Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №357/8203/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8203/26

1-кп/357/932/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква кримінальне провадження стосовно

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Володарка, Володарського району, Київської області, громадянина України, студенкт 1-го курсу Уманського національного університету, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

законний представник ОСОБА_5 ,

захисник – адвокат ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

у с т а н о в и в:

судом встанолвено, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції, інші органи, які здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є: забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Підпунктами 3 та 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено основні повноваження поліції, згідно яких поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення та здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.

Так, 14.03.2026 поліцейський взводу тактико-оперативного реагування батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_7 , інспектор взводу тактико-оперативного реагування батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_8 та інспектор взводу тактико-оперативного реагування батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , які згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» будучи поліцейськими та відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу, у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили на добове чергування у складі екіпажу «Вулкан Т-1», відповідно до розстановки сил та засобів батальйону №1 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП, затвердженої командиром батальйону № НОМЕР_1 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП та несли службу на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», спеціальний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні.

В подальшому, 14.03.2026 о 18 год. 27 хв. на логістичний пристрій надійшов виклик «Неналежне виконання обов`язків по догляду за дитиною». Після чого о 18 год. 30 хв. працівники поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , прибули за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Шаумяна, 5, для супроводу автомобіля «Екстреної медичної допомоги», з неповнолітньою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала без супроводу батьків та потребувала госпіталізації до КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня №2».

В цей час, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на місці події разом з неповнолітньою ОСОБА_10 підійшов до автомобіля «Екстреної медичної допомоги», д.н.з. НОМЕР_3 та без дозволу працівників екстреної медичної допомоги сів на переднє пасажирське сидіння, поряд із водієм. При цьому, водій наполягав, щоб неповнолітній ОСОБА_3 залишив автомобіль та не перешкоджав роботі медичних працівників, проте неповнолітній на зауваження не реагував та перешкоджав госпіталізації.

В цей час, працівник поліції ОСОБА_7 , помітивши, що неповнолітній ОСОБА_3 заважає госпіталізації неповнолітньої ОСОБА_10 , з метою забезпечення безпеки пацієнта та медичних працівників, пред`явив усну вимогу неповнолітньому ОСОБА_3 залишити автомобіль швидкої медичної допомоги, однак останній на вимогу не реагував та відмовлявся залишати автомобіль.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 законної вимоги поліцейського та фактичним перешкоджанням госпіталізації неповнолітньої ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , діючи в межах наданих йому повноважень, вжив заходів для припинення таких дій та забезпечення безпеки пацієнта і медичних працівників, а саме, взявши неповнолітнього ОСОБА_3 за руки, вивів останнього із кабіни автомобіля швидкої медичної допомоги.

В цей час, у неповнолітнього ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції ОСОБА_7 , який виконував свої службові обов`язки.

Реалізуючи свій протиправний умисел, неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та у безпосередній близькості до поліцейського взводу тактико-оперативного реагування батальйону № 1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, з метою заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції при виконанні ним службових обов`язків, наніс удар кулаком правої руки в область лівої виличної ділянки голови ОСОБА_7 , спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: саден в лівій виличній ділянці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого чч. 2 ст. 345 КК України визнав, покаялася, повністю підтвердив фактичні обставини справи викладені у вироці вище.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, доведена.

Дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України оскільки він вчинив дії, які виразилася у умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Суд враховує стан здоров`я та рівень розвитку, психологічні риси особи, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, умови життя та виховання неповнолітнього, відсутність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, добровільне усунення заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, які його характеризують, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

У судовому засіданні захисник просив застосувати до примусові заходи виховного характеру, законний представник обвинуваченого та обвинувачений, прокурор підтримали думку захисника.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

При цьому, необхідно зважати, що під час постановлення вироку щодо неповнолітньої особи суд повинен суворо дотримуватися загальних засад кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність та ухвалювати рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленим в ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК України і розділу XI Загальної частини КК України.

При цьому слід зазначити, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч.ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст.ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітньої від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині, керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 за місцем навчання характеризується позитивно, виховується за належних умов для повноцінного та гармонійного розвитку, щиро розкаявся, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, зробив належні висновки та своєю бездоганною поведінкою підтвердив своє щире каяття.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне обрати покарання ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, за доцільне звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 105, п. 1 ч. 2 ст. 105 КК України звільнити неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у застереження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_11