Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №644/7374/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/7374/26

Провадження № 2/644/4939/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Кандиби О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, посилаючись на наступне.

Квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на праві спільної сумісної власності належить позивачу - ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер сина позивача - ОСОБА_5 , після чого відкрилася спадщина у виді 1/6 частки вищевказаної квартири. До цього, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 . Позивач є спадкоємцем першої черги, проте дізнався, що на квартиру накладено арешт на підставі трьох постанов органів ВДВС від 24.03.2010, від 11.05.2010 та від 11.05.2018. Однак, суми боргу за виконавчими провадженнями сплачені. У зв`язку із цим позивач просить зняти арешти з квартири, які були накладені на підставі трьох постанов органів ВДВС від 24.03.2010, від 11.05.2010 та від 11.05.2018.

1.2. Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, заяви про розгляд справи без його участі також не надав.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2.Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Згідно з свідоцтвом про право власності на житло, посвідченого 04.01.1995 Харківським міським бюро технічної інвентаризації, право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 належить позивачу - ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 .

Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 . У постанові вказано, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.01.2025 та від 13.02.2025 наявні наступні обтяження:

- арешт нерухомого майна на підставі постанови Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ від 24.03.2010, об`єкт обтяження: квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 ;

- арешт нерухомого майна на підставі постанови Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ від 11.05.2010, об`єкт обтяження: квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 ;

- арешт нерухомого майна на підставі постанови міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова від 11.05.2018 № 55897873, об`єкт обтяження: все нерухоме майно, власник ОСОБА_5 .

У інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.01.2025 та від 13.02.2025 вказані відомості, які є аналогічними відомостям, що викладені вище.

2.2. У листі начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.06.2024 № 94078 вказано, що не знайдено виконавчі провадження, які б перебували на виконанні у відділі щодо арешту на майно ОСОБА_1 . Разом з тим, наявні відомості про три інших виконавчих провадження щодо ОСОБА_1 : у виконавчому провадженні ВП 20242369 стягувачем була держава, у виконавчому провадженні ВП 20242225 стягувачем було ТУ ДСА, а у виконавчому провадженні ВП 20242072 стягувачем було КП “ХТМ”.

Згідно з листом керівника апарату Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 10.06.2024 за період з 2008 по 2010 року справ, по яким ОСОБА_1 є відповідачем не зареєстровано.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

3.2. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

3.3. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 вказано, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зазначає, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна. Погашення боржником заборгованості в рамках виконавчого провадження чи завершення виконавчого провадження з інших підстав не впливає на те, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту має бути саме боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Разом з тим, в даному випадку позивач визначив відповідачем орган державної виконавчої служби, а не осіб, в інтересах яких було накладено арешт на майно позивача у двох виконавчих провадженнях. Суд вважає, що стосовно зняття арештів майна за постановами органу ДВС від 24.03.2010 та від 11.05.2010 таке визначення відповідача є виправданим, оскільки позивачем було вжито вичерпних заходів щодо з`ясування змісту та складу учасників виконавчих проваджень, в рамках яких були винесені постанови про арешт його майна, проте ці заходи не дозволили встановити хто саме був стягувачем у виконавчих провадженнях. Зокрема, у листі начальника Індустріального відділу ДВС у місті Харкові від 10.06.2024 вказано, що не знайдено виконавчі провадження, які б перебували на виконанні у відділі щодо арешту на майно ОСОБА_1 , а згідно з листом керівника апарату Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 10.06.2024 за період з 2008 по 2010 року справ, по яким ОСОБА_1 є відповідачем не зареєстровано.

Суд також звертає увагу, що відсутні достовірні відомості про те, що саме позивач ОСОБА_1 був боржником у невстановлених виконавчих провадженнях, в рамках яких було накладено арешт на його майно за постановами органу ДВС від 24.03.2010 та від 11.05.2010. Тобто, захист прав позивача в даному випадку має відбуватися саме в порядку позовного провадження, а не в порядку подання скарга на дії державного виконавця.

В підсумку суд вважає, що наявні підстави для зняття арешту з квартири позивача, який був накладений за постановами органу ДВС від 24.03.2010 та від 11.05.2010, оскільки відсутні відомості про те, що виконавчі провадження, в рамках яких було накладено ці арешти, стосуються позивача та досі зберігають свою актуальність (не є завершеними).

4.2. Стосовно зняття арешту, який був накладений постановою виконавця від 11.05.2018 в рамках виконавчого провадження № 55897873, де боржником був померлий син позивача ОСОБА_5 , суд зазначає, що відповідачем за цієї вимогою має бути особа, в інтересах якої було накладено арешт (стягувач). Позивач не надав до суду доказів того, яка саме особа були стягувачем у вказаному виконавчому провадженні та не вказав цю особу в якості відповідача.

Таким чином, позов в частині вимоги про зняття арешту за постановою від 11.05.2018 подано до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, позивач має право звернутися до суду з аналогічним позовом в частині зняття арешту за постановою від 11.05.2018, вказавши в якості відповідача (відповідачів) осіб, в інтересах яких було накладено арешт на майно у відповідному виконавчому провадженні.

5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у позов задоволено частково, проте позивач не просив стягнути на його користь будь-які судові витрати. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна – задовольнити частково.

Зняти арешти, які були накладені на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , за реєстраційними номерами обтяження:

- № 9653491 від 24.03.2010 на підставі постанови Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ № 278-13/10 від 24.03.2010;

- № 10187180 від 30.08.2010 на підставі постанови Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ № 653-10/10 від 11.05.2010.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН