Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №175/13224/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/13224/26

Провадження № 1-кп/175/1134/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026053390000134 від 30 липня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, сержант із матеріального забезпечення 3 стрілецької роти 1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , старший сержант, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.02.2026 № 38 старшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду сержанта із матеріального забезпечення 3 стрілецької роти 1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період, старший сержант ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Так, згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

За ч. 4 ст. 15 Закону особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспит. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 15 Закону, теоретичний і практичні іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У свою чергу, за ч. 9 ст. 15 Закону, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведеним положенням кореспондують норми абз. 2 ч. 2 ст. 16 вказаного закону, за якими водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Проте, старший сержант ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань, громадян.

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.

У 2022 році, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у невстановленому місці у старшого сержанта ОСОБА_3 виник злочинний умисел на використання завідомо підробленого документу, а саме бланк посвідчення водія, що надає право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2022 році, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у невстановленому місці, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив онлайн-купівлю у мережі Інтернет, шляхом надання анкетної інформації про свою особу та своє фотозображення, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, завідомо підробленого документа, а саме бланку посвідчення водія категорії «А1», «А», «В1», «В», «D» серії НОМЕР_3 терміном дії з 25.05.2021 по 24.05.2051 ТСЦ 1249 на своє ім`я, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія видається державним органом у чітко встановленому законом порядку, переслідуючи мету на використання підробленого офіційного документу, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, а саме бланк посвідчення водія, що дає право на керування транспортним засобом.

Так, 30.07.2026 о 10 годині 08 хвилин, старший сержант ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_4 та рухаючись по вул. Тріумфальній, біля буд. 1 у місті Краматорськ, Донецької області був зупинений працівником поліції сектору реагування патрульної поліції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області з метою перевірки документів на підставі ст.ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію» та діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, на законну вимогу працівника поліції, пред`явив для підтвердження своєї особи та права керування транспортним засобом відповідної категорії, завідомо підроблений бланк посвідчення водія категорії «А1», «А», «В1», «В», «D» серії ВХМ № 185607 терміном дії з 25.05.2021 по 24.05.2051 ТСЦ 1249, видане на ім`я ОСОБА_3 та яке не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланку та посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, чим використав завідомо підроблений документ.

Враховуючи викладене, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Відповідно до заяви ОСОБА_3 про визнання ним винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника ОСОБА_4 обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З огляду на позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника, прокурора, враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив використання завідомо підробленого документа.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для його виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, характер його діяння, форму та ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При обранні обвинуваченому міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, зокрема, що останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, згідно службової характеристики військової частини НОМЕР_1 зарекомендував себе з позитивної сторони і тому, суд вважає за можливе призначити останньому міру покарання в межах, встановлених в санкції статті - у виді штрафу, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої згідно ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн на користь держави.

Попередити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що ухилення від сплати штрафу потягне кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати на залучення судових експертів, згідно висновку експерта №СЕ-19/105-26/8828-ДД у сумі 2888,16 грн.

Речові докази:

-бланк посвідчення водія з серією та номером НОМЕР_5 , виданий на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1