Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №212/13632/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/13632/26

1-кп/212/1417/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42026042070000081 від 18.08.2026 року з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, з середньо-спеціальною, незаміжньої, не працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимої: 31.10.2024 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, -

в с т а н о в и в:

Згідно із встановлених обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.10.2024 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначено покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин. 10.12.2024 року вирок надійшов на виконання до Покровського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області (далі - орган пробації), де службовими особами філії 27.12.2024 року ОСОБА_2 було поставлено на облік. 27.12.2024 року службовими особами уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_2 ознайомлено, роз`яснено умови та порядок відбування покарання у виді громадських робіт, передбачених ст. 37 КВК України, приписи ч. 3 ст. 40 КВК України щодо ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. Також роз`яснено, що у випадку ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, на підставі ч. 2 ст. 389 КК України, її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, про що відібрано підписку та видано направлення до КУ «Будинок нічного перебування» КМР, що знаходиться за адресою: вул. Леона Штріппельмана, буд. 50А, в Покровському районі м. Кривого Рогу, для відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт з 30.12.2024 року. Наказом директора КУ «Будинок нічного перебування» КМР за №123 від 30.12.2024 року ОСОБА_2 прийнято для відбування покарання у виді громадських робіт на території закладу та складено графік виходу на роботу, відповідно до якого вона повинна відпрацьовувати по 4 години громадських робіт у період часу з 09:00 години по 13:00 годину кожного дня, окрім суботи та неділі, для виконання робіт з благоустрою території в період з 30.12.2024 року, де остання в подальшому відпрацювала 24 години із встановлених вироком суду 200 годин.

Однак ОСОБА_2 , будучи належним чином ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт та попереджена про наслідки ухилення від відбування призначеного їй покарання, переслідуючи прямий умисел на ухилення від відбування призначеного їй покарання, з метою невиконання покладених обов`язків, в порушення порядку та умов відбуття покарання, та ухилення від правосуддя в частині встановленого порядку виконання вироку, без поважних причин в період з 07.01.2025 року по 31.01.2025 року не прибула до КУ «Будинок нічного перебування» КМР для відбування громадських робіт згідно установленого графіку.

В подальшому, 10.06.2026 року ОСОБА_2 повторно вручено направлення для відбування призначеного судом покарання, згідно якого вона повинна була 11.06.2026 року з`явитися до КУ «Будинок нічного перебування» КМР та приступити до відбування покарання у виді 176 годин громадських робіт починаючи з 11.06.2026 року кожного дня, окрім суботи та неділі, в період часу з 09:00 години по 13:00 годину.

Однак, ОСОБА_2 будучи належним чином ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт та попереджена про наслідки ухилення від відбування призначеного їй покарання, переслідуючи прямий умисел на ухилення від відбування призначеного їй покарання, з метою невиконання покладених обов`язків, в порушення порядку та умов відбуття покарання, та ухилення від правосуддя в частині встановленого порядку виконання вироку, без поважних причин до КУ «Будинок нічного перебування» КМР для відбування громадських робіт не прибула.

13.07.2026 року засудженій ОСОБА_2 повторно вручено направлення для відбування призначеного судом покарання згідно якого вона повинна була 14.07.2026 року з`явитися до КУ «Будинок нічного перебування» КМР та приступити до відбування покарання у виді 176 годин громадських робіт починаючи з 20.07.2026 року кожного дня, окрім суботи та неділі, в період часу з 09:00 години по 13:00 годину. Наказом директора КУ «Будинок нічного перебування» КМР №59 від 20.07.2026 року ОСОБА_2 прийнято для відбування покарання у виді громадських робіт на території закладу та складено графік виходу на роботу, відповідно до якого вона повинна відпрацьовувати по 4 години громадських робіт у період часу з 09:00 години по 13:00 годину кожного дня, окрім суботи та неділі, для виконання робіт з благоустрою території та допоміжних робіт за виробничою необхідністю в період з 20.07.2026 року, де остання в подальшому відпрацювала 4 години із 176 годин.

Однак, ОСОБА_2 будучи належним чином ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт та попереджена про наслідки ухилення від відбування призначеного їй покарання, переслідуючи прямий умисел на ухилення від відбування призначеного їй покарання, з метою невиконання покладених обов`язків, в порушення порядку та умов відбуття покарання, та ухилення від правосуддя в частині встановленого порядку виконання вироку, без поважних причин в період з 21.07.2026 року по 31.07.2026 року не прибула до КУ «Будинок нічного перебування» КМР для відбування громадських робіт згідно установленого графіку.

Отже, ОСОБА_2 будучи попередженою про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України за порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді громадських робіт, діючи умисно з метою невиконання покладених обов`язків, в порушення порядку та умов відбуття покарання, та ухилення від правосуддя в частині встановленого порядку виконання вироку, без поважних причин не відбула 172 години, тобто систематично не виконувала встановлені обов`язки, порушувала порядок та умов відбування покарання, що відповідно до ст. 37 та ч. 3 ст. 40 КВК України є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт.

Таким чином ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 389 КК України за ознаками ухилення засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачена, у присутності захисника, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.

Отже, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, а замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та ухвалює вирок.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 , а її дії є вірно кваліфікованими за ст. 389 ч. 2 КК України як ухилення засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт.

Суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченій виду і міри покарання приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, маючи судимість, не знятою та не погашеною у встановленому законом порядку.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_2 .

Враховуючи особу обвинуваченої та характер скоєного нею кримінального проступку, суд дійшов висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у вигляді пробаційного нагляду в межах, визначених кримінальним законом.

Натомість, ОСОБА_2 була засуджена за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року за ч. 1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт, після чого вчинила інше кримінальне правопорушення, тому при призначенні обвинуваченій покарання за ч. 2 ст. 389 КК у виді пробаційного нагляду слід визначити остаточне покарання ОСОБА_2 із застосуванням положень ст. 71, 72 КК України.

Так за п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт; одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

В цьому сенсі суд вказує, що положення ч. 4 ст. 3 КК України, якими забороняється застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією, стосується не всіх норм КК України, а лише тих, які встановлюють протиправність і караність діянь, тоді як норми ст. 72 КК України за своєю суттю є регулятивними.

Таким чином у даному випадку не йдеться про можливе застосування кримінального закону за аналогією, а йдеться про використання вже наявних положень закону, адже покарання у виді пробаційного нагляду, громадських робіт та обмеження волі наявні як у змісті ст. 51 КК України, так в положеннях ст. 72 КК, тому в цьому разі фактично йдеться про використання судом для перерахунку одного виду покарання в інше наявної у кримінальному законі техніко-законодавчої схеми.

Отже, вбачається правильним використанням закону України про кримінальну відповідальність наявне застосування шляхом використання суміжних еквівалентів, передбачених положеннями ст. 72 КК України, через взаємне співвідношення основних покарань у виді громадських робіт та пробаційного нагляду до іншого виду основного покарання, тобто до обмеження волі.

При цьому суд бере до уваги, що взаємне співвідношення основних покарань у виді громадських робіт і пробаційного нагляду до різних видів основних покарань згідно з положеннями ст. 72 КК України може давати різні результати таких співвідношень.

Враховуючи це, є вірним застосуванням судом закону про кримінальну відповідальність того з наявних в законі співвідношень, яке є найбільш сприятливим для інтересів обвинуваченого, засудженого, а саме співвідношення до основного покарання у виді обмеження волі, результатом якого є еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 12 травня 2025 року по справі № 638/7426/24.

Отже, виходячи з викладеного вмотивування, вбачається, що при співвідношенні покарань у виді громадських робіт та пробаційного нагляду слідує, що одному дню пробаційного нагляду відповідає вісім годин громадських робіт.

Таким чином при призначенні обвинуваченій покарання за ч. 2 ст. 389 КК у виді пробаційного нагляду за ч. 1 ст. 71 КК суд дійшов висновку, що невідбуте ОСОБА_2 покарання у виді 172 годин громадських робіт відповідає 21,5 дням пробаційного нагляду.

Зважаючи на викладене вмотивування, суд вказує, що ОСОБА_2 слід визначити остаточне покарання із застосуванням положень ст. 71, 72 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини справи та дані винної особи, шляхом часткового приєднання до знову призначеного покарання за ст. 389 ч. 2 КК невідбутої частини покарання обвинуваченої за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 31 жовтня 2024 року в виді 20 днів пробаційного нагляду.

Керуючись ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, та призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 389 ч. 2 КК України у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду.

Згідно із ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст. 71, 72 КК України шляхом приєднання до заново призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року у виді 20 (двадцяти) днів пробаційного нагляду остаточно визначити покарання ОСОБА_2 в виді 2 (двох) років 20 (двадцяти) днів пробаційного нагляду.

Згідно із ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1