Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №910/15833/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. Справа№ 910/15833/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Яценко О.В.

Горбасенка П.В.

при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.08.2026

розглянувши матеріали апеляційної скарги від 13.03.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕВРОХІММАШ К.О.»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 (повний текст рішення підписано 23.02.2026)

у справі № 910/15833/25 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (Київська обл., м. Вишневе)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Єврохіммаш К.О.» (м. Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (м. Київ)

про стягнення 156 828, 86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 лютого 2026 року у справі 910/15833/25 позов ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» - задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Група компаній Єврохіммаш К.О.» на користь ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» 145 222 грн 11 коп - основного боргу за спожиту електричну енергію за період січня-лютого 2025 року, 8 219 грн 90 коп - інфляційних втрат, 3 386 грн 85 коп - 3% річних та судовий збір - 2 422 грн 40 коп. на підставі Договору між сторонами № 420106276 про постачання електричної енергії споживачу від 28.11.2023.

За результатами вирішення спору судом першої інстанції відмовлено позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. через недоведеність факту їх понесення у заявленому розмірі.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення (виклику) учасників справи. Відзив на позов у справу до суду першої інстанції з боку відповідача не подавався.

Відповідачем подано апеляційну скаргу від 13.03.2026 на рішення Господарського суду міста Києва від 23 лютого 2026 року, якою просить рішення у справі скасувати, в позові відмовити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕВРОХІММАШ К.О.»; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 заяву про самовідвід головуючого судді Корсака В.А. від розгляду справи №910/15833/25 задоволено. Матеріали справи передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026, справу № 910/15833/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Спаських Н.М., судді: Гончаров С.А., Горбасенко П.В.

Ухвалою від 14.07.2026 колегією суддів у вказаному складі справу прийнято до провадження і ухвалено розгляд справи здійснювати в судовому засіданні із повідомленням учасників справи.

В подальшому протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.08.2026 замінено суддю Гончарова С.А., який перебуває у відпустці.

Ухвалою від 24.08.2026 справу прийнято до провадження колегією суддів головуючий суддя: Спаських Н.М., судді: Яценко О.В., Горбасенко П.В. Засідання у справі проводиться у раніше визначені дату і час 25.08.2026 року.

Всі учасники справи мають електронні кабінети.

Апеляційну скаргу відповідачем обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було належним чином досліджені питання дійсного обсягу спожитої відповідачем електроенергії за січень-лютий 2025 року та які відносини між сторонами спору мали місце до часу укладення Договору в листопаді 2023 року (чи мали місце невиконані зобов`язання, чи складався сторонами акт звірки розрахунків за відносинами до 28.11.2023).

В справу 21.04.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 23.02.2026 залишити без задоволення, а рішення без змін, оскільки доводи відповідача проти прийнятого рішення є безпідставними та такими, що не відносяться до суті спору.

В засідання 25.08.2026 по розгляду апеляційної скарги з`явився лише представник позивача, який просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відповідач та Третя особа своїх представників в засідання не направили, клопотання про відкладення розгляду відсутні.

Всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, тому неявка їх представників в засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що 28.11.2023 між позивачем ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (Постачальник) та відповідачем ТОВ «Група компаній Єврохіммаш К.О.» (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 420106276, відповідно до пункту 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Заявою-приєднання (Додаток № 1 до Договору) визначено адресу об`єкту постачання: Київська обл., м. Фастів, вул. Брандта, 50 (ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z274481917975С).

Згідно пункту 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається Оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання Сторонами до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта приймання-передачі електричної енергії.

Договірні величини (обсяги) постачання електроенергії встановлюються та коригуються відповідно до умов, наведених в Додатку № 3 до даного Договору (пункт 2.4 Договору).

Невід`ємною частиною Договору є Додаток № 4 «Угода про електронний документообіг», якою врегульовуються відносини Сторін, пов`язані з обміном інформацією та документами з використанням електронних комунікаційних систем (пункт 2.5 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору (копія додається).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.4 Договору).

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (пункт 5.5 Договору).

Згідно пункту 5.6 Договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією.

Відповідно до Комерційної пропозиції, рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Договір сторонами виконувався, доказів його визнання недійсним чи наявності підстав вважати його нікчемним повністю чи в частині, в справу не подано.

За умовами п. 13.1. Договору він укладається на строк, зазначений у Комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком № 1 до Договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Згідно Додатку № 2 (Комерційна пропозиція) Термін постачання електроенергії для Споживача визначено - до 31.12.2024 року. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання або про перегляд умов Комерційної пропозиції.

При цьому у Комерційній пропозиції умова про Порядок оплати містить таке: Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електроенергію, а рахунок за фактично спожиту електроенергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником споживачу не пізніше 5 робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання.

Згідно доводів Позивача, Договір між сторонами після 31.12.2024 було автоматично продовжено, а з 01.03.2025 договірні відносини між Позивачем і Відповідачем припинено, що не заперечено також і відповідачем.

На виконання пункту 3.2.14 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ) Позивачем для Відповідача відкрито особовий рахунок № 420106276, за яким вівся облік обсягів поставленої (проданої) та оплаченої споживачем електричної енергії згідно Договору.

Позивач вказав, що в силу пункту 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 Оператором системи розподілу, на території Київської області являється ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» і виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії (третя особа у справі).

Позивач стверджує про повне і належне виконання ним Договору між сторонами, що в обумовленому обсязі та належної якості постачав (продавав) Відповідачу електричну енергію, а також щомісячно формував і виставляв Відповідачу до сплати рахунки-фактури за спожиту електричну енергію та акти прийняття-передавання електроенергії.

Натомість відповідач допустив прострочення розрахунків за прийняту та спожиту електроенергію за Договором в розмірі 145 222,11 грн за електричну енергію, спожиту в січні - лютому 2025. Після припинення договірних відносин відповідач остаточний розрахунок не провів, що і спричинило спір та порушення прав позивача.

Позивач вказав, що він самостійно не обліковує відомості про обсяг спожитої відповідачем електроенергії за Договором, цим займається третя особа у справі.

Саме на підставі отриманих від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» даних (лист у справі від 11.11.2025 № 04/530/8575) Позивачем сформовано спірні рахунки за спожиту Відповідачем електроенергію, а саме:

- рахунок - фактуру № 420106276/1/1-1 від 31.01.2025, виданий 03.02.2025 за електроенергію поставлену у січні 2025 на суму 70 759, 73 грн;

- рахунок - фактуру № 420106276/2/1-1 від 28.02.2025, виданий 03.03.2025 за електроенергію поставлену у січні 2025 на суму 75 462, 38 грн.

Відповідач частково оплачував придбану електроенергію в січні та лютому 2025 року, що підтверджуються наявними у справі платіжними інструкціями № 2746 від 29.01.2025 та № 2748 від 03.02.2025 із посиланнями на договір між сторонами та рахунок позивача від 31.12.2024.

Згідно доводів Позивача, поставлена по Договору електрична енергія за період січень - лютий 2025 на суму 145 222, 11 грн (з урахуванням часткової сплати за попередні періоди) не оплачена Відповідачем повністю.

Доказів сплати боргу за електроенергію по Договору в більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідач суду не подав.

Оскільки за умовами Договору розрахунки мають бути проведені відповідачем щомісячно та у повному розмірі, а з 01.03.2025 договірні відносини між Позивачем і Відповідачем припинено, то станом на час вирішення спору всі строки для проведення повної оплати за спожиту електроенергію по Договору у період січня-лютого 2025 року для відповідача є такими, що настали.

За прострочення проведення розрахунків, позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України і просить їх стягнути.

Докази проведення повного розрахунку за заявленими позовними вимогами у справі відсутні.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за своїм правовим змістом укладений між сторонами Договір є договором постачання через приєднану мережу.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частин 1-2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до пункту 3.1.1 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії»).

Згідно істотних умов Комерційної пропозиції, узгоджених сторонами, надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати їх отримання.

Угода про електронний документообіг (додаток № 4 до Договору) містить умови про створення Постачальником-позивачем для Споживача-відповідача електронного кабінету, особистої сторінки споживача для забезпечення електронного документообігу між сторонами. Ця угода покликана визначити порядок створення, відправлення, передавання, одержання ... електронних документів між сторонами в період укладення, зміни, виконання чи розірвання Договору між сторонами (п. 2).

Відповідач не надав ніяких доказів з цих ресурсів, що ним не було отримано від позивача рахунків на оплату спожитої електроенергії за січень-лютий 2025 року та доказів, що він вживав заходів щодо з`ясування суми боргу з метою проведення остаточних розрахунків після припинення між сторонами договірних відносин з 01.03.2025, а позивач йому в цьому протидіяв.

Отже суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, що Позивачем належним чином виставлено Відповідачу рахунки на оплату за спірний період, та які мали бути оплачені у вказаний в них строк до 10.02.2025 та до 10.03.2025 (відповідно).

Послуги із постачання електроенергії відповідачем за спірний період по Договору між сторонами отримано без зауважень по обсягу, кількості та якості, оскільки доказів протилежного в справі немає.

Наявні у справі відомості з листа від 11.11.2025 № 04/530/8575 третьої особи ДТЕК Київські регіональні мережі про обсяг спожитої електроенергії відповідачем, отриманої від позивача за період з грудня 2018 по лютий 2025 року включно (а.с. 14) відповідач не спростував ніякими належними і допустимими доказами про їх відсутність у листі, недостовірність цих облікових даних та їх суперечність обліковим даним з лічильників споживача.

Протилежні доводи відповідача щодо цієї обставини колегія суддів відхиляє.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Пунктами 4.12 - 4.14 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Заперечення відповідача у апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не встановив, якими були відносини сторін спору до дати укладення договору від 28.11.2023, чи мали місце між ними невиконані зобов`язання до цієї дати, чи складався сторонами акт звірки розрахунків по взаємовідносинам до 28.11.2023, колегія суддів відхиляє і погоджується із доводами позивача, що з`ясування цих обставин взагалі не стосується предмету доказування у справі щодо обставин виконання Договору між сторонами від 28.11.2023 в останні місяці його чинності (січень-лютий 2025).

Доводи відповідача, що довідка третьої особи з листа від 11.11.2025 № 04/530/8575 ДТЕК Київські регіональні мережі про обсяг спожитої електроенергії ніби не містить відомостей про спірні місяці січня та лютого 2025, спростовуються самою довідкою, яка охоплює ці періоди (спожито 7010 та 7260 відповідно Квт/год). Такі ж обсяги споживання фігурують в рахунках позивача за січень-лютий 2025 року.

Оскільки доказів оплати електричної енергії, поставленої Відповідачу у період січень - лютий 2025 в сумі основного боргу 145 222,11 грн відповідачем суду не подано, то цей залишок основного боргу є таким, що підлягає до примусового стягнення з відповідача на користь позивача.

Відзив на позов під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач суду не подавав у встановлений судом строк.

За правилами ч.4 ст. 165 ГПК України -- якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З підстав викладеного, всі заперечення відповідача проти заявленого позову за основним боргом колегією суддів відхиляються.

До задоволення також підлягають і похідні позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за прострочення розрахунків, нарахованих на суму боргу 146222,11 грн. (до часу сплати 1000 грн. в листопаді 2025) на підставі ст. 625 ЦК України (розрахунок а.с. 29).

Суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак відповідно до статті 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даний наслідок встановлено законом за прострочення грошового зобов`язання будь-якого походження і не має значення, чи вказано про право застосування кредитором ст. 625 ЦК України у конкретному господарському договорі, на підставі якого виникли спірні відносини.

Наданий Позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат на прострочену суму боргу є вірним, він не спростований та не заперечений відповідачем власним контрозрахунком навіть при поданні апеляційної скарги, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що 8 219 грн 90 коп інфляційних втрат та 3 386 грн 85 коп як 3% річних підлягають примусовому стягненню з відповідача на користь позивача.

Заперечень проти правильності висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу сторонами суду не подано.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, з огляду на все наведене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 відповідає нормам процесуального та матеріального права, фактичним обставинам та доказам у справі, підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається, а тому у задоволенні апеляційної скарги відповідачу слід відмовити.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за їх подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від 13.03.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ ЕВРОХІММАШ К.О.» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/15833/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/15833/25 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.08.2026

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді О.В. Яценко

П.В. Горбасенко