Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №555/1411/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1411/26

Номер провадження 2/555/953/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді – Собчука А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Стасюк І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2026 року представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Шевчук Руслан Віталійович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, просить змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п`ятсот) на 1/6 частину від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_2 у якому народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 30.10.2014 у справі №555/1032/14-ц, шлюб між подружжям було розірвано та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 (п`ятсот) грн. щомісячно починаючи з 12 травня 2014 р. до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 10.12.2014. Вказує, що визначений рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 30.10.2014 розмір аліментів не забезпечує та не враховує реальні потреби дитини та є недостатнім для здорового харчування, створення належного догляду і виховання дитини, розвитку її здібностей, придбання засобів гігієни та ліків, шкільного приладдя, так як потреби дитини зростають. Також суттєво зросли ціни (в тому числі зумовлене збільшенням курсу гривні до долара США), тарифи на житлово-комунальні послуги, що є загальновідомими обставинами (ч.3 ст.82 ЦПК України). Крім того в цьому році дитина закінчила 11 класів, має продовжувати навчання та здобувати професію. Ці ж обставини погіршили майнове становище позивача. Відповідач є працездатним, а тому може надавати дитині утримання у більшому розмірі ніж зараз, в даний час є військовослужбовцем ЗСУ, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

За інформацією отриманою з офіційного сайту Міністерства юстиції, розділ «Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП)», встановлено, що в провадженні Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є виконавчі провадження боржником у яких є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 в тому числі два виконавчі провадження стягувачем у яких є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 (№ АСВП: 76457557, № АСВП: 76773276).

Отже, зважаючи на реальні і розумні потреби у матеріальному утриманні дитини, зростання щорічних потреб, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, взаємний обов`язок батьків по її утриманню, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини, вважають, що є підстави змінити спосіб сплати аліментів з твердої суми на 1/6 від всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

У судове засідання позивачка не з"явилася – представник позивачки, адвокат Шевчук Р.В. подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, не повідомив причин своєї неявки і відзиву на позовну заяву не подав. Судом було вжито належних заходів задля виклику відповідача в судове засідання з розгляду даної справи по суті шляхом направлення йому судових повісток за адресою місця проживання. Будь яких повідомлень про зміну адреси відповідач суду не подавав, а відтак, суд, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11, ч. 12 ст. 128 ЦПК України, вважає останнього належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. На адресу суду повернувся конверт із судовою повісткою з відміткою листоноші про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Учасники справи в судове засідання не з`явились, а відтак відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно правил ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд ухвалив завершити розгляд справи у відсутності сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Вимогами ст. ст.13,81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 02 серпня 2022 року.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 30.10.2014 у справі №555/1032/14-ц, шлюб між сторонами було розірвано та вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 (п`ятсот) грн. щомісячно починаючи з 12 травня 2014 р. до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 10.12.2014.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Тобто, за змістом ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений за домовленістю сторін, не вважається незмінним.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Така позиція правовому висновку Верховного Суду України, викладеному 05 лютого 2014 року у справі № 143цс13.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.

За ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частин 7, 10 статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення своїх прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини та іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2014 року аліменти на користь позивачки визначені у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п`ятсот) грн. щомісячно починаючи з 12 травня 2014 р. до досягнення дитиною повноліття. Від часу ухвалення зазначеного рішення істотно змінилися як економічні умови (зростання прожиткового мінімуму, інфляційні процеси).

З урахуванням викладеного, а також принципів співмірності обов`язку утримання дитини та рівності прав батьків, суд дійшов висновку, що визначений у 2014 році розмір аліментів не відповідає сучасним потребам дитини та потребує перегляду.

Суд також бере до уваги обов`язок обох батьків брати участь в утриманні дітей та відсутність додаткових доказів, поданих позивачкою на підтвердження заявлених вимог.

Суд визначає, що стягнення 1/6 (однієї шостої) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття є справедливим, необхідним і достатнім для забезпечення потреб дитини, відповідає критеріям необхідності й достатності для забезпечення належного рівня життя дитини, не порушує прав відповідача, не створює надмірного втручання у майнові права відповідача та відповідає вимогам статті 182 Сімейного кодексу України, а відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти, присуджені відповідно до вимог ст. 192 СК України сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

В такому випадку стягнення аліментів відповідно до зміненого способу починається з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 гривень на користь держави.

Керуючись ст. ст. 141, 180- 184, 191, 192 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити.

Змінити визначений рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2014 року (справа № 555/1032/14-ц провадження № 2/555/375/14) спосіб стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 (однієї шостої) частину від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя: А.Ю. Собчук