Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №201/11773/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/11773/26

Провадження № 3/201/2287/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Денисенко С.М.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з УПП в Дніпропетровській області, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2026 року о 12 годині 30 хвилин в м. Дніпро, Узвіз Близнюківський, буд. 131, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 111740, н.з. НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, а саме, був позбавлений права керування Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року на 3 роки, тож дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а.ПДР – керування транспортними засобами особою, яка не має права керування таким транспортним засобам, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв або клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності суду не надав, що свідчить про його неявку без поважних причин, станом розгляду справи не цікавився, хоча обізнаний про складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено до якого суду він спрямовується на розгляд. Судом було направлено судову повістку на адресу, вказану у протоколі про адміністративне правопорушення. Інші засоби зв`язку у протоколі та доданих до нього матеріалах відсутні. Отже, судом виконані вимоги закону щодо належного повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду, всіма можливими засобами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, про яке він повідомлений належним чином, суд вважає можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729471 від 26 липня 2026 року, рапортом працівника поліції, карткою обліку адміністративного правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП впродовж року, відеозаписом, зафіксованим на диску.

Отже, враховуючи, що згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При визначені виду і розміру стягнення враховую характер та систематичність вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, суд не застосовує адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо права власності на транспортний засіб ВАЗ 111740, н.з. НОМЕР_1 , при цьому в протоколі вказано, що він належить ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Суддя О.С. Конопленко