Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №566/686/26 — Млинівський районний суд Рівненської області

справа № 566/686/26

провадження № 2/566/683/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого - судді Лободзінського А.С.

при секретарі судового засідання Подолець Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в Млинівський районний суд Рівненської області з позовною заявою до Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, в якій просила визнати за нею право власності, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, на земельну ділянку в розмірі 0,2500 га, надану для обслуговування і будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд що розташована в с.Лукарівка Дубенського району Рівненської області, посилаючись на неможливість одержання свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на вказане майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Рівне Рівненської області померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку площею 0,2500 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Лукарівка, Млинівського (на даний час Дубенського) району Рівненської області.Відповідно до заповіту від 07.12.2004 року, посвідченого старостою Перемилівського старостинського округу Млинівської селищної ради покійна ОСОБА_2 зробила розпорядження на випадок своєї смерті, заповівши все належне їй майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось, і взагалі, все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті – ОСОБА_1 . Позивачка вчасно прийняла спадщину по заповіту після смерті ОСОБА_2 шляхом спільного проживання із спадкодавцем, інших спадкоємців, що прийняли спадщину або мають право на обов`язкову частку в спадщині немає, однак при зверненні до приватного нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,2500 га, що належала покійній ОСОБА_2 згідно державного акту серії ЯИ №652694, останньою було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, так як відсутній оригінал правовстановлюючого документа, а також через відсутність державної реєстрації права власності на земельну ділянку, на ім`я ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з цим, позивач змушена звернутися до суду.

В судове засідання представник позивача – адвокат Музика-Дубравський В.А. не з`явився, звернувся до суду з письмовим клопотанням у якому просив задовольнити позовні вимоги та розглядати справу у відсутності позивача та у його відсутності. (а.с.50)

Представник відповідача – Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, хоча про час і дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, від відповідача надійшло письмове повідомлення, в якому зазначено, що Млинівська селищна рада Дубенського району при ухваленні судом рішення покладається на розсуд суду. (а.с.23-24,49)

Відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав, суд ухвалює під час судового засідання рішення про задоволення позову.

Оскільки, відповідач позов визнає і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка проживала на момент своєї смерті з позивачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.4-5)

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким зробила розпорядження на випадок своєї смерті, заповівши все майно, яке належатиме їй на день смерті позивачу ОСОБА_1 . Отже, позивач є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за заповітом. (а.с.40)

Згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №652694, виданого 17.02.2010 року, (оригінал якого було втрачено) померлій ОСОБА_2 на підставі рішення Перемилівської сільської ради № 187 від 22.12.2009 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Лукарівка Млинівського району Рівненської області. (а.с.46)

З матеріалів справи видно, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 за правилом ст. 1269 ЦК України, на що вказують матеріали цивільної та спадкової справ. Проте, на належну спадкодавцю земельну ділянку площею 0,2500 га вона не одержала свідоцтва про право на спадщину за заповітом з незалежних від неї причин, а саме, у зв`язку з відсутністю оригіналу Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №652694, виданого 17.02.2010 року.

За правилами встановленими в ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Стаття 1233 ЦК України визначає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. (ч.1, 3 ст.1268 ЦК України).

Позивачка є спадкоємицею за заповітом та вчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом спільного проживання із спадкодавцем, а також зверненням до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. (ст.392 ЦК України).

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області відомо, що покійній ОСОБА_2 був виданий Державний акт серії ЯИ №652694 на земельну ділянку площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер – 5623886400:03:001:0010). (а.с.13)

Даний правовстановлюючий документ був втрачений за невідомих обставин.

Згідно п. 4.14. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок №296/5) свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Пункт 4.18. глави 10 розділу ІІ Порядку №296/5 визначає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Пункт 3 глави 7 розділу І Порядку №296/5 встановлює, що документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Як видно з інформації з ДРРП від 06.05.2026 за параметрами запиту: кадастровий номер земельної ділянки: 5623886400:03:001:0010, відомості у реєстрах – відсутні. (а.с.14)

Таким чином, з огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд прийшов до висновку що позивач, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_2 , набула право власності на спадкове майно за заповітом на законних підставах, однак це її право є невизнаним, а тому підлягає захисту.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 16, 328, 1216, 1269, 1298 ЦК України, ст.81 Земельного Кодексу України, керуючись статтями 12, 13, 19, 89, 204, 209 - 210, 258 - 259, 265ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , а саме: на земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер – 5623886400:03:001:0010), що розташована в с.Лукарівка, Дубенського району, Рівненської області та належала спадкодавцю на підставі втраченого державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №652694.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Рівненського апеляційного суду, шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 26.08.2026.

Суддя А.С.Лободзінський