Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №359/8933/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №359/8933/25

Суддя: Журавський В. В.

Провадження №2/359/732/2026

Справа №359/8933/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Наприкінці липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що 16 січня 2025 року в м. Києві на перехресті вул. Княжий Затон – вул. Дніпровська Набережна у м. Києві ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 . Вартість відновлювального ремонтну автомобіля марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , становить 180196 гривень 12 копійок. Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан». Тому ТДВ «СК «Гардіан» виплатило на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 83282 гривень 45 копійок. Відповідач ухиляється від добровільного відшкодування завданої матеріальної шкоди. Тому ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у розмірі 96913 гривень 67 копійок та понесені витрати з визначення вартості матеріального збитку у розмірі 6000 гривень.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.51-52).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2025 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.58-59).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2026 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.111-112).

3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

Представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

ОСОБА_2 направив до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що з фотографій з місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що пошкодження автомобіля марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , належного позивачу, не носять значного характеру та їх ремонт повністю покривається розміром виплаченого страхового відшкодування. Тому розмір завданого позивачу збитку дорівнює сумі вже отриманого страхового відшкодування. З цих міркувань ОСОБА_2 просив суд відмовити в задоволенні пред`явленого позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 направив до суду письмові пояснення, якими не заперечував проти часткового задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 10221 гривень 26 копійок.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.12).

16 січня 2024 року о 07 годині 54 хвилини в м. Києві на перехресті вул. Княжий Затон – вул. Дніпровська Набережна ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Вказана обставина підтверджується копією постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року (а.с.13-14).

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу №35/01-25 від 23 січня 2025 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , становить 180196 гривень 12 копійок (а.с.17-40).

Крім цього, ОСОБА_1 витратила грошові кошти на послуги з оцінки вартості завданого збитку у розмірі 6000 гривень, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №17 від 23 січня 2025 року (а.с.41).

Спірні правовідносини регулюються гл.82 «Відшкодування шкоди» ЦК України.

5. Норми права та судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.

5.1. норми матеріального права.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до положення ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 зазначено, що відмовивши у позові в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. Отже, саме особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). В іншій постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №754/5129/15 зазначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.2 ст.1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

5.2. норми процесуального права.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За правилами ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів СА №0341722 (а.с.15). Тому ТДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 83282 гривень 45 копійок. Вказана обставина визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Зі змісту постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року вбачається, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_2 , оскільки він, керуючи автомобілем марки «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.13.1 ПДР України, та допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . В силу ч.6 ст.82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.

Вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 внаслідок пошкодження вказаного транспортного засобу, визначеного з урахуванням фізичного зносу деталей, що підлягають заміні, в тому числі ПДВ на складові частини, складає 74515 гривень 15 копійок. Вказана обставина встановлена звітом про оцінку колісного транспортного засобу від 24 січня 2025 року.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вказаний звіт про оцінку є належним доказом у розумінні ч.1 ст.77 ЦПК України, який складений суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 липня 2020 року у справі №221/6180/16-ц, зокрема сума матеріального збитку, заподіяного потерпілій особі, повинна бути підтверджена таким засобом доказування, як звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), який за змістом має відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395). Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду у справі №520/8867/15-ц від 13 листопада 2019 року, у справі №522/1597/15-ц від 31 жовтня 2019 року, у справі №221/6180/16-ц від 25 липня 2019 року, у справі №461/2217/19 від 03 червня 2021 року.

Натомість, відповідач будь-яких доказів на спростування вказаного звіту не надав, клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи або висновок експерта, складений на його замовлення, не надав.

За таких обставин з ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) у розмірі 180196 гривень 12 копійок та страховим відшкодуванням, виплаченим ТДВ «СК «Гардіан», у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, у розмірі 96913 гривень 67 копійок (180196,12-83282,45). Такий висновок у повній мірі узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №754/5129/15, від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 та в постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі №6-691цс15.

Суд також критично оцінює вказівку відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 погодилась з розміром страхового відшкодування, вказаний розмір не оспорювала, а тому підстави для стягнення з нього майнової шкоди відсутні. Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції на час дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з настанням страхового випадку ТВД «СК «Гардіан» відшкодовує збитки, заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі. Однак така шкода повинна бути у встановленому порядку оцінена, що і знайшло відображення в звіті про оцінку колісного транспортного засобу №35/01-25 від 24 січня 2025 року.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 відшкодував ОСОБА_1 завдану ним матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі, а також компенсував витрати на послуги з експертної оцінки вартості завданого збитку.

З огляду на викладене, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 96913 гривень 97 копійок та витрати на послуги з оцінки вартості завданого збитку у розмірі 6000 гривень

7. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції (а.с.45) вбачається, що при пред`явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок. Пред`явлений нею позов задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_2 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 968 гривень 96 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.386, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1187, ч.1 ст.1194 ЦК України, ч.1 ст.82, ч.6 ст.82, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 96913 гривень 67 копійок та витрати на послуги з оцінки вартості завданого збитку у розмірі 6000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 968 гривень 96 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду – 24 серпня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua