Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №350/818/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/818/26

Номер провадження 2/350/755/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про призначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

установив:

Стислий виклад позиції позивача

У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його мати ОСОБА_2 постійно проживала у с. Сливки Калуського району Івано-Франківської області та за життя була співвласницею 1/2 частини домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина зазначеного домоволодіння належить позивачу ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилася спадщина на належну їй 1/2 частину вказаного домоволодіння. Позивач зазначає, що відповідно до статті 1261 ЦК України він є спадкоємцем першої черги за законом та бажає прийняти спадщину.

З метою оформлення спадкових прав позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак листом нотаріуса Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори №85/01-16 від 22 травня 2026 року йому повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для її прийняття.

Позивач вважає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, оскільки володів інформацією про відсутність інших осіб, які претендували б на спадкове майно, а після смерті матері фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Крім того, будучи співвласником домоволодіння, вважав, що таким чином прийняв спадщину, у зв`язку з чим своєчасно із заявою про її прийняття до нотаріуса не звернувся. Просить надати додатковий строк, що дасть можливість оформити спадкові права відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Родіков І.С. у судове засідання не прибули. Представник позивача адвокат Родіков І.С. подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області у судове засідання не прибув.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У зв`язку з припиненням суддею Сокирко Л.М. здійснення повноважень судді та проведенням повторного автоматизованого розподілу судової справи, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справу №350/818/26 передано у провадження судді Пулика М.В.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини прийнято до провадження судді Пулика М.В. та призначено до судового розгляду по суті.

Інших заяв та клопотань, які підлягали б вирішенню судом, учасниками справи не подано.

Судом установлено, що ОСОБА_2 постійно проживала у с. Сливки Калуського району Івано-Франківської області та за життя була співвласницею 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина зазначеного домоволодіння належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 лютого 2007 року (а.с.13-14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с.9), ОСОБА_1 є її сином (а.с.5).

Бажаючи оформити свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину, позивач звернувся до Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори із відповідною заявою. Листом нотаріуса №85/01-16 від 22 травня 2026 року йому повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском установленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.6).

Позивач після смерті матері фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки є співвласником домоволодіння, вважав, що таким чином прийняв спадщину, а також володів інформацією про відсутність інших осіб, які претендували б на спадкове майно, у зв`язку з чим своєчасно із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , однак у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини не подав, у зв`язку з чим позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку та звернувся до суду з вимогою про визначення йому додаткового строку для подання такої заяви.

Оцінка суду

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.1-4 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Право громадян на власність, як важливий атрибут правової держави та демократичного суспільства, закріплено у Конституції України. Так, статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Крім того, відповідно до положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом.

Відповідно до роз`яснень пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, та чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями статей 13 та 81 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін.

Згідно зі статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 1272 ч.3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визнати йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зазначені позивачем обставини, а саме те, що після смерті матері він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, є співвласником домоволодіння, частина якого входить до складу спадщини, знав про відсутність інших осіб, які претендували б на спадкове майно, та у зв`язку з цим помилково вважав, що фактичного володіння таким майном достатньо для прийняття спадщини, на переконання суду, у своїй сукупності свідчать про наявність поважних причин, які перешкодили йому у встановлений законом строк подати заяву про прийняття спадщини.

Суд також враховує, що відповідач проти задоволення позову не заперечує, спору щодо спадкового майна між іншими особами не встановлено, а надання позивачу додаткового строку саме по собі не вирішує питання про належність йому спадкового майна, а лише надає можливість реалізувати право на звернення із заявою про прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Тому суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 пропущеним ОСОБА_1 з поважних причин.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.08.2026.

Суддя: