Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №702/1035/24 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/1035/24

Провадження № 2/702/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Барської Т.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів.

Стверджує, що 29.09.2008 вона з відповідачем уклали шлюб, від якого мають спільних неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , 2008 року народження, та ОСОБА_4 , 2010 року народження, які проживають з позивачем та знаходиться на її утриманні.

У добровільному порядку відповідач матеріальну допомогу дітям не надає, а позивач не має можливості самостійно утримувати дітей та повністю забезпечувати її коштами для придбання одягу, продуктів харчування, належного відпочинку, тощо.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Постановленою 26.11.2024 суддею Максименком Д.Р. ухвалою позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі і призначений її судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

27.12.2024 Монастирищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Максименка Д.Р. зупинив провадження у зазначеній справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 у цій цивільній справі визначений новий склад суду в складі головуючої судді Барської Т.М., оскільки суддя Максименко Д.Р. відбув у довготривалу відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.

29.07.2026 суддя Барська Т.М. цивільну справу №702/1035/24 прийняла до свого провадження, поновила у ній провадження та призначила її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та їх представників.

Відповідач 21.08.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позов про стягнення аліментів у заявленому розмірі не визнає, оскільки він належним чином виконує свій обов`язок щодо утримання дітей та систематично і добровільно надає дітям матеріальну допомогу. На переконання відповідача, позивач не довела, що він ухиляється від утримання дітей, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Права та обов`язки матері і батька дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу ( ст.121 СК України).

Судом встановлено, що з 29.09.2008 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 29.09.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис 107 (а.с.6).

ОСОБА_2 , відповідач у справі, є батьком, а ОСОБА_1 , позивач у справі, є матір`ю:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 13.11.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Монастирищенським районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис №146 (а.с.5);

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 09.07.2010 виконавчим комітетом Сатанівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, актовий запис №07 (а.с.4);

Діти станом на дату звернення до суду проживають разом з позивачем по АДРЕСА_1 та перебувають на утриманні сім`ї, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №255 та витягом №226 про зареєстрованих у житловому приміщенні (а.с.7, 8).

Відповідач ОСОБА_2 01.05.2024 знятий з реєстрації в с. Сатанівка Уманського району Черкаської області та вибув у село Танське Уманського району Черкаської області (а.с.14).

Копія договору про сплату аліментів на дітей, у якому визначений розмір та строки їх виплати, суду не надана.

Встановлені судом обставини сторони не оспорюють.

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2024 року в справі № 759/14761/22, від 19 грудня 2022 року в справі № 643/3223/21 та ін.).

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на яку власне і стягуються аліменти (див. постанову Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 188/1029/19).

Додані до позовної заяви та досліджені судом докази підтверджують, що неповнолітні ОСОБА_5 , 2008 року народження, та ОСОБА_6 , 2010 року народження, проживають з матір`ю по АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 у 2024 році вибув у село Танське Уманського району, тому, з урахуванням сталої практики Верховного Суду, саме матір дітей, вона ж позивач по справі, є особою, на користь якої підлягають стягненню аліменти.

Водночас, згідно з приписами ч.1. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Такого укладеного у письмовій формі та посвідченого нотаріусом договору суду не надано, тому доводи відповідача про добровільне утримання ним своїх власних дітей належними і допустимими доказами не доведені.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.

При цьому суд враховує, що положення ст. 180 СК України зобов`язують обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.2, 3 ст.183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Визначаючи розмір аліментів на дітей, ураховуючи принцип розумності і справедливості, зважаючи на те, що відповідач за віком є працездатним, зважаючи на те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Аліменти підлягають до стягнення відповідно до ч.1 ст.191 СК України від дня пред`явлення позову, тобто з 07.11.2024.

Суд вважає за необхідне на підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі станом на час подачі позову до суду - 1 211,20 гривень, від сплати якого позивач була звільнена відповідно до положень п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 206, 258-260, 263-265, 274-279, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його доходів щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.11.2024 до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються до досягнення найменшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1 211 (одна двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання с. Танське Уманського району Черкаської області, 20334, РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду ухвалене 25.08.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА