Вирок від 24 серпня 2026 р. у справі №386/1779/25 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1779/25

Провадження № 1-кп/386/111/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Голованівськ, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025121110000293 дані про які внесені до ЄРДР 16.06.2025 відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Липовеньке, Голованівського району, Кіровоградської області, українки, гр. України, освіта базова середня, одружена, на утриманні четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , стан здоровя задовільний, не депутат, працездатна, тимчасово не працююча, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаюча АДРЕСА_1 , раніш не судима:

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинила умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого ОСОБА_8 , при таких обставинах :

25.05.2025 близько 17 години, точного часу досудовими розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 та її батько ОСОБА_8 , знаходились в будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 діючи умисно, завдала ОСОБА_8 удар кулаком лівої руки в область голови по обличчю з лівого боку, від чого останній втративши рівновагу впав на правий бік, після чого ОСОБА_4 нанесла йому ще близько 6-7 ударів ногами, по голові та ребрам з правого боку, внаслідок чого спричинила тілесні ушкодження, у вигляді: множинних саден обличчя та волосяної частини голови, закритих переломів другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого, сьомого ребра, які згідно висновку експерта № 127 від 17.07.2025 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступення тяжкості, за критерієм тривалого розладу здоров`я.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнала повністю, та суду показала, що кримінальне правопорушення нею було вчинено за тих обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Щиро розкаюється у скоєному, просила не позбавляти її волі.

Потерпілий у кримінальному проваджені ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та беручи до уваги думку прокурора, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачена ОСОБА_4 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності її позиції у суду немає.

Суд роз`яснив обвинуваченій ОСОБА_4 , що при таких обставинах вона позбавляється права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченої ОСОБА_4 , а також у тому, що вона усвідомлює неможливість оскаржити обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

По місцю проживання обвинувачена характеризується позитивно, стан здровя задовільний - на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, на утриманні перебуває 4 неповнолітніх дітей, раніш не судима.

У відповідності до наданої досудової доповіді Гайсинським районним відділом №2, філії Державної установи «Центр пробації», у Вінницькій вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, та ризик небезпеки для суспільства ОСОБА_4 оцінюється як середній.

Суд, заслухавши обвинувачену, з`ясувавши позицію прокурора, ОСОБА_4 доведена повністю, дії обвинуваченої суд кваліфікує по ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд згідно ст.66 КК України вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд згідно ст.67 КК України рахує вчинення кримінального правопорушення щодо особи з котрою винна перебуває у сімейних відносинах.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про її особу.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення.

В Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому навіть без впливу , спричиненого відбуванням покарання .

Кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Враховуючи національні та Європейські закони, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання, суд вважає, що обвинуваченій слід обрати міру покарання в межах санкції передбаченої ч.1 ст.122 КК України.

Разом з тим суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без впливу, спричиненого відбуванням покарання, тобто без ізоляції від суспільства, та застосувати відносно неї вимоги ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнити з випробуванням.

Окрім цього суд вважає за необхідне у відповідності до п.5 ч.1 ст.91 -1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Підстав, для застосування вимог ст. 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченій суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судові витрати відсутні.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання по ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два ) роки.

У відповідності до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п.5 ч.1 ст.91 -1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці та покласти на неї обовязок пройти цю програму, виконання якої покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання засудженої.

Речові докази по справі:

Історію хвороби стаціонарного хворого №2768 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , передану на зберігання КНП «Голованіська лікарня», залишити в КНП «Голованіська лікарня».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд на протязі 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в залі судового засідання, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1