Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №908/1506/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/76/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 Справа № 908/1506/26

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка»

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Мосейко Сергія Володимировича

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»

про стягнення суми 46 363,66 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

За участю представників:

від позивача: Коваленко Д.О.;

від відповідача: Мосейко С.В. (особисто), Зайцева Н.О. (в режимі відеоконференції), Мироненко О.П.;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетенхніка» про стягнення з відповідача: Фізичної особи - підприємця Мосейка Сергія Володимировича збитків в розмірі 46 363,66 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.06.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1506/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 26.06.2026 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.07.2026, після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1506/26, присвоєно номер провадження справи 9/76/26. Залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.08.2026 постановлено про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання з розгляду справи № 908/1506/26 призначено на 19.08.2026. Також у вказаній ухвалі відмовлено у задоволенні клопотань позивача та відповідача про розгляд справи № 908/1506/26 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.08.2026 розгляд справи відкладено на 25.08.2026.

У судове засідання 25.08.2026 третя особа - ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила; письмове пояснення щодо позову або відзиву не надала. Заяви/клопотання з процесуальних питань від третьої особи до суду також не надходили. Про розгляд справи, дати, час та місце судових засідань була повідомлена належним чином.

Так, ухвали суду у даній справі надсилались третій особі в електронній формі до її електронного кабінету і були своєчасно доставлені ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про вирішення справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю третьої особи.

25.08.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, в якому позивач просить визнати поважними причини подання доказів після встановленого строку та прийняти подані докази до розгляду, долучити до матеріалів справи документи згідно з переліком додатків до цього клопотання та врахувати зазначені докази під час вирішення справи по суті та оцінці доказів у їх сукупності.

В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, зокрема, про те, що 25.07.2026 відповідач подав до суду відзив, разом з яким уперше подав копію Акту виконаних робіт № 230 від 28.12.2023. У поданій копії Акту підписант з боку Замовника не ідентифікований. Особу підписана відповідач назвав уперше лише у запереченнях на письмові пояснення позивача, поданих 09.08.2026, зазначивши, що Акт підписав представник позивача - Криль Ю.Л. Саме після отримання зазначених заперечень у позивача виникла необхідність та фактична можливість перевірити наведені твердження за кадровими і бухгалтерськими документами товариства та подати відповідні докази на їх спростування. Раніше подати ці докази позивач не міг з причин, що від нього не залежали, оскільки предмет доказування у цій частині сформований самим відповідачем 09.08.2026. Позивач вчинив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказів: після ознайомлення із запереченнями звернувся до відповідних структурних підрозділів товариства, документи виготовлені 25.08.2026 і подаються до суду того ж дня, тобто у розумний строк.

У судовому засіданні 25.08.2026 представник позивача підтримав вказане клопотання, в усній формі заявив про поновлення пропущеного строку для подання доказів; представник відповідача проти прийняття вказаних доказів не заперечив.

Розглянувши клопотання позивача, заслухавши думку представника відповідача щодо поданого клопотання, суд, зважаючи також, що на момент заявлення клопотання розгляд справи по суті у даній справі фактично ще не розпочато, дійшов до висновку про поновлення позивачу строку для подання доказів на підставі ст. 119 ГПК України, визнавши поважними причини такого пропуску. Докази прийняті судом до розгляду.

Також, вже під час розгляду справи по суті, а саме під час з`ясування обставин та дослідження доказів, представник позивача в усній формі заявив клопотання про призначення у справі судової експертизи стосовно поданого відповідачем Акту виконаних робіт № 230 від 28.12.2023 та відкладення у зв`язку із цим розгляду справи для підготовки та подання відповідного клопотання.

Суд, після заслуховування думки представника відповідача щодо заявленого позивачем клопотання, відмовив у його задоволенні, оскільки стаття 202 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи в межах встановленого цим Кодексом строку, серед яких такої підстави як підготовка клопотання про призначення у справі судової експертизи не передбачена. Крім того, щодо усного клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд зазначає, що воно заявлено без відповідного вмотивованого обґрунтування, без зазначення питань, які позивач вважає за необхідне поставити судовому експерту та заявлено на стадії розгляду справи по суті, що є недопустимим. При цьому, суд зазначає, що останнім днем строку розгляду даної справи є 01.09.2026.

Також, під час розгляду справи по суті, а саме під час з`ясування обставин та дослідження доказів, представник позивача в усній формі заявив клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, підстав для задоволення якого суд не вбачає.

Так, дана справа № 908/1506/26 є малозначною в силу процесуального закону, про що було зазначено судом в ухвалі від 11.08.2026, в якій позивачу та відповідачу було відмовлено у задоволенні їх клопотань про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження. У зв`язку з чим, усне клопотання представника позивача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження залишено судом без розгляду.

У судовому засіданні 25.08.2026 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, зокрема, про наступне. 12.02.2026 позивач звернувся до третьої особи - АТ «СК «АРКС» із заявою про подію (страховий випадок) щодо пошкодження вітрового скла на застрахованому автомобілі «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 . 16.02.2026 представником третьої особи зроблено огляд транспортного засобу та здійснено фотофіксацію пошкодження вітрового скла. Під час огляду транспортного засобу виявлено тріщину в середній частині скла, а також тріщину з правої сторони в нижній частині скла, яка не відноситься до заявленої 12.02.2026 події. 17.03.2026 позивач отримав від третьої особи лист за вих. № 02667/26Ел, в якому було повідомлено, що в ході врегулювання заявленого випадку встановлено, що 22.12.2023 (справа №1.003.23.0017584) АТ «СК «АРКС» вже зареєстровано повідомлення ТОВ «Полетехніка» про пошкодження вітрового скла автомобіля та було перераховано страхове відшкодування на реквізити СТО з метою здійснення його заміни; проте, виходячи з логотипу (шилдику), розміщеному на склі та зафіксованому 16.02.2026 при огляді автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 , а також частиною пошкоджень, які не відносяться до заявленої події, вони збігаються з логотипом (шильдиком) скла, який розміщений на фото, зробленому при огляді по справі № 1.003.23.0017584 від 22.12.2023, а також частиною пошкоджень, що свідчать про те, що заміну скла здійснено не було. Перевіривши наведені в листі події та обставини, позивачем встановлено, що 13.12.2023 позивач повідомив третій особі про подію - пошкодження вітрового скла на застрахованому автомобілі марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер справи 1.003.23.0017584. Заявою від 22.12.2023 позивач просив третю особу перерахувати страхове відшкодування на рахунок Фізичної особи-підприємця Мосейко Сергія Володимировича (автосервіс Big Brother's) та надав рахунок-фактуру № 230 від 18.12.2023 для здійснення оплати. 27.12.2023 АТ «СК «АРКС» перерахувало ФОП Мосейко С.В. страхове відшкодування в сумі 51760,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1025630. Відповідач, отримавши страхове відшкодування, не повідомив позивача про день та час доставлення авто для ремонту. І така бездіяльність відповідача відбувається і понині. ФОП Мосейко С.В. жодного разу не відреагував на листи позивача, які спрямовувалися для добровільного врегулювання ситуації (ремонт авто або компенсація витрат за ремонт авто). Позивач з метою заміни вітрового скла змушений був звернутися до іншого СТО та за власний кошт відновити авто. 04.05.2026 в присутності представників відповідача ФОП Романовським О.В. виконані роботи по заміні лобового скла автомобіля, що підтверджується актом № ПТ-211 приймання-передачі наданих послуг з ремонту транспортного засобу. Загальна вартість виконаних робіт склала 46363,66 грн без ПДВ, яку позивач сплатив на підставі виставленого рахунку та з метою компенсації понесених витрат направив на адресу відповідача лист за вих. № 258/3-26 від 07.05.2026 з вимогою сплатити в строк до 13.05.2026 понесені витрати на заміну лобового скла. Зазначена вимога відповідачем не виконана, що і стало причиною звернення до суду з цією позовною заявою про стягнення збитків. Позов обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 22, 509, 526, 610-612, 621, 623, 625, 849 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що не погоджується із позовною заявою і повністю заперечує проти її змісту та вимог. Так, зокрема, вказано, що між позивачем та відповідачем тривалий час існували усні договірні відносини за яких позивач звертався до відповідача для ремонту транспортних засобів. За обставинами 2023 року, позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити ремонт транспортного засобу «Mitsubishi Outlander» 2020 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , у зв`язку із пошкодженнями вітрового скла, які були зафіксовані страховою компанією позивача. Відповідачем був складений рахунок-фактура 18.12.2023 № 230 на виконання робіт по заміні вітрового скла транспортного засобу, який позивачем було надано АТ «СК «АРКС» для оплати страхового відшкодування згідно Акту №FRX3972426. 27.12.2023 АТ «СК «АРКС» було здійснено перерахування 51760,00 грн. 28.12.2023 відповідачем була здійснена заміна вітрового скла вищезазначеного транспортного засобу і між сторонами був підписаний Акт виконаних робіт № 230. Позивач, коли забирав транспортний засіб після виконаних робіт по заміні вітрового скла, претензій до відповідача не мав. Також, є очевидним, що позивач мав би помітити одразу, що вітрове скло не було замінене і повідомити про це та відмовитись від підписання акту виконаних робіт. Натомість, Акт виконаних робіт №230 від 28.12.2023 позивач, з тільки йому відомих причин, свідомо приховав від суду. При цьому, в позові позивач послався на отримання відповідачем страхового відшкодування безпосередньо від страхової компанії АТ «СК «АРКС» за ремонт автомобіля позивача і зазначив, що відповідач не виконав роботи. Саме із цих стверджень витікає, що позивач мав би вести мову не про збитки, а про невиконання договірних зобов`язань або безпідставне набуття майна (ст. 1212 ЦК України). Позивач заявляє вимогу про «збитки», хоча між сторонами існували чисто договірні відносини, які регулюються іншими правовими нормами, невиконання підряду тощо. В діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, тобто відсутні юридичні факти, сукупність яких утворює такий склад, а саме: відсутні протиправність дій боржника, шкода та вина. Зобов`язання відповідача припинилися належним виконанням у 2023 році, тобто після складання Акту приймання-передачі виконаних робіт. Твердження позивача спростовують трирічна експлуатація автомобіля та безпідставність посилань на лист страхової компанії вих. № 02667/26Ел від 17.03.2026, який є суто суб`єктивним припущенням, не може вважатися належним та допустимим доказом і не спростовує підписаний сторонами Акт виконаних робіт. Щодо наданих позивачем відеодоказів, відповідач просив звернути увагу на те, що вітрове скло замінювалось неодноразово, про що свідчать нанесені слої герметика-кріплення (як мінімум 3). Скільки разів замінювалось вітрове скло позивачем після того, як заміна скла була в 2023 році, і чому саме в 2026 році позивач пред`явив позовні вимоги відповідачу невідомо та незрозуміло. Позивач не пояснює підстави, які підтверджують, що така заміна, в цьому випадку в 2026 році, відбувається саме з вини відповідача та саме за цей випадок і за відмову страхової компанії має нести відповідальність відповідач. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

29.07.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, яка була прийнята судом до розгляду (ухвала суду від 11.08.2026) та в якій позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві, виходячи, зокрема, з наступного. Щодо спростування тверджень відповідача про виконання робіт із заміни вітрового скла у 2023 році вказано, що під час проведення огляду пошкоджень вітрового скла у 2026 році фахівцем страховика було встановлено, що заміна скла не відбувалася. Переважна більшість заперечень відповідача ґрунтується на єдиному документі, а саме: Акті виконаних робіт № 230 від 28.12.2023. Однак, наявність у Акті переліку запчастин не підтверджена накладними, документами про їх придбання, сертифікатами, складськими документами чи доказами списання та встановлення саме на спірний автомобіль. Зазначений Акт жодного разу не надавався відповідачем раніше, незважаючи на тривале спілкування між сторонами з підстав досудового врегулювання спору. Відсутність у позивача власного примірника такого документа ставить під обґрунтований сумнів факт його наявності, належного оформлення, підписання сторонами та вручення позивачу. У поданому Акті відсутні особисті дані підписанта з боку ТОВ «Полетехніка», такі як прізвище, ініціали та посада особи, які в обов`язковому порядку зазначаються повноважними представниками товариства на будь-яких документах. Підпис з боку Замовника у Акті не скріплений печаткою, що є неможливим, оскільки ТОВ «Полетехніка» в обов`язковому порядку скріплює печаткою підписи своїх повноважних працівників на документах, які ним складаються чи підписуються. Не відповідає дійсності і зазначена у Акті адреса Замовника на дату його складання. Крім того, в Акті виконаних робіт належним чином не ідентифіковано Замовника, зазначено лише найменування «ТОВ «Полетехніка», однак відсутній код ЄДРПОУ юридичної особи, що не дозволяє однозначно ідентифікувати сторону правочину; не відповідають дійсності відомості про транспортний засіб, зазначені у Акті, а саме: у графі рік випуску зазначено 2020 рік, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу рік випуску 2021; тип транспортного засобу зазначений як кроссовер, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - загальний легковий універсал. Акт датований 28.12.2023, однак датою повернення та прийняття транспортного засобу зазначено 18.12.2023. Рахунок-фактура № 230 складений 18.12.2023 року, а страхове відшкодування АТ «СК «АРКС» було перераховано на рахунок ФОП Мосейко С.В. 27.12.2023. Отже, якщо виходити зі змісту самого Акта, роботи були завершені та транспортний засіб повернуто ще 18.12.2023 року, тобто до моменту перерахування страхового відшкодування та за десять днів до дати складання самого Акта. Наведені обставини свідчать про наявність істотних внутрішніх суперечностей у спірному документі та, як наслідок, його належність і допустимість як доказу у даній справі та у своїй сукупності породжують обґрунтований сумнів у наявності оригіналу такого документа та у відповідності поданої копії оригіналу. Щодо спростувань доводів відповідача про неправильний спосіб захисту, зазначено, що жодного договору між позивачем та відповідачем не укладалося. Страховик АТ «СК «АРКС» перерахував відповідачу грошові кошти в якості страхового відшкодування згідно акту №ARX3972426. Фактичним цільовим призначення зазначених коштів було проведення ремонтних робіт із заміни вітрового скла на автомобілі позивача. Прийняте на себе зобов`язання із заміни вітрового скла відповідач не виконав, чим допустив його порушення, внаслідок чого позивач був змушений понести власні додаткові витрати на заміну скла іншим виконавцем. Предметом позову є стягнення саме цих витрат, які виникли з підстав порушення відповідачем своїх зобов`язань із проведення ремонтних робіт. Позивач не вимагає повернення набутих відповідачем коштів, а стягує власні реальні збитки - фактично понесені ним витрати на відновлення порушеного права. Усі елементи, необхідні для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування збитків, у цій справі наявні та були викладені у позовній заяві. Щодо посилання відповідача про неодноразову заміну вітрового скла, то вказане припущення є безпідставним і не підтверджене жодним доказом. Надані відповідачем фотографії та відеозапис не відповідають вимогам щодо належності доказів, оскільки на них відсутні державний номерний знак, ідентифікаційний номер (VIN) та будь-які інші розпізнавальні ознаки транспортного засобу. Щодо спростування доводу відповідача про безперервну та успішну трирічну експлуатацію автомобіля, твердження відповідача не мають правового значення для вирішення даного спору; такі твердження мають характер необґрунтованих припущень. Матеріалами страхової справи підтверджується, що після проведення огляду транспортного засобу страховиком було встановлено наявність того самого вітрового скла, яке існувало до звернення за ремонтом. Викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача, просив відхилити як необґрунтовані та такі, що спростовуються наявними у справі доказами.

01.08.2026 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке прийнято судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 11.08.2026. У запереченні, зокрема, вказано, що АТ «СК «АРКС» було перераховано вартість ремонту на рахунок відповідача і відповідач здійснив заміну вітрового скла, що підтверджується первинними документами, які є достатніми для підтвердження виконання робіт. На цьому відносини між відповідачем та позивачем стосовно заміни вітрового скла були завершені. Позивач мав би звернутися до відповідача ще в 2023 році, одразу після виявлення факту не здійснення заміни вітрового скла і пред`явити вимоги, але цього зроблено не було. Відповідач звернуто увагу на той факт, що між позивачем та АТ «СК «АРКС» відносини щодо страхування транспортного засобу тривають не один рік і позивач чітко знає зміст договорів, які укладаються, і знає перелік страхових випадків за якими здійснюється відшкодування при умові, що позивач, як страхувальник дотримується умов цих договорів в тому числі і умови обов`язкового надання транспортного засобу після проведених ремонтів для їх фіксації страховиком. Якщо б заміна вітрового скла не відбулася, до 2026 року позивач їздив з пошкодженим вітровим склом і при укладанні Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 12.01.2026 року АТ «СК «АРКС» повинна була б зафіксувати той факт, що на склі є пошкодження, у зв`язку з якими вітрове скло потребує заміни, як це передбачено умовами договору. Позовні вимоги не відповідають дійсності. Пред`явлення позову немає жодного підґрунтя, в тому числі належних доказів. Позивач намагається перекласти власні витрати щодо ремонту та утримання транспортного засобу на відповідача. Хронологія подій і зазначені у відзиві на позовну заяву та цьому запереченні факти спростовують твердження позивача про те, що вітрове скло не було замінене. Всі страхові випадки позивач повинен з`ясовувати із страховою компанією, з якою укладені договори страхування, звертати увагу на умови цих договорів і належним чином їх виконувати, щоб страхова компанія не мала підстав для відмови у страховому відшкодуванні.

05.08.2026 від позивача надійшли письмові пояснення щодо заперечень відповідача на відповідь на відзив.

09.08.2026 до суду надійшло заперечення відповідача на письмові пояснення позивача від 05.08.2026.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

16.01.2023 між АТ «СК «АРКС» (СК «АRХ» - комерційне найменування; третя особа у справі), як Страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» (позивач у справі), як Страхувальником, був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №03а3е, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користування і розпорядженням наземним транспортним засобом (надалі - ТЗ).

Застрахований ТЗ згідно з розділом 5 Договору - автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , рік випуску 2021, колір - сірий; свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_3 , відповідно до якого ТОВ «Полетехніка» є власником вказаного транспортного засобу.

За умовами п. 24.1 Договору, Страховик бере на себе зобов`язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 24.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені Страхувальником витрати згідно з п. 33.1 та п. 33.3 Договору в результаті страхового випадку. Строк дії Договору згідно з розділом 18: з 28.01.2023 по 27.01.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із пошкодженням застрахованого автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ТОВ «Полетехніка» 22.12.2023 звернулось до Страховика із заявою про подію та виплату за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (номер справи 1.003.23.0017587). Дата події: 13.12.2023, перелік пошкоджень: вітрове скло (арк.с. 44).

У поданій заяві від 22.12.2023 (арк.с. 43) позивач просив виплатити (перерахувати) страхове відшкодування отримувачу - ФОП Мосейко Сергію Володимировичу.

Фізична особа - підприємець Мосейко Сергій Володимирович (відповідач у справі) виставив ТОВ «Полетехніка» рахунок-фактуру № 230 від 18.12.2023 на оплату робіт із заміни лобового скла вказаного вище автомобіля і вартості запчастин та матеріалів на загальну суму 51760,00 грн з ПДВ.

За платіжною інструкцією № 1025630 від 27.12.2023 АТ «СК «АРКС» перерахувало на рахунок ФОП Мосейко С.В. суму 51760,00 грн страхового відшкодування згідно акту №АRХ3972426, ТОВ «Полетехніка», рах. № 230 від 18.12.2023.

У подальшому, 12.01.2026 між ТОВ «Полетехніка» та АТ «СК «АРКС» також був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №07а6е9, предметом якого є страхування ризиків, пов`язаних із об`єктом страхування - ТЗ «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі): НОМЕР_2 , рік випуску 2021. Строк дії Договору: з 28.01.2026 по 27.01.2027.

Також позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог надано в матеріали справи копію листа АТ «СК «АРКС» вих. №02667/26Ел від 27.03.2026 (арк.с.41), адресованого ТОВ «Полетехніка», згідно з яким, за результатами розгляду заяви про подію від 12.02.2026 та інших документів стосовно пошкодження вітрового скла автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 , зокрема, повідомлено, що відповідно до акту огляду транспортного засобу від 16.02.2026 та фото, зроблених при огляді, встановлено, що автомобіль «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 , має пошкодження вітрового скла у вигляді тріщини в середній частині, також було зафіксовано наявність тріщини з правої сторони в нижній частині, яка не відноситься до заявленої 12.02.2026 події. Вказано, що ході врегулювання заявленого випадку було проведено перевірку за результатами якої встановлено, що 22.12.2023 (справа №1.003.23.0017584) АТ «СК «АРКС» вже зареєстровано повідомлення ТОВ «Полетехніка» про пошкодження вітрового скла автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 . По факту огляду автомобіля та врегулювання заявленого випадку на підставі заяви про страхове відшкодування, у зв`язку з пошкодженням лобового скла автомобіля «MitsubishiOutlander», д/н НОМЕР_1 , було перераховано кошти на реквізити СТО з метою здійснення заміни вітрового скла. Проте, виходячи з логотипу (шилдику), розміщеному на склі та зафіксованому 16.02.2026 при огляді автомобіля, а також частиною пошкоджень, які не відносяться до заявленої події, вони збігаються з логотипом (шилдиком) скла, який розміщений на фото, зробленому при огляді по справі №1.003.23.0017584 від 22.12.2023, а також частиною пошкоджень, що свідчать про те, що заміну скла здійснено не було. Таким чином, не здійснення заміни вітрового скла автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 , після його пошкодження по справі №1.003.23.0017584 від 22.12.2023, свідчить про те, що скло потребувало заміни, ще до заявленої 12.02.2026 події, у зв`язку з чим у АТ «СК «АРКС» відсутні підстави для визнання заявленого випадку страховим. Констатовано відсутність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування щодо заявленого 12.02.2026 випадку пошкодження вітрового скла автомобіля.

Позивачем направлено Фізичній особі - підприємцю Мосейко С.В. лист вих.№104/2-26 від 01.04.2026 з додатками (арк.с. 45-49), в якому, посилаючись на вищезазначений лист АТ «СК «АРКС» вих. №02667/26Ел від 27.03.2026 про відмову у виплаті страхового відшкодування за заявою про подію від 12.02.2026, вимагав в строк до 13.04.2026 здійснити заміну вітрового скла автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 , заздалегідь узгодивши з ТОВ «Полетехніка» день та час доставлення авто для ремонту.

27.04.2026 позивачем направлено ФОП Мосейко С.В. повідомлення про проведення відновлювального ремонту та виклик представника за вих. № 254/1-26 від 27.04.2026 (арк.с. 50), зі змісту якого слідує, що відповіді на направлену вимогу вих. №104/2-26 від 01.04.2026 чи дій, спрямованих на її виконання не відбулося, на підставі чого повідомлено, що для виконання робіт із заміни вітрового скла ТОВ «Полетехніка» залучило виконавця - ФОП Романовського Олександра Володимировича; роботи будуть проводитись на СТО за адресою: м. Запоріжжя, Шевченківський район, вулиця Виробнича, 13; дата та час проведення робіт 04 травня 2026 року, початок робіт о 10 годині 00 хвилин; з метою фіксації факту проведення робіт та підтвердження неналежного стану скла, яке мало бути замінене відповідачем раніше, запропоновано відповідачу або уповноваженому представнику прибути за вказаною адресою та в зазначений час, для проведення контролю, чи надання зауважень щодо робіт з демонтажу та заміни скла. Також у повідомленні зазначено, що згідно з рахунком-фактурою № 211 від 22.04.2026 вартість робіт та матеріалів (скло лобове з ущільнювачем, витратні матеріали для заміни скла та послуги) становить 46363,66 грн без ПДВ, яка в подальшому буде стягнута з ФОП Мосейко С.В.

Докази направлення вказаного вище повідомлення з додатками на адресу ФОП Мосейко С.В., а також отримання відповідного поштового відправлення за №0505608234963 адресатом містяться в матеріалах справи (арк.с.51-53).

До позовної заяви також додані копія Акту № ПТ-211 приймання-передачі наданих послуг з ремонту транспортного засобу від 04.05.2026 щодо заміни лобового скла автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 , на суму 46363,66 грн без ПДВ, який підписаний Виконавцем: ФОП Романовським О.В. та Замовником: ТОВ «Полетехніка», копія рахунку-фактури № 211 від 22.04.2026 на оплату ТОВ «Полетехніка» послуг та матеріалів на суму 46363,66 грн та копія платіжної інструкції № 4803785255 від 04.05.2026 про перерахування ТОВ «Полетехніка» на рахунок ФОП Романовського О.В. суми 46363,66 грн за ремонт згідно рахунку № 211 віл 24.04.2026.

