Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №907/665/18 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/665/18

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів КРАВЧУК Н.М. СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників учасників справи від:

скаржника: Ландишевої С.М. - адвокат;

арбітражного керуючого: Череватого Л.Б. - ліквідатора;

ГУ ДПС у Закарпатській області: Буря О.О. - в порядку самопредставництва;

боржника: Васильєв А.А. - адвокат;

розглянувши апеляційні скарги: 1) арбітражної керуючої Тищенко Наталії Петрівни (вх. ЗАГС №01-05/1472/26 від 12.05.2026)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фінактив” (вх.ЗАГС №01- 05/1595/26 від 21.05.2026)

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026 (повна постанова - 04.05.2026, суддя Ремецькі О.Ф.)

у справі №907/665/18

за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Техніка", смт. Воловець, Воловецький район, Закарпатська область

до Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз", м. Ужгород

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Ужгородський Турбогаз», введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Тищенко Н.П.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 06.12.18 було здійснено офіційне оприлюднення про порушення справи про банкрутство №56172.

Ухвалою від 08.09.2021 затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано вимоги таких конкурсних кредиторів:

1) ТОВ «Охоронна агенція «Вимпел» на суму 500 493,15 грн четвертої черги, 6 000 грн шостої черги та 3 842 грн першої черги;

2) ТОВ «КрАЗ-Капітал» у сумі 16 030,5 грн четвертої черги та 3 842 грн першої черги;

3) ПрАТ «Камянець-Подільськавтоагрегат» у сумі 560 100 грн четвертої черги та 3 524 грн першої черги;

4) ПрАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» у сумі 120 227 015,63 грн четвертої черги та 3 842 грн першої черги;

5) ПрАТ «АвтоКрАЗ» у сумі 613 813 372,08 грн четвертої черги та 3 524 грн першої черги;

6) ПрАТ «Мукачівський завод «Точприлад» у сумі 6 647 129,96 грн, з яких 4 794 556,10 грн четвертої черги, 749 049,86 грн шостої черги та 3524 грн першої черги;

7) ТОВ «Турбогаз Ужгород» у сумі 20 220 520,30 грн четвертої черги та 3 842 грн першої черги;

8) ТОВ «Охоронна агенція «Спірит» у сумі 400 000 грн четвертої черги та 3524 грн першої черги;

9) ТОВ «Козацька стріла» у сумі 401 249,32 грн четвертої черги, 15 200 грн шостої черги та 3842 грн першої черги;

10) Головне управління ДПС у Закарпатській області у сумі 412 672,40 грн, з яких: 3 842 грн першої черги, 221 978,40 грн третьої черги та 186 852 грн шостої черги;

11) ТОВ «Фінансова компанія «Монтале» у сум 137 272 552,12 грн (позачергово як вимоги заставного кредитора), 427 208 703,47 грн четвертої черги, 89 207 662,90 грн шостої черги та 3 524 грн першої черги.

Ухвалою суду від 07.05.2024 задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» про заміну кредитора правонаступником. Замінено сторону (кредитора) у справі №907/636/18 з ТОВ «Монтале» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив».

Ухвалою від 21.02.2023 припинено повноваження розпорядника майна – арбітражної керуючої Тищенко Н.П. та призначено розпорядником майна, арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Ухвалою суду від 10.07.2025 задоволено клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С., відсторонено його від виконання обов`язків розпорядника майна та призначено розпорядником майна боржника, арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

Ухвалою від 24.02.2026 додатково визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області у сумі 420 940 407,20 грн штрафних санкцій, віднесених до 6 черги задоволення.

Постановою від 23.04.2026 судом першої інстанції визнано боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Череватого Л.Б., який виконував обов`язки розпорядника майна.

Така постанова узагальнено мотивована таким:

- щодо арбітражної керуючої Тищенко Н.П., то її два клопотання від 15.02.2022 та від 16.06.2022 як колишнього розпорядника майном боржника залишено протокольною ухвалою (без зазначення дати) без розгляду, тому під час ухвалення оскаржуваної постанови були відсутні підстави розглядати уже процесуально вирішені раніше її звернення до суду;

- щодо суті постанови про визнання боржника банкрутом, то невиправданою тривалістю процедури розпорядження майном;

- на підставі аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану АТ «Ужгородський Турбогаз», проведеного ПП «Центр антикризових технологій» на підставі договору з арбітражним керуючим № 03/52 від 28.10.2025 встановлено, що прогнозовані показники щодо імовірності банкрутства свідчать про такий стан підприємства, коли розрахунки з кредиторами можливі тільки в ліквідаційній процедурі;

- рішенням зборів кредиторів від зборів кредиторів боржника згідно протоколу № 4 від 03.03.2026 було окрім іншого прийнято рішення про уповноваження розпорядника майна боржника звернутися до суду з клопотанням про визнання його банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення арбітражного керуючого Череватого Л.Б. ліквідатором;

- заборгованість боржника згідно ухвал суду на загальну суму 1 238 173 305 грн, тому пасиви перевищують активи боржника;

- план санації боржника поданий самим боржником поданий з порушенням вимог ч.ч. 9, 10 ст. 45 КУзПБ, оскільки поданий лише в переддень оскаржуваної постанови та без надсилання його в адресу розпорядника майна з метою подальшого скликання зборів чи комітету кредиторів для його розгляду, ухвалення чи відхилення.

Не погоджуючись із такою постановою, арбітражною керуючою Тищенко Н.П. та кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» подано апеляційні скарги, які узагальнено обґрунтовані таким:

- арбітражна керуюча Тищенко Н.П. вважає, що постанова не є правомірною, оскільки залишилися не розглянутими і без постановлення процесуального рішення її два звіти про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат від 15.02.2022 та 16.06.2022, які призначалися до судових розглядів ухвалами від 03.10.2022, 25.10.2022, 14.12.2022 та 24.01.2023, а уже ухвалою від 21.02.2023 її було відсторонено від виконання обов`язків розпорядника майном, хоча звіти до розгляду і в подальшому призначалися наступними ухвалами від того ж 21.02.2023 та наступною від 28.03.2023;

- ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» вважає постанову передчасною, оскільки залишився не призначений до судового розгляду та не вирішений на предмет доцільності і законності плану санації боржника, поданий боржником суду 22.04.2026 в переддень ухвалення оскаржуваної постанови;

- скаржник не був належним чином повідомлений про скликання і проведення 03.03.2026 загальних зборів кредиторів, на яких було вирішено питання про звернення до суду з пропозицією відкриття ліквідаційної процедури, йому не надсилалися звіти розпорядника майна;

реальні активи боржника перевищують розмір кредиторської заборгованості, що свідчить про його можливу платоспроможність у разі належного налагодження господарської діяльності;

- поданий розпорядником майна звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника …, складений ПП «Центр антикризових технологій» 29.12.2025, містить недостовірні відомості та показники щодо фінансово-майнового стану боржника.

У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від 25.05.2026 боржник просить суд її задовольнити з тих же підстав і обставин, якими обґрунтована апеляційна скарга, а арбітражний керуючий Череватий Л.Б. у відзиві на апеляційну скаргу від 28.05.2026 заперечує щодо такого задоволення з підстав того, що провадження у справі не закрите, і навіть якщо залишилося судом не розглянуте будь-яке звернення арбітражної керуючої, це не є перешкодою його розглянути у наступній судовій процедурі, або подати нове.

У відзиві від 26.05.2026 на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив», боржник підтримав усі доводи апеляційної скарги з тих самих підстав та за таких же обставин.

У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив», кредитори: ТОВ «Полімер-Техніка» від 04.06.2026, ТОВ «Козацька стріла» від 03.06.2026, ТОВ «Охоронна компанія «Вимпел» від 17.06.2026 та ТОВ ПрАТ «Мукачівський завод «Точприлад» повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги з тих же підстав.

У відзиві від 01.06.2026 на апеляційну скаргу ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Череватий Л.Б. заперечив щодо її задоволення загалом з тих же підстав, якими обґрунтована оскаржувана постанова та окрема також зазначив, що надсилання повідомлення ним про проведення загальних зборів кредиторів 03.03.2026 на яких було вирішено питання про звернення до господарського суду із клопотанням про відкриття ліквідаційної процедури черес систему ЄСІТС «Електронний суд» не суперечить вимогам чинного законодавства, таке повідомлення сприяє своєчасному і оперативному повідомленню усіх учасників справи про такий захід, а вимоги ч.1 ст. 48 КУзПБ не передбачають обов`язковості такого повідомлення виключно поштовою кореспонденцією і стосуються лише перших зборів кредиторів.

02.07.2026 в судовому засіданні взяли участь представники апелянта, боржника, ГУ ДПС у Закарпатській області та арбітражний керуючий, які навели доводи та заперечення по суті апеляційних скарг та відзивів на такі. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Зазначене підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронних кабінетів учасників справи.

Окрім цього, розпорядник майна в судових засіданнях пояснював причину тривалої процедури розпорядження майном саме з причин недобросовісної процесуально поведінки заставного кредитора та відповідно апелянта у цьому апеляційному провадженні.

Зокрема, згідно таких усних пояснень, які не заперечувалися, а підтверджувалися усіма іншими представниками сторін апеляційного провадження в судових засіданнях, усі виробничі активи боржник передані згідно договору оренди іншому суб`єкту господарювання за символічну плату виключно за активною згодою іпотекодавця, хоча така оренда за ринковими цінами могла б складати розмір у декілька разів вищий, що дало б змогу погасити усі конкурсні грошові вимоги усіх кредиторів протягом 5-7-ми років.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про завершення розгляду справи за відсутності представників учасників справи, які не з`явилися.

Дослідивши обставини матеріали справи в сукупності з доводами та запереченнями учасників апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги арбітражної керуючої Тищенко Н.П. і наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив».

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, та перевірено судом апеляційної інстанції і не заперечується будь ким з учасників банкрутського провадження, після затвердження реєстру вимог кредиторів судом першої інстанції ухвалою від 08.09.2021 загалом у сумі 1 278 528 783,1 грн (без урахуванням вимог заставного кредитора у сумі 137 272 552,12 грн та вимог першої черги – виключно судовий збір), такі вимоги конкурсних кредиторів взагалі не погашалися, і станом на дату ухвалення оскаржуваної постанови залишилися у незмінному стані за виключенням додатково визнаних вимог ГУ ДПС у Закарпатській області ухвалою від 24.02.2026 у сумі 420 940 407,20 грн штрафних санкцій, віднесених до 6-ї черги задоволення.

07.03.2026 розпорядником майна Череватим Л.Б., подано до господарського суду клопотання про відкриття процедури ліквідації боржника та визнання його банкрутом із призначенням ліквідатора особи, що виконувала обов`язки розпорядника майном.

Згідно відомостей і додатків до цього клопотання, судом апеляційної інстанції встановлено.

До вказаного вище клопотання доказів скликання загальних зборів не подано, проте, відомості про порядок проведення у режимі відеоконференцзв`язку зазначені у самому протоколі №4 від 03.03.2026, але сторонами провадження у справі не заперечується той факт, що такі збори скликалися розпорядником майна саме через систему ЄСІТС в модулі «Електронний суд».

Згідно протоколу № 4 від 03.03.2026 на зборах з правом вирішального голосу були присутніми три кредитори: ПрАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» з 89,69 % голосів від загальної кількості голосів конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу; ПрАТ «АвтоКрАЗ» з 10,31 % таких голосів та АТ Ужгородський Турбогаз» з дорадчим голосом.

По питанню третьому зборів кредиторів, представник АТ «АвтоКрАЗ» висунув на обговорення питання про відкладення розгляду питання щодо можливого відкриття процедури ліквідації із наданням можливості розпоряднику майна розробити план санації без залучення інвестора, тобто, на підставі використання та експлуатації активів боржника, відновлення виробництва і т.д.

По вказаному питанні проти проголосував кредитор з найбільшою кількістю голосів - ПрАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», хоча за таку пропозицію голосував представник АТ «АвтоКрАЗ».

З аналогічною розкладкою голосів і було проголосовано і вирішено наступні питання ліквідаційної процедури із призначенням ліквідатора – арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

Згідно звіту розпорядника майна № 16/02/2026 від 16.02.2026 та актів інвентаризації активів боржника, проведених і складених в період з 06.10.2025 по 16.10.2025, кількість одиниць обладнань, транспортних засобів та офісного обладнання і об`єктів нерухомого майна, складає 1743 найменувань, які оцінені ПП «Каштан-ЛВ» у сумах без ПДВ:

1) вартість вбудованих приміщень за адресою м.Ужгород, вул.Заньковецької, 89 – 4 369 000 грн;

2) три земельні ділянки – 87 078 000 грн;

3) вбудовані приміщення за адресою м.Ужгород, пр-кт Свободи, 52 – 54 640 000 грн;

4) житловий котедж у м.Ужгород, вул. Героїв 128-ї бригади , 42 – 19 557 000 грн;

5) вбудовані приміщення за адоесою: м.Ужгород, вул. Сворбоди, 9Б – 62 024 000 грн;

6) матеріали швидкого псування - 31 509 грн;

7) відокремлених об`єктів нерухомого майна – 506 000 000 грн;

8) виробничого обладнання – 48 763 000 грн;

9) транспортні засоби – 1 718 000 грн.

Загалом з а підсумками усіх активів боржника, їх ринкова вартість складає суму 784 180 509 грн.

Згідно звіту за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти виходу з кризового стану, затвердженого директором ПП «Центр антикризових технологій» 09.12.2025, у п. 2.1. розділу 2 зроблено такі висновки:

- наявні ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства станом на 31.12.2017 мали місце;

- за підсумками останнього (за обсягом всіх наявних звітних даних) звітного періоду (станом на 31.12.2017) господарська діяльність нерентабельна, фінансовий результат від`ємний, показники покриття, забезпечення власними засобами та автономії (фінансової незалежності) значно менші за їх нормативні значення, тобто, виявлені всі ознаки понадкритичної неплатоспроможності на останню наявну звітну дату перед порушенням справи про банкрутство;

- протягом періоду, а саме з 31.12.2017 по 31.12.2024 (остання наявна звітна дата, що передує прийняттю кредиторами рішення про перехід до наступної процедури у справі про банкрутство) відбулося поліпшення практично усіх показників, що характеризують платоспроможність боржника.

Після проведення аналізу основних показників фінансово-господарської діяльності та його майнового стану, можна визначити, що:

- показник поточної неплатоспроможності по переіодах, що передують прийняттю рішення про подальшу долю підприємства (31.12.2017 – 31.12.2024)має відємний результат з позитивною динамікою розвитку. Таким чином, станом на 31.12.204 присутні ознаки поточної неплатоспроможності, що відповідає законодавчому визначенню його як боржника;

- за підсумками останнього (за обсягом всіх наявних звітних даних) звітного періоду (станом на 31.12.204) господарська діяльність нерентабельна, фінансовий результат від`ємний, показники покриття, забезпечення власними засобами та автономії (фінансової незалежності) менші за їх нормативні значення, тобто виявлені всі ознаки понадкритичної неплатоспроможності на останню звітну дату перед прийняттям кредиторами рішення про перехід до наступної судової процедури.

Судовою колегією апеляційного суду вказаний вище аналіз залученого розпорядником майна спеціаліста ставиться під сумнів щодо його повноти та об`єктивності, і як наслідок невідповідності вимогам ст. 76 ГПК України як належного доказу.

Зокрема:

- у означеному вище п.2.1. розділу 2 містяться суперечливі висновки щодо одночасної наявності критичної неплатоспроможності і понадкритичної неплатоспроможності в один і той же період з 31.12.2017 по 31.12.2024;

- наявність критичної неплатоспроможності і понадкритичної неплатоспроможності при позитивній динаміці розвитку;

- аналіз складено 29.12.2025 без урахування річних, або хоча б піврічних звітних статистичних даних з огляду на те, що рішення зборами кредиторів про відкриття ліквідаційної процедури приймалося у третьому місяці після завершення звітного, 2025 року, а за попередній звітний 2024 рік спостерігалася позитивна динаміка розвитку;

- при цьому, боржником було подано до суду першої інстанції з клопотанням від 22.04.2026 фінансову звітність боржника за 2025 рік;

- у аналізі не відображено в якості активу дебіторську заборгованість боржника.

В переддень ухвалення оспорюваної постанови боржником, о 09 год. 16 хв. 22.04.2026, через підсистему «Електронний суд» у системі ЄСІТС до суду першої інстанції було подано клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв`язку із поданням плану санації боржника за участю інвестора – ТОВ «Феррострой», з метою його подальшого розгляду комітетом кредиторів чи загальними зборами, примірник якого також було надіслано в адресу розпорядника майна Череватого Л.Б.

В додаток до плану санації додано фінансову звітність боржника за формами №№ 1,2,3,4,5 за весь звітний 2025 рік. Зокрема, для прикладу, згідно Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) у графі «Чистий фінансовий результат: прибуток» склав суму 4 571 000 грн, а «збиток» відсутній, а загальний прибуток у графі «Фінансовий результат від операційної діяльності» склав суму 10 672 000 грн.

Сам план санації (фактично проект) має об`ємну інформацію за різними формами економічних і фінансових показників та висновки, загалом на 59-ти сторінках, де основні, вибіркові показники мають такі визначення та величини:

- у розділі 4.3. «Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника» передбачено прибутки від задіяного виробничого потенціалу по цехах і дільницях – всього 91 881 543 грн в місяць з чистим доходом 32 659 525 грн;

- у розділі 3.1. 3.1. «Оцінка фінансового стану підприємства» зазначено місячний сукупний дохід у суму понад 90 000 000 грн у разі задіяння усього наявного виробничого потенціалу;

- у розділі 4.1. «Обґрунтування доцільності санації порівняно з ліквідаційною процедурою», погашення усіх вимог конкурсних кредиторів передбачено у строк 2 років із збереженням бізнесу;

- у розділі 3.2. «Структура дебіторської заборгованості» загальна сума дебіторської заборгованості згідно фінансових звітів станом на кінець 2025 року складає суму 222 131 тис. грн.

Таким чином, з огляду на викладені вище окремі, суперечливі показники економічного та фінансового стану боржника загалом на дату прийняття рішення загальними зборами про ліквідацію боржника від 03.03.2024, виникають сумніви у правильності визначення результатів і встановлення реальних і безсумнівних обставин стійкої неплатоспроможності боржника, яка стала підставою для такого рішення загальних зборів, і як наслідок, ухвалення оскаржуваної постанови.

Хоча врахування і оцінка фінансового стану боржника відноситься до компетенції загальних зборів кредиторів боржника, виходячи із правових висновків Верховного Суду про застосування норм права, які повинні враховуватися під час здійснення правосуддя в силу ч.4 ст. 236 ГПК України, суди також повинні застосовувати і реалізовувати такий принцип процедур банкрутства, як «судовий контроль».

Так у п.п. 38, 43, 44 із постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 908/749/19 зроблено такі висновки: «Аналіз положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені частиною першою статті 6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду.

При цьому при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає ст. 205 ГК України, відповідно до положень ч.4 якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Тобто, враховуючи положення ч.4 ст. 205 ГК України, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, а саме, недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.

У п.п. 45, 46 із постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 910/20057/16 зроблено такі висновки: «Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства».

Щодо звітів спеціалістів про фінансового-господарський стан боржника також у п.65 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2025 у справі № 910/15836/24 зроблено такий правовий висновок: «Водночас, слід зауважити, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого розпорядником майна боржника аналізу, передбаченого абз.6 ч.3ст.44 КУзПБ. Тож у разі встановлення господарським судом у процедурі розпорядження майном боржника відсутності ознак його неплатоспроможності, провадження у справі підлягатиме закриттю відповідно до приписів п.10 ч.1 та ч.2 ст. 90 КУзПБ (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19)».

Дійсно, як вірно зазначив суд у оскаржуваній постанові та у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив», що подаючи план санації (проект) безпосередньо до суду, хоча і інші примірники були надіслані того ж 22.04.2026 і іншим учасникам провадження у справі (в т.ч. і розпоряднику майна) не дотримався порядку такого подання, передбаченого ч.ч. 9, 10 ст. 45 КУзПБ, оскільки поданий лише в переддень оскаржуваної постанови та без попереднього та своєчасного подання його для винесення на загальні збори розпоряднику майна.

Проте, на переконання суду апеляційної інстанції, вказане порушення, якщо навіть його таким і вважати, не є суттєвим та не може вирішально негативно впливати на нереалізовану можливість відновити платоспроможність боржника, яка без будь-яких сумнівів превалює над ліквідаційною процедурою. При цьому, зважаючи на те, що процедура розпорядження майном і так тривала з порушенням визначених законом строків, суду першої інстанції не повинно було б бути перешкодою відкласти розгляд справи на пізнішу дату, надати можливість розпоряднику майна скликати збори кредиторів, розглянути його, прийняти відповідне рішення і подати його суду з відповідним клопотанням для вирішення питання про наступні судові процедури.

Підстави для такої передчасної ліквідаційної процедури є нічим іншим як надмірним формалізмом, формулювання якого викладено у численних рішеннях Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами певних визначених законом процедур, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява № 28090/95; від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заява № 38366/97; від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах «Волчлі проти Франції», ТОВ «Фріда» проти України»).

Враховуючи означені вище обставини, встановлені як судом 1-ї інстанції так і додатково встановлені судом апеляційної інстанції, ухвалюючи дану постанову, до уваги береться наступне нормативне обґрунтування спірних правовідносин.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ), розпорядник майна зобов`язаний: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КУзПБ, протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів боржника є конкурсні кредитори з правом вирішального голосу, вимоги яких визнані господарським судом за результатами попереднього засідання.

Частиною 5 ст. 48 КУзПБ встановлено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.

Частинами 2, 6 ст. 48 КУзПБ встановлено, що перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Кредитор, який має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КУзПБ, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Згідно із ч. 2 ст. 49 КУзПБ, до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 3 ст. 49 КУзПБ, у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Підсумовуючи викладені вище обставини справи та окремі висновки, суд апеляційної інстанції вважає, що ліквідаційна процедура боржника відкрита судом без встановлення переконливих обставин неплатоспроможності на підставі сумнівних і суперечливих висновків як у звіті про фінансово-господарський стан боржника, так і без урахування його реального стану на підставі фінансових звітів за 2025 рік, який безпосередньо передував року прийняття 03.03.2026 рішення загальних зборів кредиторів та ухвалення оскаржуваної постанови, а також неврахування таких же показників, викладених у планів санації (проекті) та нерозгляд його зборами кредиторів і судом внаслідок надмірного формалізму.

Щодо суб`єктивних обставин, що вплинули на рішення суду апеляційної інстанції про передчасність процедури ліквідації, застосовуючи означений вище принцип «судового контролю» береться до уваги також і таке.

Згідно усних пояснень арбітражного керуючого Череватого Л.Б., що усі виробничі активи боржник передані згідно договору оренди іншому суб`єкту господарювання за символічну плату, хоча така оренда за ринковими цінами могла б складати розмір у декілька разів вищий, що дало б змогу погасити усі конкурсні грошові вимоги усіх кредиторів протягом 5-7-ми років.

Згідно з ч. 9 ст. 50 КУзПБ, керуючий санацією у тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від правочинів боржника (крім вчинених правочинів, які є заходами плану санації та правочинів, передбачених ст. 37 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»), вчинених до відкриття провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:

виконання правочину завдає збитків боржнику;

правочин є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, що перевищує строки санації боржника;

виконання правочину створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

З цього приводу судом апеляційної інстанції припускається, що у можливій процедурі санації, що також могло бути відображено у плані санації, керуючий санацією може і має право відмовитися від збиткових договорів оренди і укласти нови за реальними ринковими цінами.

Окрім цього, як встановлено судом апеляційної інстанції, вимоги конкурсних кредиторів (3-4 черги) без урахування вимог 6-ї черги (штрафи, фінансові санкції) згідно ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів від 08.09.2021, складають загалом суму 1 325 636 570,70 грн, яка за будь-яких обставин повинна була б бути погашена боржником під час процедури санації (у разі відсутності рішення загальних зборів чи комітету кредиторів про повне або часткове списання вимог цих двох черг), що узгоджується із вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 51 та ч.3 ст. 52 КУзПБ.

В силу означених норм КУзПБ, у разі повного списання (прощення) вимог 3-ї черги та 6-ї черги та частково списання боргу вимог 4-ї черги, сума грошових зобов`язань боржника могла бути значно меншою і також розстроченою на значний період, беручи до уваги наслідки голосування присутніх на загальних зборах кредиторів 03.03.2026, фактично за процедуру ліквідації виступив лише один кредитор з більшою кількістю права вирішального голосу, проти усіх інших кредиторів 4-ї та 6-ї черг, які частково хоча і не мають права вирішального голосу, проте у свою перевагу мають в сукупності більші грошові вимоги до боржника.

Що стосується вимог апеляційної скарги арбітражної керуючої Тищенко Н.П., то судом апеляційної інстанції до уваги береться таке.

Відповідно до ч.6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

При цьому, нормами КУзПБ не передбачено перешкод у прийнятті комітетом кредиторів чи загальними зборами кредиторів, судом, процедурних (процесуальних) рішень подальших судових процедур щодо боржника, у разі нерозгляду будь-яких заяви чи звернень учасників провадження у справі ( в т.ч. і розпорядника майном), що не стосуються питань саме зміни процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації).

Саме тому, на переконання суду апеляційної інстанції, такі звіти колишнього розпорядника майном можуть бути розглянуті судом і у інших, наступних судових процедурах, а якщо є наявним процесуальне рішення про залишення без розгляду таких клопотань, це не є процесуальною перешкодою у наданні суду іншого клопотання з такими ж самими вимогами.

Тому, залишення без розгляду або нерозгляд судом взагалі звітів арбітражного керуючого (розпорядника майна), не можуть за будь-яких умов і обставин, бути перешкодою для переходу до наступних судових процедур у справах неплатоспроможного боржника.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 227 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на викладене, апеляційна скарга арбітражної керуючої Тищенко Н.П. не є обґрунтованою і відповідно відсутні підстави для її задоволення, а апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» визнається обґрунтованою, тому у цій частині оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна та загальних зборів кредиторів у визнанні боржника банкрутом із відкриттям ліквідаційної процедури як передчасна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги арбітражної керуючої Тищенко Н.П. за апелянтом, а судовий збір за розгляд апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» стягнути з боржника на користь апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні апеляційної скарги арбітражної керуючої Тищенко Н.П. відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив» задовольнити.

3. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2026 у справі 907/665/18 скасувати. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про визнання боржника - Публічного акціонерного товариства «Ужгородський Турбогаз», банкрутом.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ужгородський Турбогаз» (88000, м. Ужгород, вул. Болгарська,3; код ЄДРПОУ 00153608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив» (04053, м. Київ, вул.Кудрявська, 3/5; код ЄДРПОУ 39827925) судовий збір у сумі 5 324,8 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги арбітражної керуючої Тищенко Н.П. залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном.

У зв`язку із перебуванням колегії суддів у відпустці, повна постанова підписана 26.08.2026.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК