Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №908/3497/25 (908/3750/25) — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 Справа № 908/3497/25 (908/3750/25)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Чернівецького політехнічного фахового коледжу (вул. Каспрука Павла, буд. 2, м. Чернівці, Чернівецька область, 58010, код ЄДРПОУ 03363140, ел. пошта: mail@polytech.cv.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 45 829, 81 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До підсистеми "Електронний суд" від Чернівецького політехнічного фахового коледжу надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 45 829, 81 грн., з яких 42 120, 00 грн. вартість недоотриманого товару та 3 709, 81 грн. пеня.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Дроздової С.С. (єдиний унікальний номер справи № 908/3750/25).

Ухвалою від 22.12.2025 матеріали справи № 908/3750/25 передано на розгляд Господарського суду Запорізької області для розгляду спору по суті в межах справи № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд справи № 908/3750/25 передано судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 22.07.2026 матеріали справи за позовною заявою Чернівецького політехнічного фахового коледжу до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 45 829, 81 грн. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ"; відкрито провадження з розгляду позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; справі присвоєно номер провадження 21/38/25.

Копію ухвали суду від 22.07.2026 надіслано до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за Договором поставки № СК54/361 від 21.12.2022 відповідач отримав від позивача повну попередню оплату вартості 1 000 літрів бензину марки А-95, однак фактично поставив лише 190 літрів, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок повернути вартість недоотриманого товару в кількості 810 літрів на суму 42 120, 00 грн. на підставі статей 670, 693 Цивільного кодексу України, а також сплатити пеню, нараховану за умовами пунктів 7.1, 7.2 Договору.

Відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 22.07.2026, відзиву на позовну заяву не надав, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній документами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Черкаського В.І. перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Н.І.; 18.12.2025 оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження. Наразі процедура розпорядження майном триває.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею; господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори щодо інших вимог до боржника.

Оскільки відповідачем за позовом є боржник, така позовна заява підлягає розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

21 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (далі - Постачальник, Відповідач) та Чернівецьким політехнічним фаховим коледжем (далі - Покупець, Позивач) укладено Договір поставки № СК54/361 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність Товар, а Покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний Товар.

Відповідно до пункту 1.5 Договору відпуск товару в АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.

Згідно з пунктом 2.1 Договору товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю та якістю в момент фактичного отримання відповідно до умов договору.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору загальна вартість поставки товару становить 52 000, 00 грн., у тому числі ПДВ - 3 401, 87 грн., із розрахунку 52, 00 грн. за один літр товару.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки); передача товарів здійснюється шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Після заправки автомобіля обсягом, зазначеним у картці, зобов`язання сторін вважаються виконаними, при цьому Постачальник не має права відпускати товар іншої марки або в меншій кількості, ніж визначено у скретч-картці. Умови постачання товару - самовивезення (пункт 5.3 Договору).

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожний день прострочення.

На виконання умов Договору Покупцем здійснено повну оплату вартості товару у сумі 52 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1087 (внутрішній номер 249416934) від 28.12.2022 на суму 26 000, 00 грн. та платіжним дорученням № 1088 (внутрішній номер 249416935) від 28.12.2022 на суму 26 000, 00 грн.

Відповідно до видаткових накладних № 0054/0001054 від 21.12.2022 та № 0054/0001055 від 21.12.2022 Постачальник передав Покупцю скретч-картки, за якими підлягав відпуску товар у кількості 1 000 літрів бензину марки А-95, за ціною 52, 00 грн. за літр, на загальну суму 52 000, 00 грн.

За період з 21.12.2022 по 31.12.2024 відповідно до пред`явлених Позивачем скретч-карток Відповідач фактично відпустив Позивачу 190 літрів бензину марки А-95.

Внаслідок припинення діяльності пункту продажу (автозаправної станції), визначеного пунктом видачі товару, товар за залишковими скретч-картками у кількості 810 літрів на суму 42 120, 00 грн. (810 л х 52, 00 грн.) Позивачу не переданий, що підтверджується долученими до справи інформацією про залишок скретч-карток та відповідним оголошенням Відповідача про припинення діяльності пункту продажу з посиланням: "З питань, що виникають, звертатися до постачальника - ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ"".

Позивач звертався до Відповідача з претензією від 01.08.2025 з вимогою вирішити питання щодо повернення коштів за неотриманий товар та надати акт звірки взаємних розрахунків. У зв`язку з відсутністю відповіді Позивач повторно направив претензію 04.11.2025, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, квитанціями про направлення та трекінгом поштових відправлень Укрпошти. Відповіді на претензії Відповідач не надав, коштів не повернув, товар не поставив.

Оцінюючи встановлені обставини, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено принцип обов`язковості договору.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій.

Згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

З наведеного вбачається, що скретч-картка (талон) не підтверджує факт передання покупцеві товару, а посвідчує право його власника на отримання раніше оплаченого пального відповідної кількості та марки на АЗС. Підписання сторонами видаткової накладної на скретч-картки не свідчить про передання Постачальником Покупцю товару за Договором, а лише підтверджує факт передачі скретч-карток, які надавали право Покупцю на отримання відповідної кількості товару в майбутньому.

Фактичне отримання пального відбувається безпосередньо на АЗС на підставі пред`явлених скретч-карток, після чого обов`язок Постачальника щодо передачі товару вважається виконаним (пункт 2.1 Договору).

Отже, Позивач, виконавши зобов`язання за Договором та оплативши повну вартість товару, набув право на отримання придбаного пального на підставі відповідних скретч-карток, проте внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань товар у кількості 810 літрів на суму 42 120, 00 грн. не був переданий у фактичне володіння Позивача.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 Верховний Суд виснував, що умовою застосування частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а в разі настання такої умови покупець має право альтернативно вимагати або передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати; обрання варіанта правової поведінки є виключно правом покупця (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22 та від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23).

Звертаючись з цим позовом, Позивач реалізував надане законом покупцю право вимагати повернення сплачених коштів за непереданий товар у розмірі 42 120, 00 грн.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем позивачу товару за залишковими скретч-картками у кількості 810 літрів або повернення сплачених за нього коштів.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за непоставлений товар у розмірі 42 120, 00 грн. є обґрунтованою, доведеною наявними у справі доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі статей 670, 693 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору сторони погодили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов`язання за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки Договором не встановлено конкретного строку повернення суми попередньої оплати у разі непоставки товару, такий строк за загальним правилом визначається за приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України - у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Позивач звернувся до відповідача з першою претензією 01.08.2025, у якій просив повернути кошти за неотриманий товар. Відтак семиденний строк для виконання відповідного обов`язку сплинув 08.08.2025, а прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання розпочалося з 09.08.2025.

У розрахунку пені позивач визначив період нарахування "з 07.08.2025 по 18.11.2025 - 104 дні", проте у формулі розрахунку застосував 110 днів.

Крім того, у мотивувальній частині позовної заяви позивач помилково вказав, що строк виконання зобов`язання слід обчислювати "з 08.07.2025 року", що не відповідає даті пред`явлення претензії (01.08.2025).

Перевіряючи наданий Позивачем розрахунок, суд самостійно визначає правильний період нарахування пені - з 09.08.2025 (перший день прострочення) по 18.11.2025 (кінцева дата, заявлена позивачем), що становить 102 дні. Розмір облікової ставки Національного банку України, що діяв у зазначеному періоді, - 15,5%; подвійна облікова ставка - 31%.

Розрахунок пені: 42 120, 00 грн. х 31 % / 365 х 102 = 3 648, 86 грн.

Строк, встановлений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (шість місяців) позивачем не перевищено.

Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 648, 86 грн., який арифметично відповідає умовам Договору та приписам законодавства. В решті вимоги про стягнення пені у сумі 60, 95 грн. (3 709, 81 грн. - 3 648, 86 грн.) слід відмовити як не підтвердженої правильним розрахунком.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування позовних вимог не надав.

Оцінивши надані докази в їх сукупності за правилами статей 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення 42 120, 00 грн. основного боргу та 3 648, 86 грн. пені; в решті вимог щодо стягнення 60, 95 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 2 419, 18 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В іншій частині витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 22 коп. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 252, 255-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Чернівецького політехнічного фахового коледжу (вул. Каспрука Павла, буд. 2, м. Чернівці, Чернівецька область, 58010, код ЄДРПОУ 03363140) 42 120 (сорок дві тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 3 648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн. 86 коп. пені та 2 419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн. 18 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено та підписано 26.08.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