній господарській діяльності.

4.7. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги ТОВ "Гортенія" про визнання незаконною та протиправною бездіяльність органу приватизації - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, що полягає у неприйнятті рішення про приватизацію спірного державного майна, зобов`язання відповідача прийняти рішення про приватизацію спірного державного майна шляхом викупу, включити об`єкт до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації на підставі поданої ТОВ "Гортенія" заяви та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також про зобов`язання РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях укласти з ТОВ "Гортенія" попередній договір купівлі-продажу спірного державного майна.

У справі яка розглядається позивач прагне приватизувати шляхом викупу орендоване державне майно, оскільки вважає, що таке право виникло у нього внаслідок здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна та виконання ним вимог статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", при цьому заявивши вимоги про неправомірність бездіяльності органу приватизації, зобов`язання відповідний орган прийняти рішення про приватизацію спірного державного майна шляхом викупу, включити об`єкт до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації на підставі поданої позивачем заяви та зобов`язанні уповноважений орган укласти попередній договір купівлі-продажу спірного державного майна.

4.8. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна врегульовані Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Статтею 10 вказаного Закону унормований порядок приватизації та у частині 1 передбачено, що порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23 зазначено, що у загальному розумінні процес приватизації державного або комунального майна слід розуміти як специфічну сукупність заходів щодо платного відчуження мана, яке знаходиться в публічній власності, у власність фізичних та/або юридичних осіб. Для реалізації цього основними юридичними фактами, які призводять до виникнення, зміни або припинення приватизаційних правовідносин, є юридичні акти - правомірні дії, з якими норми права пов`язують юридичні наслідки (дотримання суб`єктами приватизації певних умов та послідовності дій, визначених у Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"). При цьому орган приватизації у таких відносинах є лише особою, яка представляє власника майна.

Згідно з частиною 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про приватизацію від 04.03.2025) визначено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною 2 цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 18 вказаного Закону орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.

За змістом частини 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об`єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об`єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.

4.9. Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Гортенія" про зобов`язання орган приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включити об`єкт права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" зазначали, що згідно з положеннями вказаного Закону викупу передує переддоговірна процедура, яка полягає в таких етапах, як: прийняття рішення про приватизацію об`єкта, опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу (частина 1 статті 10 Закону).

За змістом частини 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" у разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об`єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об`єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.

Суди попередніх інстанцій установили, що матеріали справи не містять доказів прийняття Фондом державного майна України рішення про приватизацію спірного об`єкта державної власності та визначення способу його приватизації.

Навпаки, як встановлено судами, згоди уповноваженого органу управління на включення об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, надано не було.

Суди дійшли висновку, що за відсутності рішення органу приватизації про приватизацію об`єкта та визначення її способу, вимога про визнання за позивачем права на викуп є передчасною, суд не може приймати рішення, втручаючись у дискреційні повноваження державного органу, компетенція і повноваження якого встановлені спеціальним законом.

Прийняття рішення про те, яким способом відбуватиметься приватизація державного або комунального майна (шляхом викупу чи шляхом проведення аукціону) належить до компетенції органу приватизації.

При цьому суд апеляційної інстанції посилався на висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 910/8623/22 стосовно того, що положення частин 2, 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначають саме умови за яких орендар набуває права на приватизацію шляхом викупу об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду. Виконання зазначених умов не породжує беззаперечність його права саме на викуп, а орган приватизації має право визначити, що приватизація такого об`єкта відбуватиметься на аукціоні (обов`язковою умовою якого є компенсація орендарю вартості невід`ємних поліпшень).

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що захист права на приватизацію шляхом викупу об`єкта приватизації є можливим у разі, якщо уповноваженим органом з питань приватизації, яким у цьому випадку є Фонд державного майна України, затверджено список об`єктів, які підлягають приватизації, і орендоване позивачем майно включено до цього списку. За відсутності такого рішення вимагати проведення приватизаційних процедур та укладення попереднього договору з орендарем є передчасним.

4.10. Щодо позовної вимоги про зобов`язання органу приватизації - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях укласти з товариством попередній договір купівлі-продажу спірного державного майна відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", то відмовляючи у її задоволенні суди попередніх інстанцій вказали, що вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 6 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21, від 06.05.2025 у справі № 916/3748/23).

Ураховуючи встановлені обставини суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.

4.11. Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо передчасності, а отже і відсутності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Гортенія" про зобов`язання органe приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включити об`єкт права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та про зобов`язання органу приватизації - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях укласти з товариством попередній договір купівлі-продажу спірного державного майна.

4.12. Водночас суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність органу приватизації - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях вказали на те, що РВ ФДМ по Рівненській та Житомирській областях було здійснено в межах наданих повноважень, передбачених Законом та Порядком, дії щодо розгляду заяви ТОВ "Гортенія" шляхом направлення запиту до уповноваженого органу управління державним майном, отримання відповіді та повідомлення заявника, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність твердження позивача про бездіяльність відповідача, яка призвела до порушення його прав.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що відмова Державного агентства лісових ресурсів України надати згоду на включення орендованого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, не може вважатись порушенням прав позивача, оскільки такі правові наслідки розгляду заяви передбачені законом, зокрема частиною 9 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", за змістом якої відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі, серед іншого, вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

4.13. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на тому, що відповідно до частини 7 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Заяви про включення об`єктів права комунальної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними в порядку, встановленому відповідними місцевими радами.

Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.

У разі якщо орган приватизації не одержав у встановлений строк дозвіл чи відмову від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, згода на приватизацію вважається наданою.

За змістом абзацу 1 частини 8 вказаної норми державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

Відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації (частина 9 статті 11 Закону).

4.14. Проте, обмежившись посиланням на здійснення РВ ФДМ по Рівненській та Житомирській областях в межах наданих повноважень, передбачених Законом та Порядком, дій щодо розгляду заяви ТОВ "Гортенія" шляхом направлення запиту до уповноваженого органу управління державним майном, отримання відповіді та повідомлення заявника, суди попередніх інстанцій не встановлювали обставин щодо дотримання відповідачем вимог частини 7 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" щодо строків розгляду заяви позивача органом приватизації - РВ ФДМ по Рівненській та Житомирській областях та уповноваженим органом управління майном - ДСГП "Ліси України".

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно із частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.2. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що висновки судів в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність органу приватизації - РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях є передчасними, а тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення та постанову судів попередніх інстанцій в цій частині слід скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а у решті судові рішення залишити без змін.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025 у справі № 918/768/25 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях незаконною та протиправною і в цій частині справу передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

У решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак