Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №296/11602/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11602/25

2/296/134/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

07 серпня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Любич В.Р.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2025 позивач звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом і просить змінити спосіб стягнення і збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.02.2013 ухвалено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 500грн. щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 27.11.2012, до досягнення дитиною повноліття.

З часу ухвалення рішення суду витрати на дитину значно зросли. Відповідач наразі є військовозобов`язаним і має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Посилаючись на те, що визначений судом спосіб та розмір аліментів не дає можливості забезпечити нормальне існування дитини, просить суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.02.2013, на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

01.08.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.10).

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира 08.12.2025 позовна заява була залишена без руху та надано термін для усунення недоліків. 18.12.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 06.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.31).

Позивач 13.03.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзив на позов до суду не надав, копія ухвали про відкриття провадження разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. У судові засідання 13.03.2026, 17.04.2026, 07.08.2026 відповідач не з`явився.

Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 31.08.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.02.2013 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500грн. щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 27.11.2012, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 сім`я позивача ОСОБА_1 є багатодітною, на її утриманні, крім сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває ще двоє неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статі 150, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; утримувати дитину до повноліття.

Згідно із статтею 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Розмір аліментів з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття поточних основоположних життєвих потреб.

Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривен.

Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 30 березня 2023 року у справі № 509/5304/20, від 14 червня 2023 року у справі № 758/8284/21.

Встановлені обставини справи у сукупності та взаємозв`язку з нормами закону, якими врегульовано спірні правовідносини, дають підстави для висновку про те, що з моменту винесення судом рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у позивача та відповідача відбулися суттєві зміни у матеріальному становищі та сімейному стані. Так, у сім`ї позивача з`явилось ще двоє неповнолітніх дітей, яким позивач за законом зобов`язана надавати утримання. В свою чергу, із свідчень позивача, відповідач наразі має стабільний офіційний дохід, який є значно вищим, ніж під час ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, відтак має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Розмір аліментів, які рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12.02.2013 року стягнуто з відповідача на утримання неповнолітнього сина, є недостатнім для задоволення потреб дитини.

Суд зазначає, що стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, є достатнім для належного утримання дитини, відповідає реаліям сьогодення та забезпечує баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Під час подачі позовної заяви позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір". Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 12 лютого 2013 року, з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач:

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 )

Суддя Н. М. Анциборенко