Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №910/14498/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. Справа№ 910/14498/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Горбасенка П.В.

Яценко О.В.

при секретарі судового засідання: Кузьменко А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.08.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 (повне додаткове рішення складено 19.06.2026)

за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/14498/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (м. Київ)

про стягнення 249 787,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, що передували прийняттю оскаржуваного додаткового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (далі - ТОВ "Теплоенергокомплект", позивач) 21.11.2025 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", відповідач) про стягнення 249 787,60 грн. коштів (упущена вигода, інфляційні втрати та 3% річних) за прострочення повернення гарантійного забезпечення.

Господарський суд міста Києва рішенням у справі №910/14498/25 від 06.02.2026 позов задовольнив повністю та стягнув з ТОВ "Оператор ГТС України" на користь ТОВ "Теплоенергокомплект" збитки (упущену вигоду) в розмірі 108 024,48 грн, інфляційні втрати в розмірі 108 683,21 грн, 3% річних у розмірі 33 079,91 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 997,45 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 стягнуто з відповідача на користь позивача 4950,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2026 відмовлено у відкритті касаційного повадження на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2026 на підставі встановлених обставин повного погашення відповідачем боргу за наказами на виконання додаткової постанови ПАГС від 19.05.2026 (4950,00 грн. витрат на послуги адвоката) та на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 (упущена вигода 108 024,48 грн, інфляційні втрати 108 683,21 грн, 3% річних 33 079,91 грн та судовий збір 2 997,45 грн.) суд визнав накази такими, що не підлягають виконанню.

09.02.2026 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути з відповідача 11 250,00 грн витрат на правничу допомогу за результатами задоволення позову у справі за рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2026.

11.02.2026 від відповідача до суду першої інстанції надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення з проханням заяву позивача про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення, а у разі ухвалення додаткового судового рішення, відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу на 99,99% через завищений та неспівмірний розмір витрат позивача на послуги адвоката зі складністю справи.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 у справі 910/14498/25 заяву ТОВ "Теплоенергокомплект" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14498/25 задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Оператор ГТС України" (код: 42795490) на користь ТОВ "Теплоенергокомплект" (код: 23390015) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11250,00 грн. за вирішення спору в суді першої інстанції.

Місцевий господарський суд, врахувавши предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, а також заперечення відповідача, якими не спростовано співмірність заявлених витрат, зважаючи на те, що позов було задоволено повністю, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню позивачеві в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, ТОВ "Оператор ГТС України» 07.07.2026 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд її задовольнити; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 у справі № 910/14498/25; ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні заяви представника ТОВ "Теплоенергокомплект" про стягнення з ТОВ "Оператор ГТС України" витрат на професійну правничу допомогу за вирішення спору у першій інстанції.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник, зокрема, наполягає на тому, що розмір правничої допомоги 11 250,00 грн не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 ГПК України. Послуги адвоката не вимагали значного обсягу юридичної та технічної роботи (справа не є складною, спір вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, всі документи, правова позиція сформовані позивачем за результатами розгляду справи №910/8918/24 в якій стягнуто кошти по гарантії як основний борг).

Також, за твердженням скаржника, Договір №20/11/25 про надання правничої допомоги від 20.11.2025, наданий позивачем в обґрунтування заявлених вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не може вважатись укладеним у відповідності до вимог статті 638 ЦК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", бо не містить істотних умов (ціни договору чи тарифів адвоката) та інформації про надання правничої допомоги за ним в межах цієї справи. Також відсутній опис про перелік послуг, які планував надати представник позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Позиція інших учасників справи.

17.07.2026 до апеляційного суду (сформовано в системі "Електронний суд" 17.07.2026) від ТОВ "Теплоенергокомплект" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Оператор ГТС України", а додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі від 19.06.2026 залишити без змін.

Узагальнені заперечення позивача проти апеляційної скарги зводяться до того, що на противагу встановленому у статті 126 ГПК України обов`язку по доведенню не співмірності витрат, скаржник обмежився лише висловленням загальної незгоди із заявленими до стягнення витратами на послуги адвоката, відсутністю (на його думку) належних доказів понесення адвокатських витрат, ставить під сумнів реальність надання адвокатом правничої допомоги, не наводить доводів та не надає на їх підтвердження доказів, чому, на його думку, такі витрати є надмірними, а також не вказує, яка ж сума витрат на правничу допомогу буде співмірною із складністю справи.

Ухвалою від 24.08.2026 через перебування судді Гончарова С.А. у відпустці, змінено колегію суддів і справа розглядається головуючим суддею Спаських Н.М. та суддями Горбасенко П.В. і Яценко О.В.

Явка представників сторін.

В судове засідання з`явився лише представник відповідача (апелянт). Підтримав вимоги апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції її задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу повністю.

Неявка решти учасників, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

З позовної заяви вбачається, що позивач очікував понести в суді першої інстанції витрати на послуги правничої допомоги у розмірі 15000 грн., а докази про її остаточний розмір та первинні документи на підтвердження будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами вирішення спору позивач звернувся із заявою від 09.02.2026 про стягнення 11250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з відповідача.

Суд першої інстанції дослідив, що на доведення понесення цих витрат позивачем в справу надано копії таких доказів:

- Договору про надання правничої допомоги №20/11/25 від 20.11.2025, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Сокіл" (а.с. 60 том 1);

- Додаткової угоди №1 від 20.11.2025 до Договору про визначення розміру вартості однієї годи надання правничої допомоги - 4500 грн. (а.с. 61 том 1);

- Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 09.02.2026 на суму 11 250,00 грн (а.с. 109 том 1);

- платіжної інструкції №5610 від 09.02.2026 на сплату 11 250,00 грн. (а.с. 110 том 1);

Господарський суд міста Києва встановив, що зазначені докази подано позивачем у строк, встановлений частиною 8 статті 129 ГПК України (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду), оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, де стадія судових дебатів відсутня.

Учасниками справи дане питання не оспорюється.

На підставі встановлених обставин та з огляду на те, що при ухваленні судового рішення в цій справі не було вирішено питання про всі судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи, суд першої інстанції правомірно виснував про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в порядку ст. 244 ГПК України.

Відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги №20/11/25 від 20.11.2025 (далі - Договір), укладеного між ТОВ "Теплоенергокомплект" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Сокіл" в особі голови Радченко О.П. (виконавець):

- виконавець взяв на себе зобов`язання надати правничу допомогу клієнту про стягнення з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" коштів (збитків, інфляційних втрат, процентів річних) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а клієнт зобов`язується у свою чергу оплачувати виконавцю гонорар за надання правничої допомоги згідно статті 3 даного Договору (пункт 1.1 Договору);

-надання правничої допомоги виконавцем клієнтові полягає, зокрема: у представництві клієнта в усіх органах судової системи незалежно від юрисдикції з усіма правами наданими клієнту законодавством України (підпункт 1.2.3 пункту 1.2 Договору);

-розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами Договору у додатковій угоді до даного Договору (пункт 3.1 Договору);

-цей Договір укладений на необмежений строк та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 5.1 Договору);

-всі зміни та доповнення до даного Договору оформляються в письмовому вигляді за підписами обох сторін (пункт 6.1 Договору).

Додатковою угодою №1, укладеною у відповідності до пункту 3.1 Договору, сторони погодили, що:

-гонорар виконавця залежить від кількості годин, затрачених виконавцем на надання правничої допомоги клієнту та вартості однієї години надання правничої допомоги (пункт 2);

-гонорар за надання правничої допомоги обраховується шляхом множення загальної кількості годин, затрачених виконавцем на надання правничої допомоги клієнту, на вартість однієї години надання правничої допомоги (пункт 3);

- вартість однієї години надання правничої допомоги становить 4 500,00 грн (пункт 4);

- передача правничої допомоги відбувається шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги (пункт 7);

- оплата гонорару здійснюється клієнтом шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок виконавця, але в будь-якому разі не пізніше п`яти днів з дати підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги (пункт 8).

Під час розгляду справи № 910/14498/25 у суді першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат Радченко Олександр Павлович на підставі Договору № 20/11/25 про надання правничої допомоги від 20.11.2025, ордеру серії АІ №2055975 від 20.11.2025. Даним адвокатом складено та підписано позовну заяву у справі з додатками.

Суд першої інстанції також встановив, що зі змісту наданого позивачем Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 09.02.2026 вбачається, що позивачу надано правничу допомогу у цій справі на підставі вказаного Договору, що включає в себе: здійснення правового аналізу документів, підготовка та складання позовної заяви (1,6 год, 7 200,00 грн); підготовка та складання відповіді на відзив (0,9 год, 4 050,00 грн). Вказаний Акт підписаний обома сторонами без зауважень/претензій щодо якості виконаних робіт (наданих послуг). Описані в Акті документи подані позивачем до суду першої інстанції та наявні в матеріалах справи.

Відповідно до платіжної інструкції №5610 від 09.02.2026 ТОВ "Теплоенергокомплект" сплачено на користь Адвокатського об`єднання "Сокіл" на підставі Договору та Акта приймання-передачі від 09.02.2026 кошти в сумі 11 250,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт надання позивачу адвокатом у суді першої інстанції послуг на заявлену до відшкодування суму.

У ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже гонорар адвоката може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. При зазначенні фіксованого розміру, для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні конкретної послуги клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі ж недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України щодо забезпечення принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 цієї статті).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, а також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 26, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У даній справі, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції встановив обставини, якими підтверджується надання Адвокатським об`єднанням "Сокіл" зазначених в Акті приймання-передачі правничої допомоги від 09.02.2026 видів послуг та сплата позивачем вказаному адвокатському об`єднанню 11 250,00 грн за отримання правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції.

У поданій апеляційній скарзі, відмовившись від вимоги про зменшення розміру витрат на послуги адвоката, відповідач просить скасувати оскаржуване додаткове рішення суду повністю у зв`язку з тим, що вважає понесені позивачем витрати надмірно великими та необгрунтованими. Зокрема, на переконання скаржника, справа не є складною та по суті всі документи, правова позиція по ній, були сформовані позивачем за результатами розгляду іншої справи №910/8918/24 за участі сторін. Отже, розмір заявлених до відшкодування судових витрат не відповідає критерію пропорційності до предмета спору і виконаній адвокатом роботі з приводу надання правничих послуг.

Досліджуючи доводи відповідача про неспівмірність розміру витрат із складністю справи та виконаним представником позивача (адвокатом) обсягом робіт, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що саме відповідач за правилами ГПК України повинен довести невідповідність заявленої позивачем до стягнення вартості послуг адвоката вимогам законодавства та складності справи. Проте відповідачем фактично не наведено конкретних посилань на докази про розмір актуальних ринкових цін на послуги адвоката та не вмотивовано, в чому саме полягає така неспівмірність і якою, натомість, є співмірна вартість отриманих позивачем адвокатських послуг у процесі розгляду цієї справи у суді першої інстанції та чому саме слід повністю скасувати рішення суду першої інстанції.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується, що наявними у справі доказами підтверджується представництво Адвокатським об`єднанням "Сокіл" інтересів позивача у суді першої інстанції, чого скаржником не спростовано. Відповідно до приписів, передбачених статтею 2 ГПК України, на господарський суд покладено обов`язок керуватися завданнями та основними засадами господарського судочинства, до яких віднесено і відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Як убачається зі змісту оскаржуваного додаткового рішення, надаючи оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, суд першої інстанції взяв до уваги, що заявлений розмір цих витрат є співмірним з предметом спору та не перевищує 5% розміру позовних вимог, їх обсяг та вартість відповідає складності справи, а також зважив на те, що вартість правничої допомоги при розгляді цієї справи була погоджена сторонами у Договорі з адвокатом, а подання позову зумовлено порушенням відповідачем прав позивача, що встановлено рішенням суду, та врахував, що відповідачем не спростовано співмірність заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що надання послуг на професійну правничу допомогу за вирішення спору в суді першої інстанції підтверджено належними доказами, достовірність яких відповідачем не спростована і заперечується лише формально.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на неукладеність між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Сокіл" Договору про надання правничої допомоги №20/11/25 від 20.11.2025, колегія суддів відхиляє з огляду на їх помилковість.

Так, стверджуючи про те, що вказаний Договір не містить такої істотної умови як ціну договору чи тарифів адвоката, скаржник безпідставно не враховує умови пункту 3.1 Договору, відповідно до яких сторони погодили, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатковій угоді до даного Договору.

Така Додаткова угода на виконання пункту 3.1 Договору укладена сторонами цього ж дня, 20.11.2025, за № 1, у якій визначено розмір гонорару виконавцю за надання правничої допомоги клієнту, порядок передачі правничої допомоги та оплати її вартості. Копія цієї Додаткової угоди №1 наявна в матеріалах справи і їй судом першої інстанції при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення надана відповідна оцінка, чого не спростовано відповідачем в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що взявши до уваги характер правовідносин сторін у цій справі, складність спору, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, зміст заперечень відповідача, з урахуванням принципів диспозитивності, пропорційності та змагальності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у повному розмірі 11 250,00 грн за вирішення спору в суді першої інстанції.

Висновків суду першої інстанції про співмірність та реальність заявлених позивачем до стягнення витрат на послуги адвоката, їх розумну необхідність при вирішенні спору, відповідачем у апеляційній скарзі не спростовано.

Отже, оскаржуване додаткове рішення від 19.06.2026 не суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, сталій судовій практиці з даного питання, оскільки суд першої інстанції врахував та оцінив всі необхідні для доказування критерії визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та дійшов правильного висновку про повне задоволення заяви позивача.

У зв`язку з наведеним, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними у справі доказами, встановленими судом першої інстанції обставинами і застосованими нормами матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції про співмірність та обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Судові витрати

Оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат не сплачується, відповідно питання розподілу судових витрат колегією суддів не вирішується.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 у справі № 910/14498/25 залишити без задоволення.

2.Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2026 у справі №910/14498/25 залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/14498/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 26.08.2026.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді П.В. Горбасенко

О.В. Яценко