Листом вих. № 258/3-26 від 07.05.2026 на адресу ФОП Мосейко С.В. (арк.с. 54) позивач, посилаюсь на отриману 17.03.2026 від АТ «СК «АРКС» вмотивовану відмову у виплаті страхового відшкодування за заявою про подію від 12.02.2026 стосовно пошкодження вітрового скла автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 , та здійснення 04.05.2026 ФОП Романовським О.В. ремонтних робіт по заміні пошкодженого вітрового скла зазначеного автомобіля на загальну суму 46363,66 грн, вимагав у строк до 13.05.2026 сплатити на користь ТОВ «Полетехніка», зокрема, 46363,66 грн понесених позивачем витрат на відновлення транспортного засобу. Докази направлення цього листа відповідачу та його отримання додані до позову (арк.с. 54 зі зворотного боку, 55, 59).

Також в матеріалах справи міститься копія Акту виконаних робіт №230 від 28.12.2023 (арк.с. 112), що надана відповідачем на спростування заявлених позовних вимог.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду.

З положень з ч.ч. 1-2 ст. 11 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

В силу приписів ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

З положень ст. 610, ч. 1 ст. 611 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється, зокрема, у витратах, зроблених кредитором на відновлення свого порушеного права.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

На кредитора покладений обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір, на боржника - відсутність вини.

Вирішуючи спір у даній справі, суд також враховує наступне.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З положень ч. 3 ст. 2, ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України слідує, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ЦК України).

В матеріалах справи містяться докази того, що ТОВ «Полетехніка» 22.12.2023 звернулось до Страховика - ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про подію та виплату за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (номер справи 1.003.23.0017587) у зв`язку із пошкодженням вітрового скла застрахованого автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; дата події: 13.12.2023 (арк.с. 44).

У заяві від 22.12.2023 ТОВ «Полетехніка» просило виплатити (перерахувати) страхове відшкодування отримувачу - ФОП Мосейко С.В. (арк.с. 43). Останнім був виставлений позивачу рахунок-фактура № 230 від 18.12.2023 на оплату робіт із заміни лобового скла вказаного автомобіля та вартості запчастин та матеріалів, який був оплачений АТ «СК «АРКС», шляхом перерахування ФОП Мосейко С.В. суми 51760,00 грн за платіжною інструкцією №1025630 від 27.12.2023, призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно акту №АRХ3972426, ТОВ «Полетехніка», рах. № 230 від 18.12.2023».

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

З положень ч. 1 ст. 207 ЦК України слідує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Із вищенаведених доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує, що між позивачем та відповідачем виникли зобов`язання, фактично сторонами у спрощений спосіб укладено договір підряду на виконання робіт із заміни лобового скла автомобіля «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахованого ПрАТ «СК «АРКС», шляхом виставлення ФОП Мосейко С.В. (Виконавець) рахунку-фактури № 230 від 18.12.2023 на оплату Замовником - ТОВ «Полетехніка» вказаних робіт та їх оплати страховою компанією на підставі заяви ТОВ «Полетехніка» (Страхувальника, вигодонабувача за договором добровільного страхування транспортного засобу).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На спростування заявлених позовних вимог відповідачем надано в матеріали справи (додано до відзиву) копію Акту виконаних робіт №230 від 28.12.2023 (арк.с. 112; оригінал оглянуто судом в судовому засіданні 25.08.2026), відповідно до змісту якого ФОП Мосейко С.В. виконані роботи по заміни вітрового скла на транспортному засобі «Mitsubishi Outlander», VIN: НОМЕР_2 , держ.номер НОМЕР_1 .

Суд критично оцінює вказаний Акт виконаних робіт № 230 від 28.12.2023 та відхиляє його, оскільки в ньому відсутнє прізвище, ім`я та по батькові особи, яка від імені Замовника прийняла роботи.

Як зазначалось вище, притягнення до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), можливе лише при наявності усіх передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення.

І в даному випадку, саме на кредитора (позивача) покладений обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір, а на боржника - відсутність вини.

Позивач стверджує, що ФОП Мосейко С.В., отримавши оплату згідно з виставленим ним рахунком-фактурою № 230 від 18.12.2023, заміну вітрового (лобового) скла вищевказаного автомобіля не здійснив, посилаюсь при цьому на лист АТ «СК «АРКС» №02667/26Ел від 17.03.2026, в якому страховою компанією, зокрема, зазначено про те, що за результатами порівняння логотипу (шилдика), розміщеного на склі та зафіксованого 16.02.2026 при огляді автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_1 , виявлено, що вони збігаються з логотипом (шилдиком) скла, який розміщений на фото, зробленому при огляді по справі №1.003.23.0017584 від 22.12.2023, що, як зазначено в листі, свідчить про те, що заміну скла здійснено не було.

Посилаюсь на зазначений лист АТ «СК «АРКС» №02667/26Ел від 17.03.2026, позивач вказує, що прийняте на себе зобов`язання із заміни вітрового скла відповідач не виконав, чим допустив його порушення, внаслідок чого позивач був змушений понести власні додаткові витрати на заміну скла іншим виконавцем.

Проте, крім копії листа АТ «СК «АРКС» № 02667/26Ел від 17.03.2026, позивачем не надано в матеріали справи доказів на підтвердження обставин, зазначених в цьому листі.

Сам по собі вказаний лист страхової компанії (третьої особи у справі), без відповідного підтвердження (доведення) зазначених у ньому відомостей (обставин), не є належним та допустимим доказом стверджуваних позивачем у даній справі обставин про нездійснення ФОП Мосейко С.В. заміни пошкодженого вітрового скла на автомобілі позивача у 2023 році, які, як вбачається з вказаного листа, були зафіксовані в межах страхової справи № 1.003.23.0017584 від 22.12.2023.

Щодо наданих копій Акту № ПТ-211 приймання-передачі наданих послуг з ремонту транспортного засобу від 04.05.2026 щодо заміни Виконавцем: ФОП Романовським О.В. лобового скла автомобіля, копії рахунку-фактури № 211 від 22.04.2026 на оплату ТОВ «Полетехніка» послуг та матеріалів на суму 46363,66 грн та копії платіжної інструкції № 4803785255 від 04.05.2026 про перерахування ТОВ «Полетехніка» на рахунок ФОП Романовського О.В. суми 46363,66 грн за ремонт згідно рахунку № 211 віл 24.04.2026, то з вказаних доказів не вбачається, що мала місце заміна вітрового скла, яке раніше (у 2023 році), як зазначає позивач, не було замінено відповідачем.

Стосовно наданих позивачем електронних доказів - відеозаписів, які досліджені в судовому засіданні 25.08.2026, та на яких зафіксований автомобіль «Mitsubishi Outlander», реєстраційний № НОМЕР_1 , до початку виконання 04.05.2026 робіт із заміни вітрового скла цього автомобіля та після їх завершення, то вказані відеозаписи не є належними доказами того, що вітрове скло автомобіля, зафіксоване на відео перед початком виконання робіт по його заміні, яке здійснювалось 04.05.2026, є тим же самим вітровим склом, яке було встановлено на цьому автомобілі, що було зафіксовано страховою компанією (на фото та у документах) в межах страхової справи №1.003.23.0017584 від 22.12.2023.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, засадами цивільного законодавства, зокрема, є: справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, зокрема, визначено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20).

Суд виходить з того, що у принципі добросовісності, а саме - при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Позивач, зазначаючи, що відповідач ще у 2023 році не виконав прийняте на себе зобов`язання із заміни вітрового скла, протягом більше ніж двох років вимог до відповідача не пред`являв.

Листи ж позивача адресовані відповідачу, а саме: вих. №104/2-26 від 01.04.2026, вих. № 254/1-26 від 27.04.2026 та вих. № 258/3-26 від 07.05.2026, мали місце вже після отриманого від АТ «СК «АРКС» листа № 02667/26Ел від 17.03.2026, про який зазначено та надано судом оцінку вище.

Докази, подані позивачем разом з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи від 25.08.2026, суд відхиляє з огляду на наведені вище висновки щодо наданого відповідачем Акту виконаних робіт № 230 від 28.12.2023.

Будь-яких інших доказів на підтвердження невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем, в контексті заявлених позовних вимог, позивач суду не надав.

При вирішенні спору, судом також враховано, що Європейський суд з прав людини, практику якого згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ як джерело права, вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії»).

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення зобов`язання з виконання ремонтних робіт по заміні у 2023 році вітрового скла на автомобілі позивача. Інші ж елементи складу господарського правопорушення (шкідливого результату протиправної поведінки - збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки) не мають самостійного значення для стягнення збитків, оскільки для цивільно-правової відповідальності необхідна повна наявність усіх чотирьох елементів правопорушення.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 46363,66 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва