Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №399/721/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/721/26

провадження № 2/399/600/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шуліки О.О.,

за участі секретаря Бобрик І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивач прохає розірвати шлюб, який 29 жовтня 1983 року зареєстрований у Коробчинській сільській раді Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис 23.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29 жовтня 1983 року він, ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 »), який зареєстрували у Коробчинській сільській раді Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис № 23. Під час спільного проживання в них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є повнолітніми та проживають окремо. З 2018 року вони не підтримують з відповідачем подружні стосунки, проживають окремо, тому що за час спільного проживання він переконався, що у них немає спільних інтересів, окрім дітей. Він не має бажання бути разом із відповідачем, проживають кожен своїм життям і не переймаються проблемами іншого. Подальше спільне проживання однією сім`єю є неможливим. Він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією спільно подати заяви про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, але постійно отримував відмови. За таких обставин позивач звернулась до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17.07.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, завчасно надав до канцелярії суду заяву та прохав розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, завчасно надала до канцелярії суду заяву, відповідно до якої зазначено, що позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає в повному обсязі. Прохає справу розглянути без її участі. після розірвання шлюбу залишити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , 29 жовтня 1983 року зареєстрували шлюб у Коробчинській сільській раді Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис №43, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 29.10.1983 року, серії НОМЕР_1 .

З матеріалів справи вбачається, що сторони не підтримують шлюбні відносини з підстав відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на обов`язки подружжя, що призвело до втрати почуттів поваги та любові.

Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11 стаття 5 про рівноправність кожного з подружжя кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.3, ч.4 ст.56 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до статей 110,112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Згідно із положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до частини третьої статті 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною третьою статті 115 Сімейного кодексу України визначено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що подальше спільне подружнє життя сторін і збереження їх шлюбу суперечить інтересам кожного з них та інтересам їх дитини, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.

З огляду на те, що відповідач просила змінити своє прізвище на дошлюбне, ОСОБА_2 має право надалі іменуватися дошлюбним прізвищем « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81,137,141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований у Коробчинській сільській раді Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис №23.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_3 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Дане рішення суду, після набрання ним законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кіровоградського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області Шуліка О.О.