Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №348/602/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 348/602/26

Провадження № 22-ц/4808/834/26

Головуючий у 1 інстанції Матолич В. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю представника позивачів адвоката Легкої О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експрес Сервіс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Командор Фінанс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітру», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак», ОСОБА_3 , третя особа: Державний реєстратор Єзупільської селищної ради Федорин Мирослав Михайлович про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно і відновлення становища, що існувало до порушення інтересів позивачів, за апеляційною скаргою адвоката Легкої Олени Юріївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експрес Сервіс», на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області про повернення позовної заяви, постановлену суддею Матолич В.В. 10 березня 2026 року в м. Надвірна Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог:

У березні 2026 року ТОВ «Вуд Палеттен Експрес Сервіс», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано позов до ТОВ «Командор Фінанс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітру», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак», ОСОБА_3 , третя особа: Державний реєстратор Єзупільської селищної ради Федорин Мирослав Михайлович про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно і відновлення становища, що існувало до порушення інтересів позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями Господарського суду міста Києва у 2023-2005 роках стягнено з ТОВ «Перфект Пак» на користь ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість.

Після виникнення грошових зобов`язань перед ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 нерухоме майно, нерухоме майно, а саме виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (сонячна електростанція, РНОНМ: 1923103526240), перебувало у власності ТОВ «Перфект Пак» та було обтяжене іпотекою і забороною відчуження.

На момент передачі майна в іпотеку, директором та засновником ТОВ «Перфект Пак» був відповідач ОСОБА_3 .

У подальшому, на підставі договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, іпотекодержателя змінено з АТ «АКБ «Львів» на ТОВ «Командор Фінанс Груп», засновниками якого є ОСОБА_3 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_4 (50% статутного капіталу).

ТОВ «Командор Фінанс Груп» звернулося до ТОВ «Перфект Пак» із вимогою про погашення заборгованості у розмірі 15 871 127,59 грн у тридцятиденний строк з моменту її направлення та повідомило про намір у разі невиконання цієї вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки та зареєструвати право власності на нього.

Надалі, у зв`язку з невиконанням зазначеної вимоги, нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ «Командор Фінанс Груп», після чого відчужене на користь ОСОБА_3 , який у подальшому передав його як внесок до статутного капіталу ТОВ «АВІТРУ», засновником якого він також є.

Таким чином, у результаті вчинення вказаних правочинів нерухоме майно вибуло з власності боржника ТОВ «Перфект Пак» та наразі перебуває у статутному капіталі ТОВ «АВІТРУ».

При цьому засновником (кінцевим бенефіціарним власником) ТОВ «Перфект Пак», а також співзасновником ТОВ «Командор Фінанс Груп» і засновником ТОВ «АВІТРУ» є одна і та сама особа ОСОБА_3 .

За таких обставин, враховуючи вчинення послідовних правочинів щодо відчуження єдиного відомого активу боржника після виникнення заборгованості перед кредиторами, наявні підстави вважати, що такі дії спрямовані на виведення майна з-під можливого звернення стягнення та порушують права кредиторів. Зазначені правочини мають ознаки фраудаторних, тобто таких, що вчинені боржником на шкоду кредиторам з метою унеможливлення або утруднення задоволення їх вимог.

Позивачі вважають, що належним та ефективним способом захисту їхніх прав у спірних правовідносинах є звернення до суду з вимогами, спрямованими на відновлення становища, яке існувало до їх порушення, шляхом поновлення речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються до суду за місцезнаходженням такого майна або його основної частини.

У даному випадку позовні вимоги стосуються нерухомого майна, а саме: виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами - сонячної електростанції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 1923103526240). Тому дана позовна заява підлягає поданню до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, як до суду, визначеного за місцезнаходженням спірного нерухомого майна, відповідно до правил виключної територіальної підсудності.

З урахуванням наведеного, позивачі просять:

визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітру» від 23 вересня 2024 року, складений ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авітру» (код ЄДРПОУ 45109639), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. та зареєстрований в реєстрі за №1061, 1062;

визнати недійсним договір купівлі-продажу виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Сонячна електростанція, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923103526240), який посвідчений 24 лютого 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я.М. та зареєстровано в реєстрі за № 697;

скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно - права власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлямита спорудами Сонячна електростанція, загальною площею 16,3 кв.м, що складається з трансформаторної підстанції (літера А) загальна площа 5,9 кв.м, побутове приміщення (літера Б) загальна площа 8,7 кв.м, будівля охорони (літера В) загальна площа 1,7 кв.м, фотогальванічний модуль SRP-325-6PA (№1) – кількість – 720 шт., інвертори Huawei SUN200-63 KTL, кількість – 5 шт., огорожа №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923103526240) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Командор Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 43898777) на підставі іпотечного договору №4077 від 04.10.2019 (вчинену за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66540365 від 23 лютого 2023 року о 17:52:10 державного реєстратора Єзупільської селищної ради Івано-Франківської області Федорина Мирослава Михайловича) та зобов`язати державного реєстратора Єзупільської селищної ради Івано-Франківської області Федорина Мирослава Михайловича внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію припинення права власності на нерухоме майно – право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Сонячна електростанція, загальною площею 16,3 кв.м, що складається з трансформаторної підстанції (літера А) загальна площа 5,9 кв.м, побутове приміщення (літера Б) загальна площа 8,7 кв.м, будівля охорони (літера В) загальна площа 1,7 кв.м, фотогальванічний модуль SRP-325-6PA (№1)- кількість – 720 шт., інвертори Huawei SUN200 63 KTL, кількість – 5 шт., огорожа №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923103526240) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Командор Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 43898777);

відновити становище, яке існувало до порушення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , а саме: визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перфект Пак» (код ЄДРПОУ 37711540) право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Сонячна електростанція, загальною площею 16,3 кв.м, що складається з трансформаторної підстанції (літера А) загальна площа 5,9 кв.м, побутове приміщення (літера Б) загальна площа 8,7 кв.м, будівля охорони (літера В) загальна площа 1,7 кв.м, фотогальванічний модуль SRP-325-6PA (№1) кількість – 720 шт., інвертори Huawei SUN200-63 KTL, кількість – 5 шт., огорожа №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1923103526240), шляхом здійснення державним реєстратором прав на нерухоме майно державної реєстрації речового права на підставі документів, поданих керівником та/або уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40283128).

Короткий зміст оскаржуваної ухвали:

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2026 року повернуто позовну заяву ТОВ «Вуд Палеттен Експрес Сервіс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ТОВ «Авітру», ТОВ «Перфект Пак», ОСОБА_3 , Державного реєстратора Єзупільської селищної ради Федорина Мирослава Михайловича про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, визнання недійсним договору купівлі-продажу виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно і відновлення становища, що існувало до порушення інтересів позивачів.

Повертаючи позовну заяву суд виходив з того, що позивачі пред`являючи тричі аналогічний позов без урахування положень ст.188 ЦПК України та ст. 20 ГПК України, зловживають своїм процесуальним правом, з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ та зміни підсудності справи. Це відповідно до ст.44 ЦПК України є підставою для повернення позову.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:

ТОВ «Вуд Палеттен Експрес Сервіс» подано апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу, у якій зазначено, що ця ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність належного підтвердження повноважень представника позивачів.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером. Законодавство не містить вимоги про обов`язкове додаткове підтвердження повноважень керівника юридичної особи (зокрема, подання статуту, протоколу зборів чи інших документів), якщо такі відомості можуть бути встановлені з офіційних реєстрів.

Більше того, позивачами усунуто відповідний недолік шляхом подання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує повноваження директора на вчинення дій від імені товариства. Проте, суд проігнорував подані докази, застосував не передбачені законом вимоги, порушив принцип формальної визначеності процесу. Отже, висновок суду про відсутність повноважень представника є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам закону.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність розгляду спору в порядку господарського судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли не лише між юридичними особами, а й за участю фізичної особи; один із ключових правочинів (договір купівлі-продажу) укладений між юридичною та фізичною особою; позовні вимоги стосуються не лише корпоративних прав, а й речових прав на нерухоме майно та їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, такі спори можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо хоча б однією зі сторін є фізична особа, і спір не віднесений прямо до іншого виду судочинства.

Суд не врахував змішаний суб`єктний склад; комплексний характер цього спору; відсутність виключної підсудності господарського суду для всіх заявлених вимог.

Отже, висновок суду про господарську юрисдикцію є передчасним та юридично необґрунтованим.

Заявлені позовні вимоги є взаємопов`язаними, такими, що виникають з одного комплексу правовідносин та похідними одна від одної. Зокрема: визнання недійсними правочинів є підставою для скасування державної реєстрації, що у свою чергу, обумовлює відновлення попереднього правового становища.

Розгляд цих вимог у різних юрисдикціях створює ризик ухвалення взаємовиключних судових рішень, порушує принцип правової визначеності та суперечить правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що ефективний захист прав позивачів можливий лише в межах одного судового провадження.

Суд дійшов помилкового висновку про зловживання позивачами процесуальними правами. Водночас повторне звернення до суду прямо передбачене ч. 7 ст. 185 ЦПК України, кожне наступне подання позову зумовлене усуненням недоліків, а не наміром маніпуляції. Крім того, відсутні будь-які докази того, що позивачі діяли з метою затягування процесу, створення перешкод іншим учасникам.

Факт повторного подання позову не може розцінюватися як зловживання правом. Отже, висновок суду є необґрунтованим та таким, що суперечить практиці Верховного Суду.

Повернення позовної заяви без її розгляду по суті фактично призвело до обмеження права позивачів на судовий захист. Такі дії суду суперечать ст. 55 Конституції України, порушують принцип доступу до правосуддя та не відповідають стандартам справедливого суду.

З урахуванням наведеного, апелянт просив скасувати ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи:

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду:

Представник позивачів адвокат Легка О.Ю. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив цю скаргу задовольнити з підстав наведених у ній.

Відповідача та третя особа у судове засідання не з`явилися.

Суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення учасників справи про день, місце та час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим.

Вислухавши пояснення апелянта, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч.1 ст.2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частиною 3 ст. 30 ГПК України встановлено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15,16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1,12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Отже, суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до статті 13 ЦПК України, цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності, який передбачає, що сторони вільно розпоряджаються своїми процесуальними правами, зокрема правом визначати предмет і підстави позову, а також склад учасників справи, включаючи відповідачів і третіх осіб. Зазначене право є виключною дискрецією позивача.

Таким чином, визначення позивачем юридичних осіб як відповідачів і третіх осіб відповідає його процесуальному праву та не суперечить вимогам процесуального закону.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів .

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є захист цивільних прав та/або охоронюваних законом інтересів, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Пункт 4 частини першої статті 20 ГПК України передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20) виснувала, що спори щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Позивач зазначає відповідачем одного із фізичних осіб ОСОБА_3 , оспорюючи договір купівлі-продажу нерухомого майна, сторонами якого були юридична особа (продавець) і фізична особа(покупець) ОСОБА_3 , який потім передав це нерухоме майно до статутного капіталу юридичної особи. При цьому позивачі вказують, що ОСОБА_3 був учасником кількох юридичних осіб, пов`язаних із спірними правовідносинами.

З тексту позовної заяви не вбачається наявності спору щодо порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод або інтересів фізичних осіб, а спір має виключно господарський характер та стосується правовідносин між юридичними особами щодо об`єкта нерухомого майна, який використовується у господарській діяльності. Посилання апелянта на участь фізичної особи не змінює характеру спору, оскільки вирішальним є не формальний суб`єктний склад, а правова природа спірних відносин.

Однак, підлягає з`ясуванную коли ОСОБА_3 став учасником ТОВ «КОМАНДОР ФІНАНС ГРУП», чи був він учасником цієї юридичної особи на день укладення спірного договору купівлі-продажу і чи цей правочин був пов`язаний із господарською діяльністю.

Спори про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу господарського товариства підлягають виключній підсудності (ч. 1 ст. 30 ГПК України), та підлягають розгляду господарськими судами, якщо вони тільки не пов`язані із сімейними і спадковими правовідносинами. Підсудність визначається виключно за місцезнаходженням нерухомого майна (або основної його частини), оскільки спір стосується прав на нерухомість.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням правочинів щодо нерухомого майна, внесеного до статутного капіталу юридичної особи, а також договору купівлі-продажу майна у зв`язку із господарською діяльністю, яке використовується у господарській діяльності суб`єктів господарюванн . Отже, спірні правочини стосуються майна, яке перебуває у сфері господарського обороту і використовується для здійснення підприємницької діяльності, що, ймовірно, свідчить про їх господарський характер, але із наявних у суду матеріалів не можливо визначити чи дійсно договір купівлі-продажу не пов`язаний із сімейними чи спадковими правовідносинами.

Суд першої інстанції дійшов не правильного висновку по повернення позовної заяви у зв`язку із об`єднанням в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, вказавши про зловживання позивачами процесуальними правами.

Суд мав визначитися яку процесуальну дію слід вчинити: або відмовити у відкритті провадження у справі на підставі пунту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, або вирішити питання про відкриття провадження у справі за відсутності інших недоліків позовної заяви і під час розгляду справи з`ясувати чи підлягає справа розгляду в порядку цивільного судочинства і в залежості від цієї обставини ухвалити відповідне

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374,379,381- 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Легкої Олени Юріївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експрес Сервіс», задовольнити.

Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2026 року – скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадках та порядку, передбачених ЦПК України.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин

Повний текст постанови складено 21 серпня 2026 року