Вирок від 23 серпня 2026 р. у справі №545/4092/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4092/26

Провадження № 1-кп/545/472/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 рокум. Полтава

Полтавський районний суд м. Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026175440000183 від 24.07.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гора Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, розлученого, не інваліда, не депутата, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 близько 15 год. за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_5 та співмешканцем її доньки - ОСОБА_3 , виник конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілої, схопив правою рукою її ліву руку, яку при цьому здавив, прикладаючи силу, після чого наніс їй лівою рукою, стиснутою в кулак, два удари в ділянку правої частини грудної клітки. Окрім цього, ОСОБА_3 наніс потерпілій один удар носком правої ноги у взутті в ділянку правої гомілки.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забоїв з синцями шкіри ділянок грудної клітини справа, лівої кисті та підшкірної гематоми (синця шкіри) правої стопи, які утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук в тому числі і стиснуті в кулак, нога людини у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою. Дані тілесні ушкодження кваліфікуються, як у своїй сукупності так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, що виразилися у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 із заявою, у якій, у присутності захисника ОСОБА_7 , свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, беззаперечно визнав, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, без його участі, з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_5 звернулася до прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у якій погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, без її участі, з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у скоєному, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і погодився з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України надіслала до суду обвинувальний акт, у якому заявила клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження

Докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, обвинувачений не оспорює, як і не оспорює фактичні обставини скоєного ним кримінального проступку.

Крім беззаперечного визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, його вина у пред`явленому обвинуваченні повністю підтверджується доказами, зібраними органом досудового розслідування у їхній сукупності.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України- тобто заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, доведена у повному обсязі.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах, та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особи з інвалідністю.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, характеристику його особи, його поведінку як під час скоєння проступку, так і після цього, ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі санкції статті, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до положень ст. 91-1 КК України суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи, що застосовуються до кривдників, які вчинили домашнє насильство, відповідно до яких покласти на засудженого обов`язок проходження програми для кривдників, встановивши строк дії обмежувальних заходів три місяці.

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Речові докази по даному провадженню відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстав для обрання такого до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України:

-направити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження програми для кривдників строком на три місяці виконання якої покласти на Департамент соціального захисту населення Полтавської міської ради за місцем проживання засудженого.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибути до Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради за адресою: 36003, Україна, м. Полтава, вул. Соборності, 36.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України- вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам кримінального провадження.

СуддяОСОБА_8